Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №638/6552/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №638/6552/26

Суддя: Цвіра Д. М.

Справа № 638/6552/26

Провадження № 3/638/1726/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Цвіри Д.М., розглянувши адміністративні матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Харкова, 18.12.2025 надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №31/26 від 28.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , яка звільнена з посади поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону №о 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі — УПП в області), будучи відповідно до п. п. «з» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, а саме: 10.02.2025 о 16.22, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2024 по 16.12.2024, (при звільненні) (далі - декларація при звільненні), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.08.2024 № 1708 о/с ОСОБА_1 з 14.08.2024 призначено поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 УПП в області, присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

ОСОБА_1 14.08.2024 склала Присягу поліцейського. Відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи поліцейським, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 12.12.2024 № 2782 о/с ОСОБА_1 з 16.12.2024 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб`єкти декларування —особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУПАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. З Закону України «Про Національну поліцію» встановлено що на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"r" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу П Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності. Втрата статусу суб`єкта декларування у зв`язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов`язує особу подавати декларацію будь-якого виду.

Так, ОСОБА_1 яка звільнена зі служби в поліції, 10.02.2025 о 16.22 подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

У декларації при звільненні ОСОБА_1 неправильно зазначено період, за який її подано (вказано 14.08.2024 - 16.12.2024 замість 01.01.2024- 16.12.2024).

Покликання на вказану декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/032365c4-fcdd-4eec-8ddb- 71005294252c.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VІ повинна була подати протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави) подала 10.02.2025, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. І ст. 1 Закону визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією — діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 1 ст. 65 Закону встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно- правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 яка звільнена зі служби в поліції, будучи згідно з п. п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 10.02.2025 о 16.22, подала без поважних причин декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6КУПАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є місце тимчасового проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .

Особа, відносно якої складено протокол у судовому засіданні пояснила, що подала декларацію вчасно, чому вона не направилась, пояснити не може, стверджуючи про те, що навіть отримала повідомлення про направлення декларації.

Прокурор у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, подавши суду письмовий висновок.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши особи, відносно якої складено протокол, думку прокурора, суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема подавати докази, заявляти клопотання, тощо.

Процесуальна форма та зміст оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Частиною 1 ст. 172-6 КупАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом № 31/26 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 28.03.2026;

- рапортом старшого оперуповноваженого Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майора поліції Ірини Молочної;

- копією наказу про внесення змін до Положення про департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України від 23.09.2025 за № 1111;

- копією Положення про департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України від 23.09.2025 за № 1111;

- копіями матеріалів НАЗК № 47-06/92294-25 від 12.11.2025;

- повідомленням Відділом запобігання корупції Департаменту патрульної поліції від 16.01.2025 за № 546/41/46-2025;

- копією витягу із наказу за № 2782 о/с від 12.12.2024 про звільнення;

- копією витягу із Наказу № 1708 о/с від 14.08.2024 прийняття на службу в поліції;

- копією послужного списку;

- копією пам`ятки – ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників НП України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про національну поліції», «Про запобігання корупції», КК України та КУпАП;

- копією форми інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції»;

- копією Рекомендації для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при прийнятті на службу/роботу.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

Санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу: вік, соціальне положення, ступінь її вини, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, у вигляді мінімального штрафу.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв`язку з чим, не вбачаю підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд також стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст. ст. 36. 172-6, 245, 251,252, 268, 280 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до положень статей 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Реквізити для сплати штрафу розміщені на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду м. Харкова у розділі «Громадянам» (веб-адреса сторінки: https://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/).

Суддя Д.М. Цвіра

Оригінал: reyestr.court.gov.ua