Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №302/949/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/949/26 3/302/298/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 341360 від 02.07.2026 року, який складений старшим офіцером прикордонного оперативно-розшукового відділу з м.д.н.т. « ІНФОРМАЦІЯ_1 » головного оперативного-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр.України (паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 04.10.2018 року), мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеним протоколом 02.07.2026 року о 14:30 год прикордонним нарядом у складі офіцерів ПОРВ спільно з ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на околиці АДРЕСА_2 під час обходу контрольованого прикордонного району на відстані 75 км до державного кордону на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_2 , який спільно з громадянином України ОСОБА_3 , здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.2 КУпАП.

ОСОБА_2 у судове засідання на розгляд справи не з`явився, про таке повідомлений належно, причини його неявки суду невідомі.

Суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N 3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає необхідним провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .

Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 204-1 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, якщо ці дії вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищенаведених порушень.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341360 від 02.07.2026 року, згідно якого ОСОБА_2 відмовився від підпису протоколу в присутності двох свідків та від дачі особистих пояснень;

- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_4 начальнику ПОРВ ГОРВ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 від 02.07.2026 року, який за змістом відповідає змісту протоколу про адмінправопорушення, крім місця виявлення ОСОБА_2 (у рапорті – ок. АДРЕСА_3 , а в протоколі – ок. АДРЕСА_2 ) з додатковою вказівкою: на підставі п. 15 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» працівник прикордонної служби здійснив візуальний огляд особи, її речей (поверхневу перевірку) та провів опитування, за результатами якого ОСОБА_2 не зміг чітко пояснити мету прибуття в контрольований прикордонний район, плутався в своїх показаннях, намагався уникнути відповідей на поставлені йому запитання, а також не зміг надати підтверджуючі дані, що вказують на дійсність намірів слідувати до Закарпатської області;

- схему виявлення на напрямку 207 прикордонного знаку ок.н.п.Міжгір`я двох гр.України 02.07.2026 року (а.с.5);

- довідку щодо виявлення двох громадян України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого офіцера ПОРВ ГОРВ М. Наточій, яка погоджена начальником ПОРВ ГОРВ ОСОБА_6 від 02.07.2026 року, згідно якої у ході опитування ОСОБА_3 пояснив, що разом зі своїм товаришем ОСОБА_2 тривалий час планували здійснити незаконний перетин державного кордону України, тому через своїх знайомих підшукували імовірні маршрути руху. Тиждень тому ОСОБА_3 спілкувався зі своїм знайомим на ім`я « ОСОБА_7 » (номер мобільного телефону знаходиться в телефоні дружини) мешканцем н.п. Пилипець, який на даний час перебуває за кордоном. У ході спілкування « ОСОБА_7 » пояснив, що декілька років тому йому вдалось самотужки незаконно перетнути державний кордон України в районі н.п. Велятино (напрямок 150 п/зн віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 ). У подальшому ОСОБА_3 спілкувався по мобільному телефону зі своїм товаришем ОСОБА_2 та під час бесіди ОСОБА_3 розповів про розмову із « ОСОБА_7 » та про маршрут руху до державного кордону України. Після чого запропонував ОСОБА_2 разом здійснити незаконний перетин, на що останній погодився. 01.07.2026 року ОСОБА_2 прибув поїздом з м. Київ до н.п. Пилипець та зупинився в ОСОБА_3 02.07.2026 вищезазначені замовили таксі з н.п. Пилипець до н.п. Сойми. Близько 18.30 вони прибули до кафе «Чатина» (48.561181, 23.489261), звідки пішки попрямували гірською місцевістю в напрямку н.п. Міжгір`я в обхід прикордонного наряду «КрП», де згодом були затримані. У подальшому опитуванні ОСОБА_3 пояснив, що у разі успішного обходу п/н «КрП» вони мали прибути в н.п. Міжгір`я, звідки на таксі прибути у м. Хуст та з настанням сутінок переплисти р. Тиса та вирушити у напрямку державного кордону України гірською місцевістю вздовж н.п. Велятино з метою незаконного перетину. У ході огляду мобільного телефону затриманих інформації про наміри незаконно перетнути державний кордон України не виявлено та можливо свідчить про те, що вищезазначені частково видаляли дану інформацію. Під час опитування затримані поводили себе зухвало та не йшли на контакт з представниками правоохоронних органів, намагались створити конфлікту ситуацію, плутались у своїх поясненнях та притримувались заздалегідь підготовленої легенди.

Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.

У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 перебував у контрольованому прикордонному районі з належними документами (мав при собі паспорт громадянина України та військово-обліковий документ). Таке відповідає пункту 8 Положення про прикордонний режим. Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були виявлені працівниками прикордонної служби на околиці н.п.Сойми, натомість у інших матеріалах зазначено, що вони були виявлені - на околиці н.п.Міжгір`я.

Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п.Сойми, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Сойми Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.

Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.2 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Сойми знаходиться на відстані приблизно 109 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.

Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова складена 21.07.2026 року.

Суддя: В. П. Кривка