Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №335/7557/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/7557/26 3/335/1504/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізької області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333953 від 25.06.2026, складеним стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, 25.06.2026 о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував та вибивав двері, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол, кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як повторне протягом року вчинення домашнього насильства особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП.

Також 06.07.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333954 від 25.06.2026, складеним стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до зазначеного протоколу, 25.06.2026 о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно її матері ОСОБА_2 , що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою, погрозах та вибиванні дверей, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров`ю малолітньої.

Таким чином, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру стосовно малолітньої особи, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 20.07.2026 адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду відповідно до вимог ст. 36 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, не відповідають дійсності. Зазначив, що ввечері 24.06.2026 разом із колишньою співмешканкою ОСОБА_2 за місцем її проживання вживали алкогольні напої. Близько 03 год. 00 хв. він вийшов у домашніх капцях до туалету, розташованого на поверсі гуртожитку, однак після повернення виявив, що двері до кімнати зачинені, а ОСОБА_2 відмовлялася їх відчиняти. У зв`язку з цим він самостійно викликав працівників поліції. Будь-яких погроз, нецензурної лайки чи інших дій, які могли б свідчити про вчинення домашнього насильства, не вчиняв, двері не вибивав.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази у їх сукупності, суддя встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частиною третьою статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до положень ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази підлягають оцінці судом відповідно до вимог ст. 252 КУпАП за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, органом, який склав протоколи про адміністративні правопорушення, до суду надано: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 333953 та ВАД № 333954 від 25.06.2026; рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.06.2026, відповідно до якої рівень небезпеки оцінено як високий; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.06.2026; копії термінових заборонних приписів стосовно кривдника серії ЕТ № 111255 та № 111256 від 25.06.2026; відомості з архіву адміністративних правопорушень щодо повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП; копію постанови Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.04.2026 у справі № 335/9220/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП; письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 та письмові пояснення ОСОБА_1 .

Разом із тим, оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вони не підтверджують належними та допустимими доказами обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення.

Так, із письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що кожен із учасників конфлікту викладає власну версію подій та стверджує про неправомірну поведінку іншого. При цьому зазначені пояснення є взаємно суперечливими та не підтверджуються іншими об`єктивними доказами.

Матеріали справи не містять показань свідків, пояснень очевидців події, інших незалежних доказів або технічної фіксації, які б беззаперечно підтверджували факт висловлювання ОСОБА_1 нецензурної лайки, погроз, вибивання дверей чи інших дій психологічного насильства, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні було досліджено відеозапис із нагрудних камер працівників поліції.

Із зазначеного відеозапису вбачається, що його фіксація розпочинається вже після виникнення конфліктної ситуації. На момент прибуття працівників поліції ОСОБА_1 перебуває у коридорі гуртожитку біля дверей кімнати у домашніх капцях та нижній білизні. Після прибуття працівники поліції стукають у двері кімнати, які відчиняє ОСОБА_2 та звертається до ОСОБА_1 із запитанням: «Це ти викликав поліцію?», на що останній відповідає стверджувально. У свою чергу ОСОБА_2 повідомляє, що вона також викликала працівників поліції.

Разом із тим, сам відеозапис не містить фіксації подій, які передували прибуттю працівників поліції, а тому не підтверджує факт висловлювання ОСОБА_1 погроз, нецензурної лайки, вибивання дверей чи інших дій психологічного характеру, які стали підставою для складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Крім того, на дослідженому відеозаписі відсутня малолітня ОСОБА_3 , у присутності якої, відповідно до протоколу, було вчинено домашнє насильство. Відеозапис також не містить будь-яких відомостей, які б підтверджували факт заподіяння їй психологічної шкоди або її перебування під час конфлікту.

За таких обставин досліджений відеозапис сам по собі не є належним та достатнім доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Суддя також враховує, що форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, термінові заборонні приписи, рапорт працівника поліції та протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення й іншу подію не підтверджують безпосередньо факту вчинення домашнього насильства, а лише фіксують звернення особи до правоохоронних органів, оцінку можливих ризиків та процесуальні дії працівників поліції після отримання відповідного повідомлення. Зазначені документи не можуть розцінюватися як самостійні та беззаперечні докази винуватості особи без підтвердження викладених у них відомостей іншими належними та допустимими доказами.

Таким чином, окрім взаємно суперечливих пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , матеріали справи не містять жодного незалежного та об`єктивного доказу, який би беззаперечно підтверджував викладені у протоколах обставини вчинення домашнього насильства.

У зв`язку з цим суддя доходить до висновку, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та підлягає оцінці лише у сукупності з іншими належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана відповідальності, доки її вину не буде доведено у передбаченому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначений принцип поширюється також на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки вони мають каральний характер та передбачають застосування заходів державного примусу.

Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Оцінивши наявні у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у сукупності, суддя доходить висновку, що вони не підтверджують поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Органом, який склав протоколи про адміністративні правопорушення, не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували факт висловлювання ОСОБА_1 нецензурної лайки, погроз, вибивання дверей чи вчинення інших дій психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , а також факт вчинення таких дій у присутності малолітньої ОСОБА_3 .

Наявні у справі докази не усувають існуючих сумнівів щодо фактичних обставин події, а тому такі сумніви відповідно до вимог ст. 62 Конституції України підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя доходить висновку, що органом, який склав протоколи про адміністративні правопорушення, не доведено належними, допустимими та достатніми доказами вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Обставини, викладені у протоколах, не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, а наявні у справі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до вимог ст. 62 Конституції України підлягають тлумаченню на її користь.

За таких обставин провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 36, ч.ч. 2, 3 ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Н.І. Рибалко