Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №718/1588/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1588/26

Провадження №1-кп/718/75/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області, у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262110000094 від 16.04.2026, за обвинуваченням

неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , учениця 10-А класу Мамаївського ЗЗСО І-ІІІ Ступенів, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3

законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілго ОСОБА_7

представник Служби у справах дітей ОСОБА_8

представника ювенальної провенції ОСОБА_9

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Неповнолітня ОСОБА_3 на початку березня 2026 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправне значення своїх дій, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, переконавшись в тому, що її ніхто не бачить, шляхом вільного доступу через незачинені вхідні двері проникла до житлового будинку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та зайшла до приміщення спальні, де підійшовши до тумбочки, відчинила її та взяла шкатулку для прикрас із біжутерією, золотим перснем та срібним браслетом, які належали ОСОБА_7 , тим самим викравши їх.

Згідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/126-26/4957-ТВ від 28.04.2026, ринкова вартість скриньки для прикрас, могла становити 421 грн. 20 коп.

Згідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/126-26/5189-ТВ від 29.04.2026, ринкова вартість браслета із недорогоцінних металів, як біжутерія, могла становити 128 грн.

Згідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/126-26/5190-ТВ від 01.05.2026, ринкова вартість чоловічого персня із недорогоцінного металу та камінця із недорогоцінного металу, як біжутерія, могла становити 311 грн. 67 коп.

Згідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/126-26/5345-ТВ від 01.05.2026, ринкова вартість золотої каблучки проби 585, загальною вагою 4,22 грама, вагою металу без вставок 2,7 грама, становить 20719 грн. 99 коп.

Згідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/126-26/5343-ТВ від 01.05.2026, ринкова вартість браслету зі срібла 600 проби, загальною вагою 20,78 г, вагою металу без вставок 20 г, становить 1259 грн. 10 коп.

Після чого, неповнолітня ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 22839 грн. 96 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

Крім того, неповнолітня ОСОБА_3 в кінці березня 2026 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправне значення своїх дій, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, переконавшись в тому, що її ніхто не бачить, шляхом вільного доступу через незачинені вхідні двері проникла до житлового будинку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та зайшла до приміщення кухні, де підійшовши до холодильника, відчинила його та взяла з полички 20 000 гривень, які належали ОСОБА_7 , тим самим викрала їх.

Після чого, неповнолітня ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 20000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

Позиція учасників провадження.

Прокурор ОСОБА_4 підтримала обвинувачення, посилаючись на обставини викладені в обвинувальному акті, просила суд призначити неповнолітній ОСОБА_3 на підставі статті 69 КК України більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, а саме покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.2 ст. 59-1 КК України, а також п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України. Окрім цього, прокурор ОСОБА_4 просила вирішити долю речових доказів. Судові витрати віднести на рахунок держави з урахуванням матеріального стану неповнолітньої обвинуваченої та малозабезпеченості сім`ї, в якій вона виховується.

В судовому засіданні неповнолітня обвинувачена ОСОБА_3 , після роз`яснення їй суті обвинувачення, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, визнала повністю. Пояснила, що всі обставини, викладені у пред`явленому їй обвинуваченні відповідають дійсності. Підтвердила, що протягом березня місяця 2026 року вона приходила в гості до свого родича потерпілого ОСОБА_7 , господарство якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та скориставшись його відсутністю взяла з тумбочки в спальні шкатулку для прикрас із біжутерією, золотим перснем та срібним браслетом, а також із холодильника 20000 гривень. Коли вчиняла крадіжку, то усвідомлювала, що чинить протиправно. Зараз шкодує про вчинене, обіцяє виправитись, запевнила суд про не припустимість подібного в майбутньому та вказала, що просила вибачення у потерпілого.

Показання неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_6 , не заперечував проти призначення покарання у вигляді пробаційного нагляду, просив суд врахувати неповнолітній вік обвинуваченої та її щире каяття, повне визнання винуватості, добровільне відшкодування завданого потерпілому збитку та відсутність претензій в боку потерпілого.

Начальник служби у справах дітей Мамаївської ТГ ОСОБА_8 в суді вказала про те, що неповнолітня обвинувачена ОСОБА_3 проживає в неповній сім`ї, мати дитини померла у 2015 році, перебуває на обліку в Службі у справах дітей, як дитина яка опинилася в складних життєвих обставинах з 24.06.2026р. Сім`я перебуває у складному матеріальному становищі.

Законний представник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_5 , представник Служби у справах дітей Мамаївської сільської ради ОСОБА_8 , представник ювенальної провенції ОСОБА_9 вважали, що неповнолітня ОСОБА_3 виправиться, а тому не потребує призначення покарання у виді реального позбавлення волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Оскільки обвинуваченою, іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, ОСОБА_3 правильно зрозуміла зміст пред`явленого їй обвинувачення, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності її позиції, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів справи, які характеризують її особу, документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.

При цьому, судом з`ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Покази обвинуваченої, надані нею у судовому засіданні, за участі законного представника, захисника та представника служби у справах дітей, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння нею змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченої, які вона надала суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленою із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що неповнолітня ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185 КК України, за обставин наведених у вироку.

Кваліфікація дій обвинуваченої судом.

З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії неповнолітньої ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки остання вчинила крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану та крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченій, суд виходить із наступного.

Згідно досудової доповіді, складеної уповноваженим органом з питань пробації про неповнолітню обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що неповнолітня перебуває на обліку як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах, проживає в неповній сім`ї, мати дитини померла у 2015 році. ОСОБА_3 являється ученицею 11 класу Мамаївського ЗЗСО І-ІІІ ступенів. На обліку в лікаря нарколога, лікаря психіатра не знаходиться. За місцем навчання та проживання характеризується виключно з позитивної сторони. Ризик вчинення нею повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький (4 бали). Можливе виправлення неповнолітньої без позбавлення або обмеження волі.

На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови посилення контролю за обвинуваченою з боку батька (законного представника), а також залучення неповнолітньої до заходів спрямованих на досягнення позитивних змін у поведінці, шляхом планування та постановки цілей, а також сприяння розвитку соціально прийнятих норм поведінки та навичок співпраці у взаєминах з оточенням.

Вирішуючи питання про міру покарання неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, його наслідки, особу обвинуваченої, її вік, освіту, її сімейний стан, стан її здоров`я відповідно до наявних даних, те що обвинувачена раніше не судима та не притягувалася до адміністративної відповідальності, не має самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення.

Таким чином, обставинами, які пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення правопорушення неповнолітньою та добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 у відповідності до ч.1 ст. 67 КК України — судом не встановлено.

Враховуючи наявність кількох пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, а також наявність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 вперше, її щире розкаяння у вчиненому, вчинення правопорушення у неповнолітньому віці, відшкодування завданої шкоди та висловлення вибачень потерпілому, відсутність претензій у потерпілого, ураховуючи подальшу її бездоганну поведінку, з урахуванням особи обвинуваченої – її неповнолітній вік, суд вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України і перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме пробаційного нагляду.

Мотиви інших рішень.

Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувалася та під вартою не трималася, запобіжні заходи відносно неї не застосовувалися. Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались.

Щодо розподілу процесуальних витрат (заявлених витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні), суд керується положеннями ст.124 КПК України.

У зв`язку із ухваленням обвинувального вироку у справі, витрати на проведення судових товарознавчих експертиз, всього на загальну суму 9627 гривень 20 копійок, слід компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України, враховуючи майновий стан сім`ї обвинуваченої, яка є малозабезпеченою, відсутність у ОСОБА_3 самостійного доходу.

Питання стосовно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 100, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395, 381, 484-497 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.2 ст.59-1, ст. 101 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) роки наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Встановлений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:

-скриньку для прикрас, браслет із недорогоцінних металів, перстень (печатка) із недорогоцінного металу, картонну коробку золотистого кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області – повернути потерпілому ОСОБА_7 ;

-мобільний телефон «iPhone 12» IMEI № НОМЕР_1 , що знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області – повернути ОСОБА_3 ;

-мобільний телефон «Redmi 12c» IMEI № НОМЕР_2 , що знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій област, – повернути ОСОБА_10 .

Судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз вартістю 9627 (дев`ять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 20 копійок – компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Кіцманського

районного суду: ОСОБА_1