Додаткове рішення від 20 липня 2026 р. у справі №569/21149/13-ц — Рівненський апеляційний суд

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/21149/13-ц

Провадження № 22-з/4815/70/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Кусого Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", заінтересована особа: ОСОБА_1 ; на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

в с т а н о в и в:

Ухвалою Рівненського міського суду від 12 вересня 2025 року відмовлено у скарзі Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі – ПАТ "Дельта Банк" або банк), заінтересована особа: ОСОБА_1 ; на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Рівненського міського суду від 30 вересня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Кусого А.В. про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

У поданій через свого представника – адвоката Кусого А.В. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною і необґрунтованою, що полягало у порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просив її скасувати, стягнувши із ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 8 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Разом з тим заявлялося про те, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат у суді апеляційної інстанції становить 5 000 гривень.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кусого А.В. задоволено частково.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2025 року скасовано.

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Кусого А.В. задоволено частково.

Стягнуто із ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 3 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

15 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС) адвокатом Кусим А.В. надіслано заяву в якій він просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно із п.3 ч.1, ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалення додаткового судового рішення здійснюється в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви і якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги – це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East\West Alliance Limited про ти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Тобто законодавцем визначено роль суду у позовному провадженні саме як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

В матеріалах справи містяться ордер на надання адвокатом Кусим А.В. правничої допомоги №1406336 від 10 жовтня 2025 року на користь Северенчука Я.Є., договір про надання правничої допомоги від 07 жовтня 2024 року, що укладений між адвокатом Кусим А.В. і ОСОБА_1 , та додаткова угода №2 – замовлення від 09 жовтня 2025 року між ними до договору б/н про надання правничої (правової) допомоги від 07 жовтня 2024 року.

З рахунку б\н від 15 травня 2026 року за правничі послуги, що надані на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 07 жовтня 2025 року, адресованому Северенчуку Я.Є., видно, що адвокат Кусий А.В. склав цей рахунок, за яким вартість юридичної допомоги визначається сторонами та складає 5 000 гривень.

Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15 травня 2026 року стверджується, що адвокатом Кусим А.В. на підставі договору б/н про надання правової допомоги від 07 жовтня 2024 року надано ОСОБА_1 такі послуги: аналіз та вивчення документів, консультування клієнта, підготовка, складання і подання до Рівненського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2025 року у справі за скаргою ПАТ "Дельта Банк" на дії державного виконавця, заінтересована особа: ОСОБА_1 ; у фіксованому розмірі без податку на додану вартість - 5 000 гривень.

З платіжної інструкції №2939-К1РС-1РМ7-КХ3К від 17 травня 2025 року вбачається, що платник – ОСОБА_1 сплатив на користь отримувача – ОСОБА_2 5 000 гривень; призначення платежу: оплата згідно з рахунком б/н від 15 травня 2026 року.

Окрім цього, є квитанція про надсилання зазначених документів ПАТ "Дельта Банк", чим виконано встановлений ч. 9 ст. 83 ЦПК України обов`язок.

Між тим, колегія суддів з урахуванням загальних засад розподілу витрат на професійну правничу допомогу вважає, що заявлений до стягнення розмір є завищеним та неспівмірним із фактичним обсягом необхідної правничої допомоги, оскільки предметом апеляційного перегляду було виключно питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а не вирішення спору по суті.

Питання розподілу витрат на правничу допомогу не зумовлюють необхідності дослідження значної кількості законів чи підзаконних нормативно-правових актів, а обсяг документів не потребував від адвоката істотних затрат часу на їх аналіз та формування відповідної заяви по суті.

Також для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Тому розмір витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, який підлягає стягненню з ПАТ "Дельта Банк", повинен становити 1 000 гривень.

Зважаючи на наведене і керуючись ст. ст. 141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Кусого Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 1 000 (одна тисяча) гривень витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У разі невручення додаткової постанови в день складення, учасник справи має право на поновлення строку оскарження за умови подання касаційної скарги протягом тридцяти днів із дня отримання постанови.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

С.С. Шимків