Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №503/825/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/825/26

Провадження № 2-др/503/5/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, питання про судові витрати у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчих написів нотаріусів такими, що не підлягають виконанню,

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за вище вказаним позовом, в якій 14.07.2026 року ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. При цьому, у змісті самої позовної заяви представником позивача було зазначено про те, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 12000 грн, який може бути збільшений залежно від тривалості розгляду справи. В свою чергу 17.07.2026 року представник позивача – адвокат Сташко П.М. подав до суду з використанням системи «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Судом не встановлено необхідності у вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі в судовому засіданні за участю учасників справи, тому судом прийнято рішення про вирішення питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі без повідомлення учасників справи, у відповідності до положень ч.4 ст. 270 ЦПК України. При цьому суд відзначає, що сама дана цивільна справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас другим реченням ч.3 ст. 270 ЦПК України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, а також матеріали самої цивільної справи, суд встановив наступне.

У змісті позовної заяви (а.с.7) представником позивача – адвокатом Сташком П.М. було зазначено про те, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 12000 грн, який може бути збільшений залежно від тривалості розгляду справи, що суд сприймає як фактично зроблено заяву, у порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України.

14.07.2026 року судом у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчих написів нотаріусів такими, що не підлягають виконанню, було ухвалено рішення (а.с.84-88), яким повністю задоволено позов.

17.07.2026 року представник позивача – адвокат Сташко П.М. подав до суду з використанням системи «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. При цьому, до зазначеної заяви також додано докази розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.2-3 ст. 246 ЦПК України, у випадку вирішення питання про судові витрати суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, згідно абзаців 1 і 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Окрім того, ч.1 ст. 246 ЦПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно положень ч.8 і ч.2 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження судові дебати не проводяться, а у разі розгляді справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами не проводиться і саме судове засідання.

При цьому, абзацом першим ч.3 ст. 279 ЦПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до положень ч.2 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У зв`язку з чим суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).

Відповідно до копії договору про надання правничої допомоги, укладеного 27.01.2026 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатами – Мазуром О.В. і Сташком П.М., детального опису робіт наданої правничої допомоги від 17.07.2026 року та копій фіскальних чеків з електронного кабінету ДПС України № 6115987931 від 27.01.2026 року і № 7238720909 від 03.07.2026 року вартість наданих послуг загалом становить 12000,00 грн, які були фактично сплачені позивачем адвокату Мазуру О.В.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та фактичного понесення нею витрат в суді першої інстанції, зокрема щодо збору доказів у справі (в т.ч. підготовка і подача адвокатських запитів та заяв приватному виконавцю); підготовки та подачі до суду позовної заяви та клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу (з додатками).

Окрім того, суд додатково відзначає, що матеріали справи також містять в собі підтвердження виконання адвокатського запиту до ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (а.с.27 на звороті-29), а також підготовки і подачі до суду заяви про забезпечення позову (а.с.46-48).

Водночас із цим від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» до суду не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку передбаченому ч.5 ст. 137 ЦПК України. При цьому, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловлено позицію, згідно якої суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Ураховуючи зазначене вище суд вважає, що з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню також судові витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 12000,00 грн.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

У цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчих написів нотаріусів такими, що не підлягають виконанню, ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко