Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №521/20885/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №521/20885/25

Суддя: Ганошенко С. А.

Справа № 521/20885/25

Номер провадження № 2-о/521/88/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Ганошенка С.А.,

присяжних:

Мануілової К.В.

Ташматова В.А.

за участі секретаря судового засідання – Присяжнюка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі в порядку окремого провадження матеріали заяви Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звільнення від обов`язків опікуна,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебувають матеріали заяви Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звільнення від обов`язків опікуна.

02.12.2025 року Органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації ОМР було подано заяву про звільнення від обов`язків опікуна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2025 року № 521/20885/25 відкрито провадження по справі окремого провадження за заявою Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звільнення від обов`язків опікуна.

12.12.2025 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про залишення заяви про звільнення від обов`язків опікуна без розгляду по справі: №521/20885/25, в якій остання просила залишити заяву Органу опіки та піклування без розгляду, а в разі розгляду по суті — відмовити у її задоволенні через недоведеність заявлених вимог та відсутність законних підстав для звільнення опікуна.

16.12.2025 року від Смирнова А.І. надійшла заява про проведення судових засідань по справі № 521/20885/25 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2025 року клопотання заінтересованої особи у справі – ОСОБА_1 , про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі за заявою Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звільнення від обов`язків опікуна – задоволено. Розгляд цивільної справи за заявою Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звільнення від обов`язків опікуна, який призначено на 23 грудня 2025 року о 12 год. 00 хв. та наступні судові засідання у справі, проводити у залі № 209 у приміщенні Хаджибейського районного суду м. Одеси за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.12.2025 року від адвоката Байла Є.С. надійшли заперечення, в яких він просив відмовити у задоволенні заяви Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна щодо недієздатного ОСОБА_2 . Заперечення мотивовані тим, що відсутні докази порушення ОСОБА_1 прав, свобод чи законних інтересів підопічного. Навпаки, опікун належним чином виконує свої обов`язки, забезпечує підопічному належні умови проживання, лікування та догляду. На думку заявника, зміна опікуна за відсутності доведених законом підстав може негативно вплинути на психоемоційний стан та життєву стабільність недієздатної особи.

18.12.2025 року від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій вона просила відмовити у задоволенні заяви Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , не звільняти ОСОБА_1 від виконання опікунських обов`язків та розглянути справу за її відсутності у зв`язку зі станом здоров`я.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 через стан здоров`я потребує постійного стороннього догляду, не здатний самостійно вирішувати побутові питання та здійснювати необхідні юридично значимі дії. На думку заявниці, ОСОБА_1 належним чином виконує обов`язки опікуна, добре обізнаний з особливостями стану здоров`я та потребами підопічного, оскільки тривалий час здійснює його догляд і підтримку. Також заявниця зазначила, що твердження Органу опіки та піклування про здійснення догляду за ОСОБА_2 виключно нею не відповідають дійсності.

19.12.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просив у задоволенні заяви поданої Органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про звільнення його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від повноважень опікуна відносно недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – відмовити. Заява мотивована тим, що чинне законодавство не встановлює безумовного обов`язку постійного спільного проживання опікуна з підопічним, а твердження Органу опіки щодо неналежного виконання ним обов`язків не підтверджені належними доказами та ґрунтуються на припущеннях. ОСОБА_1 зазначив, що фактично здійснює догляд за підопічним, проживає разом із ним на території Румунії, що підтверджується оформленими на обох особами документами про тимчасовий захист. Також вказав, що є двоюрідним братом ОСОБА_2 , тривалий час надає йому матеріальну та фізичну допомогу, добре обізнаний з особливостями його стану здоров`я та потребами, а тому вважає, що належним чином виконує обов`язки опікуна та відсутні підстави для його звільнення.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21 січня 2026 року зупинено провадження у справі № 521/20885/25 за заявою Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про звільнення від обов`язків опікуна до набуття законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 521/18637/23 за заявою ОСОБА_1 про подовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2026 року поновлено провадження та призначено цивільну справу за заявою Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про звільнення від обов`язків опікуна до судового розгляду за правилами загального позовного у судовому засіданні на 13 годин 30 хвилин «19» травня 2026 року у залі судового засідання № 209 в приміщенні Хаджибейського районного суду м. Одеси.

У судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради подану заяву підтримав у повному обсязі та просив суд звільнити ОСОБА_1 від виконання обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечували, вказуючи на відсутність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна. Просили суд відмовити у задоволенні заяви Органу опіки та піклування та залишити ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , посилаючись на належне виконання ним обов`язків опікуна та відповідність такого опікунства інтересам недієздатної особи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації ОМР не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 06 березня 2024 року у справі № 521/18637/23 задоволено заяву ОСОБА_1 , визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатним, над яким встановлено опіку, та опікуном призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 22 січня 2026 року у справі № 521/18637/23 клопотання ОСОБА_1 задоволено та продовжено дію рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 06 березня 2024 року (справа №521/18637/23) про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на два роки, з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

02 грудня 2025 року Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до суду із заявою про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви зазначено, що від слідчого управління ГУНП в Одеській області надійшла інформація, що недієздатний ОСОБА_2 перебуває без нагляду законного представника, оскільки ОСОБА_1 виїхав зі своїм підопічним, а 24.07.2025 року до України повернувся лише недієздатний, без супроводу свого опікуна; під час виїзду за адресою проживання недієздатного було з`ясовано, що ОСОБА_2 проживає разом зі своєю матір`ю, про що було складено акт обстеження житлово-побутових умов та акт бесіди з його матір`ю; під час засідання Ради опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації ОМР 25.11.2025 розглядалося питання щодо доцільності звільнення ОСОБА_1 віл обов`язків опікуна, тією ж датою прийнято рішення щодо доцільності звільнення ОСОБА_1 від опікунських обов`язків.

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Статтею 62 ЦК України закріплено, що опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Вичерпний перелік прав та обов`язків опікуна визначений статтею 67 ЦК України, якою передбачено, що опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680, затверджено Правила опіки та піклування (далі – Правила).

Відповідно до пп. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.

При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Пунктом 4 Правил визначені права та обов`язки опікунів та піклувальників.

Згідно з пп.пп. 4.1-4.3 Правил опікуни (піклувальники) мають право вимагати через суд повернення їм дітей, що перебувають у них під опікою і піклуванням, від будь-яких осіб, які утримують дітей у себе без законних підстав.

Опікуни (піклувальники) мають право управляти майном підопічних на користь останніх.

Опікуни (піклувальники) над неповнолітніми зобов`язані виховувати підопічних у дусі загальноприйнятих моральних норм, піклуватися про їх здоров`я, духовний і фізичний розвиток, навчання, готувати їх до праці та самостійного життя, захищати їх права та інтереси.

Опікун (піклувальник) повинен раз на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічних.

Опікун над психічно хворим, який є небезпечним для себе або для оточуючих, повинен сповістити про це районний (міський) відділ внутрішніх справ і вжити заходів щодо направлення підопічного в психіатричну лікарню для лікування.

Як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

Суд констатує, що норма статті 67 ЦК України, як акту вищої юридичної сили у порівнянні з підзаконним актом – Правилами, не передбачає розширення кола прав та обов`язків опікуна, окрім визначеного в ній переліку таких прав та обов`язків. Зокрема, обов`язок проживання опікуна разом із підопічним у наведеній нормі Закону відсутній, у зв`язку із чим покладання на опікуна такого обов`язку нормі статті 67 ЦК України не відповідатиме.

Суд також звертає увагу, що норма пп. 4.3 Правил, на яку посилається заявник, також не містить імперативного обов`язку опікуна проживати разом з підопічним, враховуючи, що диспозиція такої норми містить словосполучення «як правило».

Таким чином, суд приходить до висновку, що само по собі тимчасове не проживання опікуна разом із підопічним за умови виконання опікуном обов`язків, визначених ст. 67 ЦК України, не є підставою для його звільнення від повноважень опікуна.

Судом встановлено, що Органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації ОМР проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 за місцем його проживання у квартирі АДРЕСА_1 , про що складено акт від 13 жовтня 2025 року, зі змісту якого серед іншого вбачається, що недієздатний ОСОБА_2 проживає в окремій кімнаті п`яти кімнатної квартири з усіма зручностями та за висновком комісії житлово-побутові умови вищезазначеної квартири задовільні.

З протоколу бесіди з матір`ю ОСОБА_2 . ОСОБА_3 від 13 жовтня 2025 року вбачається, що опікун недієздатного на даний час знаходиться за кордоном, але він допомагає матеріально: купує ліки, сплачує комунальні послуги, купує одяг та несе повну матеріальну підтримку підопічного та його матері.

Аналогічні пояснення надані ОСОБА_3 до суду.

Натомість, доводи заявника, що ОСОБА_1 не виконує своїх опікунських обов`язків відносно ОСОБА_2 , що свідчить про загрозу життю та здоров`ю підопічного, не підтверджуються належними та допустимими доказами, тоді як твердження матері ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , а також ОСОБА_1 про забезпечення недієздатного необхідною допомогою органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації ОМР не спростовані.

Оцінюючи показання свідків, суд звертає увагу, що вони не містять конкретних відомостей, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна. Так, один із свідків ( ОСОБА_4 ) не зміг повідомити достовірні відомості навіть щодо віку ОСОБА_2 , зазначивши, що останньому «до тридцяти років», хоча з матеріалів справи встановлено, що він народився у 1992 році та є значно старшим. Зазначена обставина свідчить про недостатню обізнаність свідка щодо особи, стосовно якої він надавав показання, крім того свідок зазначила, що здокументами ознайомилася перед засіданням комісії, їй достатньо було цього,щоб зробити висновки.

Крім того, свідки не змогли надати конкретних пояснень щодо фактичного стану здоров`я ОСОБА_2 , характеру його захворювання, обсягу необхідного стороннього догляду, особливостей лікування чи реабілітації, обмежившись загальними формулюваннями без наведення конкретних фактів. За таких обставин суд критично оцінює зазначені показання, оскільки вони не підтверджують наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків опікуна та не спростовують інших доказів, досліджених у судовому засіданні.

Також суд не приймає до уваги твердження заявника щодо факту порушення ОСОБА_1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, адже це не стосується предмету розгляду даної заяви про звільнення від обов`язків опікуна.

Відповідно до статті 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту.

Таким чином, звільнення особи від повноважень опікуна зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися виключно за наявності хоча б однієї з наступних підстав: а) невиконання опікуном своїх обов`язків; б) порушення прав підопічного; в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або соціального захисту.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22 (провадження № 61-7647св24).

Вирішуючи дану справу, суд виходить насамперед із необхідності забезпечення найкращих інтересів недієздатної особи. За відсутності доведених обставин, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна чи про загрозу правам та інтересам ОСОБА_2 , звільнення єдиного опікуна не відповідало б меті інституту опіки та могло б призвести до порушення безперервності догляду, лікування та представництва інтересів недієздатної особи.

Відповідно до повторно складеного акту обстеження житлово-побутових умов від 26.06.2026року, складеного комісією органу опіки та піклування Хаджибейської рай адміністрації ОМР житлово-побутові умови вищевказаної квартири задовільні, квартира належить матері опікуна – ОСОБА_5 .

Під час судового розгляду не встановлено жодного конкретного факту порушення прав недієздатної особи, погіршення умов її проживання чи забезпечення.

На підставі вищезазначеного суд доходить до висновку, що заявником не доведено факту невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків як опікуна ОСОБА_2 , рівно як і факту порушення прав останнього, у зв`язку із чим підстави для звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна ОСОБА_2 відсутні.

Крім того, навіть за умови існування обставин, які могли б свідчити про необхідність надання ОСОБА_1 додаткової допомоги у здійсненні опіки, такі обставини самі по собі не є безумовною підставою для позбавлення його повноважень єдиного опікуна. Суд виходить із того, що у разі виникнення об`єктивної необхідності орган опіки та піклування не позбавлений права ініціювати питання щодо призначення ще одного опікуна або вирішення питання про інший спосіб забезпечення належного захисту прав недієздатної особи. Такий підхід більшою мірою відповідав би принципу забезпечення найкращих інтересів недієздатної особи, ніж припинення повноважень єдиного опікуна, який фактично здійснює догляд.

Згідно із ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради та відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна над ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 75 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про звільнення від обов`язків опікуна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано складом суду 20.07.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО

Присяжний Катерина МАНУІЛОВА

Присяжний Вячеслав ТАШМАТОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua