Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №309/2729/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2729/26

Провадження № 1-кс/309/338/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000378 від 17.07.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України про арешт тимчасово вилученого майна,-

В С Т А Н О В И В:

20.07.2026 року до слідчого судді Хустського районного суду надійшло клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000378 від 17.07.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України про арешт тимчасово вилученого майна.

У клопотанні зазначено, що 04.07.2026 приблизно о 23.00 год водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 працює у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді головного спеціаліста відділення рекрутингу та комплектування, керуючи квадроциклом марки «BRP OUTLANDER» без державної реєстрації, разом з пасажиром дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухаючись лісовою дорогою на схилі гори «Менчул» за координатами 48°18'07.4"N 23°37'56.9"E, що на території Тячівського району, не впорався з керуванням даного транспортного засобу, в результаті чого допустив перекидання та падіння з квадроцикла. Внаслідок падіння ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер, важкий забій грудної клітки, здійснено забір крові. Пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 7-го ребра зліва.

За вказаним фактом 17.07.2026 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071050000378 за ч.1 ст.286 КК України.

17.07.2026 року в ході проведе огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на схилі гори «Менчул» за координатами 48°18'07.4"N 23°37'56.9"E, що на території Тячівського району було виявлено квадроциклом марки «BRP OUTLANDER» без державної реєстрації. Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди квадроциклом марки «BRP OUTLANDER» без державної реєстрації було вилучено та поміщено до арешт майданчику Хустського РУП.

Встановлено, що володільцем вище вказаного транспортного засобу, а саме квадроциклу марки «BRP OUTLANDER» без державної реєстрації являється - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканець АДРЕСА_1 , (тел. НОМЕР_1 ).

На підставі наведеного, приймаючи до уваги, що вище вказані речі мають відношення до даного провадження, і можуть зберігати на собі сліди злочину, вилучені під час розслідування, і відповідно до норм КПК України відноситься до тимчасово вилученого майна, а також з метою позбавлення можливості розпоряджатися, використовувати та відчужувати дане майно, то слідчий просить накласти них арешт.

У судове засідання володілець майна ОСОБА_7 не з`явився, від його адваоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився, в клопотанні просить розгляд клопотання провести без його участі.

На підставі ст. 172 ч.1 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання у відсутності учасників кримінального провадження, які не з`явилися.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.

При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно зберегло на собі його сліди.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Враховуючи, що вилучений квадроцикл у даному кримінальному провадженні зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення є предметом кримінального правопорушення та являється доказом обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та згідно ст.98 КПК України, має значення речового доказу, а також у подальшому в ході проведення досудового розслідування, необхідно провести його додаткові огляди та експертні дослідження, відповідає критеріям тимчасово вилученого майна, то наявні підстави для накладання на нього арешту.

Керуючись ст.ст. 132, 170-173,175, 309 КПК України слідчий суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000378 від 17.07.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України про арешт тимчасово вилученого майна – задоволити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме – транспортний засіб (квадроцикл) марки «BRP OUTLANDER» без державної реєстрації, який було вилучено та поміщено до арешт майданчика Хустського РУП, володільцем якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканець АДРЕСА_1 .

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 та прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону ОСОБА_9 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали виготовлено 21 липня 2026 року.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1