Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №461/4908/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4908/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючої — судді Павлюк О. В.,

за участю:

секретаря судового засідання — Сороки П. В.,

представника позивача — Попка Ю. Я.,

представника відповідача — Гордона І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – Позивач або Позикодавець) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (далі – Відповідач або Позичальник) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) про стягнення коштів за договором позики, —

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 через звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 (далі – Відповідач або Позичальник), у якому просив стягнути з останнього на свою користь суму заборгованості за договором позики від 01.01.2024 у розмірі 5’068’050,00 грн, та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 січня 2024 року між сторонами був укладений договір позики. За умовами вказаного договору Відповідач від Позивача одержав грошову суму у розмірі 108’000,00 доларів США. Відповідно до п.2.3 Договору позики, за користування грошовими коштами Позичальник сплачує Позикодавцю грошову суму у розмірі 5’000,00 доларів США, Згідно з п.2.3.1 Договору позики, загальна сума грошових коштів, що підлягає поверненню Позичальником Позикодавцю становить 113’000,00 доларів США. Станом на час подання цього позову (29.06.2026) 113’000,00 доларів США згідно з офіційним курсом НБУ становить 5’068’050,00 грн. Всупереч умовам Договору, Відповідач не повернув позику та не сплатив інші платежі, передбачені цим Договором. Позивач вказує, що на його неодноразові звернення про повернення коштів Відповідач не реагує та всіляко уникає взяті на себе зобов`язання. У зв`язку з цим, Позивач був вимушений звернутися до суду.

Галицький районний суд міста Львова ухвалою від 02.07.2026 відкрив у цій справі загальне позовне провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подали, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Протокольною ухвалою від 13.07.2026 суд закрив підготовче провадження у справі, перейшовши до її судового розгляду по суті.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розгляд справи по суті відбувся 21.07.2026.

Представник позивача — адвокат Попко Ю. Я. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив таку задовольнити.

Представник відповідача — адвокат Гордон І. М. у судовому засіданні заперечив проти позову, пояснив, що у Відповідача немає коштів для погашення боргу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, 01 січня 2024 року між сторонами був укладений Договір позики № 1 (далі — Договір позики).

Згідно з п.п.1.1 Договору позики, Позикодавець надає Позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим Договором строк.

Відповідно до п.п. 2.1. Договору позики, сума позики становить 108’000,00 доларів США.

Відповідно до п.2.3 Договору позики, за користування грошовими коштами Позичальник сплачує Позикодавцю грошову суму у розмірі 5’000,00 доларів США.

Згідно з п.2.3.1 Договору позики, загальна сума грошових коштів, що підлягає поверненню Позичальником Позикодавцю становить 113’000,00 доларів США.

У п.п.4.1 Договору позики встановлений його строк — 1 рік з моменту укладення цього Договору.

На виконання умов Договору позики Позивач надав Відповідачу грошову суму у розмірі 108’000,00 доларів США.

У статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Таким чином, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Факт отримання грошових коштів Відповідачем від Позивача підтверджується також Актом прийому-передачі грошових коштів по Договору позики № 1 від 01.01.2024, який підписаний сторонами.

Отже, у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що Відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, а отже зобов`язаний повернути Позивачу отриману суму боргу за договором позики від 01.01.2024.

Доказів повернення Відповідачем грошових коштів Позивачу матеріали справи не містять та суд під час розгляду справи не встановив.

При цьому, відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань, зокрема позики, виражених через іноземну валюту, не суперечить законодавству України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику (частина перша статті 1046, частина перша статті 1049 ЦК України; див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16)».

У цьому випадку за договором позики Відповідач отримав грошові кошти у доларах США.

При цьому, сторона Позивача визначила еквівалент суми за офіційним курсом долара США, встановленим Національним Банком України станом на 29.06.2026 (день складання позовної заяви).

Враховуючи встановлені судом обставини, досліджені докази, а також беручи до уваги факт укладення між позивачем та відповідачем саме договору позики № 1 від 01.01.2024, форма та зміст якого, а також іноземна валюта, у якій надані грошові кошти в позику, відповідають положенням цивільного законодавства, зокрема ст. 1047 ЦК України, а Відповідач, свої зобов`язання за цим договором не виконав, що зумовило виникнення у Позивача права на звернення до суду з цим позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти за договором позики від 01.01.2024 у розмірі 5’068’050,00 грн.

Таким чином, позов обґрунтований належними правовими підставами та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір в сумі 16’640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 192, 207, 526, 533, 612, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 133, 137, 141, 211 223, 263, 265, 273, 280 ЦПК України, суд —

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) про стягнення коштів за договором позики, — задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошові кошти боргу за договором позики від 01.01.2024 у розмірі 5’068’050,00 грн (п`ять мільйонів шістдесят вісім тисяч п`ятдесят гривень).

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )судовий збір у сумі 16’640,00 грн (шістнадцять тисяч шістсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.07.2026.

Суддя Ольга ПАВЛЮК