Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №160/6675/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 рокуСправа №160/6675/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа : Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення №о\р 045750030439 від 13.03.2026 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», яке було винесено Начальником відділу перерахунків пенсій №2 Пенсійного фонду України в Харківській області;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату з 06.12.2024 по 31.12.2024 ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 03.03.2026 №Б-с-213 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 50 % від 136260,00 грн., а також з урахуванням раніше виплачених сум;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2025 по 31.12.2025 ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 03.03.2026 № Б-с-214 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 50 % від 136260,00 грн., а також з урахуванням раніше виплачених сум.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2026 ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 03.03.2026 №Б-с-212 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 50 % від 149760,00 грн., а також з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, безпідставною є відмова відповідача щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з покликанням на Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік, за нормами яких прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді є однаковим, і відповідно посадовий оклад судді порівняно з 2021 роком є незмінним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від третьої особи до суду надійшли пояснення, в яких вона просить врахувати їх під час розгляду справи та зазначає, що огляду на правові приписи статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" для розрахунку базового посадового окладу судді затверджено окремий показник - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.

Від Головного управління ПФУ в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки після 2020 року не збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, не відбулось збільшення розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, тому відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно рішення Вищої ради правосуддя №3507/0/15-24 від 03.12.2024 позивача було звільнено з посади судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у відставку.

Наказом Голови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська №291-к від 06.12.2024 позивача відраховано зі штату Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена виплата щомісячного довічного грошового утримання на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII (надалі – Закон № 1402-VIII), у розмірі 47 295 грн.

Судом встановлено, що Територіальним управлінням ДСА України в Дніпропетровській області, позивачу видано довідки-розрахунки від 03.03.2026:

- №Б-с-213 про розмір суддівської винагороди станом на 06.12.2024;

- №Б-с-214 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2025;

- №Б-с-212 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2026.

Позивач 06.03.2026 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі вказаних вище довідок.

Дана заява, відповідно до принципу екстериторіальності, передана на розгляд до Головного управління ПФУ в Харківській області.

Рішенням від 13.03.2026 №045750030439 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку. В рішенні вказано, що враховуючи положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» правові підстави для врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді і відставці довідок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області від 03.03.2026 №Б-с-212, Б-с-2013, №Б-с-2014 про суддівську винагороду, розраховану з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 – 3028,00 грн., 01.01.2025 – 3028,00 грн., 01.01.2026 – 3328,00 грн. – відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спір у даній справі виник із правовідносин, пов`язаних з перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, і ключовим питанням в рамках спірних правовідносин є наявність правових підстав для здійснення такого перерахунку у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року та, відповідно, який саме показник прожиткового мінімуму підлягає застосуванню при визначенні базового розміру посадового окладу судді для цілей перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у 2024, у 2025 та 2026 роках.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частиною 4 якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018).

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Так, відповідно до частини 3 ст. 135 Закону № 1402 базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду – 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-IX у ст. 7 встановив на 2024 рік:

- прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні

- прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 13.09.2024 року №4059-IX у ст. 7 встановив на 2025 рік:

- прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні;

- прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX у ст. 7 встановив на 2026 рік:

- прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328 гривні;

- прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначає, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 №10-рп/2008.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025рік", є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24, від 13.11.2024 у справі № 200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24, постанові Верховного Суду складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №200/2309/25.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок ( п.4 Розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Розділу III. Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09.02.2023 № 7-2) приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10 Порядку №22-1).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі №160/32424/24.

Так, судом встановлено, що для розгляду поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття відповідного рішення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, рішенням якого позивачу відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

За таких обставин, враховуючи, що спірне в цій справі рішення було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області як територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності, то саме цей відповідач повинен провести перерахунок та виплату позивачу, як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Харківській області.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 257 – 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045750030439 від 13.03.2026 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату з 06.12.2024 по 31.12.2024 ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 03.03.2026 №Б-с-213 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 50 % від 136 260,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2025 по 31.12.2025 ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 03.03.2026 №Б-с-214 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 50 % від 136 260,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2026 ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 03.03.2026 №Б-с-212 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 50 % від 149 760,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська