Вирок від 02 липня 2026 р. у справі №760/24444/23 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24444/23 1-кп/760/1509/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження,що внесене до ЄРДР за № 2202311000000121 від 19.05.2023 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженки м.Сімферополя АР Крим, громадянки України,

освіта вища, колишньої судді, проживаючу та

зареєстровану в АДРЕСА_1

не судиму ,-

у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.111-1 ч.7 КК України,-

за участю прокурора - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

У період 19-22 лютого 2014 року, російська федерація (далі - рф), використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та р ф (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом рф № 42-ФЗ від 02.03.1999), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду рф проросійських політичних та інших організацій та об`єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним рф результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу рф території АР Крим і міста Севастополя на правах суб`єктів федерації.

Таким чином, з 20.02.2014 рф як держава-агресор, здійснила окупацію території України - півострова Крим із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.

З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м.Севастополь до складу рф, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом рф було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим.

Так, 24.02.2022, у зв`язку з відкритим повномаштабним військовим вторгненням рф в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення військового стану в Україні» № 2002-ІХ від 24.02.2022 та строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.

У громадянки України ОСОБА_4 , виник та сформувався стійкий злочинний намір, спрямований на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному судовому органі.

У період з 2017 року по теперішній час, під час окупації рф частини території України, громадянка України ОСОБА_4 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів окупації АР Крим з боку рф, з власної ініціативи, добровільно вирішила особисто взяти участь в утворенні та функціонуванні на території АР Крим системи незаконних органів окупаційної судової влади.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на зайняття посади в незаконних судових органах на тимчасово окупованій території півострова Крим, громадянка України ОСОБА_4 , у невстановлених досудовим розслідуванням час та обставинах, проте не раніше 17.12.2022, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, працевлаштувалася до незаконно створеного окупаційною владою судового органу на посаду судді так званого «Верховного суда Республики Крым», де здійснює «правосуддя» від імені та в інтересах країни-окупанта.

Так, 17.02.2023 указом президента рф № 98 «О назначении судей федеральных судов и о представителях Президента Российской Федерации в квалификационной коллегии судей Российской Федерации» громадянку України ОСОБА_4 призначено на посаду «судді» так званого «Верховного суда Республики Крым».

У подальшому, призначена на посаду так званого судді «Верховного суда Республики Крым» громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні зазначеного незаконного судового органу, що розташований за адресою: вул. Павленко, буд.2, міста Сімферополь АР Крим, - приступила до виконання своїх безпосередніх обов`язків, чим грубо й систематично порушувала вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, постановляючи судові рішення від імені рф.

Своїми умисними діями з відправлення так званого «правосуддя», громадянка України ОСОБА_4 сприяла реалізації політики окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, надійшов до Солом`янського районного суду міста Києва 18 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року призначено підготовче судове засідання суддею одноособово.

Про дату судових засідань повідомлялись всі учасники, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_4 , яка мала можливість, зокрема, скористатись своїм правом на вільний вибір захисника.

Відповідно до доручення № 026-260008831 від 17.08.2023 для захисту ОСОБА_4 був призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві адвокат ОСОБА_6 (а.п. 39,т.1)

08 травня 2024 року за участю захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 було проведено підготовче судове засідання, провадження призначено до судового розгляду. (а.п.58, т.1)

Окрім цього, за участю захисника ОСОБА_6 01.10.2024 року судом було вирішено питання про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні по її обвинуваченню. (а.п.105,т.1)

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, за змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

У свою чергу, за змістом ч.2 ст. 297-1 КПК України вбачається серед переліку певних злочинів є посилання на ст. 111-1 ч.7 КК України,за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Однак встановлено,що з 27 березня 2014 року АТ «Укрпошта» припинила приймання та пересилання до материкової частини України всіх видів поштових відправлень, адресованих на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» питання поштового обміну з тимчасово окупованими територіями України не врегульовано. Відновлення діяльності АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України, може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях.

Отже, надсилання судом судових викликів засобами поштового зв`язку на адресу : АДРЕСА_2 за місцем реєстрації ОСОБА_4 не є можливим.

Водночас за змістом ч. 8 ст.135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Вказані положення процесуального закону судом були дотримані.

Так, судом надсилались повістки до опублікування та були на кожне судове засідання опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та «Голос України».

При цьому від початку здійснення підготовчих дій суд також надсилав для опублікування повістки на веб-сайті Офісу Генерального прокурора для виклику обвинуваченої на всі судові засідання, де публікувались повідомлення органом досудового розслідування.

Крім того, повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Солом`янського районного суду м.Києва щодо всіх судових засідань, які призначались у цьому кримінальному провадженні.

Зважаючи на правила ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачена, яка є юристом за фахом, мала всі можливості дізнатись про розгляд кримінального провадження.

У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч.1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину. Водночас стосовно здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п.8 ч.2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

За час заочного судового розгляду обвинувачена була обізнана про його розгляд, могла визначитися з провадженням проти неї, та усвідомлюючи, що в неї виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінила свою процесуальну поведінку щодо й подальшого ухилення від виконання цього обов`язку.

ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у колабораційній діяльності, тобто добровільному зайнятті громадянином України посад в незаконних судових органах,створених на тимчасово окупованій території.

З урахуванням викладеного, суд вважає належними і допустимими докази,надані стороною обвинувачення, які обґрунтовують винуватість ОСОБА_4 , а саме :

витяг з ЄРДР № 22023011000000121 від 19.05.2023, яким встановлено, що ОСОБА_4 добровільно звернулась до окупаційної влади незаконно створеної на території АР Крим про зайняття посади в судових органах держави - агресора і була призначена на посаду судді незаконно створеного так званого «Верховного суду Республіки Крим»,її дії кваліфіковані за ч.7 ст.111-1 КК України. (а.п. 111, т.1);

постанову Генерального прокурора України ОСОБА_7 від 05.06.2023 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні за слідчими Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим. (а.п. 150,т.1);

рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 09.05.2023 року. (а.п.115, т.1);

актами огляду від 09.05.2023 старшим уповноваженим 2 сектору ГВ ЗНД 1 управління Головного управління СБУ в АР Крим відомостей про наявність указу президента РФ від 17.02.2023 № 98 про призначення суддів,в тому числі і ОСОБА_4 на посаду судді так званого «Верховного суду Республіки Крим». (а.п. 116-118 , т.1);

указом президента російської федерації від 17.02.2023 про призначення суддів федеральних судів,в тому числі ОСОБА_4 на посаду судді «Верховного суду АР Крим». (а.п. 122-145,т.1);

повідомлення про підозру від 04.08.2023 року, якою ОСОБА_4 повідомлено, що вона підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території,тобто у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.(а.п. 52-56, т.2);

оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» про повідомлення ОСОБА_4 та виклики її для вручення підозри та допити до СУ ГУ СБУ, а також опубліковано текст підозри останньої. (а.п. 62-76,94 т.2);

протоколом огляду сайту в мережі Інтернет «Верховного суду республіки Крим», на яку направлено текст підозри ОСОБА_4 (а.п.97-98,т.2);

ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 19.09.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. (а.п.99, т.2);

ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2023 р. надано дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні № 22023011000000121 від 19.05.2023 року спеціального досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України. (а. .п.110,т.2);

постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого управління СБ України в АР Крим від 17.08.2013, якою ОСОБА_4 була оголошена у розшук, заведено оперативно розшукову справу.(а.п.83 т.2 );

листом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 18.08.2015 р., яким підтверджується, що 25.03.2014 поштові відправлення з материкової частини України кримською стороною на приймаються та не повертаються ;

протоколами огляду речей і документів від 07.06.2023 р та 21.06.2023., яким був оглянутий сайт на Інтернет ресурсі, де виявлено указ президента рф від 17.02.2023 р. про призначення суддів федеральних судів, в тому числі ОСОБА_4 (а.п.181,185,218 т.1)

протоколом огляду Інтернет видань від 02.05.2023 року, на яких розміщено рішення суддів судів незаконно створеної Республіки Крим, та міста Севастополь,в тому числі які постановлені ОСОБА_4 (а.п.248 т.1; а.п.1-12 т.) ;

протоколом огляду від 22.07.2023 р. веб - сторінки сайту «Миротворець» в мережі Інтернет щодо наявності відомостей про внесення ОСОБА_4 до переліку. (а.п.13-18.т.2);

відповіддю Адміністрації Президента України від 09.06.2023 № 45-01/576 з інформацією щодо відсутності даних про звернення ОСОБА_4 про припинення громадянства України. (а.п.20, т.2);

повідомленням Державної прикордонної служби України від 20.05.2023 за № 76/1/91-2862 про те,що відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями громадянкою України ОСОБА_4 ,1980 р.н.,в період з 08.11.2027 по 31.05.2023 р. в базі не виявлено.(а.п. 28,т.2);

відповіддю Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.07.2023 р. № 21-1087/23 ОСОБА_4 не зверталась до Комісії із заявами про участь у конкурсах на зайняття вакантних посад суддів,посаду судді не обіймала.(а.п. 36,т.2);

повідомленням Державної міграційної служби України від 12.07.2023 про те,що за наявною інформацією місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 15.04.2013 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.39,т.2).

Як судом було зазначено на початку цього рішення, судовий розгляд проводився у відкритому судовому засіданні в порядку in absentia, тому суд у цьому кримінальному провадженні не заслуховував усних свідчень обвинуваченої.

Суд , оцінивши безпосередньо всі докази, вважає,що вони зібрані належно і у законний спосіб, є достовірними, допустимими, права особи не порушувались ні проведенні досудового розслідування, ні при судовому розгляді.

Отже,суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинила умисні дії,що виразились у колобораційній діяльності,тобто добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних судових органах,створених на тимчасово окупованій території.

ЇЇ дії суд кваліфікує за ст.111-1 ч. 7 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, відповідно до ст.12 КК України злочин є особливо тяжким,конкретні обставини кримінального правопорушення,її особу, яка діяла з прямим умислом й добровільно, очевидно усвідомлювала протиправність своїх дій, не було встановлено, що обвинувачена діяла під примусом і вважає,що вона заслуговує на покарання у виді позбавлення волі з к з позбавленням права обіймати посади у судових та правоохоронних органах,а також пов`язані із державною службою і місцевим самоврядуванням на певний строк,з конфіскацією всього наявного у неї майна.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд, керуючись статтями 94, 135, 139, 297-1, 297-5, 323, 368, 370, 374 КПК України,

засудив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцяти) років , з позбавленням права обіймати посади у судових та правоохоронних органах,а також пов`язані із державною службою і місцевим самоврядуванням на строк 15 років,з конфіскацією всього наявного у неї майна.

Строк відбування покарання рахувати із моменту затримання у порядку виконання цього вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: