Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №459/4298/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/4298/25

Провадження № 2/459/1435/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

20 липня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Грабовського В.В.,

з участю: секретаря судового засідання Лель Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до до ОСОБА_2 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 14.07.2026 позов задоволено, визначено ОСОБА_1 додатковий строк у 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.07.2026 представник позивача подав до суду заяву, у якій просить ухвалити у справі додаткове рішення про стягнення із законного представника Відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , судові витрати по справі, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду цієї заяви, до суду не з`явилися.

Представник відповідача ОСОБА_7 подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у якому просив відмовити у задоволенні розглядуваної заяви

Відповідно до реч. 2 ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до заяви представника позивача, яка надійшла до суду 16.07.2026, позивач поніс витрати на професійну правову допомогу у сумі 10000,00 грн.

Понесення таких витрат підтверджується: договором про надання правової допомоги від 20.11.2025; додатком до договору №1; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1775 від 30.11.2010.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Судом враховано, що 08.04.2024 представник відповідача подав до суду заяву про зменшення розміру витрат правничу допомогу, у якій просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення з таких витрат. Вказує на те, що така вимога є необґрунтованою, розмір витрат є неспівмірним та не відповідає критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Враховуючи задоволення позову, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, беручи до уваги заяву представника відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яка є обґрунтованою, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, тому в цілому задоволенню не підлягає.

Отже заява задовольняється частково у межах, зазначених вище.

Наведене узгоджується із постановою Верховного Суду України у справі №826/2689/15 від 09.04.2019 року.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено 20.07.2026.

Суддя: В. В. Грабовський