Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №212/8021/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/8021/26

3/212/1248/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Шевченко Л.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , громадянина України; який раніше не притягався до адміністративної відповідальності; військовослужбовець; зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

18.05.2026 о 20:11 годині в м. Кривий Ріг по вул. Десантна 24, ОСОБА_1 керував тз Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме – неприродня блідість, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановлено законодавством порядку, а саме у медичному закладі КП КБЛПД ДОР відмовився. Факт руху зафіксовано на відео реєстратор MotorolaVB 400, нагрудні відео реєстратори 475344, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду з`явився, повідомив суд про те, що перебуває на військовій службі. З протоколом про адміністративне правопорушення не згоден, оскільки ознаки, які встановив поліцейський не є ознаками наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 надав до суду виписку із медичної карти амбулаторного хворого, згідно якого перебуває на лікуванні, та має блідість обличчя через хворобу.

За правилами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає не доведеною вину ОСОБА_1 та відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на таке.

У матеріалах справи міститься: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669329 від 18.05.2026 року (а.с.2), рапорт (а.с.3), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого стану сп`яніння або перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції (а.с.4), відеозапис (а.с5), довідка, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія (а.с.6), картка обліку адміністративного правопорушення (а.с.7).

Судом було досліджено наданий відеозапис, де у відеокліпі 20:14:00 ОСОБА_1 повідомив , що має проблеми зі здоров`ям, неврологія.

Також встановлено, що підставою для зупинки транспортного засобу поліцейський вказав ст.35 Закону Ураїни "Про Національну поліцію" та повідомив про це водія з посиланням на те, що останній можливо вчинив адміністративне правопорушення.

20:15:00 ОСОБА_1 повідомляє, що у авто дитина та цивільна дружина, яка себе погано почуває, у зв`язку з чим він не може проїхати з поліцейськими до медичного закладу. Також, ОСОБА_1 просив поліцейських врахувати стан здоров`я.

Тотиш в судовому засіданні пояснює тремтіння рук своїм захворюванням неврологічного характеру внаслідок поранення під час захисту держави.

Статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський має право зупиняти транспортні засоби.

Даний перелік передбачає такі випадки: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Будь-яких підстав для зупинки транспортного засобу орган поліції не навів і доказів суду не надав.

В матеріалах справи відсутні об`єктивні дані на підтвердження того, що у працівників поліції була законна підстава для зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 .

Суд приходить до висновку, що у поліцейських були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу.

Згідно пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.4 розділу І ІНСТРУКЦІЇ про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (зі змінами до неї) ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Втім, з оглянутого диску вбачається, що інспектор поліції не перевіряв ОСОБА_1 на те, як реагують зіниці ока на світло, а неприродна блідість та тремтіння рук пояснюються довідками про захворювання: в 2023 році отримав вибухову травму у виді акуботравми з наслідками невротичного характеру.

Процедура пройти обстеження на стан сп`яніння є законною, лише якщо поліція має об`єктивні підстави вважати, що водій перебуває під дією наркотиків, і слідує встановленному порядку направлення до медичного закладу.

Відповідно до ч. 2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст.247 КУпАП провадження підлягає закриттю у разі відсутності події або складу адміністративного правопорушення.

З огляду на неможливість визнання юридично значущою ОСОБА_1 відмови від огляду, суд дійшов переконання, що у даному випадку відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Усі сумніви щодо фактичних обставин події тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя Л. В. Шевченко