Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №320/34250/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Київ № 320/34250/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія

«Укренерго»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі – відповідач), у якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 20927/0412 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн.

II. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позов обґрунтовано протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення камеральної перевірки, а саме – поза межами 30 календарних днів, передбачених нормами пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що контролюючим органом правомірно проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме – несвоєчасне подання податкової звітності із земельного податку з юридичних осіб за 2022 звітний (податковий) період, граничний термін подання якої 21.02.2022, а фактично подана 28.12.2022.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

III. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, зареєстрованою 10.08.1998, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 00100227, та перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є, зокрема платником земельного податку з юридичних осіб.

Судом установлено, що 28.12.2022 позивачем подано податкову звітність з плати за землю за 2022 звітний (податковий) період, що учасниками справи не заперечується.

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 19.03.2024 № 10367/20-40-04-12-02/00100227 про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності із земельного податку з юридичних осіб позивачем (податковий номер 00100227).

Як видно з акта камеральної перевірки, при перевірці використано: податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 28.12.2022 № 9282618929; дані ІКС «Податковий блок».

Перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової звітності по земельному податку з юридичних осіб на 2023 рік, чим порушено вимоги пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України.

Податкова звітність, яку не подано/несвоєчасно подано на дату проведення перевірки: земельний податок з юридичних осіб, звітний (податковий) період – 2022 рік, граничний термін подання податкової звітності – 21.02.2022, фактично подано – 28.12.2022.

В результаті проведення камеральної перевірки встановлено несвоєчасне подання позивачем податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік, чим порушено пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України.

Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись із висновками акта камеральної перевірки, подав до контролюючого органу заперечення.

Відповідно до листа відповідача від 17.04.2024 № 19443/6/20-40-04-12-06, за результатами розгляду заперечення позивача, комісією прийнято рішення залишити висновки акта камеральної перевірки від 19.03.2024 № 10367/20-40-04-12-02/00100227 без змін.

На підставі акта камеральної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 20927/0412 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн.

Назване податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги на яке Державною податковою службою України прийнято рішення від 27.06.2024 № 19643/6/99-00-06-03-02-06 про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення – без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

За нормами статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

За нормами статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

VI. Оцінка суду

За нормами пункту 286.3 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами статті 286.3 статті 286 ПК України, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, штрафні санкції за порушення строків подання звітності з плати за землю у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Суд зазначає, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Абзацом вісімнадцятим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності

У той же час, відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01.02. по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01.02. по 31.05.2022, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20.07.2022;

- подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022;

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022 (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31.12.2022); строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022.

З огляду на наведене правове регулювання, суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання звітності з плати за землю в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасного подання податкової звітності є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем подачі звіту, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації звіту у податковому органі, то у випадку коли звіт подано після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строку застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

У той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання звітності, за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.

Як слідує із системного аналізу норм ПК України, фактично з 27.05.2022 платники податків, які не подали податкову звітність, до 26.05.2022, отримали додатковий час для її подання без застосування штрафних санкцій до 20.07.2022, тобто близько 1,5 місяці.

Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватись «випадковими» чинниками, зокрема недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасне подання звітності, на які до 27.05.2022 поширювалась дія мораторію, як у зв`язку з карантином, так і у зв`язку із воєнним станом.

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братись до уваги при вирішенні питання про відповідальність після скасування з 27.05.2022 дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань. При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом подання звітності у відповідний перехідний період - до 20.07.2022.

У той же час позивач подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9282618929 – 28.12.2022.

Втім, контролюючий орган провів камеральну перевірку лише 19.03.2024, у той час як граничний термін її проведення сплинув 27.01.2023.

У силу вимог пункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до 01.08.2023, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім камеральних перевірок.

Таким чином, судом установлено порушення відповідачем вимог пункту 76.3 статті 76 ПК України, відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

У той же час, оскільки предметом камеральної перевірки була податкова декларація, тож положення абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України, відповідно до якого камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, у спірному випадку не застосовується.

З огляду на зазначене, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасність подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік суперечить названим вимогам ПК України.

За правилами підпункту 56.21 пункту 56.2 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

З огляду на встановлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, суд уважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за несвоєчасність подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік, у зв`язку з порушенням контролюючим органом строків, передбачених абзацом першим пункту 76.3 статті 76 ПК України, свідчить про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.04.2024 № 20927/0412 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ: 00100227; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП: 43983495; місцезнаходження: 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 46).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.