Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №335/7544/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/7544/26 3/335/1495/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2027 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії № 009171 від 17.06.2025, відповідно до якого 17.06.2025 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 порушив режим загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», а саме здійснив проїзд по території заказника легковим транспортним засобом марки Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_1 на відстань 100 метрів, що є порушенням п 3.2.28 Положення «Про загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно здійснював рух зазначеним транспортним засобом, однак не знав, що здійснив проїзд на території загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», оскільки будь-які інформаційні чи охоронні знаки, які б свідчили про межі території природно-заповідного фонду або заборону проїзду транспортних засобів, були відсутні. Намір порушити вимоги природоохоронного законодавства у нього був відсутній.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належну правову оцінку, доходить наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа), який розглядає справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 91 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільну зміну їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні дій, що порушують встановлений режим охорони та використання територій і об`єктів природно-заповідного фонду.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

При цьому для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно з`ясувати, що особа знала або за конкретних обставин повинна була знати про перебування на території природно-заповідного фонду та про встановлені обмеження щодо використання такої території.

З матеріалів справи вбачається, що до суду на підтвердження вини ОСОБА_1 долучено протокол про адміністративне правопорушення № 009171 від 17.06.2025, розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок проїзду легкового автомобіля по території загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», а також Положення про загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги».

Разом із тим, сам по собі факт перебування транспортного засобу на території об`єкта природно-заповідного фонду не є достатнім для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, оскільки обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що місце, де, за твердженням посадової особи Державної екологічної інспекції, здійснювався проїзд транспортного засобу, було позначене інформаційними чи охоронними знаками, які б свідчили про перебування на території загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» та встановлені обмеження щодо руху транспортних засобів.

Також до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 знав або за конкретних обставин повинен був знати про перебування на території природно-заповідного фонду та дію встановленого режиму її охорони.

Надані до суду протокол про адміністративне правопорушення, розрахунок розміру шкоди та Положення про загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» самі по собі не підтверджують наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не містять відомостей щодо належного позначення меж заказника, наявності інформаційних чи охоронних знаків, а також інших доказів, які б свідчили про обізнаність особи щодо перебування на території природно-заповідного фонду.

Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази на підтвердження вини особи або усувати недоліки, допущені органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, оскільки це суперечило б принципам змагальності, неупередженості суду та рівності сторін.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинною у здійсненні злочину і не може бути підданою покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не доведено наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП, зокрема не доведено наявність його вини у формі умислу чи необережності.

За таких обставин суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 9, 91, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 91 КУпАП, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.І. Рибалко