Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №760/19464/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/19464/26 3/760/5365/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Педенко А. М. розглянувши матеріали, що надійшли від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ),

за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати ти виконувати свої службові обов`язки, визначають обсяг завдань доручених йому за посадою.

Незважаючи на вищевказані вимоги 30 червня 2026 року старший солдат ОСОБА_1 без поважних причин самовільно залишив розташування військо частини НОМЕР_1 . 02.07.2026 року старший солдат ОСОБА_1 самостійно прибув до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що розташований в АДРЕСА_2 . Вищевказаний військовослужбовець з 30.06.2026 року перебував у статусі такого, що самовільно залишив військову частину (2 доби).

Таким чином, старший солдат ОСОБА_1 , внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, своїми умисними діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність, порушив імперативні вимоги статей 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статі 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП України, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби тривалістю 2 (дві) доби.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, визнав, фактичні обставини справи не оспорював.

Суд, заслухавши думку учасника та дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. ст.17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції України та законів України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

Згідно вимог п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, що тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 №28 від 02.07.2026 року, рапортами, доповідями, витягами з наказів та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

При прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а тому вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та буде достатнім і необхідним для запобігання новим проступкам.

Відповідно до ст. 5 п. 12 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. 33-35, ч. 3 ст. 172-11, 251-252 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень та підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ Соломян. р-н/21081100

Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783

Номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 21081100

Призначення платежу: «адміністративний штраф» (постанова суду у справі №760/_______/__).

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А.М. Педенко