Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №493/1810/24 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1810/24

Провадження № 1-кп/493/56/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО – СУДДІ ОСОБА_1

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ - ОСОБА_2

ПРОКУРОРА – ОСОБА_3

ОБВИНУВАЧЕНОГО – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12024161180000666, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має середню освіту, не працює, не одруженого, військовозобов`язаного, раніше судимого:

1)30.01.2006 Балтським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст..75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

2)15.06.2007 Балтським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст..75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

3)12.06.2009 Балтським районним судом Одеської області за ч.1 ст.309, ст..71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

4)07.08.2014 Балтським районним судом Одеської області за ч.1 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст..75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

5)10.10.2016 Балтським районним судом Одеської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.125, 70, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

6)14.07.2020 Котовським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

25 серпня 2024 року приблизно о 01 год ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст..185 КК України, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_7 , що розташоване в АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку із ОСОБА_7 , в ході якої вирішив незаконно заволодіти належним останньому транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 210994 державний номерний знак НОМЕР_1 .

З цією метою ОСОБА_6 дерев`яною палицею наніс декілька ударів у різні частини тіла ОСОБА_7 , спричинивши травми у вигляді садна на грудях, двох синців на спині, синця на лівому передпліччі, синця на задній поверхні правого променево зап`ястного суглобу, садна ні лівому стегні та синця на лівому коліні, які мають скороминучі наслідки тривалістю не більше 6 днів, тому згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995 рік) відносяться до легких тілесних ушкоджень, змусивши таким чином ОСОБА_7 всупереч волі останнього передати йому ключі від автомобіля, після чого, не маючи законної підстави на користування, володіння та розпорядження вказаним транспортним засобом, сів за кермо автомобіля, за допомогою переданих ОСОБА_7 ключів завів його двигун та поїхав, таким чином незаконно заволодівши транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ» моделі «210994» державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 р.випуску, та спричинив потерпілому майнову шкоду в сумі 90326,81 грн.

Сукупність досліджених доказів дає суду підстави вважати встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно та поєднаним з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він перебував у нормальних стосунках зі своїм знайомим ОСОБА_7 , останній позичив у нього грошові кошти та тривалий час не повертав борг. В серпні 2024 року, точної дати він не пам`ятає, ОСОБА_7 попросив повезти його до м.Подільська належним ОСОБА_7 автомобілем ВАЗ, так як сам ОСОБА_7 не міг їхати через стан свого здоров`я, на що він погодився. Після повернення з міста Подільська він залишив свої особисті речі в салоні автомобіля ОСОБА_7 , тому у вечірній час пішов до ОСОБА_7 , щоб забрати їх. Коли він прийшов, ОСОБА_7 вдома не було, тому він став очікувати на нього у дворі. Через деякий час ОСОБА_7 приїхав разом зі своєю знайомою на ім`я ОСОБА_8 , при цьому не помітивши його. Він почув розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в ході якого ОСОБА_7 повідомляв неправдиві відомості відносно нього, при цьому виражався на його адресу нецензурною лайкою. В цей час він підійшов до них, та між ним і ОСОБА_7 почалася сварка, він вимагав від ОСОБА_7 повернення боргу. ОСОБА_7 схопив складного ножа, що знаходився на столі, а він, злякавшись, що той накинеться на нього з ножем, схопив дерев`яну палицю та наніс нею приблизно три удари ОСОБА_7 по тулубу та по нозі. Після цього сказав ОСОБА_7 , щоб той дав йому ключі від належного ОСОБА_7 автомобіля ВАЗ, він забере його, а поверне після повернення боргу ОСОБА_7 . Той добровільно передав йому ключі від автомобіля, при цьому просив, щоб він не забирав автомобіль, обіцяв повернути борг. Однак він сів до салону автомобіля, завів двигун та поїхав. Після цього він зателефонував родичам ОСОБА_7 та повідомив, що він забрав автомобіль та поверне його після сплати боргу ОСОБА_7 . Автомобіль він залишив за місцем свого проживання, а наступного дня його вилучили працівники поліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що 24 серпня 2024 року вона разом із ОСОБА_7 , якого всі називають « ОСОБА_10 », ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відпочивали на ставку в с.Сінне. Там між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 виник конфлікт, ОСОБА_14 пішов пішки в м.Балту. Коли стемніло, вона разом із ОСОБА_13 його автомобілем поїхали до нього додому, приїхали приблизно о 24 годині. Там вони сиділи у дворі, розмовляли на побутові теми, ОСОБА_15 щось говорив за гроші. З іншого боку двору вийшов ОСОБА_16 , між ним та ОСОБА_13 почалася сварка, в ході якої ОСОБА_17 декілька разів ударив ОСОБА_18 шваброю по руках і по спині, сказав дати йому ключі від машини. ОСОБА_15 передав ОСОБА_17 ключі, за вказівкою останнього відчинив ворота, після чого ОСОБА_14 поїхав належним ОСОБА_19 автомобілем.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що ОСОБА_6 раніше дружив із ОСОБА_7 , вони разом їздили належним ОСОБА_7 автомобілем ВАЗ 21099. У 2024 році, точної дати він не пам`ятає, у вечірній час йому зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_14 поїхав його автомобілем. Він зателефонував ОСОБА_17 , і той сказав, що автомобіль ОСОБА_18 знаходиться у нього, запитав, чи відігнати автомобіль ОСОБА_21 , на що він відповів, що краще автомобіль повернути наступного ранку, так як на той час тривала комендантська година. Наступного дня він дізнався, що ОСОБА_22 звернувся до поліції.

Протоколом прийняття заяви від 25.08.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 повідомив про те, що 25.08.2024 ОСОБА_6 незаконно заволодів його автомобілем ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.49).

Протоколом огляду місця події від 25.08.2024, згідно якого на території домогосподарства ОСОБА_7 , розташованого в АДРЕСА_2 , виявлена та вилучена дерев`яна палиця (а.с.54-63).

Протоколом огляду місця події від 25.08.2024, згідно якого на обочині грунтової дороги по вул..Толбухіна біля домоволодіння №15 в м.Балта Одеської області виявлений та вилучений автомобіль ВАЗ 210994 чорного кольору, д.н. НОМЕР_1 . Вилучені змиви з поверхні внутрішньої ручки водійських дверцят, з керма автомобіля та з ручки КПП (а.с.98-105).

Висновком № СЕ-19/116-24/19660-АВ від 16.10.2024 судової автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ 210994, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 25.08.2024 складала 90326 грн 81 коп (а.с.71-93).

Речовими доказами (а.с.107-108, 117-118, 121-122).

Висновком №63 від 27.08.-30.08.2024 судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_7 виявлено садно на грудях, два синці на спині, синець на лівому передпліччі, синець на задній поверхні правого променево зап`ястного суглобу, садно на лівому стегні та синець на лівому коліні. Синці з просвітленням вздовж середини виникли від дії тупих предметів з подовженою контактуючою поверхнею, якими могли бути палиця та інші предмети. Овальні синці виникли від дії тупих предметів, можливо при ударах кулаками, ногами, палиця не виключається. Садна виникли від дотикової дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, характерні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. Синє багряний колір, чіткі границі синців, підсохле на рівні шкіри дно саден вказують на те, що вони могли виникнути в термін, вказаний підекспертним, тобто 25.08.2024. Синці та садна мають скороминучі наслідки тривалістю не більше 6 днів, тому згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.97).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.10.2024, згідно якого ОСОБА_6 показав, яким чином він наносив удари ОСОБА_7 та заволодів його автомобілем (а.с.137-141).

Протоколи слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_7 від 27.08.2024, зі свідком ОСОБА_9 від 27.08.2024, а також диски з відеозаписами цих слідчих експериментів та відеозаписами допитів потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 суд визнає недопустимими доказами згідно ст..86 та п.4 ст.95 КПК України, так як під час проведення слідчих експериментів не проводилися дії з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань), як то передбачено ч.1 ст.240 КПК України. Натомість в протоколах слідчих експериментів зазначено тільки про проведення відеозйомки та фіксування слідчих дій за допомогою технічних засобів, до протоколів додані стенограми, з яких вбачаються покази потерпілого та свідка, питання, які їм ставив слідчий, та відповіді на них, що відповідає інформації, зафіксованій на відеозаписах, що є самостійним процесуальним джерелом доказів, тобто показами потерпілого та свідка, а в силу ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч.5 ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує його покарання, суд визнає рецидив злочинів, так як він має судимість за умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.

Також суд враховує досудову доповідь Подільського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, згідно якої виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі може становити потенційну небезпеку для суспільства та окремих його членів та високу ймовірність скоєння повторного правопорушення. Якщо суд вирішить питання про можливість відбування покарання з іспитовим строком, в цьому випадку уповноважений орган з питань пробації вважає доцільним застосування конкретних обов`язків для даної особи відповідно до ч.2 ст.76 КК України, а також заходи, передбачені пробаційною програмою ( а.с.37-38).

За таких обставин суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.289 КК України без конфіскації майна.

Разом з тим враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому, посередньо характеризується, поведінку потерпілого, що передувала вчиненню кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, тобто застосування відносно нього звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати – оплата за проведення експертизи – підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно ст..ст.75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного цим вироком, звільнити з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення, буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 23.10.2024, скасувати.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 , повернути йому за належністю; дерев`яну палицю, яка знаходиться на зберіганні у відділенні поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області згідно квитанції 000628, - знищити; оптичний диск зберігати в матеріалах кримінального провадження

Стягнути зі ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 3183,60 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копії вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, а також надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_23