Суд: Кропивницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 20 липня 2026 р.
Справа: №397/1257/25
Суддя: Широкоряд Р. В.
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ провадження 33/4809/364/26 Головуючий у суді І-ї інстанції МАКСИМОВИЧ І. В.
Справа № 397/1257/25 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., вирішуючи питання прийняття до розгляду апеляційної скарги адвоката Голованова О.П. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2025 року в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він о 21.09.2025 о 12:48 год. в селищі Олекандрівка на автодорозі Н-01 Київ-Знам`янка 242 км., водій ОСОБА_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві №51639117 від 17.04.2024, керував транспортним засобом — автомобілем MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух». Правопорушення вчинене повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.02.2025 у справі №405/254/25 (провадження №3/405/117/25). Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а ПДР України – керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Голованов О.П. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.
Поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт мотивує тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи, участі в судовому засіданні не брав, копію постанови суду не отримував і про її існування дізнався лише 29.06.2026 року під час ознайомлення захисника з матеріалами іншої справи. Після отримання інформації про постанову апеляційну скаргу подано без невиправданої затримки.
Дослідивши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження поновленню не підлягає виходячи з таких підстав.
Згідно із ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.
Зокрема у Постанові Першої судової палати КС ВС від 30.10.2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне : «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, оскільки ОСОБА_1 , був повідомлений про місце та час розгляду справи.
Зокрема, під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 , повідомив працівникам поліції свій номер телефону, оформивши заяву про отримання SMS-повідомлень в електронній формі, що підтверджується його підписом (а.с. 2).
У подальшому, під час отримання матеріалів адміністративних справ, суд першої інстанції неодноразово повідомляв ОСОБА_1 , про дату та час судових засідань шляхом надсилання SMS-повідомлень про виклик на зазначений ним номер телефону, що підтверджується довідкою про отримання SMS-повідомлення від 26.09.2025 (а.с. 15), 08.10.2025 (а.с. 18) 30.10.2025 року (а.с. 20). Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення апелянт проставив свій підпис, чим підтвердив факт ознайомлення з інформацією щодо місця розгляду справи.
Судом достовірно встановлено, що апелянт був достатньо обізнаний, що справа призначена та розглядалася в Олександрівському районному суду Кіровоградської області, а тому мав можливість вчасно з`ясувати наслідки розгляду справи, проте не скористався своїми процесуальними правами.
При цьому, апелянт, достовірно володіючи інформацією про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді, мав право у суді першої інстанції довести свою невинуватість, проте не скористався своїм правом.
Постанова Олександрівського районного суду Кіровоградської області винесена 19.11.2025 року.
Відповідно, строки на апеляційне оскарження постанови суду, почали відраховуватися з 19.11.2025 , та закінчилися 01.12.2026 року.
Відповідно до п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2025 року не можна визнати поважними, а інших об`єктивних причин, які б перешкоджали апелянту реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку.
Враховуючи, що з апеляційною скаргою на постанову судді від 19.11.2025 року апелянт звернувся лише 08 липня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у зв`язку з відмовою у поновленні цього строку, приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити адвокату Голованову О.П. в поновленні строку на оскарження постанови Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 та накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути апелянту.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.В. Широкоряд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua