Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №308/19240/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19240/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участю секретаря судового засідання Боти О.І.,

представника позивача Клещева С.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 127 190,76 грн, з яких: 73 121,76 грн – заборгованість за договором оренди землі № 1210/1 від 01.10.2024; 53 234,16 грн – штраф, нарахований на підставі пункту 14 договору; 834,84 грн – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.10.2024 між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та гр. ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № 1210/1 строком на 3 роки. Розмір орендної плати на дату укладення Договору визначено на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішення Ужгородської міської ради від 19.02.2015 № 1651 та становив 815,82 грн на місяць (нормативна грошова оцінка за 2024 рік – 326 326,00 грн).

Рішенням Ужгородської міської ради від 22.02.2024 № 1663 затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Ужгород, яка введена в дію з 01.01.2025 (нормативна грошова оцінка за 2025 рік – 362 036,27 грн).

Рішенням Ужгородської міської ради від 11.07.2024 № 1862 внесено зміни до пункту 2.4 рішення № 1651 та встановлено ставку орендної плати у розмірі 6 % для земельних ділянок з кодом цільового призначення 03.07, що введено в дію з 01.01.2025.

Позивач зазначив, що відповідно до пунктів 12, 13, 27, 30, 33 Договору з 01.01.2025 місячний розмір орендної плати за Договором становить 1 810,18 грн (362 036,27 грн х 0,06 / 12), однак відповідач продовжувала сплачувати орендну плату у попередньому розмірі 815,82 грн, не здійснюючи самостійної індексації, чим порушила умови Договору. Про зміну ставок орендної плати відповідача повідомлено листом Департаменту від 07.03.2025 № 24.01-12/603.

Пунктом 14 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у визначені Договором строки: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої Договором; справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.01.2026 відкрито провадження у справі № 308/19240/25 та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

26.01.2026 відповідач добровільно сплатила заборгованість за Договором у розмірі 73 300,30 грн, у зв`язку з чим 02.02.2026 представник позивача подав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою суду від 18.03.2026 провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором у розмірі 73 300,30 грн закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

18.03.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову в частині стягнення штрафу у розмірі 53 234,16 грн та пені у розмірі 834,84 грн, зазначивши, що позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про зміну розміру орендної плати до настання строку внесення платежу за січень 2025 року, лист-повідомлення від 07.03.2025 направлено вже після граничного строку сплати орендної плати за січень 2025 року (03.03.2025), додаткову угоду до Договору сторонами не укладено, а тому нарахування штрафних санкцій, на думку відповідача, є передчасним. Відповідач просив відмовити позивачу у стягненні штрафу та пені у повному обсязі.

19.03.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на пункти 12, 13, 27, 30, 33 Договору, якими на Орендодавця покладено право одностороннього перегляду розміру орендної плати у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, а на Орендаря – обов`язок самостійно здійснювати індексацію орендної плати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги в частині, що залишилась на розгляді, підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову в частині стягнення штрафу та пені заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01.10.2024 між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 1210/1 строком на 3 роки, за умовами якого відповідач прийняла в строкове платне користування земельну ділянку. Укладення та чинність Договору сторонами не заперечується.

Пунктами 12, 13 Договору передбачено щорічний перегляд розміру орендної плати на величину коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі. Пунктом 27 Договору встановлено право Орендодавця в односторонньому порядку вносити зміни до Договору у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі, ставок орендної плати, з покладенням обов`язку повідомлення про це на Орендодавця. Пунктом 30 Договору на Орендаря покладено обов`язок самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель.

Рішеннями Ужгородської міської ради від 22.02.2024 № 1663 та від 11.07.2024 № 1862 з 01.01.2025 запроваджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Ужгорода (362 036,27 грн) та нову ставку орендної плати у розмірі 6 відсотків, у зв`язку з чим місячний розмір орендної плати за Договором з 01.01.2025 становить 1 810,18 грн.

За таких обставин суд вважає доведеним, що з 01.01.2025 відповідач була зобов`язана сплачувати орендну плату за Договором у розмірі 1 810,18 грн щомісяця, однак продовжувала сплачувати орендну плату у розмірі 815,82 грн, що свідчить про неналежне виконання нею грошового зобов`язання та обумовлює право позивача на застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 14 Договору. Доводи відповідача про відсутність належного повідомлення про зміну ставок орендної плати та про передчасність звернення позивача до суду суд відхиляє, оскільки, як зазначено вище, зміна нормативної грошової оцінки землі та ставок орендної плати тягне автоматичну зміну прав та обов`язків сторін Договору незалежно від укладення додаткової угоди, а обов`язок самостійної індексації орендної плати прямо передбачений пунктом 30 Договору.

Разом з тим, заборгованість за Договором у розмірі 73 300,30 грн відповідачем добровільно погашена 26.01.2026, провадження у справі в цій частині закрито ухвалою суду від 18.03.2026.

Отже, предметом судового розгляду по суті залишились позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 53 234,16 грн та пені у розмірі 834,84 грн.

Згідно з п.14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, штраф сплачується у 10-ти денний строк у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором.

Із змісту цієї договірної норми вбачається, що у випадку виникнення такої обставини як «невнесення орендної плати у строки, визначені договором» орендодавець набуває право на отримання штрафу у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, який застосовується одноразово.

З розрахунку заборгованості по орендній платі за Договором вбачається, що позивачем нараховано суми штрафу у розмірі 100 відсотків орендної плати що становить суму 53 234,16 грн.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначено, що істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Верховний Суд у постанові від 06.06.2023 у справі № 911/682/21 вказав, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, взявши до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що відповідач після відкриття провадження у справі, до ухвалення судом рішення, у повному обсязі добровільно погасила заборгованість з орендної плати за Договором, внаслідок чого провадження у справі в цій частині закрито. При цьому заявлений до стягнення штраф (53 234,16 грн) становить більше 70 відсотків від суми простроченого зобов`язання (73 121,76 грн), що, на переконання суду, є надмірним порівняно з наслідками порушення та не узгоджується з компенсаційним, а не каральним характером неустойки.

Враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов`язання, добровільне погашення заборгованості до ухвалення рішення у справі, а також з урахуванням балансу інтересів обох сторін, суд, керуючись частиною третьою статті 551 ЦК України, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу, заявленого до стягнення, до суми 7 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 834,84 грн суд не встановив підстав для її зменшення, оскільки її розмір є співмірним з наслідками порушення зобов`язання та розрахований за незначний період прострочення, а тому вказана вимога підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263–265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 549, 551, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 15, 21, 24 Закону України «Про оренду землі», суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради штраф у розмірі 7000,00 (сім тисяч гривень 00 коп.) грн., а також пені у розмірі 834,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради судовий збір у розмірі 210,33 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов