Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №210/2666/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2666/25

Провадження № 1-кп/210/281/26

21 липня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

Потерпілої: ОСОБА_9 ,

обвинуваченого: ОСОБА_10 ,

захисника обвинуваченого, - адвоката: ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12025041710000312 від 26 березня 2025 року, за обвинуваченням, відносно:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, розлученого, маючого неповнолітню дитину, - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до арешту був військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 , який обіймав посаду стрільця 1-го взводу охорони 5-ї роти охорони 2-го батальйону у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час утримується в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світла, 2, в силу положень ст.89 КК України вважається таким, що раніше не судимий,

за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_10 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді стрільця 1-го взводу охорони 5-ї роти охорони 2-го батальйону у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548?XIV, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, 26 березня 2025 року, близько о 13:00 годині, рухаючись від перехрестя вул. Степана Бандери та вул. Віталія Матусевича в Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, побачив раніше знайомого йому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого вони разом пройшли до будинку АДРЕСА_2 .

Під час спілкування між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на ґрунті давніх не приязних відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_10 , знаходячись в півоберті від потерпілого ОСОБА_13 , застосовуючи до останнього насильство, небезпечне для життя та здоров`я, умисно зі значною силою завдав ОСОБА_13 удар лівою рукою стислою в кулак в область щелепи та два удари правою рукою в область тім`яної частини голови, загалом ОСОБА_13 . ОСОБА_10 нанесено три травматичних ударів, не переслідуючи при цьому за мету спричинити потерпілому смерть, від зазначених ударів ОСОБА_13 не втримавши рівновагу впав спиною на асфальтне покриття. Після чого ОСОБА_14 пішов у невідомому напрямку.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_13 спричинено тілесні ушкодження, що входять до комплексу «внутрішньочерепна травма» яка включає: крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої щелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, крововиливи в слизовій оболонці губ, крововиливи в тім`яній області праворуч в м`яких покривах голови, у кількості - два. Субдуральний крововилив близько 50мл. Слабко-виражений субарахноїдальний крововилив в тім`яній ділянці праворуч по конвекситальній поверхні.

Виявлені у ОСОБА_13 тілесні ушкодження відносяться до комплексу «внутрішньочерепна травма», за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з його смертю (п.2.1.1 та 2.1.3г «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно Наказу №6 від 17 січня 1995 року).

Смерть ОСОБА_13 настала від внутрішньочерепної травми, яка ускладнилася набряком головного мозку, що підтверджується даними додаткових методів дослідження та морфологічними ознаками, характерними для даного виду смерті: крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої щелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, крововиливи в слизовій оболонці губ, в м?яких покривах голови в тім?яні праворуч визначається темно-червоні крововиливи у кількості - два. Субдуральний крововилив близько 50мл. Субарахноїдальний крововилив в тім?яній праворуч по конвекситальній поверхні (слабко виражений). Виражений набряк головного мозку.

26 березня 2025 року, приблизно о 14:00 годині, ОСОБА_13 був виявлений громадянами, що викликали бригаду екстреної медичною допомоги, яка, прибувши на місце злочину, після проведення реанімаційних заходів о 14:35 годині, було констатовано смерть ОСОБА_13 .

Своїми умисними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Допитана у судовому засіданні 09 вересня 2025 року потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є рідною донькою померлого ОСОБА_13 . Про смерть батька їй повідомила її бабуся, мати ОСОБА_13 , вона зателефонувала їй та сказала, що батько помер в кареті швидкої допомоги. Вона одразу приїхала на місце злочини, там були співробітники патрульної поліції. Від сусідів їй стало відомо, що між її батьком та обвинуваченим відбулася сварка, вони спочатку йшли по одній стороні вулиці, потім перейшли на іншу сторони, там вже між ними сталась бійка, в результаті якого ОСОБА_10 наніс її батьку удари, від яких той впав, після чого ОСОБА_10 втік. Батько йшов додому того дня, він проживав у будинку біля якої і трапилися подія, зареєстрований був за іншою адресою. З батьком вона підтримувала постійний зв`язок, він був військовослужбовцем, проходив службу на Покровському напрямку, після поранення проходив реабілітацію, розмовляли по телефону, але не кожного дня. Вона одна дитина у свого батька. Події відбувались 26 березня 2025 року. Вказаними подіями їй було спричинено моральну шкоду, з початком війни батько був відсутній на її днях народженнях, вона сподівалась, що у зв`язку з перебуванням батька на реабілітації цього року він буде на її дні народженні яке у неї 27 березня, однак цього не сталось. Нею з бабусею була понесена матеріальна шкода, яка полягає у відшкодуванні понесених витрат на поховання батька. Їй відомо зі слів сусідів, що конфлікт між її батьком та обвинуваченим стався через залицяння дружини обвинуваченого до її батька, обвинувачений почав з її батьком сварку. 24 березня обвинувачений посварився з її батьком, між ними відбулась бійка, обвинувачений зламав її батьку два пальці, був сильний удар в щелепу ногою. 26 березня після того як обвинувачений зустрів на вулиці її батька конфлікт між ними продовжився. Батько вживав алкогольні напої, однак останнім часом вживав набагато менше. За своїм характером батько був дуже спокійним, після того що він побачив на війні він був не конфліктним. У батька було поранення ноги, він ходив з милицями, йому потрапив осколок в коліно, тому батько був менш міцним по відношенню до обвинуваченого. Обвинуваченого просила покарати суворо, максимальне покарання визначене санкцією, передбаченої статті. Заявлений нею цивільний позов до обвинуваченого повністю підтримала.

Допитана у судовому засіданні 09 вересня 2025 року свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що обвинувачений по справі є її рідним сином, вона була очевидцем подій, бачила все через вікно свої квартири, події трапилися в березні 2025 року, точної дати вона вже не пам`ятає. Події відбувались в обідню годину, вона умовляла сина залишитись вдома, її син планував піти поговорити з ОСОБА_16 , причиною їх конфлікту була жінка. Син не реагував на її зауваження і він пішов на вулицю, з вікна квартири напроти свого будинку вона побачила, що ОСОБА_16 йшов по вулиці з собакою по бетонній стежці, до нього зліва підійшов ОСОБА_17 , взяв його під руку і вони вийшли спочатку на пішохідний асфальт, а потім підійшли ближче до будинку, про що вони розмовляли вона не чула. ОСОБА_17 махав йому щось пальцем та казав, ОСОБА_16 сказав йому щось в слід, ОСОБА_17 розвернувся і наніс один удар ОСОБА_16 лівою рукою. Після чого ОСОБА_17 пішов, біля будинку він розминувся з хлопцем який потім підійшов до ОСОБА_16 та викликав швидку допомогу. ОСОБА_18 був нанесений лівою рукою в обличчя в щелепу в праву частину. Від удару ОСОБА_16 впав, вона не бачила, щоб він намагався встати. Більше ударів вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні 03 лютого 2026 року свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що з обвинуваченим був знайомий з 2022 року після їх спільної служби, відносини нормальні. Під час досудового розслідування його не допитували. Йому не відомо, в чому обвинувачується ОСОБА_10 . Він разом з обвинуваченим проходив військову службу. Охарактеризувати його може з позитивного боку.

Допитана у судовому засіданні 03 лютого 2026 року свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що 27 березня 2025 року, після 13-14 години вона йшла по вулиці Віталія Матусевича з Аптеки в напрямку парку «Ювілений», вона йшла та обернулась на голос «Куди ти йдеш там машина». Коли вона повернулась то побачила двох чоловіків, один з них був вдягнутий в пальто темного кольору, інший в світлу куртку, камуфляжних штанах та був з собакою, вона бачили як ОСОБА_17 відвів ОСОБА_16 від проїзної частини. Чоловіки підійшли до будинку, який був оснащений пандусом, ОСОБА_16 став на цей пандус між будинком та перилами, ОСОБА_17 став з іншого боку перил, ОСОБА_16 стояв до нього лівою стороною, вони щось розмовляли. Вона бачила, як ОСОБА_17 наніс йому два удари в область шиї, не сильно однак з «нажимом». ОСОБА_16 постояв кілька секунд, потім впав. Після того як ОСОБА_16 впав, ОСОБА_17 відійшов в сторону будинку, пройшов три метри та потім одразу повернувся, підійшов до ОСОБА_16 , нахилився до нього та сказав «Якщо я ще раз побачу, або почую..» далі вона не почула. Коли вона підійшла, вже викликали швидку допомогу, ОСОБА_16 почав хрипіти, у нього сильно бігла кров з підборіддя, приїхала швидка. Обвинуваченого вона бачила зі спини. Події відбувались на невеликій відстані від неї, вона була на іншій стороні проїзної частини. Вона бачила як ОСОБА_17 наніс два удари ОСОБА_16 в район шиї. ОСОБА_16 стояв боком, а ОСОБА_17 стояв рівно обличчям, правою рукою наніс удар. Після удару через декілька секунд ОСОБА_16 впав. ОСОБА_16 стояв на пандусі, він стояв на похилості, пандус був покритий плиткою. Після того як ОСОБА_16 вже лежав на підлозі, вона не бачили щоб ОСОБА_17 наносив ще якісь удари. ОСОБА_17 повернувся з власної ініціативи до ОСОБА_16 , ОСОБА_16 не міг його кликати. Більший за габаритами ОСОБА_16 , однак, так як він був у стані алкогольного сп`яніння, що було візуально видно, та шкутильгав, перевагу мав ОСОБА_17 . Коли вона підійшло до місця подій вона побачила ОСОБА_16 , який лежав на землі, він щось бурмотів, потім захрипів, це було схоже на звичайний храп, а потім він вже втратив свідомість. Свідком цих подій був чоловік, він сказав що знає ОСОБА_16 , вона його раніше не бачила, анкетні данні цього чоловіка їй не відомі. Швидка допомога приїхала до потерпілого, яку викликала мати ОСОБА_16 , швидка прибула приблизно через 10 хвилин. Коли приїхала швидка, вони послухали як він дихай, одразу почали діяти, після чого вона відійшла. Криків чи розмови між чоловіками вона не чула. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були в полі її зору приблизно хвилин п`ять. На протязі п`яти хвилин вона бачила, що ОСОБА_17 забрав ОСОБА_16 від дороги, вони стояли біля дороги спиною до неї. ОСОБА_17 тримав ОСОБА_16 за праву руку, відійшли від дороги, підішли до будинку і зупинились біля пандусу. Удар був нанесений рукою долонею, в задню частину шиї. Після нанесення ударів, ОСОБА_16 спочатку нахилився вперед, а потім один раз впав назад. Коли вона підійшла до ОСОБА_16 вона побачила, що з бороди тече кров, кров бігла на бік. Одяг у ОСОБА_16 був чистий. Тілесні ушкодження які вона побачила, не могли виникнути до того як ОСОБА_16 зустрівся з ОСОБА_17 .

Допитана у судовому засіданні 08 червня 2026 року судовий експерт ОСОБА_21 , викликана за клопотанням захисника підтримала раніше наданий нею висновок та на питання учасників справи суду пояснила, що вона була присутня під час проведення слідчого експерименту зі свідком та обвинуваченим. Свідок під час слідчого експерименту повідомляла, що обвинуваченим були нанесені два удар в район голови потерпілому, в тім`яну область, і це співпадає з її висновком експерта. В область шиї ударів не було. Від ударів в шию не можливі такі тілесні ушкодження, які були виявлені у потерпілого. Не можливі такі тілесні ушкодження і з висоти власного зросту. На м`яких точках голови були дві точки прикладання, субарахноїдальний крововилив та субдуральні крововиливи, що є підтвердженням закритої внутрішньої черепної травми, якби був тільки м`яких покривів голови крововилив вони б не мали права ставити закриту внутрішню черепну травму, тоді б це були б легкі тілесні ушкодження. Так як був субарахноїдальний крововилив та субдуральні крововиливи, то це було підтвердженням того, що це тяжкі тілесні ушкодження. У нього було три точки прикладення, ще була нижня щелепа. Саме від чого з`явились субарахноїдальний крововилив та субдуральні крововиливи, що призвели до закритої черепної травми. Від удару в щелепу не могло бути таких наслідків. Враховуючи локалізацію точки прикладання в тім`яній частині голови, від одного удару в область голови, а інший при падінні не могли відбутися такі крововиливи, як би була потилична або лобна тільки тоді так. Вказані травми є тяжкими. Такі пошкодження могли виникнути від удару долонею. Удари були нанесені правою рукою, під час слідчого експерименту свідок не говорила, що удар був нанесений долонею. Субарахноїдальні крововиливи можуть бути слабко виражені, однак це не змінює суті, однак мікроскопічно, ділянки мозку направляється на гістологію, це підтверджується. Гістологія підтвердила, що це свіжі тілесні ушкодження. На свідка під час слідчого експерименту вона не впливала, вона бачила три точки прикладання під час розтину трупу, однак людина говорить що удар був лише в щелепу, інша людина бачила два удари в голову, тому вона як експерт уточнювала питання. З висоти власного зросту тілесні ушкодження не характерні.

Допитаний у судовому засіданні 17 червня 2026 року обвинувачений ОСОБА_10 провину у пред`явленому обвинуваченні не визнав повністю, суду пояснив, що він проходив службу з березня 2022 року на посаді стрільця, військову частину самовільно залишив на початку травня 2024 року. 26 березня 2025 року, після 13:00 години він знаходився на вулиці Степана Бандери. У нього був конфлікт з ОСОБА_22 , у них були давні, неприязні відносини з приводу колишньої дружини, удар наніс один, в щелепу. Після удару ОСОБА_16 упав, вдарився, від чого впав точно сказати не може чи від удару чи від алкогольного сп`яніння. Після нанесення удару, сказав йому декілька фраз він надав йому відповідь. Удар наніс йому один. Після нанесення удару, ОСОБА_16 був у свідомості, відповідав йому на запитання, після чого він пішов. Бійки напередодні не були. Вони разом були на рівній поверхні, ОСОБА_16 стояв напівоберту від нього. Також обвинувачений ОСОБА_10 повністю не визнав пред`явлений потерпілою цивільний позов до нього.

Відповідно до вимог частини першої, другої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до пункту шість статті 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Сторона захисту, у тому числі обвинувачений, з клопотанням про допит свідків не заявляли.

У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а обов`язок доказування вини покладено на прокурора (ст.91 ч.2 КПК України, ст.92 ч.1 КПК України).

Відповідно до пунктів один-три частини першої статті 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст.94 КПК України).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї вини, його провина повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження №12025041710000312 від 26 березня 2025 року, а саме:

- протоколом огляду місця події від 26 березня 2025 року, складеного слідчим СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національно поліції України в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_23 , в присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , за участі спеціаліста ОСОБА_26 , проведено огляд ділянки місцевості біля фасаду будинку №21 по вул. Віталія Матусевича в Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, вказана ділянка місцевості оснащена бетонною бруківкою. На даній бруківці знаходились сліди РБК, пляма неправильної геометричної форми розміром приблизно 15см на 28см, з фото таблицями до протоколу. Під час огляду було вилучено змив РБК, зразок матеріалу, контрольний змив (арк.крим.пров.№8-11);

- протоколом огляду місцевості від 26 березня 2025 року, складеного слідчим СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національно поліції України в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_27 , в присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , за участі інших учасників ОСОБА_30 фельдшера ШМД, ОСОБА_31 судового експерта СМЕ, проведено огляд відкритої ділянки, розташованої за адресою: вул. Дениса Комара, на якій розташований автомобіль швидкої допомоги д.н.з. НОМЕР_2 , в якому знаходився труп чоловічої статті ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оглядом були встановлені тілесні ушкодження: наявні садна на волосистій частині голови в тім`яних ділянках, наявний синець навколо орбітальної ділянки та правій ділянці. Наявні рани на слизовій оболонці нижньої губи, наявні синці на задній внутрішній поверхні лівого плеча. Інших зовнішніх тілесних ушкоджень на доступних для огляду ділянках тіла не виявлено, з фото таблицями до вказаного протоколу (арк.крим.пров.№12-15);

- висновком експерта №713 від 27 березня 2025 року, відповідно до якого, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , даних додаткових методів дослідження, відповідно до питань, поставлених на вирішення експерта, приходжу до наступних підсумків: Питання №1. Яка причина смерті померлого? Коли настала смерть? Відповідь на питання №1: Смерть наступила від внутрішньочерепної травми, яка ускладнилася набряком головного мозку, що підтверджується даними додаткових методів дослідження та морфологічними ознаками, характерними для даного виду смерті: крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої щелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, крововиливи в слизовій оболонці губ, в м?яких покривах голови в тім?яні праворуч визначається темно-червоні крововиливи у кількості два. Субдуральний крововилив близько 50мл. Субарахноїдальний крововилив в тім?яній праворуч по конвекситальній поверхні (слабко виражений). Виражений набряк головного мозку. Серце нерівномірного кровонаповнення, глинястого кольору, з заокругленою верхівкою, коронаросклероз на 33%. Печінка збільшена в розмірах та вазі крупно-бугриста з поверхні, жовтого кольору. Селезінка збільшена в розмірах та вазі близько - 500гр. При судово-медичній експертизі трупа у морзі виявлено: «Трупні плями синьо-фіолетового кольору, розташовані на задній і бічних поверхнях тулуба і кінцівок, поширені, зливні. При дозованому натискуванні на них плунжером динамометра з зусиллям 2кг/см.кв. блідніють та відновлюють свій колір через 16 хвилин 10 секунд (11:25).» Отже, можна припустити що смерть настала приблизно 20-24 години до проведення розтину трупа у морзі. Питання №2. Які тілесні ушкодження є на тілі потерпілого і чим вони могли бути заподіяні? Відповідь на питання №2: При експертизі трупа були виявлені тілесні ушкодження, які входять до комплексу: «Внутрішньочерепна травма», яка включає: крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої щелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, крововиливи в слизовій оболонці губ, крововиливи в тім?яній області праворуч в м?яких покривах голови, у кількості - два. Субдуральний крововилив близько 50мл. Слабко-виражений субарахноїдальний крововилив в тім?яній ділянці правору по конвекситальній поверхні. Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження які входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма» прижиттєві, виникли безпосередньо перед настанням його смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі). А також при судово-медичній експертизі трупа наявний синець під правим оком, прижиттєвий, який виник задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі). Питання № 3. Який характер, механізм спричинення, локалізація, ступінь тяжкості та давність утворення тілесних ушкоджень? Відповідь на питання №3: Виявлене при експертизі трупа тілесне ушкодження які входять до комплексу « Внутрішньочерепна травма» прижиттєві, виникли безпосередньо перед настанням його смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі). Виявлене при експертизі трупа тілесне ушкодження у вигляді синця під правим оком прижиттєве, виникло задовго до настання його смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), у термін що може складати не менше ніж дві доби. Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ушкодження в сукупності, стосовно живих осіб, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (п.2.1.1 та 2.1.3б - прелом, в- ушиб г- ізольовані «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно Наказу №6 від 17 січня 1995 року). Виявлене при судово-медичній експертизі трупа ушкодження у вигляді синця, має ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно Наказу №6 від 17 січня 1995 року). Питання №4. Який причинний зв?язок між смертю і кожним із виявлених ушкоджень? Відповідь на питання №4: Виявлені тілесні ушкодження які входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма», окрім синця над правим оком, мають прямий причинно-наслідковий зв?язок з настанням його смерті. Питання №5. Чи є в крові та сечі етиловий спирт, наркотичні речовини? Відповідь на питання №5: При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 3,0% у крові та 2,95% у сечі. Не виявлені: метиловий, ізопропиловий, пропиловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. Дана концентрація стосовно живих осіб відповідає СИЛЬНОМУ ступеню алкогольного сп?яніння (арк.крим.пров.№17-21);

- лікарським свідоцтвом про смерть №713 від 27 березня 2025 року, складеного Державною спеціалізованою установою «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно до якого померлий ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (п.3), дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (п.4), смерть настала по АДРЕСА_3 в машині ШМД (пп.б п.8), хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті: а) набряк головного мозку, б) інші внутрішньочеревні травми, г) ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір невизначений (арк.крим.пров.№22);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26 березня 2025 року, складеного слідчим СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_32 , за участі захисника ОСОБА_11 , у присутності понятих ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , було затримано на підставі ч.3 ст.208 КПК України був затриманий ОСОБА_10 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Під час обшуку затриманого було виявлено та вилучено: чоловіче пальто темного сірого кольору, яке поміщений до картонної коробки та опломбовано биркою №NPU-5223319; чоловічі джинсові штани блакитного кольору, які поміщено до паперового пакету НПУ та опломбовано биркою №NPU-5223318; чоловічі чоботи чорного кольору, які поміщено до паперового пакету НПУ та опломбовано биркою №NPU-5223317 (арк.крим.пров.№36-37);

- висновком експерта №415 від 27 березня 2025 року, відповідно до якого, на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , враховуючи відомі обставини справи та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, приходжу до висновку: 1. Питання: Чи є на тілі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 тілесні ушкодження? Відповідь: У нього малися синці грудної клітини, живота, правого плеча, лівого ліктьового суглобу, садна голови, обличчя лівого ліктьового суглобу. 2.Питання: У разі якщо так, який їх механізм утворення та давність утворення та ступень тяжкості? Відповідь: Тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою травмуючою поверхнею, за механізмом - синці - удар (удар-стиснення), садна- тертя-ковзання. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995р. №6. Давність виявлених ушкоджень (синці з нечіткими контурами, скоринки саден виступають над рівнем шкіри не менше 5 діб до моменту огляду (арк.крим.пров.№50-51);

- карткою виїзду швидкої медичної допомоги №189 від 26 березня 2025 року, адреса виклику: АДРЕСА_2 , поруч з будинком, ОСОБА_13 , попередній діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеня, перелом основи черепа, гематома потиличної ділянки справа, клінічна смерть, констатована біологічна смерть (арк.крим.пров.№74);

- протоколом продовження реанімаційних заходів до картки виклику №189 хворого ОСОБА_13 (арк.крим.пров.№75);

- карткою виїзду швидкої медичної допомоги №183 від 26 березня 2025 року, адреса виклику: АДРЕСА_2 , поруч з будинком, ОСОБА_13 , попередній діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеня, перелом основи черепа, гематома потиличної ділянки справа, клінічна смерть (арк.крим.пров.№76);

- протоколом продовження реанімаційних заходів до картки виклику №183 хворого ОСОБА_13 (арк.крим.пров.№77);

- висновком експерта №123 від 09 квітня 2025 року, відповідно до якого, на питання слідчого: «яка групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (лікарське свідоцтво про смерть №713)?» відповідь експерта: при судово-медичному імунологічному дослідженні сухого зразка крові ОСОБА_13 встановлена група крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (арк.крим.пров.№84-85);

- висновком експерта №125 від 17 квітня 2025 року, відповідно до якого, згідно «Висновка експерта» за №123 від 09.04.2025р.: «при судово-медичном, імунологічному дослідженні сухого зразка крові ОСОБА_13 встановлена група крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою ABO.» Питання слідчого: «- Чи мається кров людини на наданому на дослідження марлевому тампоні, який був вилучені в ході проведення огляду місця події, за адресою вул. Віталія Матусевича, 21 в Металургійному районі м. Кривого Рогу?» Відповідь експерта: на марлевій серветці (об.№1) встановлена наявність крові, при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини. Питання слідчого: « - Яка її групова належність крові?» Відповідь експерта: при серологічному дослідженні крові об. №1 виявлені антиген А і ізогемаглютинін анти-В за ізосерологічною системою АВО, що не виключає можливості утворення вказаного сліду за рахунок крові особи (осіб) з групою крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Питання слідчого: « - Чи належить кров потерпілому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ?» Відповідь експерта: оскільки слід крові об.№1 міг бути утвореним за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В за зосерологічною системою АВО, тому не виключена можливість походження крові в об. №1 за рахунок крові потерпілого ОСОБА_13 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи (арк.крим.пров.№90-94);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2025 року, проведеного слідчим СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_27 , за адресою: м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Віталія Матусевича, 21, за участю підозрюваного ОСОБА_10 , захисника підозрюваного ОСОБА_11 , судово-медичного експерта Криворізького районного відділу ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ОСОБА_21 , у присутності понятих ОСОБА_36 та ОСОБА_37 було проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення обставин події, що мали місце 26 березня 2025 року за адресою: вул. Віталія Матусевича, 21 в Металургійному районі м. Кривого Рогу із зазначенням механізму, локалізації тощо, за яких потерпілому ОСОБА_13 були спричинені тілесні ушкодження. Під час слідчого експерименту ОСОБА_10 повідомив, що стоячи на півоберту від ОСОБА_38 на відстані витягнутої руки, своєю лівою рукою стислою в кулак наніс один удар в область щелепи, ОСОБА_39 почав хилитися вперед та він побачив в нього кров на підборідді та відразу пішов за будинок АДРЕСА_2 . Момент падіння ОСОБА_38 він не бачив (арк.крим.пров.№110);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29 квітня 2025 року, з дослідженням долученого до нього відеозапису, проведеного слідчим СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_27 , за адресою: м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Віталія Матусевича, 21, за участю свідка ОСОБА_20 , судово-медичного експерта Криворізького районного відділу ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ОСОБА_21 , у присутності понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_28 було проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення обставин події, що мали місце 26 березня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 із зазначенням механізму, локалізації тощо, за яких потерпілому ОСОБА_13 були спричинені тілесні ушкодження підозрюваним ОСОБА_14 . Під час слідчого експерименту ОСОБА_20 повідомив, що 26 березня 2025 року, близько 14:45 години вона проходила по вул. Віталія Матусевича в Металургійному районі м. Кривого Рогу, у напрямку зі сторони Державного цирку до парку Ювілейний, де звернула увагу на двох чоловіків навпроти туристичного агентства «Панда». Чоловіки підійшли до пандусу, що на куту будинку, чоловік на ім`я ОСОБА_41 стояв на самому пандусу, спиною до списку з нього та лівою рукою тримався за поручень, чоловік на ім`я ОСОБА_17 стояв через пандус на бруківці, відстань між ними була приблизно 30-50 сантиметрів. Чоловік на ім`я ОСОБА_17 своєю правовою рукою наніс два удари чоловіку на ім`я ОСОБА_41 в область задньої частини голови, від ударів ОСОБА_41 нахилився вперед тримаючись рукою за поручень і десь через 20 секунд різко впав спиною назад на плитку, ОСОБА_17 обійшов ОСОБА_42 та пішов в дві будинку АДРЕСА_2 , пройшовши декілька метрів повернувся, підійшов до ОСОБА_42 присів над ним, щось йому сказав та відразу пішов в двір будинку АДРЕСА_2 (арк.крим.пров.№112);

- висновком експерта №713/1 від 29 квітня 2025 року, відповідно до якого, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , даних додаткових методів дослідження, відповідно до питань, поставлених на вирішення експерта, прийшов до наступних висновків: Питання №1 Чи є у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 які не будь тілесні ушкодження? Відповідь на питання №1: При експертизі трупа були виявлені тілесні ушкодження, які входять до комплексу: «Внутрішньочерепна травма», яка включає: крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої шелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, крововиливи в слизовій оболонці губ, крововиливи в тім?яній області праворуч в м?яких покривах голови, у кількості - два. Субдуральний крововилив близько 50мл. Слабко-виражений субарахноїдальний крововилив в тім?яній ділянці праворуч по конвекситальній поверхні. Виявлені при експертизі труна тілесні ушкодження які входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма» прижиттєві, виникли безпосередньо перед настанням його смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі). А також при судово-медичній експертизі трупа наявний синець під правим оком, прижиттєвий, який виник задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), який відповідає у термін що може складати не менш ніж дві доби. Питання №2. Якщо так, то який їх характер, давність, локалізація і механізм утворення? Відповідь на питання №2: При експертизі трупа були виявлені тілесні ушкодження, які входять до комплексу: «Внутрішньочерепна травма», яка включає: крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої щелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, крововиливи в слизовій оболонці губ, крововиливи в тім?яній області праворуч в м?яких покривах голови, у кількості - два. Субдуральний крововилив близько 50мл. Слабко-виражений субарахноїдальний крововилив в тім?яній ділянці праворуч по конвекситальній поверхні. Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження які входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма» прижиттєві, виникли безпосередньо перед настанням його смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі). А також при судово-медичній експертизі трупа наявний синець під правим оком, прижиттєвий, який виник задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі). Питання №3. Яка ступінь тяжкості кожного з тілесних ушкоджень окремо заподіяних ОСОБА_13 .? Відповідь на питання № 3: Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ушкодження в сукупності, стосовно живих осіб, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (п.2.1.1 та 2.1.3б- прелом, в- ушиб г- ізольовані «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно Наказу №6 від 17 січня 1995 року). Виявлене при судово-медичній експертизі група ушкодження у вигляді синця, має ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно Наказу №6 від 17 січня 1995 року). Питання №4. Чи відрізняються виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_13 по давності (часі) їх спричинення? Якщо так, то як саме? Відповідь на питання №4: Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження які входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма» прижиттєві, виникли безпосередньо перед настанням його смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі). При судово-медичній експертизі трупа наявний синець під правим оком, прижиттєвий, який виник задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі). Питання №5. Чи є прямий причинний зв?язок між отриманими ушкодженнями і смертю потерпілого ОСОБА_13 .? Відповідь на питання №5: Виявлені тілесні ушкодження, окрім синця над правим оком, мають прямий причинно-наслідковий зв?язок з настанням його смерті. Питання №6. Яка кількість прикладень фізичної сили було нанесено 1 куди саме (в які частини тіла)? Скільки всього мінімальну кількість ударів було нанесено потерпілому ОСОБА_13 . Відповідь на питання №6: При судово-медичній експертизі трупа були виявлені чотири точки прикладання, три з яких входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма»: а саме крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої щелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, в м?яких покривах голови в тім?яні праворуч визначається темно-червоні крововиливи у кількості два. 4-та точка прикладання це синець над правим оком. Питання №7 Чи міг потерпілий сам заподіяти собі ці пошкодження у тому числі при падінні з висоти власного зросту або самотравмуванні? Відповідь на питання №7: Виявлені тілесні ушкодження не характерні при самотравмуванні або падіння з висоти. Питання №8. Чи перебував потерпілий ОСОБА_13 під час вчинення відносно нього злочину в стані алкогольного сп?яніння? Якщо так, то яка була ступінь алкогольного сп?яніння? Відповідь на питання №8: При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 3,0% у крові та 2,95% у сечі. Не виявлені: метиловий, ізопропиловий, пропиловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоміловий, аміловий спирти. Дана концентрація стосовно живих осіб відповідає СИЛЬНОМУ ступеню алкогольного сп?яніння. Питання №9. Яка причина смерті потерпілого ОСОБА_13 .? Відповідь на питання №9: Смерть наступила від внутрішньочерепної травми, яка ускладнилася набряком головного мозку, що підтверджується даними додаткових методів дослідження та морфологічними ознаками, характерними для даного виду смерті:крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої щелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, крововиливи в слизовій оболонці губ, в м?яких покривах голови в тім?яні праворуч визначається темно-червоні крововиливи у кількості два. Субдуральний крововилив близько 50мл. Субарахноїдальний крововилив в тім?яній праворуч по конвекситальній поверхні (слабко виражений). Виражений набряк головного мозку. Серце нерівномірно кровонаповнення, глинястого кольору, з заокругленою верхівкою, коронаросклероз на 33%. Печінка збільшена в розмірах та вазі крупно-бугриста з поверхні, жовтого кольору. Селезінка збільшена в розмірах та вазі близько - 500 гр. Питання №10. Коли настала смерть потерпілого ОСОБА_13 (дата, час)?Відповідь на питання № 10: При судово-медичній експертизі трупа у морзі виявлено: «Трупні плями синьо-фіолетового кольору, розташовані на задній і бічних поверхнях тулуба і кінцівок, поширені, зливні. При дозованому натискуванні на них плунжером динамометра з зусиллям 2кг/см.кв. блідніють та відновлюють свій колір через 16 хвилин 10 секунд(11:25)» Отже, можна припустити що смерть настала приблизно 20-24 години до проведення розтину трупа у морзі. Питання №11. Які саме тілесні ушкодження стали безпосередньою причиною смерті ОСОБА_13 .? А саме чи є причиною смерті якісь конкретні тілесні ушкодження або ж їх сукупність? Відповідь на питання №11: Виявлені тілесні ушкодження які входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма», окрім синця над правим оком. Питання №12. Коли (дата та час) виникли виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_13 тілесні ушкодження? Відповідь на питання №12 виявленні тілесні ушкодження які входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма», окрім синця над правим оком відповідають даті смерті ОСОБА_13 , а саме: 26.03.2025 року. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді синця над правим оком відповідає у термін що може складати не менш ніж дві доби. Питання №13. Якими хворобами хворів потерпілий ОСОБА_13 та чи мається прямий причинний зв?язок між хворобою і смертю останнього? Відповідь на питання №13: При судово-медичній експертизі трупа були виявлені морфологічні ознаки алкогольної кардіоміопатії та цирозу печінки. Питання №14. Чи відповідають дані судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (висновку експерта №713) показаннями наданими підозрюваним ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 під час слідчого експерименту від 28.04.2025 року? Відповідь на питання №14: Враховуючи дані судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також показаннями наданими підозрюваним ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 під час слідчого експерименту від 28.04.2025 року, вважає частково відповідають. Питання №15. Показання, дані в ході слідчого експерименту підозрюваним ОСОБА_10 вірогідні до механізму і локалізації виявлених у потерпілого ОСОБА_13 тілесних ушкоджень? Відповідь на питання №15: Показання, дані в ході слідчого експерименту підозрюваним ОСОБА_10 частково вірогідні до механізму і локалізації виявлених у потерпілого ОСОБА_13 тілесних ушкоджень. Питання №16. Чи відповідають дані судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (висновку експерта №713) показаннями наданими свідком ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 під час слідчого експерименту від 29.04.2025 року? Відповідь на питання №16: Враховуючи дані судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також показаннями наданими свідком ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 під час слідчого експерименту від 29.04.2025 року, вважає більш вірогідними. Питання №17. Показання, дані в ході слідчого експерименту свідком ОСОБА_20 вірогідні до механізму і локалізації виявлених у потерпілого ОСОБА_13 тілесних ушкоджень? Відповідь на питання №17: Показання, дані в ході слідчого експерименту свідком ОСОБА_20 більш вірогідні до механізму і локалізації виявлених у потерпілого ОСОБА_13 тілесних ушкоджень (арк.крим.пров.№119-124).

Зазначені вище докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України за вище встановлених обставин.

Надаючи правову оцінку показам обвинуваченого, потерпілої, свідків, експерта, та досліджених матеріалів кримінального провадження, суд виходить із наступного.

Частина 2 статті 121 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів.

З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинно-наслідковому зв`язку між собою.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується умислом щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (прямим/непрямим) і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідний наслідок). За таких обставин суб`єкт злочину усвідомлює можливість настання кінцевого наслідку (смерть потерпілого) в результаті заподіяних тілесних ушкоджень.

Питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є і суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

У разі заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень за відсутності умислу на вбивство або заподіяння більш тяжкої шкоди здоров`ю, дії винного слід кваліфікувати за наслідками, що фактично настали.

Суд не погоджується з позицією захисника щодо необхідності зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з частини 2 статті 121 КК України на статтю 128 КК України.

За ст.128 КК України дії винного слід кваліфікувати, якщо він завдав необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження і при цьому передбачав можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховував на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачав можливості настання таких наслідків, хоча повинен був й міг їх передбачити (злочинна недбалість).

Згідно з положеннями ст.24 КК при вчиненні умисних кримінальних правопорушень умисел особи поділяється на прямий та непрямий. Вирішуючи питання, який саме вид умислу мав місце у конкретному випаду, слід враховувати три ознаки, які характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків: 1) усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння; 2) передбачення його суспільне небезпечних наслідків; 3) бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання. Перші дві ознаки (усвідомлення і передбачення) характеризують процеси, які відбуваються у психіці суб`єкта і тому складають інтелектуальний момент (елемент, компонент) умислу. Третя ознака (бажання чи свідоме припущення наслідків) характеризує вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.36 КК України необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Так, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_20 під час допиту в судовому засіданні пояснили, що між ОСОБА_10 та померлим ОСОБА_13 був конфлікт, після нанесення ударів ОСОБА_10 потерпілий впав, а ОСОБА_10 залишив місце пригоди, дії ОСОБА_10 відносно ОСОБА_13 носили активний характер, були протиправними, між цими діями і їх наслідками існував прямий причинний зв`язок.

Вказані обставини підтверджують наявність прямого умислу у обвинуваченого на вчинення тяжких тілесних ушкоджень, оскільки ОСОБА_10 будучи людиною зі значним життєвим досвідом, який проходив службу у Лавах Збройних Сил України, тобто може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому завдаючи ОСОБА_13 удари в життєво важливий орган, голову, розумів, що внаслідок цих дій потерпілий отримає тілесні ушкодження, а після того як ОСОБА_13 одразу після удару впав, ОСОБА_10 не намагався перевірити стан ОСОБА_13 та надати йому медичну допомогу, або викликати швидку, натомість з місця скоєного зник.

Версія обвинуваченого стосовно того, що після того як потерпілий впав він перебував у свідомості та говорив з ним, спростовується показаннями свідка ОСОБА_20 , яка пояснила суду в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту, що вона бачили, як після нанесення ударів обвинувачений одразу пішов, потім пройшовши кілька метрів повернувся, нагнувся над ОСОБА_13 та сказав «Якщо я ще раз побачу, або почую..», у відповідь ОСОБА_13 ні чого не відповідав. Коли свідок підійшла ближче до потерпілого вона бачила, що він щось бурмотів, потім захрипів, це було схоже на звичайний храп, а потім він вже втратив свідомість.

У судовому засіданні встановлено, що умисел обвинуваченого ОСОБА_10 був прямо спрямований на нанесення потерпілому ОСОБА_13 удару, тобто спричинення потерпілому ОСОБА_13 тілесного ушкодження, проте фактично були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.

Версія сторони захисту щодо того, що смерть потерпілого настала у зв`язку з втратою ним рівноваги та падінні з висоти власного зросту, спростовано висновком експерта №731/1 від 29 квітня 2025 року, яка була повідомлена про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України, що остання ствердила власноручним підписом та завірила мокрою печаткою експертної установи, так зокрема на питання №7 чи міг потерпілий сам заподіяти собі ці пошкодження у тому числі при падінні з висоти власного зросту або самотравмуванні, експерт повідомила, що виявлені тілесні ушкодження не характерні при самотравмуванні або падіння з висоти.

Спростовуються показання свідка ОСОБА_20 , проведеним відповідно до вимог ст.240 КПК України слідчим експериментом від 29 квітня 2025 року, за участі вказаного свідка та висновками експерта №731 та №731/1 показання обвинуваченого щодо нанесення ОСОБА_13 одного удару рукою стиснутої в кулак в щелепу. Так свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту 29 квітня 2025 року повідомила, що вона бачила як ОСОБА_10 наніс ОСОБА_43 два удари.

Стосовно механізму та локалізації нанесення ударів ОСОБА_10 , слід зазначити, що свідок в судовому засіданні повідомила суд, що удари були нанесені долонею в район шию, при слідчому експерименту свідок повідомляла про нанесення двох ударів в задню частину голови, проте, під час допиту судовий експерт ОСОБА_21 зазначила, що під час огляду трупу ОСОБА_13 були виявлені дві точки прикладання в м`яких покривах голови в тім`яній частині, від нанесення ударів долонею в область шиї не можливе настання таких наслідків.

Крім того, відповідно до висновку експерта №731/1від 29 квітня 2025 року, при судово-медичній експертизі трупа були виявлені чотири точки прикладання, три з яких входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма»: а саме крововилив в ділянці альвеолярної лунки нижньої щелепи праворуч в місці відсутнього першого зуба, в м?яких покривах голови в тім?яні праворуч визначається темно-червоні крововиливи у кількості два, 4-та точка прикладання це синець над правим оком, виявлені тілесні ушкодження які входять до комплексу «Внутрішньочерепна травма», окрім синця над правим оком стали безпосередньою причиною смерті ОСОБА_13 та вони відповідають даті смерті ОСОБА_13 , а саме: 26 березня 2025 року.

Враховуючи зібрані в справі докази та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновок про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, та відповідно, кваліфікує його дії за частиною 2 статті 121 КК України.

Згідно зі статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вказані норми наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Згідно частини 5 статті 12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 121 КК України, є тяжким злочином.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд виходить з вимог статті 50 КК України, та враховує, що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

За пунктом 4 частини 1 статті 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом також не встановлено.

У зв`язку з не встановленням під час судового розгляду наявності обставин, які пом`якшують покарання, відсутні підстави для застосування ст.69 КК України.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, оскільки категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права передусім є недискримінаційним підходом, та не є неупередженістю, оскільки це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину за статтею 12 КК України та межі покарання за санкцією статті КК України відповідатимуть один одному, ай те, що покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного, особою винного. До того ж складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості злочину необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення, а саме: форми вини, мотивів, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків). Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку.

Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання, призначене особі, за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_10 вчинив тяжкий злочин, в силу ст.89 КК України вважається таким, що раніше не судимий, є особою молодого віку, немає міцних соціальних зв`язків, оскільки розлучений, має неповнолітню доньку ОСОБА_12 , 2010 року народження, на утриманні осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштований, до арешту був військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 , який обіймав посаду стрільця 1-го взводу охорони 5-ї роти охорони 2-го батальйону у військовому званні «солдат», самовільно залишив військову частину, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно. Провину у вчиненому не визнав. Також не визнав заявленою потерпілою цивільний позов.

Підстав для застосування положень статей 75, 76 КК України суд не вбачає.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст.ст.69, 69-1 КК України, суд також не вбачає.

Покарання у виді саме позбавлення волі, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Покарання у виді позбавлення волі перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Щодо заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненнями кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10650,00грн., та моральної шкоди у розмірі 500 000,00грн.

Обвинувачений ОСОБА_10 позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст.ст.127, 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06 квітня 2006 року, батьком ОСОБА_9 , зазначений ОСОБА_13 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_13 помер, про що 28 березня 2025 року Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради було складено відповідний актовий запис №1371, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 28 березня 2025 року.

Відповідно до видаткової накладеної №РН-280325 від 28 березня 2025р., ОСОБА_9 , через ОСОБА_44 , за власні кошти сплатили ФОП ОСОБА_45 грошові кошти в загальному розмірі 10650,00грн. (а.с.№72).

З витягу №13979 з реєстру платників єдиного податку, ФОП ОСОБА_45 займається організацією поховань і надання суміжних послуг.

Вказаними доказами підтверджено понесення ОСОБА_9 витрат на поховання свого батька ОСОБА_13 в розмірі 10650,00грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на її користь.

За приписами статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною 2 ст.1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п.5 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Згідно п. 7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» із змінами внесеними постановою №5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Так, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ромашов проти України» від 27 липня 2004р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Крім того, суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Судом установлено, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 кримінального правопорушення, потерпілій дійсно були завдані моральні (душевні) страждання, які викликані втратою рідної людини, - батька, внаслідок нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого ОСОБА_13 , у зв`язку із чим порушився її звичайний і нормальний спосіб життя, вона відчувала і відчуває сильні душевні страждання через невідновну втрату, переживає постійні душевні страждання, втратила душевний спокій, суттєво були порушені її нормальні життєві зв`язки, вона змушена докладати значних зусиль для організації свого життя.

З цих підстав, враховуючи обсяг та глибину, спричинених фізичних та душевних страждань позивачки, суд дійшов висновку, що справедливим може бути визначено розмір відшкодування з відповідача ОСОБА_10 моральної шкоди пред`явленої позивачкою у розмірі 500 000,00 гривень. Такий розмір моральної шкоди, на думку суду, відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості і конкретним обставинам справи.

Захід забезпечення кримінального провадження, - арешт майна, застосований ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року, арешт на чоловіче пальто темно сірого кольору, яке поміщено до картонної коробки та опломбовано биркою №NPU-5223319; чоловічі джинсові штани блакитного кольору, які поміщено до паперового пакету НПУ та опломбовано биркою №NPU-5223318; чоловічі чоботи чорного кольору, які поміщено до паперового пакету НПУ та опломбовано биркою №NPU-5223317, - скасувати.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_10 , до набрання вирок законної сили, залишити без змін.

Строк покарання рахувати з 26 березня 2025 року.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 09 (дев`ять) років.

Обраний ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з 26 березня 2025 року.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суму грошових коштів у розмірі 10650,00грн. (десять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), та в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної вчиненням кримінального порушення, суму грошових коштів у розмірі 500 000,00 гривень (п`ятсот тисяч гривень 00 копійок), а всього 510 650,00 гривень (п`ятсот десять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Арешт майна, накладений ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року, на: чоловіче пальто темно сірого кольору, яке поміщено до картонної коробки та опломбовано биркою №NPU-5223319; чоловічі джинсові штани блакитного кольору, які поміщено до паперового пакету НПУ та опломбовано биркою №NPU-5223318; чоловічі чоботи чорного кольору, які поміщено до паперового пакету НПУ та опломбовано биркою №NPU-5223317,- скасувати.

Речові докази, які зазначені в постанові слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 26 березня 2025 року, на арк.крим.пров.№45, а саме: чоловічі джинсові штани блакитного кольору, які поміщено до паперового пакету НПУ та опломбовано биркою №NPU-5223318; чоловічі чоботи чорного кольору, які поміщено до паперового пакету НПУ та опломбовано биркою №NPU-522331, які згідно квитанції №2345 знаходяться на зберіганні в камері схову Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, повернути близьким родичам ОСОБА_10 .

Речовий доказ, який зазначений в постанові слідчого про передачу на зберігання речового доказу від 16 квітня 2025 року на арк.крим.пров.№101, а саме чоловіче пальто темно сірого кольору, яке поміщено до картонної коробки та опломбовано биркою №NPU-5223319 з верхньої сторони та з нижньої сторони коробки опечатано паперовою биркою до висновку експерта від 16 квітня 2025 року №124, яке згідно квитанції №2345, знаходяться на зберіганні в камері схову Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, повернути близьким родичам ОСОБА_10 .

Матеріали кримінального провадження №12025041710000312 від 26 березня 2025 року, в одному томі, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №210/2666/25, провадження №1-кп/210/281/26.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому, його захиснику, прокурору та потерпілій копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Повний текст вироку складено 21 липня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1