Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №295/11468/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/11468/25 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 38 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Павицька Т. М.,

за участі секретаря судового засідання Могилевець В.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 06 квітня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Чішман Л. М. у місті Житомирі,

у цивільній справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання кредитного договору незаконним

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. 21 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі також ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», Товариство, позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідача) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позовні вимоги мотивувались тим, що 26 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», було укладено Договір про споживчий кредит (далі - кредитний договір) №4594693, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000, 00 грн на умовах строковості, платності і поворотності.

3. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

4. ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

5. 14 травня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №68-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №4594693 від 26 січня 2021 року.

6. У зв`язку з невиконанням вимог кредитного договору ОСОБА_1 у нього утворилась заборгованість в розмірі 22 725, 00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 5000, 00 грн; суми заборгованості за відсотками 17 175, 00 грн та заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 550, 00 грн.

7. Враховуючи викладене, Товариство просило стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість та судові витрати.

8. 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву в якій просив визнати кредитний договір № 4594693 від 26 січня 2021 року незаконним.

9. Позов мотивував тим, що зазначений кредитний договір він не укладав, вказував, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» пропустило строк позовної давності.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

10. 06 квітня 2026 року Богунський районний суд міста Житомира ухвалив рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задовольнив повністю та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №4594693 від 26 січня 2021 року в розмірі 22 725, 00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі - 5000, 00 грн; суми заборгованості за відсотками в розмірі – 17 175, 00 грн; заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі - 550, 00 грн. Вирішив питання розподілу судових витрат.

11. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 – відмовлено.

12. Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 в належний спосіб умови кредитного договору не виконував, позивачем за первісним позовом доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за таким договором, тому суд дійшов висновку про стягнення заборгованість за кредитним договором №4594693 від 26 січня 2021 року в розмірі 22725, 00 грн.

13. Щодо вимог зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що перебіг строку позовної давності у рамках даної справи не закінчився у 2024 році, а продовжений у порядку пунктів 12 та 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України. Інші обставини, якими обґрунтовано відзив та зустрічний позов, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наданими ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» матеріалами позовної заяви.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

14. ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції та 25 квітня 2026 року подав апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду засобами поштового зв`язку, яка надійшла 28.04.2026.

15. В апеляційній скарзі просив: «скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відмовити повністю, а його зустрічний позов задовольнити».

16. В апеляційній скарзі посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки, на його думку, суд порушив вимоги щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

17. ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції порушив його права на захист та принцип змагальності, а саме:

- він не отримував копію позовної заяви з доданими до неї документами ні від позивача, ні від суду першої інстанції, через що був позбавлений можливості належним чином підготувати свої заперечення.

- суд першої інстанції не виконав процесуальні обов`язків, адже, незважаючи на подане клопотання про направлення копії позову та додатків, відповідні документи були надіслані лише згодом, що, на його думку, є істотним порушенням норм ЦПК України.

18. Зазначає, що не погоджується з висновками суду щодо доведеності позовних вимог, вважає, що суд безпідставно поклав в основу рішення докази позивача, не перевірив їх належність і допустимість та не дослідив усі обставини справи.

19. Також посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що, на думку скаржника, призвело до ухвалення незаконного й необґрунтованого рішення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

20. У поданому відзиві ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності його висновків.

21. Вказано, що відповідач брав активну участь у розгляді справи, тому твердження про порушення права на захист є безпідставними.

22. Позивач наполягає, що кредитний договір укладений належним чином, його умови щодо строку кредитування, автоматичної пролонгації та нарахування процентів відповідають вимогам закону і були прийняті відповідачем добровільно.

23. Розрахунок заборгованості здійснено відповідно до умов договору та положень статей 1048, 625 Цивільного кодексу України, а доводи щодо неправомірності нарахування процентів і ненадсилання досудової вимоги спростовуються матеріалами справи та усталеною судовою практикою Верховного Суду.

24. У зв`язку з цим позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Інші письмові заяви, які надійшли до апеляційного суду

25. 03 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить долучити нові докази та витребувати від оператора мобільного зв`язку «Київстар» інформацію про телефонні дзвінки та SMS-повідомлення, здійснені 26 січня 2021 року між певними телефонними номерами, мотивуючи це тим, що зазначені відомості підтвердять фальсифікацію доказів щодо укладення кредитного договору;

- постановити окрему ухвалу та направити її до органів досудового розслідування у зв`язку з нібито вчиненням представником позивача кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України, посилаючись на розбіжності у зазначених у матеріалах справи телефонних номерах та припущення про підроблення документів.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

26. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2026 року визначено склад суду для розгляду справи № 295/11468/25: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Панкеєва В. А.

27. Ухвалою від 01 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з виявленими недоліками (пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України ).

28. Ухвалою від 28 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі. Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 21 липня 2026 року о 12 год 00 хв.

29. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2026 року визначено новий склад суду для розгляду справи № 295/11468/25: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Павицька Т. М., у зв`язку з перебуванням судді Панкеєвої В. А. у відпустці.

Мотивувальна частина

Позиції учасників справи в апеляційному суді

30. Учасники справи в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у спосіб надіслання судових повісток, що не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

31. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив розгляд справи здійснювати без участі свого представника.

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

32. 26 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», було укладено договір про надання споживчого кредиту №4594693, на умовах строковості, зворотності, платності (том 1 а.с.21-24).

33. Згідно умов цього договору ОСОБА_1 отримує кредит в сумі 5000, 00 грн (п. 1.2.) строком на 29 днів (п. 1.3.) зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 550 грн (п. 1.5.1 договору) та процентів за користування кредитом в розмірі 1,5 % від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом протягом 29 днів (2175,00 грн) (п. 1.5.2. договору) та 5,00 % від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом - стандартна (базова) процентна ставка (п. 1.6. договору).

34. Пунктом 2.3 договору визначено порядок пролонгації строку кредитування.

35. Відповідно до п. 2.3.1. договору продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послу) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження отроку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (п. 2.3.1.1.).

36. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

37. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту) (п. 2.3.1.2.).

38. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 Договору.

39. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

40. Позивач вказує, що сторони погодили та підписали додаток №1 до договору - графік платежів, паспорт споживчого кредиту, довідку про ідентифікацію, які підписані ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором W 31379 (том 1 а.с.25-26).

41. В підтвердження виконання кредитодавцем умови кредитного договору та перерахування на картковий рахунок позичальника (п. 2.1. договору), грошових коштів в розмірі 5000, 00 грн, позивач посилається на платіжне доручення №38351430 ТОВ «Мілоан» від 26 січня 2021 року (том 1 а.с.27).

42. 14 травня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №68-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №4594693 від 26 січня 2021 року (том 1 а.с.29 - 35).

41. Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 22 725, 00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі - 5000, 00 грн; суми заборгованості за відсотками – 17 175, 00 грн; заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі - 550, 00 грн (том 1 а.с.27-28).

42. Згідно наданої відомості ОСОБА_1 нараховано: 550, 00 грн - комісії за надання кредиту; 2175, 00 грн - відсотки за користування кредитом протягом перших 29 днів (відповідно до п. 1.5.2. договору 5000,00 х 1,5%х 29 днів) та 15000, 00 грн - відсотки за користування кредитом протягом наступних 60 днів (відповідно до п.п. 1.6., 2.3.1.2. договору 5000,00х5%х60 днів).

43. 12 серпня 2025 року за вихідним номером 20723651 позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою про виконання зобов`язання за кредитним договором №4594693 від 26 січня 2021 року, однак така вимога була відповідачем проігнорована (том 1 а.с.35).

Позиція апеляційного суду

44. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

45. Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

46. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1, 5 статті 263 ЦПК України).

47. Апеляційний суд уважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

48. Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

49. Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

50. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

51. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

52. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закону).

53. У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

54. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

55. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

56. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

57. Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

58. Пунктом 2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

59. Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

60. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

61. Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

62. Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

63. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц міститься такий висновок щодо тягаря доказування: «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний… Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс» (п. 81).

64. У тексті договору зазначено, що він укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

65. На підтвердження обставин щодо укладення договору та надання кредиту ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало копію договору про споживчий кредит № 4594693 (індивідуальна частина) від 26 січня 2021 року, графік платежів за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву на кредит, довідку про ідентифікацію та платіжне доручення №38351430 від 26.01.2021

66. Між тим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало суду належних та допустимих доказів переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, а також надсилання ОСОБА_1 електронного повідомлення на укладення електронного договору ТОВ «Мілоан», вчинення відповідачем дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

67. Довідка ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 складена самим ТОВ «Мілоан». В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б дозволяли підтвердити обставини щодо ідентифікації відповідача, вказані у зазначеній довідці. Ні кредитний договір, ні графік платежів, ні анкета-заява, ні паспорт споживчого кредиту не містять відображення ідентифікатора, який вказаний у довідці про ідентифікацію – W31379/

68. На підтвердження перерахування коштів за кредитним договором у сумі 5000,00 грн ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало платіжне доручення ТОВ «Мілоан» № 38351430 від 26 січня 2021 року (том 1 а.с.27).

69. Вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом надання ОСОБА_1 кредиту на підставі вказаного договору, оскільки не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції.

70. Саме по собі платіжне доручення без належних відміток банку це намір перерахування коштів, а не підтвердження здійснення такого перерахування.

71. Належним, допустимим та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року за № 22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу (Додаток 3). Додатком 3 до Інструкції № 22 передбачена наявність на платіжному доручення заповнених банком відміток «одержано банком», «проведено банком» (із зазначенням відповідних дат).

72. Надана ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» копія платіжного доручення не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

73. В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок НОМЕР_1 *13, на який згідно вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів, належить саме ОСОБА_1 . При цьому в договорі про споживчий кредит № 4594693 від 26 січня 2021 року не зазначено повних реквізитів банківського рахунку, на який підлягає перерахуванню сума кредиту.

74. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало суду належних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі договору про споживчий кредит № 4594693 від 26 січня 2021 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу. Таких доказів не надано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і суду апеляційної інстанції.

74. Усі подані позивачем на підтвердження укладення кредитного договору та надання відповідачу кредитних коштів докази є документами, сформованими самим ТОВ «Мілоан». Вони мають одностороннє походження, не містять підпису позичальника та перебувають у володінні позивача, що не виключає можливість їх корегування або самостійного створення. За таких обставин зазначені документи самі по собі не є безумовним підтвердженням обставин, на які посилається позивач, оскільки не забезпечують можливості перевірити достовірність і незмінність викладеної в них інформації. Інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б об`єктивно підтверджували факт укладення кредитного договору та фактичне надання відповідачу кредитних коштів, позивач суду не надав.

75. Звертаючись до суду з позовом, представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» додав до позовної заяви клопотання про витребування доказів яке суд першої інстанції не вирішив. Однак, після його подання позивач не наполягав на розгляді цього клопотання, не звертав увагу суду на необхідність його вирішення у подальших письмових заявах до суду, а також не зазначив про це у відзиві на апеляційну скаргу. Така процесуальна поведінка свідчить про те, що позивач фактично не вважав невирішення зазначеного клопотання перешкодою для розгляду справи по суті та не пов`язував із цим порушення своїх процесуальних прав.

76. 19.11.2025 позивач подав в суд першої інстанції клопотання про розгляд справи без його участі, тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, що узгоджується із положеннями частини 4 статті 12 ЦПК України.

77. Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

78. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки не вирішив подане учасником справи клопотання. Відповідно до статей 182, 222 ЦПК України суд зобов`язаний розглянути кожне заявлене учасником справи клопотання та вирішити його у встановленому процесуальним законом порядку з урахуванням особливостей, визначених главою 10 ЦПК України.

79. Однак, з огляду на те, що позивач не порушує зазначеного питання перед судом апеляційної інстанції та не посилається на невирішення цього клопотання, як на порушення своїх процесуальних прав, підстав для витребування відповідних доказів з ініціативи суду апеляційної інстанції немає. Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства суд не вправі з власної ініціативи збирати докази, крім випадків, прямо передбачених ЦПК України.

80. Враховуючи викладене, апеляційний суд уважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 4594693 від 26 січня 2021 року на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», оскільки позивачем не доведено надання такого кредиту відповідачу.

81. Суд першої інстанції належної уваги на це не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову, незважаючи на те, що матеріали справи не містять належних доказів обґрунтування позовних вимог.

82. Щодо вимог зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що він не підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом ним всупереч статті 81 ЦПК України не доведені.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

83. З водами апеляційної скарги про недоведеність позивачем факту укладення кредитного договору та надання кредиту апеляційний суд погоджується з мотивів викладених в пунктах 62-74 цієї постанови.

84. Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права відповідача на захист у зв`язку з ненадсиланням йому копії позовної заяви з доданими документами суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на таке.

85. Позов було подано через підсистему «Електронний суд», а тому відповідно до частини 1 статті 177 та частини 7 статті 43 ЦПК України саме на позивача покладався обов`язок щодо направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. Позивач надав суду докази такого направлення (опис вкладення та фіскальний чек), у зв`язку із чим суд першої інстанції обґрунтовано не здійснював повторного направлення зазначених документів.

86. Крім того, суд неодноразово роз`яснював відповідачу його право ознайомитися з матеріалами справи безпосередньо у приміщенні суду або через підсистему «Електронний суд».

87. Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, подавав відзив, зустрічний позов, відповідь на відзив, заяву про відвід судді та інші процесуальні документи, що свідчить про його обізнаність щодо предмета спору та активну реалізацію процесуальних прав.

88. Отже, саме по собі посилання на неотримання копії позову не свідчить про порушення права на справедливий суд чи принципу змагальності.

89. З доводами апеляційної скарги про пропуск позивачем за первісним позовом позовної давності, апеляційний суд не погоджується і вважає правильним висновки суду першої інстанції щодо дотримання позивачем строку позовної давності. Суд правильно врахував дію пунктів 12 та 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до яких перебіг позовної давності був зупинений на період карантину та воєнного стану.

90. Інші доводи апеляційної скарги не потребують окремої оцінки, оскільки ґрунтуються на припущеннях відповідача за первісним позовом і не впливають на вирішення спірних правовідносин сторін у даній справі.

Оцінка аргументів викладених у відзиві

91. Доводи, викладені у відзиві ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», не спростовують висновків апеляційного суду щодо недоведеності позивачем факту надання кредитних коштів ОСОБА_1 тому відхиляються судом апеляційної інстанції з мотивів, викладених у пунктах 47-74 цієї постанови.

92. Посилання позивача на законність рішення суду першої інстанції мають загальний характер і не усувають допущених судом порушень норм процесуального права щодо обов`язку суду оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89 ЦПК України).

93. Інші доводи відзиву повторюють позицію позивача щодо укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та порушення ним зобов`язання з їх повернення. Цим доводам апеляційний суд надав оцінку під час перевірки висновків суду першої інстанції та навів вичерпні мотиви з яких дійшов висновку про недоведеність позивачем належними, допустимими та достатніми доказами факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Оцінка аргументів викладених у клопотанні апелянта

94. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України нові докази приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали.

95. ОСОБА_1 не навів причин неподання відповідного клопотання під час розгляду справи судом першої інстанції, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

96. Клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки під час апеляційного перегляду справи не встановлено обставин, які відповідно до статті 262 ЦПК України є підставою для постановлення окремої ухвали.

97. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про фальсифікацію доказів чи наявність у діях представника позивача ознак кримінального правопорушення.

98. Доводи ОСОБА_1 мають характер припущень, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

99. За приписами пункту 2 частини 1 стаття 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

100. Згідно частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

101. З огляду на викладені мотиви цієї постанови, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції у частині задоволення первісного позову – скасувати та в цій частині постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду потрібно залишити без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

102. Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

103. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

104. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

105. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, підлягає скасуванню й рішення суду в частині розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом зазначених позовних вимог.

106. У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 потрібно стягнути витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2271,00 грн.

Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 388-392 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 06 квітня 2026 року в частині задоволення первісного позову та стягнутих судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

4. В решті рішення Богунського районного суду міста Житомира від 06 квітня 2026 року залишити без змін.

5. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 2271,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Підстави, строк, порядок касаційного оскарження, а також вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначенні статтями 389 – 392 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

О. М. Галацевич

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 21 липня 2026 року.