Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №456/1722/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1722/26

Провадження № 2/456/1417/2026

РІШЕННЯ

іменем України

20 липня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря судового засідання Магомети А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

встановив:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 , через свою представницю – адвоката Турчин Ю.І., звернувся до суду із позовом до Стрийської міської ради, у якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт належності правовстановлюючого документу - заповіту, складеного від імені ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Палінською О.В. 14 листопада 2023 року та зареєстрованого у реєстрі за №2136 - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , мати позивача, яка проживала разом із ОСОБА_2 однією сім?єю без реєстрації шлюбу більше 25 років. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері позивач звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини та йому стало відомо, що його вітчим ОСОБА_2 , 14.11.2023 року склав заповіт, яким заповів йому земельну ділянку, площею 0,1867 га, кадастровий номер 4625382400:02:000:0378 та земельну ділянку, площею 1,8102 га кадастровий номер 4625382400:03:000:0318, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після того як позивач дізнався, що вітчим заповів йому земельні ділянки, 18.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадини за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Однак, Стрийська державна нотаріальна контора відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки заява про прийняття спадшини не подана у шестимісячний термін згідно зі ст. 1272, 1274 ЦК України та рекомендувала звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини. Відтак, позивач вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, оскільки йому не було відомо про складений ОСОБА_2 заповіт, а тому просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, ознайомившись із заповітом від 14.11.2023, посвідченим приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Палінською О.В., позивач виявив, що в такому зазначено невірно по батькові заповідача, а саме: вказано « ОСОБА_4 », замість « ОСОБА_5 ». У звязку з цим, позивач просить встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 заповіту, складеного від імені ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Турчин Ю.І. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, вирішення спору залишивши на розсуд суду.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали. Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.03.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 26.03.2026 року, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17 квітня 2026 року о 12:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Стрийський район, Львівська область.

У підготовчому судовому засіданні, котре відбулося 17.04.2026 року оголошено перерву для витребування доказів у приватного нотаріуса.

20.04.2026 року судом вжито заходів для витребування копії спадкової справи у приватного нотаріуса, шляхом скерування відповідного запиту.

У підготовчому судовому засіданні, котре відбулося 11.05.2026 року оголошено перерву для повторного скерування запиту до нотаріуса про витребування доказів.

11.05.2026 року судом скеровано вимогу до Стрийської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання належним чином засвідченої копії спадкової справи, заведеної пісдя смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.05.2026 року на адресу суду надійшли витребувані докази.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 01.06.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті 20 липня 2026 року о 14:00 год. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області (вул. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область).

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

Розгляд справи по суті відбувся 20.07.2026 року.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Встановленні судом фактичні обставини справи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.07.2025 року.

За життя 14.11.2023 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Палінською О.В. та зареєстрований у реєстрі за №2136, у якому на випадок своєї смерті належні йому земельну ділянку, площею 0,1867 га, кадастровий номер 4625382400:02:000:0378 та земельну ділянку, площею 1,8102 га кадастровий номер 4625382400:03:000:0318, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповів ОСОБА_1 – позивачу.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований разом з дружиною ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , де з ними проживав син ОСОБА_1 без реєстрації.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 - мати позивача, проживала разом із ОСОБА_2 однією сім?єю без реєстрації шлюбу більше 25 років. Таким чином ОСОБА_2 фактично є вітчимом позивача ОСОБА_1 ..

Крім того, вставнолено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , мати позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12.02.2026.

Після смерті матері позивач звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини та йому стало відомо, що його вітчим ОСОБА_2 , 14.11.2023 склав заповіт, яким заповів йому дві земельні ділянки.

Відповідно, після того як позивач дізнався про наявність заповіту ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернувся до Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Однак, відповідно до листа, який міститься у матеріалах справи, Стрийська державна нотаріальна контора відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки заява про прийняття спадшини не подана у шестимісячний термін згідно зі ст. 1272, 1274 ЦК України та рекомендувала звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини.

Крім того, ознайомившись із заповітом від 14.11.2023, посвідченим приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Палінською О.В., позивач виявив, що в такому зазначено невірно по батькові заповідача, а саме: вказано « ОСОБА_4 », замість « ОСОБА_5 ».

Дані обставини підтверджуються паспортом ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 , виданим 05.12.2002 Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області, та свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_4 , виданим Виконавчим комітетом Стрийської міської ради 10.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У відповідності до п.1, 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також про належність правовстановлюючих документів особі, прізвище ім`я та по батькові, якої що зазначені у документі, не збігається з прізвищем, ім`ям та по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначений у свідоцтві про народження та паспорті. У відповідності до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення у таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться у документі, відповідно до чинного законодавства.

Мотиви з яких виходив суд та висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 р у справі № 681/203/17-ц, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 26.06.2024 року у справі №686/5757/23 висновула, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Вставновлено, що ОСОБА_2 фактично був вітчимом позивача, так як проживав з його матір?ю у цивільному шлюбі більше 25 років. ОСОБА_1 проживав окремо від матері та ОСОБА_2 , йому не було відомо про складений заповіт на його користь, тому він не звернувся до нотаріуса у визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Лише після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач дізнався про існування заповіту.

Суд погоджується з аргументами позивача, щодо поважності причин пропустку строку для подання заяви про прийняття спадщини, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, у своїй сукупності, є достатніми.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що буде у повній мірі справедливим по відношенню до позивача ОСОБА_1 й забезпечить дотримання принципу верховенства права.

Зокрема, слід визначити йому додатковий строк тривалістю у два місяці, який суд вважає необхідним та достатнім для подання ним заяви у відповідну нотаріальну контору про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, зібрані та досліджені в судовому засіданні докази беззаперечно підтверджують той факт, що заповіт, складений від імені ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Палінською О.В. 14 листопада 2023 року та зареєстрованого у реєстрі за №2136, фактично належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд також враховує, що розбіжність у написанні по батькові « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » має формальний характер і ймовірно, зумовлена технічною помилкою або особливостями транслітерації чи правопису, що не впливає на ідентифікацію особи спадкодавця.

Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки дає йому можливість належним чином реалізувати свої спадкові права.

Керуючись ст.4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 додатковий строк, достатній для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Встановити фактналежності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту, складеного від імені ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Палінською О.В. 14 листопада 2023 року та зареєстрованого у реєстрі за №2136.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

.

Суддя Назар ЯНІВ