Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №554/6826/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 р.Справа № 554/6826/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Савченко Л.І., м. Полтава, повний текст складено 25.05.26 у справі № 554/6826/26

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради , Інспектора з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради Варенко Катерини Іванівни

про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з адміністративним позовом до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Інспектора з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради Варенко Катерини Іванівни (далі також – відповідачі), в якому просив:

- визнати протиправними дії інспектора з паркування Варенко Катерини Іванівни, скасувати постанову серії ПТ № 00011758 від 18.02.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) у вигляді штрафу на суму 680 грн;

- провадження у справі закрити з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.05.2026 позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що у порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП відповідачем невірно зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, оскільки адреса, визначена географічними координатами, зазначена відповідачем, не співпадає з фактичною адресою, де був розміщений транспортний засіб; фіксація правопорушення є неправомірною за відсутності доказів законності нанесення на зазначеній ділянці руху суцільної дорожньої розмітки; постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивачу не направлялась, відповідні докази відсутні.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, Інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста виконавчого комітету Полтавської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що автомобіль марки «TESLA», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.29).

18 лютого 2026 року інспектором з паркування Варенко К.І. прийнято постанову серії ПТ №00011758, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Суть правопорушення: зупинка в місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою та протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився менше 3 м., (п. 15.9 (д ) ПДР), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП (а.с.13).

Не погодившись із діями інспектора щодо притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії інспектора з паркування вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення серії ПТ № 00011758 від 18.02.2026 є правомірною.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Рішенням 17 сесії Полтавської міської ради від 08.08.2025 затверджено Положення про відділ по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста (у новій редакції). Інспекторів з паркування Відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста уповноважено від імені виконавчого органу Полтавської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою, шостою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та шостої статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. п. 1.1.-1.5. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 3.34 Розділу 33 ПДР Знак - “Зупинку заборонено”. Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до пп «д» п. 15.9 ПДР зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, у вигляді накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42 - 2, частиною першою статті 44, статтями 44 - 1, 106 - 1, 106 - 2, 162, 172 - 10 - 172 - 20, 173, 173 - 1, частинами другою і третьою статті 173 - 8 , статтями 178, 185, частиною першою статті 185 - 3, статтями 185 - 7, 185 - 10, 188 - 22, 203 - 206 - 1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 173 - 2, 185 - 1, 212 - 7 - 212 - 20 - у триденний строк, статтями 46 - 1, 166 - 9, 176 і 188 - 34 - у п`ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152 - 1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210 - 1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом установлено, що 08.01.2026 головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Варенко К.І. виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: зупинка автомобіля «TESLA» з номерним знаком НОМЕР_1 в місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою ти протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився менше 3 м., чим порушено п. 15.9 (д ) ПДР України.

Відповідно до положень статті 14-2 КУпАП інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких зафіксовано: дату порушення – 08.01.2026; місце розташування транспортного засобу по відношенню до суцільної лінії розмітки, саму суцільну лінію розмітки: м. Полтава, вул. Котляревського, 24; 49.58529420, 34.55350870; час вчинення порушення: 09 год. 27 хв. (а.с. 48, 56-57).

Вказані координати об`єктивно підтверджують перебування транспортного засобу за адресою: вул. Котляревського, 24 у м. Полтаві.

Фіксація правопорушення проводилася за допомогою програмно-апаратного комплексу ПАК «Інспектор», який відноситься до засобу вимірювальної техніки, який пройшов стандартизацію відповідно до Закону України "Про стандартизацію", що підтверджується: сертифікатом відповідності, сертифікат перевірки типу (а.с. 49-54).

Фотознімки транспортного засобу транспортного засобу TESLA з номерним знаком НОМЕР_1 повністю відповідають вимогам ст. 14-2 КУпАП та є належними та допустимими доказами у справі.

Зважаючи на відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у ч. 2 ст. 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором відповідно до вимог ст. 279-1 КУпАП розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з постановою серії ПТ № 00011758 на лобовому склі транспортного засобу «TESLA» з номерним знаком НОМЕР_1 .

У зв`язку із вчиненням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, розгляд справи згідно з ч. 5 ст. 279-1, ст. 283, 284 КУпАП передбачено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також вказана постанова надіслана відповідальній особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її місця реєстрації відповідно до ч. 7 ст. 279-1 КУпАП. З трекінгу АТ «Укрпошта» № R067105160000 установлено, що поштове відправлення повернулось адресату з відміткою: «закінчення встановленого терміну зберігання» (а.с.55 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Правопорушення зафіксовано 08.01.2026, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята 18.02.2026. Тобто стягнення накладено в межах двомісячного строку, визначеного законом. Час, який минув після прийняття постанови (пересилання поштою, відкриття виконавчого провадження, подання позову), не впливає на обчислення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Твердження позивача про порушення Інспекцією 15-денного строку надсилання постанови (передбаченого ч. 11 ст. 258 КУпАП) ґрунтується на помилковому тлумаченні норм права, оскільки вказана стаття містить застереження: "крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу".

