Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №297/1946/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/1946/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л. Л., розглянувши матеріали, що надійшли від Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ст. 185 КУпАП,

в с т а н о в и в:

30 червня 2026 року близько 17:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції. Будучи запідозреним у вчиненні адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 у відповідь на неодноразові вимоги припинити протиправні дії їх проігнорував та штовхнув працівника поліції

ОСОБА_2 в суд не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185 КУпАП, розглядаються протягом доби.

Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 185 КУпАП, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була повідомлена судовою повісткою про виклик в судове засідання.

Незважаючи на вжиті судом заходи, в суд особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилась.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом у п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ,честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

З отриманих судом матеріалів, у тому числі з даних протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була достовірно обізнана про факт складення щодо неї протоколу та про подальший розгляд справи у суді. Незважаючи на зазначені обставини, станом на час розгляду справи вона не виявляла зацікавленості у її перебігу.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №769972 від 30.06.2026 року, рапорт поліцейського Берегівського РВП Ваш І. від 30.06.2026 року, рапорт поліцейського Берегівського РВП Ороса А. від 30.06.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , вважаю, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП, а саме злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Так, із заяви матері ОСОБА_3 , яка проживає разом із сином ОСОБА_1 , убачається, що 30 червня 2026 року у її сина виник психічний розлад, у зв`язку з чим вона викликала працівників поліції з метою доставлення його до закладу для надання психіатричної допомоги.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю досліджених доказів, які є належними, допустимими та узгоджуються між собою.

Разом із тим, відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Вирішуючи питання про можливість застосування зазначеної норми, слід враховувати характер вчиненого правопорушення, відсутність будь-яких тяжких наслідків від вчиненого, а також те, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та пообіцяв надалі не допускати подібних порушень та врахувати заяву його матері.

Крім того, внаслідок дій ОСОБА_1 не було заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам, а застосування до нього заходів адміністративного стягнення у даному випадку не є необхідним для досягнення мети адміністративної відповідальності, визначеної ст. 23 КУпАП. На переконання суду, оголошення усного зауваження буде достатнім заходом виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень.

За таких обставин вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись оголошенням усного зауваження, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 185, 265, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись оголошенням йому усного зауваження, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Суддя: Лайош ГАЛ