Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №461/5407/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/5407/26

1-кп/461/562/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 р. м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № №12026141360000816 від 01.07.2026 р. про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджнця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_4 30 червня 2026 року, у точно не встановлений досудовим розслідування час, не пізніше 12:00 год., перебуваючи у приміщені загального підвалу, розташованому на вул. Джохара Дудаєва, буд 9, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), у час запровадження воєнного стану по всій території України, з корисливих мотивів та з метою ного безпідставного збагачення, діючи таємно, шляхом вільного доступу, викрав електросамокат марки «Кuggо Кігіп GЗ New» чорного кольору з помаранчевими елементами вартістю 32 490 грн, який належить ОСОБА_5 в результаті чого завдав останньому матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненій в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Діїобвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 4 ст.185 КК України, так як він вчинив таємневикрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому в умовах воєнного стану.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, враховує його особу, відсутність судимості, ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, при яких такий вчинено.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з мети покарання, принципів його справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який розкаюється у вчиненні злочину, раніше згідно ст. 89 КК України не судимий, шкоду потерпілому відшкодовано, томусуд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції інкримінованої йому статті у виді позбавленняволі.

Однак, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 та обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України, та ОСОБА_4 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід залишити у виді особистого зобов`язання.

Речовий доказ по справі – оптичний носій інформації (диск СD-R) на якому збережено відео файли із камер відеоспостереження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі – електросамокат марки «Кuggо Кігіп GЗ New» чорного кольору з помаранчевими елементами, - слід залишити потерпілому ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 - залишити у виді особистого зобов`язання.

Речовий доказ по справі – оптичний носій інформації (диск СD-R) на якому збережено відео файли із камер відеоспостереження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі – електросамокат марки «Кuggо Кігіп GЗ New» чорного кольору з помаранчевими елементами, - залишити потерпілому ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1