Порядок надсилання постанови у цій категорії справ регулюється спеціальною нормою — ч. 7 ст. 279-1 КУпАП, згідно з якою постанова, що не була виконана протягом 10 днів з дня її винесення, надсилається особі рекомендованим листом.

Оскаржувана постанова була прийнята 18.02.2026 та надіслана позивачу 19.02.2026 (трек-номер R067105160000).

Відтак доводи позивача про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив, а постанова про притягнення адміністративної відповідальності на його адресу не направлялася, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії інспектора з паркування про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідали вимогам діючого законодавства.

Щодо посилань позивача на те, що ним не було вчинено адміністративного правопорушення та відсутні докази його вчинення, колегія суддів зауважує на таке.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 77 КАС України визначено: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 3, 5 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 і цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У цій категорії справ, фотофіксація відповідно до вимог ст. 283 КУпАП розміщена на вебсайті https://inspekcia-blag.rada-poltava.gov.ua, є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

У справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки, показання свідків, як засіб доказування не передбачений чинним законодавством.

Постанова містить адресу вебсайту https://inspekcia-blag.rada-poltava.gov.ua, де розміщено фотофіксацію адміністративного правопорушення. Фотознімки транспортного засобу «TESLA» з номерним знаком НОМЕР_1 , які були зроблені інспектором з паркування, повністю відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП. Зокрема, вказано географічні координати: 49.5852942, 34.5535087, які є прив`язкою до вказаної адреси: м. Полтава, вул. Котляревського, 24, що спростовує твердження позивача про неправильне зазначення адреси: м. Полтава, вул. Котляревського, 22, оскільки з наданого фото випливає, що табличка «вул. Котляревського, 22» розміщена на розі будинку, а автомобіль розташований в іншому місці. Фотознімки, зроблені інспектором, підтверджують знаходження транспортного TESLA з номерним знаком НОМЕР_1 у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, чим порушено пункт 15.9 «д» Правил дорожнього руху за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 24. На фотознімках відображено дату: 08.01.2026 та час правопорушення: о 09.27 годині, координати розташування транспортного засобу, які автоматично визначають адресу розташування, саме м. Полтава, вул. Котляревського,24, що підтверджує факт самої зупинки вказаним транспортним засобом за вказаною адресою (а.с.56-57).

З матеріалів фотофіксації чітко видно, що відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом TESLA» з номерним знаком НОМЕР_1 менше 3 м та становить 1.063м (а.с.56). Фіксація здійснювалася за допомогою ПАК «Інспектор», який автоматично фіксує точні географічні координати. Згідно з метаданими фотоматеріалів, автомобіль знаходився у точці з координатами: 49.5852942, 34.5535087. Текстове відображення адреси генерується шляхом прив`язки до найближчого нерухомого об`єкта. Географічні координати є найбільш точним способом фіксації місця, і вони беззаперечно співпадають з фактичним місцем паркування автомобіля, незалежно від нумерації фасадів сусідніх будівель (а.с. 48, 49), що спростовує доводи позивача про те, що інспектором не вірно вказано у постанові адресу розташування його транспортного засобу, із наданих фотознімків чітко вбачається, що на дату та час фіксації правопорушення за вказаною адресою знаходилась суцільна горизонтальна лінія дорожньої розмітки білого кольору.

Отже, доводи позивача про відсутність належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення є хибними та не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази у вигляді фото, з яких вбачається відсутність суцільної горизонтальної лінії дорожньої розмітки, не спростовують факт вчинення ним інкримінованого правопорушення, оскільки вони не містять дати, а також візуально можна дійти висновку, що дані фото зроблено в різні проміжки часу із часом фіксації адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наданими до матеріалів справи позивачем фотознімками вказані обставини не спростовано.

Відповідно до вимог частин 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Зі змісту постанови серії СТР № 307529 судом установлено, що така містить відповідну інформацію та приписам частин 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП відповідає.

З урахування наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що постанова про накладення адміністративного стягнення серія ПТ № 00011758 від 18.02.2026 є правомірною, підстави для закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підстави позову, як і доводи апеляційної скарги, на які посилався позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, не спростовано останнім.

Повернення без розгляду судом першої інстанції відповіді на відзив позивача, ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 19 травня 2026 року, з наведених вище підстав на висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог не впливає.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи приписи статті 139 КАС України, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.05.2026 у справі № 554/6826/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц