Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №640/16086/20 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №640/16086/20

Суддя: Скрипка І.М.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року Київ справа № 640/16086/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (КП «Київтеплоенерго», підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (Держпродспоживслужба, Управління).

Просили суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №67 від 27.01.2020.

В обґрунтування позову зазначали, що виконання вимог оскаржуваного припису призведе до некоректного визначення фактичного обсягу споживання послуги з централізованого опалення. Повідомили, що наслідком цього стане необхідність нарахування неврахованого приладами обліку обсягу теплової енергії тим споживачам, квартири яких не обладнані приладами обліку. Отже, будуть мати місце необґрунтовані (завищені) нарахування для тих споживачів, квартири яких не обладнанні приладами обліку теплової енергії. Так, з практики минулих опалювальних періодів, для споживачів, квартири яких не обладнанні приладами обліку теплової енергії, після повернення ознаки наявності приладу обліку розрахунковий тариф збільшиться втричі. Це призведе до дискримінаційних умов для тих споживачів, яким буде відмовлено у взятті на абонентський облік приладу обліку зараз у порівняння з тими споживачами, яким ознаки наявності приладу обліку повернуть на виконання вимог припису.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

04.08.2020 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії вступної та резолютивної частини судового рішення у справі № 753/2748/20, яким Дарницький районний суд м. Києва відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Київтеплоенерго» про визнання дій КП «Київтеплоенерго» щодо нарахування вартості послуг з центрального опалення квартири без врахування показників лічильника теплової енергії № 69103509, починаючи з жовтня 2019 року протиправними та зобов`язання КП «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок вартості послуг з центрального опалення квартири починаючи з жовтня 2019 року по дату набрання рішенням законної сили відповідно до показників лічильника теплової енергії № 69103509 і здійснювати нарахування вартості з центрального опалення квартири на підставі показників лічильника теплової енергії № 69103509.

11.08.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній не погодився з позовними вимогами та зазначив, що відповідно до абзацу 2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Зауважено, що відповідно до звернення ОСОБА_2 ще у 2017-2019 роках встановлені індивідуальні лічильники тепла згідно чинного законодавства на той період. Також ПАТ «Київтеплоенерго» була розглянута технічна документація споживача, прийнято лічильник на облік та протягом 2018-2019 років. ОСОБА_2 сплачувала за спожиття теплопостачання згідно показників свого теплового лічильника та жодних претензій споживач не отримувала. При цьому, у листі ПАТ «Київтеплоенерго» від 04.10.2019 чітко зазначено, що проєкт квартирного вузла обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 розглянуто без зауважень за умови виконання пункту 4 статті 11, статті 7 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». 01.11.2019 ОСОБА_2 отримала лист від 04.10.2019 № 30/1/1/4550 про зняття лічильника з обліку, та після отримання листа лічильник знято з обліку. Однак позивач не врахував його показання при обрахунку суми до сплати. Щодо посилання позивача у цьому листі на Порядок № 829 від 10.10.2018, згідно якого регламентовано процедуру визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, відповідач наголосив, що лічильник тепла у кв. АДРЕСА_2 вже був встановлений на облік у 2018 році, що підтверджує акт прийняття на комерційний облік вузла теплової енергії для потреб окремого приміщення, згідно закону, який діяв на період встановлення, а тому таких технічних вимог до встановлення не існувало, а отже підстав для зняття позивачем лічильника з обліку не було. При цьому, звернуто увагу, що Порядок № 829 набрав чинності 24.10.2018, а отже положення та вимоги такого порядку мають застосовуватися на нові відносини, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік.

21.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що індивідуальні лічильники тепла взяті на облік у 2017-2018 роках ПАТ «Київенерго», а не КП «Київтеплоенерго», яке згідно договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018 №602-18 набуло лише права вимоги на заборгованість, яка виникла у частини споживачів перед ПАТ «Київенерго». Тобто у нового кредитора виникли права до боржників, а не зобов`язання. Також вказав, що послуги централізованого опалення та постачання гарячої води надаються відповідачем виключно на підставах договорів, умови яких зазначені у типовому публічному договорі, що знаходиться у вільному доступі, відповідно до пункту 9 якого оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 Правил, згідно з яким у разі несправності засобів обліку гарячої води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання та/або випадків, коли квартирні засоби обліку не знаходяться на абонентському обліку виконавця або зняті з нього. Просили звернути увагу, що Порядок № 829 вступив в силу вже при КП «Київтеплоенерго».

31.08.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких звернуто увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він не є універсальним правонаступником ПАТ «Київенерго» і такі твердження та обґрунтування позивач не наводив ні під час перевірки, ні в позовній заяві, а послався на цю обставину лише у відповіді на відзив. Стосовно доводів про те, що на початок діяльності КП «Київтеплоенерго» вже діяв Порядок № 829, зауважено, що вказаний нормативно-правовий акт не містить технічних вимог для вже встановлених лічильників і регулює нові відносини.

15.10.2020 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копій процесуальних документів у цивільних справах № 756/12280/19 та №754/2479/20.

11.12.2020 представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копію судового рішення у справі №754/2479/20.

12.01.2021 від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про приєднання доказів, у яких зазначається, що судові рішення, на які посилається позивач, не встановлюють прав та обов`язків для суб`єктів правовідносин, щодо яких розглядається справа № 640/16086/20; так, в судових рішеннях не визначено, що позивач має здійснювати нарахування за послугу з теплопостачання за адресою: кв. АДРЕСА_2 за нормами споживання за наявності квартирних засобів обліку та без рахування їх показань.

02.02.2021 від представника позивача надійшли пояснення щодо заперечень відповідача, у яких зазначається, що у судових рішеннях, на які він посилається, суди дійшли до висновку, що саме у зв`язку із відсутністю технічної можливості (невідповідністю усім чотирьом критеріям, передбаченими №829), у квартирах житлових будинків із змішаною системою опалення встановлені прилади-розподілювачі, а не вузли розподільного обліку теплової енергії. Та було визнано незаконним поставлення на облік у програмному комплексі КП "Київтеплоенерго" вузлів розподільного обліку теплової енергії, а також відповідно-перерахунок плати за опалення із врахуванням показань індивідуального лічильника.

03.06.2021 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, у якому останній зазначає, що спірний припис підлягає скасуванню, оскільки залишення його у силі призведе до виникнення помилкового функціонування системи опалення всього будинку, а КП «Київтеплоенерго» фактично повинне буде виконати рішення, яке є протилежним за змістом рішенню Святошинського районного суду м. Києва від 23.11.2020 у справі № 759/13222/20.

13.07.2021 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначає, що технічна можливість визначається перед встановленням вузлів розподільного обліку; відтак, на вже встановлені відповідно до проєктів прилади розподільного обліку теплової енергії, які прийнято на абонентський облік до затвердження Порядку, складання акта про технічну можливість їх встановлення Порядком не вимагається; аналогічного висновку притримується і Міністерство розвитку громад та територій України у листі від 11.02.2020 № 7/9.3.1/2349-20.

Відповідач наголошує, що лічильник тепла у квартирі кв. АДРЕСА_2 був встановлений та прийнятий на облік, що підтверджується актом приймання на комерційний облік вузла теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення, у відповідності до вимог законодавства, а отже КП «Київтеплоенерго» не мало підстав для зняття лічильника тепла з обліку.

Щодо посилань позивача на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.11.2020 у справі № 759/13222/20, то відповідачем зазначено, що Шостим апеляційним адміністративним судом, а саме - постановою від 16.03.2021, рішення суду першої інстанції від 23.11.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Колегія Шостого адміністративного суду м. Києва зазначила, що Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 829 (далі - Порядок № 829), набрав чинності лише 24.10.2018, тому положення та вимоги цього порядку мають застосовуватися (до нових відносин, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії) з моменту чинності порядку, та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік; відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; крім того, Порядок № 829 не передбачає зняття з обліку тих лічильників споживачів, які були погоджені та взяті на облік до набуття чинності цієї постанови, та не встановлює заборони щодо врахування показників по таким лічильникам, які надаються споживачами; також, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку та відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, відповідно до акта Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.

Ухвалою від 06.01.2025 (суддя Скрипка І.М.) справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено строк та визначено спосіб для усунення недоліків.

Позивач виконав вимоги ухвали у строк та у спосіб, що визначені в ній.

Ухвалою від 27.02.2025 продовжено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

До Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшла скарга ОСОБА_2 від 25.11.2019 (вх. № С-8443) щодо порушень законодавства про захист прав споживачів КП «Київтеплоенерго».

На підставі названої скарги, за погодженням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3631-06/53181-03 від 11.12.2019, наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 27.12.2019 № 6702, направлення на проведення заходу від 27.12.2019 № 2406, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві здійснено позаплановий захід (перевірку) у КП «Київтеплоенерго».

За результатами перевірки складено акт від 24.01.2020 № 6702-1, у якому зафіксовано порушення абзацу 2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила № 630).

27.01.2020 ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві винесено припис № 67 про усунення порушень вимог законодавства за зверненням гр. ОСОБА_2 , а саме - КП «Київтеплоенерго»:

1) врахувати показання вузла розподільного обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_2 ;

2) про виконання Припису та вжиті заходи надати інформацію Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві, з документальним підтвердженням до 21 лютого 2020 року, з підтвердженням проведення перерахунку в опалювальному періоді 2019-2020, з урахуванням показань приладів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись з таким приписом, позивач звернувся до суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (Закон № 877-V)

За визначенням, наведеним в абзаці першому частини першої статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка КП «Київтеплоенерго» здійснювалася на підставі звернення фізичної особи - ОСОБА_2 за погодженням центрального органу виконавчої влади виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) - Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а відтак була призначена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно із частинами сьомою та восьмою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що підприємством щодо споживача порушено вимоги абзацу 2 пункту 10 Правил №630, згідно якого справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII (Закон № 2119-VIII) оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Згідно із частиною сьомою статті 4 Закону № 2119-VIII вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.

У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.

Модель приладу - розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.

Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами № 630.

За нормами абзацу 2 пункту 9 Правил № 630 квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Згідно із абзацом 2 пункту 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Аналогічні норми містяться і у Типовому договорі про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

За приписами абзацу 5 пункту 15 Правил 630 у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Отже, не допускається справляння плати за нормативами споживання у разі, якщо наявні квартирні засоби обліку. Виключенням з цього правила є лише випадок, коли такий засіб обліку має несправності.

У відповідності до підпункту 5 пункту 29 Правил № 630 споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік.

Такому праву споживача кореспондує обов`язок виконавця забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку (підпункт 9 пункту 32 Правил № 630).

Процедуру визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, інформацію, яка має бути зазначена в акті обстеження внутрішньобудинкової системи опалення для визначення можливості встановлення вузлів розподільного обліку, критерії визначення економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах визначено Порядком № 829.

За змістом пункту 6 Порядку № 829 технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб; можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.

За змістом пункту 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.

За правилами пункту 10 Порядку оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку / приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Вузол розподільного обліку теплової енергії встановлюється за межами приміщення у будівлі із забезпеченням доступу для зняття показань засобів вимірювальної техніки. При встановленні вузла розподільного обліку теплової енергії забезпечується захист від несанкціонованого втручання в його роботу.

Разом із тим, слід зазначити, що Порядок № 829 набрав чинності лише 24.10.2018, тому положення та вимоги Порядку № 829 мають застосовуватися до нових відносин, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії. Норми Порядку № 829 застосовуються з моменту чинності Порядку та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік.

За приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із матеріалами справи, лічильник тепла у квартирі кв. АДРЕСА_2 був встановлений на облік до набрання чинності Порядком № 829.

При цьому, як слідує із наявного у справі акта прийняття на комерційний облік вузла обліку теплоенергії для потреб опалення окремого приміщення від 20.12.2018, засіб обліку Cross №18016747 взято на комерційний облік та допущено до експлуатації.

Слід зазначити, що Порядок № 829 не передбачає зняття з обліку тих лічильників споживачів, які були погоджені та взяті на облік до набуття чинності цим Порядком, та не встановлює заборони щодо врахування показників по таким лічильникам, які надаються споживачами.

Також, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку та відповідно за новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.

На думку позивача, після введення в дію нового Порядку № 829, на відміну від попереднього порядку, встановлення абонентом індивідуального вузла розподільного обліку тепла (квартирного лічильника) можливе лише при горизонтальному розведенні інженерних мереж. Квартира позивача розташована у будинку, де подача теплоносія здійснюється за вертикальною (змішаною) системою.

Однак, як було вказано вище та вбачається з матеріалів справи, зокрема, із акта прийняття на комерційний облік вузла обліку теплоенергії для потреб опалення окремого приміщення, термолічильник ОСОБА_2 взято на комерційний облік та допущено до експлуатації.

На момент встановлення позивачем вузла розподільчого обліку теплової енергії ПАТ «Київенерго» (попередній виконавець послуг) здійснював розподіл обсягів комунальних послуг, а тому зміна законодавства, що регулює питання порядку встановлення та прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не припиняє можливість споживача теплової енергії за наявності встановленого у передбаченому порядку (на момент встановлення) індивідуального приладу обліку тепла оплачувати такі послуги за показниками відповідного лічильника.

Зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників) не є підставою для встановлення споживачем нового обладнання для обліку тепла, за умови, що таким споживачем до прийняття нового Порядку № 829 вже встановлено індивідуальний вузол розподільчого обліку теплової енергії.

Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правилами № 630 було визначено право споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно з показниками індивідуальних приладів обліку.

Отже показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку КП «Київтеплоенерго».

Суд також звертає увагу на те, що Порядок № 829 не передбачає необхідність приведення раніше встановленого вузла обліку у відповідність до цього Порядку та не встановлює заборони щодо врахування показників за такими лічильниками, які надаються споживачами. Вказаний порядок не передбачає повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 756/2361/20-ц.

Відтак, у КП «Київтеплоенерго» були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуального лічильника ОСОБА_2 , який вже був погоджений та взятий на облік.

Необхідно звернути увагу і на те, що позивачем жодних доказів несправності квартирного засобу обліку, встановленого у ОСОБА_2 за адресою: кв. АДРЕСА_2 , суду не надано, відтак відсутні підстави для справляння плати за нормативами (нормами) споживання.

Зазначене чітко узгоджується із абзацом 2 пункту 10 Правил № 630.

Враховуючи викладене, суд доходитьв висновку, що КП «Київтеплоенерго» порушено абзац 2 пункту 10 Правил № 630, відповідно до якого справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил.

Щодо посилань позивача на судові рішення загальних судів першої та апеляційної інстанцій, то варто звернути увагу на те, що їх висновки не є обов`язковими для застосування Київським окружним адміністративним судом. До того ж, висновки, викладені у зазначених позивачем рішеннях, є наслідком розгляду судових справ з іншим суб`єктним складом та стосуються інших адрес, де встановлені індивідуальні лічильники тепла.

З огляду на наведене у сукупності та беручи до уваги норми частин сьомої та восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд вважає, що оскаржуваний припис прийнято з урахуванням норм чинного законодавства України, а відтак відсутні правові підстави для його скасування.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд констатує, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а відповідач довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua