Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №161/6177/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/6177/25 Головуючий у 1 інстанції: Антіпова Т. А.

Провадження № 22-ц/802/805/26 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Русинчук М. М.,

з участю представника позивача Лесів О. А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Луцькводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , поданою від його імені представником ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року КП «Луцькводоканал» звернулося до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовано тим, що КП «Луцькводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , у якій зареєстровані відповідачі.

Відповідачі до 15.07.2022 послуги централізованого водопостачання та водовідведення отримували без укладеного письмового договору, з 01.07.2022 року надання послуг відбувалось відповідно до публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

З 01.11.2022 по 10.03.2025 плата за послугу розраховувалась, виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до показань загальнобудинкового (комерційного) вузла обліку води.

Відповідачі не виконують свої зобов`язання щодо оплати нарахувань за надані послуги, у зв`язку із чим станом на 10.03.2025 утворилася заборгованість.

Уточнивши заявою від 23.05.2025 (зменшивши розмір позовних вимог), позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП «Луцькводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2017 по 10.03.2025 в сумі 41 485,04 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 41 485,04 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП «Луцькводоканал» по 1 009,33 грн судового збору.

Компенсовано КП «Луцькводоканал» судовий збір у розмірі 1 009,33 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 від імені відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове – про відмову в позові.

Зазначає, що суд залишив поза увагою обставини, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не проживають у житлі, де надаються комунальні послуги позивачем. ОСОБА_3 взагалі ніколи не користувався такими послугами, а ОСОБА_4 користувалася ними лише до 02.03.2023. Вважає, що розрахунок заборгованості за надані послуги мав би бути складений виключно щодо нього, ОСОБА_1 , за період з квітня 2017 по 10.03.2025, а щодо його матері – лише за період з квітня 2017 по 02.03.2023, при цьому ОСОБА_3 не має обов`язку сплачувати за будь-які послуги з водопостачання та водовідведення, бо ними він не користувався.

Також зауважує, що в заяві про зменшення позовних вимог позивач включив до суми заборгованості плату за стоки гарячої води, однак квартира відключена від центрального опалення та подачі гарячої води з 20.03.2012, труби для подачі гарячої води опломбовані з 04.08.2016 і дотепер.

З наданого позивачем розрахунку неможливо зрозуміти як нарахована заборгованість за холодну воду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач КП «Луцькводоканал», посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав та просять її задовольнити.

Представник позивача Лесів О. А. апеляційну скаргу заперечила та просить залишити її без задоволення.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з матеріалами справи встановлено, що відповідачі задекларували своє місце проживання (перебування) в житлі за адресою: АДРЕСА_1 .

До 15.07.2022 послуги централізованого водопостачання та водовідведення вони отримували без укладеного письмового договору, з 01.07.2022 надання послуг відбувалось відповідно до публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Багатоквартирний будинок за адресою АДРЕСА_2 з 19.11.2021 обладнано загальнобудинковим приладом обліку. Квартира відповідачів не оснащена розподільчими (квартирними) приладами обліку послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

З 01.04.2017 по 18.11.2021 плата за послугу розраховувалась, виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до норм споживання. Норми споживання води затверджено рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.04.2004 №146 «Про норми споживання».

У період з 19.11.2021 по 10.03.2025 плата за послугу розраховувалась, виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного згідно з показами комерційного (загальнобудинкового) вузла обліку.

Постановою НКРЕЕП № 2867 від 22.12.2021 для КП «Луцькводоканал» затверджені тарифи на централізоване водопостачання - 10,17 грн. за 1 куб. м (без ПДВ) та на централізоване водовідведення - 13,51 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

На офіційному сайті КП «Луцькводоканал» розміщені діючі та попередні тарифи на послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.

За розрахунком позивача (з врахуванням позовної заяви про зменшення позовних вимог), заборгованість відповідачів за надані комунальні послуги становить 41 458,04 грн за період з 01.04.2017 по 10.03.2025 та підтверджена помісячними нарахуваннями за весь спірний період.

Жодних інших нарахувань, ніж ті, які заявлено для стягнення, позивачем не здійснювалося.

Розрахунок позивача є конкретизований та зрозумілий і відповідачем не спростований.

Посилаючись на нерозуміння розрахунку та його невірність, відповідач жодних клопотань щодо призначення відповідної експертизи не заявляв.

Посилання на обставини не проживання у квартирі, чи не користування наданими послугами будь-ким з відповідачів – відхиляються апеляційним судом, оскільки Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено процедуру звернення до надавача послуги з метою не нарахування коштів при певних обставинах і у певний період.

Такого порядку відповідачі не дотрималися, а тому відсутні підстави не тільки для відмови у позові, а й для зменшення суми заборгованості.

Виходячи з наведеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права і додержанням норм процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий - суддя

Судді