Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №460/15828/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Рівне№460/15828/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 визнання протиправними та скасування пунктів наказів, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач-2), у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати пункти 2, 5, 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.08.2025 № 3690 "Про результати службового розслідування";

визнати протиправними та скасувати пункти 2, 5, 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.08.2025 № 3691 "Про результати службового розслідування";

визнати протиправними та скасувати пункти 2, 4, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.08.2025 № 3692 "Про результати службового розслідування";

визнати протиправними та скасувати пункти 2, 5, 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.08.2025 № 3693 "Про результати службового розслідування";

визнати протиправними та скасувати пункти 2, 4, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.08.2025 № 3694 "Про результати службового розслідування";

визнати протиправними та скасувати пункти 2, 4, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.08.2025 № 3695 "Про результати службового розслідування";

визнати протиправними та скасувати пункти 2, 5, 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.08.2025 № 3696 "Про результати службового розслідування";

визнати протиправними та скасувати пункти 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.08.2025 № 3758 "Про результати службового розслідування";

зобов`язати відповідача-2 припинити вирахування у вигляді стягнення з позивача та зобов`язання повернути неправомірно стягнуті суми із грошового забезпечення позивача.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що був призначений командиром взводу резерву солдатського складу до в/ч НОМЕР_1 та згодом командиром роти резерву солдатського складу до в/ч НОМЕР_1 . Зауважує, що при звільненні з військової служби йому стало відомо про наявність у нього дебіторської заборгованості за збитки, завдані державі, станом на 07.08.2025 в сумі 555848 грн у зв`язку з переплатою окремим солдатам грошового забезпечення, що відображено в оскаржуваних наказах про результати службового розслідування. На думку позивача, накази в частині оголошення йому догани є неправомірними, прийнятими без з`ясування всіх дійсних обставин справи, а саме жодний наказ не містить норму (статтю) закону якою безпосередньо передбачена відповідальність капітана ОСОБА_1 , посилання на відповідальність та заподіяння шкоди саме капітаном ОСОБА_1 носять загальний характер, що свідчить про необ`єктивність та односторонність проведення службового розслідування зі сторони відповідача, а тому такі накази є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

02.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що 07.08.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 226 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 . 28.08.2025 за актом приймання передачі заборгованості, військовій частині НОМЕР_4 був переданий залишок заборгованості ОСОБА_1 , який на день передачі складав 555554 грн, оскільки в ході службових розслідувань відносно позивача було встановлено наявність шкоди, що була виражена у виплаті грошового забезпечення підпорядкованим йому військовослужбовцям у названому розмірі за період, коли цим військовослужбовцям грошове забезпечення не мало виплачуватися. Повідомлено, що за результатами службових розслідувань встановлено протиправну поведінку позивача, а саме: неналежний облік підлеглого йому особового складу, наявність вини, що була виражена у формі необережності (яка виражена одним з її видів - недбалістю) та причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою. Зауважує, що під час проведення службових розслідувань відносно позивача, останній відмовився надавати будь-які пояснення, що було зафіксовано у відповідних актах відмови від надання пояснень. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

08.10.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Зокрема зазначено, що службове розслідування розпочато 06.06.2025 та повинно було завершитись не пізніше 06.07.2025 або бути продовжене наказом командира військової частини НОМЕР_1 на строк, що не перевищує одного календарного місяця, однак така нормативна вимога не була дотримана під час проведення службового розслідування за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2025 № 2997 «Про призначення службового розслідування», що підтверджується змістом наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2025 № 3690, № 3691, № 3692, № 3693, № 3694, № 3695 у яких відсутні відомості про продовження строків службового розслідування, відповідно до вимог Порядку № 608. На думку позивача, притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності відбулося у спосіб, що суперечить законодавству України, а отже, є протиправним та таким, що не може мати процесуальних наслідків, оскільки відбулося з вини суб`єкта владних повноважень. Звертає увагу суду, що військовослужбовці, щодо котрих допущено перевиплату грошового забезпечення, фізично перебували в іншому підрозділі, у розпорядженні іншого офіцера, в той час як рахувався за підрозділом, яким командував позивач через відсутність належної організації військової служби з боку інших посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , зокрема начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 . Відтак, позиція командування військової частини НОМЕР_1 , що базується на твердженні «неволодінні справами у роті» є оціночним твердженням, що не пов`язане із невиконанням службових обов`язків, а отже виходить за межі повноважень, що визначені для органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, тобто є неконституційним.

13.10.2025 відповідачем подано до суду заперечення, в яких наведено аргументи та мотиви відхилення пояснень наведених позивачем у відповіді на відзив. Так, відповідно до пункту 13 Розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом МОУ від 21.11.2017 № 608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців, відтак службові розслідування відносно позивача були завершені в межах двох місяців, як цього вимагає Порядок № 608.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву військова частина НОМЕР_3 не надала, тому в силу вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 16.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, зокрема, на посаді командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 29.07.2025 № 667 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника служби паливно-мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_6 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 226 від 07.08.2025 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 07.08.2025.

При цьому, за змістом вказаного наказу сума дебіторської заборгованості позивача за збитки, завдані державі, станом на 07.08.2025 становить 555848,88 грн.

Так, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2025 № 2997 «Про призначення службового розслідування» проведено службові розслідування за фактом переплати солдатам резерву взводу резерву роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 солдатам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

01.08.2025 за результатами службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято накази “Про результати службового розслідування”, а саме:

№ 3690 (за фактом грошової переплати солдату ОСОБА_2 ), згідно з п. 2 якого за неналежне виконання посадових обов`язків військової служби, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 84863,69 грн шляхом несвоєчасного подання в СЗЧ, не володіння справами у роті, незадовільним станом обліку особового складу, її чисельності (наявності і відсутності) обліку особового складу роти, командиру роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 оголошено догану;

п. 5 - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за завдання прямої дійсної шкоди під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», заподіяні шляхом невчасного подання в СЗЧ у сумі 84863,69 грн шляхом вирахування цієї суми із грошового забезпечення посадових осіб батальйону, а саме: капітана ОСОБА_1 ;

п. 8 - заподіяну шкоду державі в розмірі 84863,69 грн стягувати в розмірі не більше 20% з місячного грошового забезпечення винної особи - командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 ;

№ 3691 (за фактом грошової переплати солдату ОСОБА_3 ), згідно з п. 2 якого за неналежне виконання посадових обов`язків військової служби, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 86403,75 грн шляхом несвоєчасного подання в СЗЧ, не володіння справами у роті, незадовільним станом обліку особового складу, її чисельності (наявності і відсутності) обліку особового складу роти, командиру роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 оголошено догану;

п. 5 - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за завдання прямої дійсної шкоди під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», заподіяні шляхом невчасного подання в СЗЧ у сумі 86403,75 грн шляхом вирахування цієї суми із грошового забезпечення посадових осіб батальйону, а саме: капітана ОСОБА_1 ;

п. 8 - заподіяну шкоду державі в розмірі 86403,75 грн стягувати в розмірі не більше 20% з місячного грошового забезпечення винної особи - командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 ;

№ 3692 (за фактом грошової переплати солдату ОСОБА_10 ), згідно з п. 2 якого за неналежне виконання посадових обов`язків військової служби, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 72652,21 грн шляхом несвоєчасного подання в СЗЧ, не володіння справами у роті, незадовільним станом обліку особового складу, її чисельності (наявності і відсутності) обліку особового складу роти, командиру роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 оголошено догану;

п. 4 - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за завдання прямої дійсної шкоди під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», заподіяні шляхом невчасного подання в СЗЧ у сумі 72652,21 грн шляхом вирахування цієї суми із грошового забезпечення посадових осіб батальйону, а саме: капітана ОСОБА_1 ;

п. 6 - заподіяну шкоду державі в розмірі 72652,21 грн стягувати в розмірі не більше 20% з місячного грошового забезпечення винної особи - командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 ;

№ 3693 (за фактом грошової переплати солдату ОСОБА_5 ), згідно з п. 2 якого за неналежне виконання посадових обов`язків військової служби, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 102490,29 грн шляхом несвоєчасного подання в СЗЧ, не володіння справами у роті, незадовільним станом обліку особового складу, її чисельності (наявності і відсутності) обліку особового складу роти, командиру роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 оголошено догану;

п. 5 - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за завдання прямої дійсної шкоди під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», заподіяні шляхом невчасного подання в СЗЧ у сумі 102490,29 грн шляхом вирахування цієї суми із грошового забезпечення посадових осіб батальйону, а саме: капітана ОСОБА_1 ;

п. 8 - заподіяну шкоду державі в розмірі 102490,29 грн стягувати в розмірі не більше 20% з місячного грошового забезпечення винної особи - командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 ;

№ 3694 (за фактом грошової переплати солдату ОСОБА_6 ), згідно з п. 2 якого за неналежне виконання посадових обов`язків військової служби, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 71708,52 грн шляхом несвоєчасного подання в СЗЧ, не володіння справами у роті, незадовільним станом обліку особового складу, її чисельності (наявності і відсутності) обліку особового складу роти, командиру роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 оголошено догану;

п. 4 - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за завдання прямої дійсної шкоди під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», заподіяні шляхом невчасного подання в СЗЧ у сумі 71708,52 грн шляхом вирахування цієї суми із грошового забезпечення посадових осіб батальйону, а саме: капітана ОСОБА_1 ;

п. 6 - заподіяну шкоду державі в розмірі 71708,52 грн стягувати в розмірі не більше 20% з місячного грошового забезпечення винної особи - командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 ;

№ 3695 (за фактом грошової переплати солдату ОСОБА_7 ), згідно з п. 2 якого за неналежне виконання посадових обов`язків військової служби, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 89728,38 грн шляхом несвоєчасного подання в СЗЧ, не володіння справами у роті, незадовільним станом обліку особового складу, її чисельності (наявності і відсутності) обліку особового складу роти, командиру роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 оголошено догану;

п. 4 - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за завдання прямої дійсної шкоди під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», заподіяні шляхом невчасного подання в СЗЧ у сумі 89728,38 грн шляхом вирахування цієї суми із грошового забезпечення посадових осіб батальйону, а саме: капітана ОСОБА_1 ;

п. 6 - заподіяну шкоду державі в розмірі 89728,38 грн стягувати в розмірі не більше 20% з місячного грошового забезпечення винної особи - командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 ;

№ 3696 (за фактом грошової переплати солдату ОСОБА_8 ), згідно з п. 2 якого за неналежне виконання посадових обов`язків військової служби, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 54035,64 грн шляхом несвоєчасного подання в СЗЧ, не володіння справами у роті, незадовільним станом обліку особового складу, її чисельності (наявності і відсутності) обліку особового складу роти, командиру роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 оголошено догану;

п. 5 - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за завдання прямої дійсної шкоди під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», заподіяні шляхом невчасного подання в СЗЧ у сумі 54035,64 грн шляхом вирахування цієї суми із грошового забезпечення посадових осіб батальйону, а саме: капітана ОСОБА_1 ;

п. 6 - заподіяну шкоду державі в розмірі 54035,64 грн стягувати в розмірі не більше 20% з місячного грошового забезпечення винної особи - командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 ;

№ 3758 (за фактом грошової переплати солдату ОСОБА_9 ), згідно з п.2 якого за неналежне виконання посадових обов`язків військової служби, несвоєчасне подання в СЗЧ, не володіння справами у роті, незадовільним станом обліку особового складу, її чисельності (наявності і відсутності) обліку особового складу роти, командиру роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 оголошено догану.

Не погоджуючись з зазначеними пунктами наказів та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації" в Україні введений воєнний стан.

В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Воєнний стан в розумінні положень ст.1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 № 389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут). Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548 (далі - Статут).

Статтею 11 Статуту визначаються загальні обов`язки військовослужбовців. Так, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

За змістом статей 28-30 Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Згідно зі ст. 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України Про оборону України, дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначено Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX.

За визначенням, наведеним в п. 4 ст. 1 Закону № 160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Частиною 1 статті 3 Закону № 160-ІХ передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Відповідно до ст. 8 Закону № 160-ІХ посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

За правилами ст. 10 Закону № 160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).

В силу вимог ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно зі ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до ст. 83-87 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).

Згідно з абз. 4 п. 2 розділу I Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.

Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

За змістом п.1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Згідно з вимогами п.6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування.

До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог п.2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Згідно з вимогами п.3 розділу VІ Порядку № 608, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Відповідно до розділу VІІІ Порядку № 608 у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду. До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Таке службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Результати службового розслідування фіксуються у акті службового розслідування, в якому і мають бути відображені усі зазначені вище складові, надана належна оцінка усім обставинам, встановленим під час проведення такого службового розслідування з урахуванням пояснень особи, відносно якої воно проведено, та, відповідно, має міститися висновок з урахуванням усіх обставин, встановлених під час проведення службового розслідування.

Судом встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2025 № 2997 «Про призначення службового розслідування» за фактом переплати солдатам резерву взводу резерву роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 солдатам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 проведено службові розслідування.

Згідно з актами службового розслідування встановлено, що солдату ОСОБА_2 , у зв`язку із невчасною подачею рапорту командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 було виплачено за період з 03.11.2024 по 06.11.2024 та з 16.11.2024 по 15.03.2025 та з 22.03.2025 по 26.03.2025 суму коштів 84863,69 грн. В свою чергу, встановлено, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 02.10.2024 по 16.10.2024 у КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради та з 17.10.2024 по 31.10.2024 у КП «КОБЛ імені Михайла Вервеги» Рівненської обласної ради, однак 01.11.2024 всупереч своїх службових обов`язків він не з`явився на місце служби і по час проведення службового розслідування (01.08.2025) місцезнаходження вказаного військовослужбовця не встановлено.

У зв`язку із невчасною подачею рапорту командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 солдату ОСОБА_3 виплачено за період з 03.11.2024 по 06.11.2024 та з 16.11.2024 по 15.03.2025 та з 22.03.2025 по 26.03.2025 грошове забезпечення у розмірі 86403,75 грн. Водночас, ОСОБА_3 з 27.10.2024 під час проходження БЗВП на базі 2 зведеної роти був направлений на лікування в КНП “РОКЛ” РОР, але на стаціонарному лікуванні він не перебував і з 28.10.2024 його місцезнаходження не встановлено.

ОСОБА_10 , у зв`язку із невчасною подачею рапорту командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 , було виплачено грошове забезпечення за період з 08.12.2024 по 15.03.2025 та з 22.03.2025 по 26.03.2025 в сумі 72652,21 грн. Поряд з цим, встановлено, що солдат ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні з 11.10.2024 по 17.10.2024 у КП «РОКЛ ім. Ю.Семенюка» РОР, 07.11.2024 після завершення лікування вибув у відпустку за станом здоров`я, 07.12.2024 під час відпустки був направлений на військово-лікарську комісію. Однак з 08.12.2024 по дату проведення службового розслідування солдат ОСОБА_10 до медичної служби військової частини НОМЕР_1 медичні документи, що підтверджують перебування на стаціонарному лікуванні або рішення військово-лікарської комісії не надавав, а тому вважається таким, що всупереч своїх службових обов`язків не з`явився на місце служби 08.12.2024.

ОСОБА_5 у зв`язку із невчасною подачею рапорту командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення за період з 29.09.2024 по 18.10.2024 та з 03.11.2024 по 06.11.2024 року та з 16.11.2024 по 15.03.2025 та з 22.03.2025 по 26.03.2025 в розмірі 102490,29 грн. Водночас, встановлено, що солдат ОСОБА_5 28.09.2024 вибув у КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, але на стаціонарному лікуванні там не перебував. Зазначено, що з 29.09.2024 по дату проведення службового розслідування місцезнаходження військовослужбовця не встановлено, та всупереч своїх службових обов`язків він не з`явився на місце служби 29.09.2024.

Також ОСОБА_6 , у зв`язку із невчасною подачею рапорту командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення за період з 14.12.2024 по 15.03.2025 та з 22.03.2025 по 26.03.2025 в розмірі 71708,52 грн. При цьому, в ході проведення службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_6 14.11.2024 вибув у відпустку за станом здоров`я до 13.12.2024 та не прибув по завершенню відпустки. Відтак з 14.12.2024 по дату проведення службового розслідування місце перебування солдата ОСОБА_6 невідоме, останній вважається таким, що всупереч своїх службових обов`язків не з`явився на місце служби 14.12.2024.

У зв`язку із невчасною подачею рапорту командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 виплачено ОСОБА_7 грошове забезпечення за період з 30.11.2024 по 15.03.2025 та з 22.03.2025 по 26.03.2025 в сумі 89728,38 грн. Однак в ході проведення службового розслідування було встановлено, що солдат ОСОБА_7 перебував на стаціонарному лікуванні: з 09.10.2024 по 21.10.2024 у КНП «Костопільська БЛІЛ» КМР; з 27.10.2024 по 07.11.2024 - у КПІ «РОКЛ ім. Ю.Семенюка» РОР; з 07.11.2024 по 21.11.2024 - у КНП «Здолбунівська ЦМЛ»; з 22.11.2024 по 29.11.2024 - у КП «РОКЛ ім. Ю. Семенюка» РОР. Поряд з цим, з 30.11.2024 по дату проведення службового розслідування місцезнаходження вказаного військовослужбовця невідоме, солдат ОСОБА_7 всупереч своїх службових обов`язків не з`явився на місце служби 30.11.2024.

ОСОБА_8 , у зв`язку із невчасною подачею рапорту командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 , виплачено за період з 17.10.2024 по 18.10.2024, з 03.11.2024 по 06.11.2024, з 16.11.2024 по 15.03.2025, з 22.03.2025 по 26.03.2025 грошові кошти в сумі 54035,46 грн. Водночас, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що солдат ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.10.2024 по 16.10.2024 у КНП «Клевенська лікарня імені Михайла Вервеги» РОР. З 17.10.2024 по 15.06.2025 місцезнаходження військовослужбовця було невідоме, супереч своїх службових обов`язків зазначений солдат 17.10.2024 не з`явився на місце служби. 16.06.2025 надійшла доповідь № 6616 від 16.06.2025 про факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_8 .

ОСОБА_9 , у зв`язку із нез`явленням на місце служби після стаціонарного лікування та неповідомлення свого безпосереднього командира про своє місцезнаходження, а також неподанням в СЗЧ було виплачено за період з 04.01.2025 по березень 2025 року 60357,12 грн. Так, в ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 перебував на стаціонарному лікуванні: з 11.10.2024 по 25.10.2024 у військовій частині НОМЕР_7 ; з 25.10.2024 по 12.11.2024 - у КНП «Костопільська БЛІЛ» КМР; з 12.11.2024 по 03.12.2024 - у КНП «Гощанська БПЛ»; з 04.12.2024 по 17.12.2024 та з 20.12.2024 по 03.01.2025 - у КП «КОБЛ імені Михайла Вервеги» РОР; з 17.04.2025 по 02.05.2025 у КНПІ «Корецька міська лікарня», однак з 04.01.2025 по 16.04.2025 місцезнаходження вказаного військовослужбовця не встановлено.

За наведеного, в ході проведених службових розслідувань щодо вказаних вище військовослужбовців встановлено, зокрема, що вина командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 виражається у формі недбалості, що полягає у неналежному виконанні ним своїх посадових обов`язків щодо ведення та контролю обліку особового складу, передбачених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Так, відповідно до абз. 13 ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) зобов`язаний: проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові), зокрема, про факт самовільного залишення військової частини (неповернення з лікувального закладу тощо).

В силу вимог п. 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир роти (корабля 4 рангу) зобов`язаний, зокрема: підтримувати особовий склад роти (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності; організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті (на кораблі); проводити огляд та інструктувати військовослужбовців роти перед їх відпусткою, відрядженням і контролювати їх повернення; вести встановлений облік занять з бойової підготовки та облік особового складу роти (корабля), знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; щотижня підбивати підсумки бойової підготовки, військової дисципліни та внутрішнього порядку; один раз на місяць звіряти дані ротного (корабельного) обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини.

Згідно з п. 12 Розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.09.2022 № 280 (далі - Інструкція № 280), командири (начальники) зобов`язані забезпечити належну організацію обліку особового складу в підпорядкованих органах управління, військових частинах, установах та їх підрозділах, а також створювати для посадових осіб, які здійснюють облік особового складу, належні умови для своєчасного, якісного і повного виконання ними вимог цієї Інструкції

Відповідно до пп. 6 п.13 Розділу І Інструкції № 280 організація обліку особового складу у підрозділах військових частин покладається на командирів цих підрозділів.

Відповідно до підпунктів 1, 2 та 5 пункту 14 Розділу І Інструкції № 280 з метою організації обліку особового складу командири (начальники) зобов`язані: здійснювати контроль за обліком особового складу та періодично перевіряти укомплектованість військ (сил); здійснювати контроль за обліком особового складу та періодично перевіряти укомплектованість військ (сил); контролювати правильне відображення чисельності особового складу в облікових документах і своєчасне надання донесень про склад і чисельність військ (сил); забезпечувати командування відомостями щодо складу військ (сил), кількісними і якісними показниками їх укомплектованості.

Матеріалами службового розслідування встановлено, що солдати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 проходили військову службу на посаді солдата резерву взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , однак у зв`язку з необхідністю лікування вибули з військової частини до медичних закладів і не повернулися на місце служби після його закінчення.

При цьому, відповідно до абз. 5 п.8 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). Відповідно до п. 15 Розділу І цього Порядку грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Натомість, всупереч наведених вище норм, ОСОБА_1 у спірний період не здійснював у належному порядку щоденний контроль за наявністю особового складу роти та не виявив вчасно факт відсутності зазначених військовослужбовців (неповернення після лікування) та не доповів командиру батальйону про відсутність цих осіб. Жодних доказів зворотного позивачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Також суд враховує, що під час проведення вказаних службових розслідувань, позивач відмовився від надання пояснень, що підтверджується відповідними актами, долученими до матеріалів справи.

Позивачем не повідомлено суду, які дії ним вчинялися з метою обліку особового складу роти, зокрема, щодо виявлення відсутності військовослужбовців після закінченням лікування, з`ясування їх місцезнаходження і повернення на військову службу, подання доповідей вищому командуванню про встановлене та рапортів про припинення виплати грошового забезпечення таким особам. В свою чергу, така бездіяльність позивача призвела до виплати військовослужбовцям, які були відсутні на службі без поважних причин, грошового забезпечення.

У зв`язку з встановленим в ході службових розслідувань, 01.08.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) винесено накази про результати службового розслідування, згідно з якими на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення догана та притягнуто до матеріальної відповідальності шляхом стягнення сум завданої шкоди з його місячного грошового забезпечення.

Зважаючи на ту обставину, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зафіксований в акті службового розслідування знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем дотримано встановлену процедуру проведення службового розслідування, враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, а також професійні та особисті якості, попередню поведінку позивача та можливість подальшого проходження військової служби, суд вважає, що спірні пункти наказів відповідають критеріям правомірності, а отже не підлягають скасуванню.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що оскаржуваня позивачем пункти наказів відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_9 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_10 )

Суддя Ольга ПОЛІЩУК