Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №727/3342/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3342/26

Провадження № 2-а/727/107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.,

секретар судового засідання Берник Ю. Д.,

за участі позивача ОСОБА_1 , в її інтересах представника адвоката Гончарук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; юридична адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №505 від 13 лютого 2026 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 13.02.2026 ЧРТЦК №505 накладено на неї адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказує на те, що вона є відповідальною особою за ведення військового обліку на ТОВ «Вектор-08», при цьому доказів цього суду не надано. Адже відповідно до наказу від 12.01.2025 відповідальною особо за ведення військового обліку на ТОВ «Вектор-08» є директор ТОВ «Вектор-08» ОСОБА_3 . В наказі «1/В від 01.04.2025 року «Про надання ОСОБА_4 відпустки без збереження заробітної плати» допущено технічну помилку у прізвищі, і про це відповідача було повідомлено, щоб встановити, що це одна і та сама особа. У постанові №505 від 13.02.2025 не зазначено кого слід визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, лише що стягнення накладається а ОСОБА_1 . Повідомляє, що відповідно до наказів від 04.02.2026 директор ТОВ «Вектор – 08» ОСОБА_3 наказав сповістити про виклик до відповідних відділів ІНФОРМАЦІЯ_2 працівників Тащука Д. В. та ОСОБА_4 . Належним чином засвідчені копії цих наказів і долучені до позову. У протоколі в пояснення зазначено, про ці накази. Відповідачем не надано акт про результати перевірки організації та ведення військового обліку та бронювання військовозобов`язаних ТОВ «Вектор-08» в якому повинно було б бути зафіксовані та виявлені порушення.

Просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 13.02.2026 ЧРТЦК №505 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2026 року відкрито провадження по справі.

20.03.2026 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , скерував до суду відзив на позовну заяву.

Вказує на те, що 29.01.2026 відповідальною особою за ведення військового обліку в ТОВ «Вектор-08» було отримано розпорядження начальника Чернівецького РТЦКта СП №6509665 від 29.01.2026 з вимогою оповістити працівника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, 30.01.2026р. було отримано розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 «393 від 30.01.2026 з вимогою оповістити працівника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 . В якості доказів неможливості оповіщення у робочий час працівника ОСОБА_6 , надано наказ №1/В від 01.04.2025 «Про надана ОСОБА_4 відпустки без збереження заробітної плати». Однак даний наказ не може бути підтвердженням неможливості оповіщення ОСОБА_6 , оскільки стосується іншої людини.

Крім того, відповідальною особою ТОВ «Вектор-08» не надано доказів надсилання наказу про оповіщення рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення ОСОБА_5 . Надана в якості доказів квитанція №4823027155180 від 04.02.20226 про оплату купівлі поштових марок – не є належним доказом направлення рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, своїми умисними діями (бездіяльністю) посадова особа ОСОБА_1 на момент складення протоколу серії ЧРТЦК №100 від 10.02.2026 допустила порушення вимог п. 9 ст. 4, ст.. 17, абз. 13 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 16 ЗУ «Про оборону України», ст. 38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», п. 34,36 Порядку організації та ведення військового обліку призовних військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022. Під час складення протоколу було роз`яснено зміст ст. 63 КУ, ст.. 268 КУпАП. На розгляд протоколу ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату розгляду справи. Просили суд відмовити у задоволення позову за безпідставністю.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила заявлені вимоги, з підстав викладених у позовній заяві. Просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився; у поданому попередньо відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Досліджені докази та застосовані норми права.

Судом належними та допустимими доказами встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 13.02.2026 ЧРТЦК №505 відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на останню стягнення у сумі 34 000,00 грн.

В даній постанові зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушила ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка має банкетний характер та відсилає до порушення абз. 6 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з чим уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 складено адміністративний протокол №100 від 10.02.2026.

А саме: 29.01.2026 відповідальною особою за ведення військового обліку в ТОВ «Вектор-08» було отримано розпорядження начальника Чернівецького РТЦКта СП №6509665 від 29.01.2026 з вимогою оповістити працівника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, 30.01.2026р. було отримано розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 «393 від 30.01.2026 з вимогою оповістити працівника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 . В якості доказів неможливості оповіщення у робочий час працівника ОСОБА_6 , надано наказ №1/В від 01.04.2025 «Про надана ОСОБА_4 відпустки без збереження заробітної плати». Однак даний наказ не може бути підтвердженням неможливості оповіщення ОСОБА_6 , оскільки стосується іншої людини. Крім того, відповідальною особою ТОВ «Вектор-08» не надано доказів надсилання наказу про оповіщення рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення ОСОБА_5 . Надана в якості доказів квитанція №4823027155180 від 04.02.20226 про оплату купівлі поштових марок – не є належним доказом направлення рекомендованого поштового відправлення(а.с.7-10).

Підставою для винесення постанови ЧМТЦК №505 від 13.02.2026 року став протокол ЧМТЦК №100 від 10.02.2026 року (а.с.13-14).

З наказу ТОВ «Вектор-08» від 12.01.2025 вбачається, що призначено відповідальною особою за ведення військового обліку на ТОВ «Вектор-08» є ОСОБА_3 . Контроль за виконання наказу залишив за собою. (а.с.15).

Згідно з наказів від 04.02.2026 ТОВ «Вектор-08» «Про оповіщення працівників щодо виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки» наказано сповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.02.2026 о 09.00 працівника ОСОБА_6 та сповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.02.2026 о 09.00 працівника ОСОБА_5 (а.с.16-17).

Згідно з наказом №1/В від 01.04.2025 «Про надання ОСОБА_4 відпустки без збереження заробітної плати» надано ОСОБА_4 відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін з 01.04.2025 до закінчення військового стану в Україні. На підставі заяви ОСОБА_4 від 31.03.2025 (а.с.40).

Згідно з наказом №2/В від 01.04.2025 «Про надання ОСОБА_5 відпустки без збереження заробітної плати» надано ОСОБА_5 відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін з 15.04.2025 до закінчення військового стану в Україні. На підставі заяви ОСОБА_5 (а.с.41).

Згідно з поштового чеку від 04.02.2026 здійснено оплату за поштові марки (а.с.39).

У відповідності до ст. 210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Так, вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний на підставі досліджених доказів з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 13.02.2026 ЧРТЦК №505 відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на останню стягнення у сумі 34 000,00 грн. Даною постановою позивача ОСОБА_1 визнано такою, що порушила правила ведення військового обліку (а.с.7-10).

Позивач ОСОБА_1 категорично не погоджується з вказаною постановою та просить її скасувати у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Положеннями ст. 77 КАС України встановлено, що у справах про протиправність рішень обов`язок доказування правомірності покладається на відповідача, а також на обмеження щодо використання нових доказів, які не були в основі оскаржуваного рішення.

Так, відповідно до вимог ст. 21 ч. 1 абз. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період.

Відповідно до вимог п 34 абз. 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Відповідно до вимог п 47 цього Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані: видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів; вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю); письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні; забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.

Відповідно до вимог п. 13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування: видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання; організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис; здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації; повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства; забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях; невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Судом встановлено, що наказами ТОВ «Вектор-08» від 04.02.2026 року «Про оповіщення працівників щодо виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки» наказано сповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.02.2026 о 09.00 працівника ОСОБА_6 та сповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.02.2026 о 09.00 працівника ОСОБА_5 (а.с.16-17).

Згідно з наказом №1/В від 01.04.2025 «Про надання ОСОБА_4 відпустки без збереження заробітної плати» надано ОСОБА_4 відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін з 01.04.2025 до закінчення військового стану в Україні. На підставі заяви ОСОБА_4 від 31.03.2025 (а.с.40).

Згідно з наказом №2/В від 01.04.2025 «Про надання ОСОБА_5 відпустки без збереження заробітної плати» надано ОСОБА_5 відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін з 15.04.2025 до закінчення військового стану в Україні. На підставі заяви ОСОБА_5 (а.с.41).

Крім того, згідно з наказом ТОВ «Вектор-08» від 12.01.2025 вбачається, що призначено відповідальною особою за ведення військового обліку на ТОВ «Вектор-08» є ОСОБА_3 . Контроль за виконання наказу залишив за собою. (а.с.15).

Як вбачається з ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу і на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача, відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення. Відповідачем не спростовано доводів позивача.

На основі повного та всебічного з`ясування обставин, дослідивши матеріали справи та беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст.ст.247, 251,258, 289, ч.1 ст.293 КУпАП,

ст.ст. 9,72-77, 242,244-246,257,271, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; про визнання протиправною та скасування постанови №505 від 13 лютого 2026 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі задовольнити.

Скасувати постанову №505 від 13 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 34 000 гривень у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 20 .07.2026 року.

Суддя Слободян Г.М.