Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №176/2418/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2418/26

провадження №2/176/2016/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря с/з Владімірової А.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду у м. Жовті Води, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Черниш Тетяна Іванівни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2026 року ОСОБА_1 , через свого уповноваженого представника - адвоката Черниш Т.І., звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, де просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області, строком на два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років помер його батько - ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку після смерті чоловіка прийняла ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 років померла його матір - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач після смерті матері ОСОБА_3 із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк не звертався, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , де вони були пов`язані спільним побутом та вели спільне господарство. ОСОБА_1 доглядав за матір`ю, оскільки у зв`язку з похилим віком та незадовільним станом здоров`я вона потребувала допомоги як у побуті, так і в питаннях самообслуговування. Купував ліки, продукти харчування, в належному стані утримував квартиру, та після смерті матері займався її похованням, Вступив в управління та володіння спадковим майном.

Відповідач ОСОБА_2 , який є братом позивача, із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері у передбачений законом шестимісячний строк не звертався, оскільки не мав та не має такого наміру. Спору щодо спадкового майна, що залишилось після смерті матері ОСОБА_3 , між Позивачем та Відповідачем не має.

13 квітня 2026 року при зверненні до державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Водолазької Т.Ф. з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, отримав відмову, оскільки не був зареєстрований разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини, не подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини в передбачений законом шестимісячний термін та не надав документи про підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Окрім того, в цей день йому стало відомо, що 13 листопада 2015 року державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюком В.О. було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 2172 заповіт, відповідно якого ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті належну їй на праві приватної власності квартиру під номером АДРЕСА_2 , заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, на підставі вищенаведеного, державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори було рекомендовано позивачу звернутися до суду з питання визначення йому додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, оскільки на момент смерті матері ОСОБА_3 , він постійно проживав разом зі спадкодавцем за однією адресою, а тому вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину за законом, оскільки від спадщини не відмовлявся, вступив в управління та володіння спадковим майном. Також зазначає про те, що до 13 квітня 2026 року він не був обізнаний про наявність заповіту від 13 листопада 2015 року, складеного на його ім`я, а тому й не звернувся до нотаріуса з питання спадкування за заповітом у встановлений законом строк.

Подання позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є єдиним ефективним способом захисту права на спадщину на національному рівні у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який національні суди зобов`язані практично забезпечувати відповідно до ст. 1 цієї Конвенції та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Ухвалою судді від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Сторони у підготовче судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник позивача звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, в якій наполягає на позовних вимогах та просить суд їх задовольнити.

Відповідач звернувся до суду із заявою про визнання позовних вимог та просить розглянути справу у його відсутність. Також зазначив, що між ним та позивачем, який є його братом відсутній спір щодо спадкування ним за заповітом квартири за адресою АДРЕСА_1 , яка за життя належала матері.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Зважаючи на заяви сторін, судом приймається рішення про розгляд справи по суті у підготовчому судовому засіданні та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Судом встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є матір`ю позивача ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про його народження (а.с.8)

ОСОБА_3 на праві приватної спільної власності належить 1/2 частина квартири за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12249304 від 23.10.2006 року, Свідоцтвом про право власності на житло від 07.04.1994 року № 3649, Технічним паспортом на квартиру та Інформаційною довідкою № 474986765 від 29.04.2026 року (а.с.19,20,21,22).

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Жовті Води Кам`янського району Дінпропетровської області (а.с.16).

Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно заповіту № 2172 від 13 листопада 2015 року посвідченого державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюком В.О, ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті належну їй на праві приватної власності квартиру під номером АДРЕСА_2 , заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.25)

З листа держаного нотаріуса Т.Ф. Водолазької від 13 квітня 2026 року № 110/01-16 вбачається, що станом на 13 квітня 2026 року до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадков справа не заводилася. (а.с.24)

Як зазначає позивач у позовній заяві, строк для прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин, оскільки на момент смерті матері ОСОБА_3 , він постійно проживав разом зі спадкодавцем за однією адресою, а тому вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину за законом, оскільки від спадщини не відмовлявся, вступив в управління та володіння спадковим майном. Крім того, до 13 квітня 2026 року він не був обізнаний про наявність заповіту складеного на його ім`я, а тому й не звернувся до нотаріуса з питання спадкування за заповітом у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 3 травня 2008 року №7" про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналізуючи підстави на які посилається позивач та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивачем було пропущено з поважних причин, оскільки віна не був обізнаний щодо наявності заповіту.

Таким чином позивачу необхідно надати додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Жовті Води.

Задоволення позовних вимог позивачу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судовий збір по справі сплачено позивачем при зверненні до суду в повному обсязі, судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 1216, 1217, 1220, 1261, 1262, 1270, 1272 ЦК України та у відповідності до ст. ст. 12,81,141,200, 258,259,263-265,273,354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача Черниш Тетяна Іванівни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області, строком два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК