Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №643/19284/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-др/641/20/26 Справа № 643/19284/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Богдан М.В.,

за участю секретаря судових засідань –Ананко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ковтун Наталії Вікторівни про відшкодування судових витрат в порядку ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 18.06.2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за законом – відмовлено.

29.06.2026 року представником відповідача адвокатом Ковтун Н.В. до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 грн.

Заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні 10.07.2026 року.

У судове засідання 10.07.2026 року представник відповідача адвокат Ковтун Н.В. не з`явилась, до суду подала заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі відповідача та його представника.

Представник ОСОБА_2 адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. За допомогою підсистеми "Електронний суд" адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. 07.07.2026 року подано заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, в якій просить в задоволенні заяви представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковтун Н.В. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з позивачки на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23000 грн. відмовити у повному обсязі, зменшивши заявлений розмір витрат на правничу допомогу адвоката до 0 (нуля) грн.

Зокрема, представник ОСОБА_2 адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. зазначила, що із матеріалів цивільної справи № 643/19284/25 убачається, що 20.02.2026 року через Електронний суд представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи № 643/19284/25, разом з відзивом не надавався. Зазначений в п.6 Відзиву – «Попередній розрахунок витрат на правничу допомогу Скрипка» не має жодного відношення до цієї справи і є неналежним доказом в розумінні ст.77 ЦПК України. В розрахунку не зазначено, по якій справі надається правнича допомога. Між тим, в графі «Судові витрати» зазначено: «Підготовка матеріалів для звернення до суду, подання адвокатських запитів, написання позовної заяви, подача позовної заяви до суду 35 000 грн.» Але, ОСОБА_1 має статус відповідача у цій справі, а отже їй не може бути надана правнича допомога у вигляді написання позовної заяви, подачі позовної заяви до суду. В 2025 році адвокат Ковтун Н.В. представляла інтереси ОСОБА_1 у справі про розірвання шлюбу № 641/2573/25, в якій остання мала статус позивача. І дійсно, адвокат Ковтун Н.В. надавала ОСОБА_1 правничу допомогу саме у вигляді підготовки матеріалів для звернення до суду, подання адвокатських запитів, написання позовної заяви, подачі позовної заяви до суду. Тому сторона позивача вважає, що зазначений в п.6 Відзиву – «Попередній розрахунок витрат на правничу допомогу Скрипка», це розрахунок у справі про розірвання шлюбу № 641/2573/25 і він не має жодного відношення до цієї справи № 643/19284/25. Окрім того, зазначений в п.6 Відзиву «Попередній розрахунок витрат на правничу допомогу Скрипка», на відміну від Відзиву, не містить кваліфікованого електронного підпису особи, яка його подала. А отже це лише проект (текст) попереднього розрахунку, набраний на комп`ютері, який не є документом і не може бути доказом у справі. А тому вважаю, що належний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом саме справи № 643/19284/25, разом з відзивом не надавався. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду». Із матеріалів справи та протоколів судових засідань убачається, що разом з відзивом докази витрат на правничу допомогу стороною відповідача не подавалися; заяву до закінчення судових дебатів у справі про надання доказів витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідач та її представник не зробили. Доказів поважності ненадання доказів витрат на правничу допомогу разом з відзивом на позовну заяву представник відповідача не надала. Суду був наданий Договір про надання правничої допомоги від 02.04.2025 року № 25. Із зазначеного Договору не убачається розмір витрат на правничу допомогу адвоката по справі № 643/19284/25, будь-яких Додаткових угод на підтвердження визначення і узгодження між сторонами Договору витрат на правничу допомогу по справі № 643/19284/25 суду не надано. Ухвала про відкриття провадження у справі № 643/19284/25 була винесена судом 15.01.2026 року. Із дати Договору убачається, що він був укладений 02.04.2025 року, тобто за 10 місяців до відкриття провадження по цій справі і за 7 місяців до подання позивачем позову. В Договорі не зазначена справа, по якій надається адвокатом правнича допомога. Тому вважаю, що зазначений Договір не має відношення до справи № 643/19284/25. Насправді наданий Договір був укладений по іншій справі, а саме по справі про розірвання шлюбу, позов по якій був поданий 11.04.2025 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Ковтун Н.В. Це підтверджується рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 12.05.2025 року, в описовій та мотивувальній частинах якого зазначено: «На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача разом з позовом подано підтвердження понесених витрат надано: договір про надання правничої допомоги від 02.04.2025 № 25, акт приймання-передачі наданих (робіт) послуг від 03.04.2025 на загальну суму 7000,00 грн. (складання позовної заяви про розірвання шлюбу), копію квитанції до прибуткового касового ордера № 28 від 03.04.2025». Згідно п.4.1 Договору: «Терміном закінчення дії даного Договору вважається: виконання сторонами узятих на себе зобов`язань і підписання сторонами акту прийому передачі наданих послуг». Рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 12.05.2025 року було встановлено та підтверджено існування акту приймання-передачі наданих (робіт) послуг від 03.04.2025 року про виконання Договору про надання правничої допомоги від 02.04.2025 № 25. Таким чином, термін дії Договору про надання правничої допомоги від 02.04.2025 № 25 закінчився 03.04.2025 року на підставі п.4.1 Договору. Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.07.2026 7 Іншого договору про надання правничої допомоги матеріали цивільної справи № 643/19284/25 не містять. Наданий представником відповідача акт прийому-передачі виконаних робіт, оформлений як Додаток N? 1 від 23.06.2026 р. до Договору N? 25 від 02.04.2025 є нікчемним, оскільки Договір про надання правничої допомоги від 02.04.2025 № 25 закінчив свою дію 03.04.2025 року і на день складання Акту такого Договору не існувало. Надані представником відповідача Квитанція до прибуткового касового ордера № 2 від 18.02.2026 року, Квитанція до прибуткового касового ордера № 10 від 04.03.2026 року, Квитанція до прибуткового касового ордера № 12 від 09.04.2026 року, Квитанція до прибуткового касового ордера № 18 від 18.06.2026 року, в яких підставою їх видачі зазначений Договір про надання правничої допомоги від 02.04.2025 № 25 є нікчемними, оскільки Договір про надання правничої допомоги від 02.04.2025 № 25 закінчив свою дію 03.04.2025 року і на день оформлення Квитанцій такого Договору не існувало. Вважаю, що відповідачем не надані суду належні, допустимі та достовірні докази надання їй правничої допомоги по справі № 643/19284/25 та не надані докази понесених нею витрат на правничу допомогу по справі № 643/19284/25. Судове засідання у цій справі, призначене на 04.03.2026, тривало лише 18 хв., на 09.04.2026 – лише 31 хв., на 18.06.2026 – лише 20 хв. Вважаю, що зазначена в акті вартість судового засідання у розмірі 4000 грн. за кожне судове засідання явно завищена, необгрунтована і така, що не відповідає принципам розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №641/6272/25, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

У статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).

В обґрунтування розміру понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 23000 грн. до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено: договір про надання правничої допомоги № 25 від 02.04.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ковтун Н.В.; акт прийому-передачі виконаних робіт до договору № 25 від 02.04.2025 року, складений 23.06.2026 року, відповідно до якого адвокат виконав, а клієнт прийняв наступні юридичні послуги: написання та подання відзиву на позовну заяву по справі № 643/19284/25 дата 20.02.2026 - 10000 грн., участь у судовому засіданні 04.03.2026 – 4000 грн., участь у судовому засіданні 09.04.2026 – 4000 грн., участь у судовому засіданні 18.06.2026 – 4000 грн. Крім того, надано квитанції до прибуткового касового ордеру № 2, № 10, № 12, № 18 на загальну суму 22 000 грн.

При цьому, суд зауважує, що у першій заяві відповідача по суті справи, а саме поданому до суду 20.02.2026 року відзиві на позов, відповідачем зазначено, що вона очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн., та наведено орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 35000 за підготовку матеріалів для звернення до суду, подання адвокатських запитів. Написання позовної заяви, подача позовної заяви до суду.

Крім того, під час розгляду справи у судовому засіданні 18.06.2026 року у судових дебатах представник відповідача адвокат Ковтун Н.В. не заявила про надання доказів понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 грудня 2021 року у справі № 922/676/21 зазначено, що «подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22), зазначено, що "умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи».

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), від 15 листопада 2024 року у справі № 756/12382/19 (провадження № 61-7630св24) зазначено, що «у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

Суд також зауважує, що рішення суду ухвалено 18.06.2026 року, з заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача звернулась до суду тільки 29.06.2026 року, тобто з пропуском п`ятиденного строку на подання цієї заяви. Крім того, подавши відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення з пропуском п`ятиденного строку, представник відповідача не заявляє клопотання про поновлення такого строку.

З огляду на викладене, враховуючи наведені вище доводи, суд дійшов висновку про те, що заява представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ковтун Н.В. про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ковтун Наталії Вікторівни про відшкодування судових витрат в порядку ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за законом - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В.Богдан