Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №466/5253/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5253/26

Провадження № 2-а/466/97/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

адвокат Качмар І.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 22 квітня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 (позивача) було винесено постанову №433 про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі статті 38 КУпАП.

З зазначеною постановою категорично не погоджується, вважають її незаконною та такою що підлягає скасуванню, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 до 22.04.2026 року. Під час оновлення даних у застосунку «Резерв+» позивач виявив у реєстрі запис про його розшук ІНФОРМАЦІЯ_4 з 09.07.2025 року через неприбуття за повісткою. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року у справі №320/42012/25, яке набрало законної сили 09.04.2026 року, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити ці дані з реєстру.

Вказане рішення виконане не було, хоча скеровувалось для виконання на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 .

22.04.2026 року, ОСОБА_1 був доставлений працівниками викликаної ним через ДТП патрульної поліції (зіткнення у м. Львові по вул. Замарстинівській мікроавтобуса з працівниками ТЦК та автомобілем позивача) до ІНФОРМАЦІЯ_7 і поставлений на облік. Попри надання позивачем рішення Київського окраденого адміністративного суду у справі №320/42012/25, щодо нього 22.04.2026 року складено протокол №433 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП через неприбуття 29.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Зазначає, що вказаним судовим рішенням чітко встановлено відсутність будь-яких належних та допустимих доказів оповіщення (вручення повістки) ОСОБА_1 на 29.06.2025 року.

Позивача усно запевнили про закриття справи за відсутністю складу правопорушення, проте відповідач виніс постанову №433 від 22.04.2026 року про закриття справи на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення, вказавши, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку з 09.07.2025 року, та вніс відповідні відомості про правопорушення до Єдиного державного реєстру (справа № F2267162), з чим позивач категорично не погоджується.

Крім того, представник позивач обґрунтовує поважність пропуску строку на звернення до суду тим, що спірна постанова за його відсутності йому не вручалась і не надсилалась, а її копію адвокат отримав лише 11.06.2026 року, у зв`язку з чим просить поновити цей строк. За таких обставин, позивач просить суд поновити строк на оскарження, визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №433 від 22 квітня 2026 року про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв?язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та зобов`язати відповідача виключити протиправні відомості з електронного реєстру.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, про причини неподання суду не повідомив, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо заявлених позовних вимог. Згідно з частиною 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до п.1,2 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі : неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Позивач в судове засідання не з`явився, від його представників, адвоката Качмар І.О. та ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши представлені докази та з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За змістом ч. 2 ст.2КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 до 22.04.2026 року.

22 квітня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову №433 про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі статті 38 КУпАП.

В оскаржуваній постанові зазначено, ОСОБА_1 є порушником військового обліку з 09.07.2025, а на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився трьохмісячний строк з дня виявлення адміністративного правопорушення. Зазначена постанова винесена у зв`язку із тим, що позивач, був оповіщений про виклик для уточнення даних на 29.06.2025 року. Проте, він не прибув на вказану дату у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року у справі №320/42012/25, яке набрало законної сили 09.04.2026 року, було встановлено протиправність дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку (а.с.15-25).

Як вбачається з довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.04.2026 року про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 та поставлений на облік.

За змістом Протоколу № 433 про адміністративне правопорушення від 22.04.2026 року, суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач був оповіщений про виклик для уточнення даних на 29.06.2025 року. Проте, він не прибув на вказану дату у ІНФОРМАЦІЯ_10 . За таких обставин представник відповідача вбачав ознаки порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП .

22 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 винесена постанова №433 про закриття справи про адміністративне правопорушення та відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про правопорушення, № справи: F2267162, Дата порушення справи: 15.08.2025; Дата завершення справи: 22.04.2026; Категорія справи Адміністравні; Статті справи Ст. 210-1 КУпАП.

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена статтею 210-1 КУпАП.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Оскаржуваною постановою встановлено, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку з 09.07.2025, а на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився трьохмісячний строк з дня виявлення адміністративного правопорушення.

Суд вважає такі дії відповідача безпідставними та протиправними.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом . правопорушення Провадження в справах про адміністративні здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).

Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України,обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року у справі №320/42012/25, яке набрало законної сили 09.04.2026 року, вже було встановлено протиправність дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Даним судовим рішенням встановлено відсутність будь-яких належних та допустимих доказів особистого отримання позивачем повістки на 29.06.2025 року.

У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідач належним чином процесуальним правом на подачу відзиву не скористався, правомірність винесення оскаржуваної постанови не довів, а будь-які сумніви щодо вини особи згідно зі ст. 62 Конституції України тлумачаться на її користь.

Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 лютого 2025 року у справі №168/1083/23, обов`язковим елементом складу правопорушення у сфері мобілізаційного законодавства є сукупність двох фактів: належне отримання повістки та умисна неявка без поважних причин. За відсутності факту вручення повістки у діях особи повністю відсутня об`єктивна сторона правопорушення.

Застосування строків притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КУпАП) та закриття справи на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови, якщо факт вчинення делікту є доведеним.

Оскільки факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення повністю спростований судовим рішенням, що набрало законної сили, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП — за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч 3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №433 від 22 квітня 2026 року є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Оскільки внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення відбулось на підставі постанови, яка визнана судом протиправною та скасована, суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про правопорушення, № справи: F2267162, Дата порушення справи: 15.08.2025; Дата завершення справи: 22.04.2026; Категорія справи Адміністравні; статті справи ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, представник позивач просить поновити строк звернення до суду тим, що оскаржувана постанова позивачу не надсилалась, а її копію представник позивача отримав лише 11.06.2026 року.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача та вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду із вказаною позовною заявою.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що відповідно до квитанції ID: 5818-7466-6152-5460 від 11.06.2026 року при зверненні з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (а.с. 48).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, дані судові витрати підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 10, 75-77, 90, 139, 241, 245-246, 250, 255, 258, 262, 293, 295, 297 КАСУкраїни, суд -

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цією позовною заявою.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №433 від 22 квітня 2026 року про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про правопорушення, № справи: F2267162, Дата порушення справи: 15.08.2025; Дата завершення справи: 22.04.2026; Категорія справи Адміністравні; статті справи ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготоволено 17.07.2026р.

Суддя В. В. Свірідова