Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №161/3753/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/3753/26 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.

Провадження № 22-ц/802/817/26 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів – Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року в складі судді Рудської С. М.,

встановив:

В лютому 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (надалі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 23.06.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1412-4179, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн., зі строком кредитування 365 днів та сплатою процентів за користування кредитом: за зниженою ставкою у розмірі 1,5% в день та стандартною процентною: 1,5 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення Договору; 1,18 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, отримавши кредитні кошти не скористувався правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитись від договору, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Всупереч умовам кредитного договору відповідач порушив умови кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 13.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 9186 грн., з яких 2000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 7186 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 2066 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 7120грн.

В зв`язку з чим просив стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а частину: 2000 грн. прострочену заборгованість за кредитом, 5120грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами, а всього: 7120 гривень.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково застосував до щоденно нарахованої заборгованості розмір денної процентної ставки у розмірі 1% та як наслідок позбавив Позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного Договору.

Умовами кредитного договору та Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) чітко визначено порядок повернення кредиту та черговість погашення заборгованості. При цьому, відповідач правом споживача відмовитися в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористався та продовжував користуватися кредитом на погоджених між сторонами умовах. Крім того, включення до тексту кредитного договору умов про сплату відповідачем комісії за надання кредиту і подальше нарахування товариством зазначеної комісії та витребування її від відповідача є законним та обґрунтованим, оскільки вони базуються на чинних нормах спеціального законодавства України, які регламентують питання щодо саме надання споживчих кредитів. Позивач підписав кредитний договір, який містить умови щодо встановлення комісії за надання кредиту, що свідчить про його обізнаність щодо включення вказаної комісії до загальних витрат за кредитним договором. Однак, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що встановлення кредитором комісії є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» прямо передбачає право кредитодавця встановлювати комісію та є спеціальним нормативним актом, який регулює відповідні правовідносини, і його норми мають пріоритет над загальними положеннями ЦК України. Відповідно, умови кредитного договору, що передбачають комісію, повністю узгоджуються із законодавством і не можуть вважатися недобросовісними, як зазначає суд першої інстанції. Відповідач підписуючи кредитний договір погодився з його умовами, тому вимоги товариства є правомірними.

Відповідач не скористалась своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ціна позову в даній справі (7120 грн.) менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 20.07.2026, тобто дата складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1412-4179.

За умовами кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому цим договором (пункт 2.2. договору). Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 2.4. договору).

Для укладання цього договору, у порядку встановленими Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення цього договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (пункт 3.2. договору).

За пунктами 4.1 - 4.2, 4.6 - 4.7 вказаного Договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 2000 грн. Дата надання/видачі кредиту: 23.06.2024. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівково переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована.Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Однак, Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником усіх умов відповідної програми лояльності.

Згідно з п. 4.8. кредитного договору Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду крім наступного випадку: якщо у поточному Базовому періоді Позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми Кредиту (тобто Позичальником здійснено дострокове повернення Кредиту) перебіг Базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов`язань Позичальника за Договором. Якщо у Позичальника відсутня будь-яка заборгованість за Договором, то в дату отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит у порядку, передбаченому п. 4.5. цього Договору, починається перебіг нового Базового періоду, за виключенням випадку якщо у Позичальника наявна заборгованість зі сплати процентів, комісії або суми Кредиту, у такому разі перебіг Базового періоду продовжується відповідно до умов Договору. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 4.10 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:- 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою - 1.18% (одна ціла, вісімнадцять сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту (пункт 4.11 кредитного договору).

Пунктом 4.13 Договору визначено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 22.06.2025.

Згідно з пунктом 5.1 вказаного Договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у пункті 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 4.14 Договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 27261.47%.

Згідно з п.4.14. договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 12 066.00 грн.

Пунктом 6.9. Договору передбачено, що Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця.

Відповідно до п.12.1. кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор – А6676 для підписання кредитного договору № 1412-4179 від 23.06.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами, та інших супутніх документів, яким був підписаний кредитний договір.

Згідно з квитанцією №2479661123 від 23.06.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило грошовий переказ на банківський рахунок ОСОБА_1 , номер банківської карти: НОМЕР_1 у розмірі 2000 грн.

Відповідно до розрахунку, поданого до позовної заяви, станом на 13.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 9186грн, з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом 2000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 7186 грн.

Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 2066 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 7120 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з висновками суду, тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення ураховуючи таке.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджено та судом першої інстанції належним чином встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1412-4179 від 23.06.2024 із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, реєстраційної номер облікової картки платника податків, місця проживання, електронної пошти, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, містить електронний підпис із одноразовим ідентифікатором А6766, який відповідно до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір про відкриття кредитної лінії.

Отримавши кредитні кошти за вказаним договором, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, не повернув у передбачений договором строк тіло кредиту, проценти за користування кредитними коштами та комісії. Тому зважаючи на умови укладеного договору, у відповідача виник обов`язок повернення кредиту, сплати процентів та комісії.

Щодо висновку місцевого суду про безпідставність нарахування позивачем комісії, колегія суддів враховує наступне.

Сторони Договору передбачили сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 15% від суми виданого кредиту. (пункт 4.11 договору).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1,частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, така форма витрат як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

За такого, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідачки, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства. Підстав для визнання умови договору про сплату комісії за надання кредиту нікчемною немає.

Перевіряючи правильність розрахунку заборгованості, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо розрахунку відсотків за користування кредитом з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.

Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Договір про відкриття кредитної лінії № 1412-4179 укладений 23.06.2024, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

З положень частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» убачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Пунктом 1-2 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач на підставі пункту 4.10 Договору у базовий період нараховував відповідачу проценти за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом, а у подальшому 1,18%, що підтверджується розрахунком заборгованості, приєднаним до позовної заяви. Проте, умови пункту 4.10 Договору в частині нарахування процентів за ставками 1,5 %, 1,18% за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані оскільки є нікчемними.

З урахуванням вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню виходячи з максимально допустимої денної процентної ставки 1 %, незалежно від умов договору, які в цій частині суперечать імперативним нормам закону.

Тому розрахунок процентної заборгованості, поданий позивачем, не може бути визнаний належним і допустимим доказом, оскільки ним застосовано процентні ставки 1,5 % та 1,18%, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо черговості погашення вимог за договором.

За час користування кредитними коштами ОСОБА_1 здійснено наступні платежі: 12 липня 2024 року 900,00 грн, 31 липня 2024 року 570,00 грн, 14 серпня 2024 року 420,00 грн, 29 серпня 2024 року 450,00 грн, 16 вересня 2024 року 540,00 грн, а всього разом 2 880,00 грн.. Даний факт не заперечується сторонами справи.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» визначено черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит, а саме у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5.1. Договору позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) в останній календарний день Строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Згідно з пунктом 4.9. Договору сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі Обов`язкового платежу, до такого Обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування Кредитом у межах Строку кредитування, які Позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі Обов`язкового платежу. У випадку оплати Обов`язкового платежу у повному обсязі в певному Базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного Базового періоду у складі наступних Обов`язкових платежів.

Таким чином, сплачена відповідачем сума підлягає зарахуванню в першу чергу на погашення процентів, а потім на тіло кредиту, і тільки тоді на погашення заборгованості із комісії.

Апеляційний суд здійснює перерахунок заборгованості за користування кредитом у такому порядку:

За період з 23.06.2024 по 12.07.2024 на залишок тіла кредиту 2000 грн. нараховано проценти (1% денна ставка) у сумі 400 грн. Із платежу від 12.07.2024 у розмірі 900 грн. у рахунок погашення процентів зараховано 400 грн., у рахунок погашення тіла кредиту — 500 грн. Залишок заборгованості за тілом кредиту становив 1500 грн., комісія -300грн.

За період з 13.07.2024 по 31.07.2024 на залишок тіла кредиту 1500 грн. нараховано проценти у сумі 285 грн. Із платежу від 31.07.2024 у розмірі 570 грн. у рахунок погашення процентів зараховано 285 грн., у рахунок погашення тіла кредиту — 2858 грн. Залишок заборгованості за тілом кредиту становив 1215 грн., комісія -300грн.

За період з 01.08.2024 по 14.08.2024 на залишок тіла кредиту 1215 грн. нараховано проценти у сумі 170,10 грн. Із платежу від 14.08.2024 у розмірі 420 грн. у рахунок погашення процентів зараховано 170,10 грн., у рахунок погашення тіла кредиту — 249,90 грн. Залишок заборгованості за тілом кредиту становив 965,10 грн., комісія - 300грн.

За період з 15.08.2024 по 29.08.2024 на залишок тіла кредиту 965,10 грн нараховано проценти у сумі 144,77 грн. Із платежу від 29.08.2024 у розмірі 450 грн. у рахунок погашення процентів зараховано 144,77 грн., у рахунок погашення тіла кредиту — 205,23 грн. Залишок заборгованості за тілом кредиту становив 759,87 грн., комісія -300грн.

За період з 30.08.2024 по 16.09.2024 на залишок тіла кредиту 759,87 грн. нараховано проценти у сумі 136,77 грн. Із платежу від 16.09.2024 у розмірі 540 грн. у рахунок погашення процентів зараховано 136,77 грн, у рахунок погашення тіла кредиту — 403,23 грн. Залишок заборгованості за тілом кредиту становив 356,64 грн., комісія -300грн.

За період з 16.09.2024 по 22.06.2025 на залишок тіла кредиту 356,64 грн нараховано проценти у сумі 995,03 грн. . Залишок заборгованості за комісією -300грн.

Виходячи з наведеного розрахунку розмір заборгованості за кредитним договором № 1412-4179від 23.06.2024 складає 1651,67 грн.з них : 356,64грн. тіло кредиту, 995,03 грн. відсотки за користування кредитом, 300 грн. комісія.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Суд першої інстанції, розглядаючи позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс», неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права допустив помилку щодо наявності заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, тому пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1651,67 грн з заявленої суми 7120грн, що становить 23,20 %, а також у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги на 23,20%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 617,68 грн (2662,40грн х 23,20%) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 926,52 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 376, 382, 384 , 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року в цій справі в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) 1651,67 грн (тисячу шістсот п`ятдесят одну гривню 67 копійок) заборгованості за кредитним договором № 1412-4179 від 23.06.2024, з яких 356,64 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 995,03 грн. – проценти, 300грн – комісія.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) 617,68 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) 926,52 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді