Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №447/2550/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконна порубка лісу

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №447/2550/26

Суддя: Павлів В. Р.

Провадження №1-кп/447/295/26

Справа №447/2550/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2026 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві Львівської області матеріали кримінального провадження №12026141250000225 від 16.06.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ілів Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

встановив:

ОСОБА_3 15.06.2026, у обідній період доби, перебуваючи на самозалісненій земельній ділянці (інші лісовкриті землі), площею 1,8 га, що знаходиться за межах населеного пункту с. Дуброва Стрийського району Львівської області, з географічними координатами 49.5132893, 24.0776123 та належить до земель запасу Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, маючи умисел на незаконну порубку дерев, що належать згідно ст. 4 Лісового кодексу України до складу лісового фонду, з корисливих мотивів, з метою заготівлі деревини та подальшого її використання в господарстві, всупереч вимогам п.п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, ст. 69 Лісового кодексу України, без виданих уповноваженим органом документів (лісорубного квитка або лісового квитка), за допомогою ручної бензопили «Дніпро-М», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, здійснив незаконну порубку 3 (трьох) сироростучих дерев породи «Вільха», діаметр пнів яких становить: 46х36 см, 44х40 см, 44х48 см та в подальшому порізав стовбури дерев на колоди різної довжини.

Внаслідок вищевказаних неправомірних дій ОСОБА_3 Тростянецькій сільській раді Стрийського району Львівської області заподіяно істотну шкоду на загальну суму 55273,20 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснив незаконну порубку дерев і інших лісових насаджень, що заподіяла істотну шкоду, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати. Зазначив, що повністю відшкодував Тростянецькій сільській раді Стрийського району Львівської області заподіяну шкоду у розмірі 55273,20 грн. Крім того, добровільно перерахував 1000 грн. на потреби Збройних Сил України.

Прокурор ОСОБА_4 просив суд визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17.06.2026 – скасувати. Речові докази, а саме: бензопилу «Дніпро-М», 40 колод дерев породи «Вільха» - конфіскувати в дохід держави.

14.07.2026 від представника потерпілого Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява про розгляд підготовчого судового засідання та подальшого судового розгляду у його відсутності. Вказав, що обвинувачений відшкодував завдану матеріальну шкоду в повному обсязі. Щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, та зможе оскаржити вирок суду тільки в частині призначеного йому покарання. Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

У судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копія паспорта громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 № НОМЕР_1 від 28.04.2022 (серія НОМЕР_2 ), копія картки фізичної особи – платника податків від 31.01.2006, характеристика на ОСОБА_3 , скарг та зауважень з боку сусідів та односельчан на ОСОБА_6 у сільську раду не надходило, довідки від 02.07.2026 видані КНП «Миколаївська міська лікарня» відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не знаходиться; вимога про судимість, відповідно до якої ОСОБА_3 раніше не судимий.

Крім цього, у судовому засіданні були досліджені докази: копія квитанції від 07.07.2025 про перерахування ОСОБА_6 коштів у сумі 1000 грн. на потреби Збройних Сил України, копія квитанції від 07.07.2026 на суму 55275,50 грн. – грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, копія постанови про визнання речових доказів та долучення їх до кримінального провадження від 16.06.2026, копія ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 17.06.2026, копія квитанції про отримання на зберігання речових доказів від 19.06.2026, розписка від 17.06.2026, відповідно до якої, ОСОБА_7 отримав речові докази, а саме: 34 колоди із слідами свіжого спилу від дерева породи вільха, приблизними розмірами від 30 см до 70 см, а також 6 колод із слідами свіжого спилу розмірами 250х32 см, 260х28 см, 254х28 см, 260х25 см, 260х31 см, 242х24 см, вилучені 16.06.2026 в ході огляду місця події. Вказані колоди зберігатимуться за адресою: с. Горішнє, вул. Шевченка, 47.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його скоєння та дані про особу винного. Зокрема, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, повністю відшкодував завдані збитки, а також зробив благодійний внесок у розмірі 1000 грн. на потреби Збройних Сил України.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та призначити покарання у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17.06.2026 у справі №447/2235/26 на ланцюгову бензопилу марки Дніпро-М БП-451 №М06151137, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 34 колоди із слідами свіжого спилу від дерева породи вільха, приблизними розмірами від 30 см до 70 см, 6 колод із слідами свіжого спилу розмірами 250х32 см, 260х28 см, 254х28 см, 260х25см, 260х31см, 242х24см.

Речові докази: ланцюгову бензопилу марки Дніпро-М БП-451 №М06151137, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 34 колоди зі слідами свіжого спилу дерев породи вільха, приблизними розмірами від 30 см до 70 см, 6 колод із слідами свіжого спилу розмірами 250х32 см, 260х28 см, 254х28 см, 260х25см, 260х31см, 242х24см – конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua