Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №760/6531/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/12991/26

В справі 760/6531/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

17 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

ІІ. Описова частина

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, в обґрунтування якого зазначила таке.

20 січня 2021 року між Позивачкою та Відповідачем укладено договір позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 87. За умовами договору Позикодавець передала Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 4.000,00 Євро, 5.000,00 доларів США та 200.000,00 грн, які Позичальник зобов`язався повернути у строк до 20 травня 2022 року.

Позивачка зазначає, що у визначений строк Відповідач зобов`язання з повернення позики не виконав. Після настання строку повернення Відповідач частково повернув борг у гривні на загальну суму 110.000,00 грн, а саме: 30.12.2022 - 10.000,00 грн, 26.01.2023 - 10.000,00 грн, 23.02.2023 - 10.000,00 грн, 22.03.2023 - 10.000,00 грн, 08.05.2023 - 10.000,00 грн, 01.08.2023 - 15.000,00 грн, 26.08.2023 - 20.000,00 грн, 11.09.2023 - 20.000,00 грн, 02.11.2023 - 5.000,00 грн. Заборгованість у частині коштів, наданих у Євро та доларах США, Відповідач не повертав.

З урахуванням часткового повернення Позивачка просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 4.000,00 Євро, 5.000,00 доларів США та 90.000,00 грн, а також нараховані на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 213,64 Євро, 267,05 доларів США та 8.266,05 грн і інфляційні втрати від суми боргу в гривні у розмірі 29.834,98 грн. Крім того, Позивачка просить стягнути з Відповідача судові витрати - судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35.000,00 грн.

Ухвалою суду від 22 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду; постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року вказану ухвалу скасовано, а справу направлено до Солом`янського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням; ухвалою суду від 03 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явились, представник Позивачки подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив. Судові повістки, направлені Відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, повернулися до суду без вручення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання судова повістка надсилається за останньою відомою суду адресою і вважається доставленою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає. Судові повістки направлялися Відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання; про зміну місця проживання Відповідач суд не повідомляв. За таких обставин Відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, а Позивачка проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 20 січня 2021 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М.О., зареєстрований у реєстрі за № 87.

За умовами договору Позикодавець передала Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 4.000,00 Євро, 5.000,00 доларів США та 200.000,00 грн (пункт 1 договору). Позика є безпроцентною (пункт 2 договору). Позичальник зобов`язався повернути позику у строк до 20 травня 2022 року (пункт 3 договору).

Відповідно до пунктів 2, 10 та 12 договору позика передається Позичальнику безпосередньо при підписанні договору у готівковій формі; цей договір є борговим документом; підписання договору Позичальником підтверджує факт одержання ним позики, а підписаний договір є доказом передання грошей від Позикодавця до Позичальника. Договір підписаний сторонами особисто, його дійсність та факт отримання коштів Відповідачем не оспорені.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлений документ, який посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми позичальникові.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк. За змістом статті 610, частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений строк.

Відповідно до статей 192, 524, 533 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України; водночас грошове зобов`язання може бути виражене в іноземній валюті, використання якої за зобов`язаннями допускається у випадках і в порядку, встановлених законом. Якщо зобов`язання виражене в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті, визначається у цій валюті. Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, у разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд має право ухвалити рішення про стягнення боргу саме в іноземній валюті; при цьому стягувачу підлягає перерахуванню саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. З огляду на наведене заборгованість за договором позики в частині коштів, наданих у Євро та доларах США, підлягає стягненню у відповідній іноземній валюті.

Строк повернення позики сплив 20 травня 2022 року, у зв`язку з чим з 21 травня 2022 року Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право на стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних передбачене також пунктом 6 договору позики від 20 січня 2021 року.

При цьому суд враховує, що інфляційні втрати нараховуються на суму боргу, вираженого у гривні, оскільки індексації підлягає лише національна валюта України; грошове зобов`язання, виражене в іноземній валюті, індексації не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц). Три проценти річних нараховуються від простроченої суми у тій валюті, в якій виражене зобов`язання. З урахуванням наведеного інфляційні втрати правомірно нараховані Позивачкою лише на суму боргу в гривні, а три проценти річних - окремо на кожну зі складових боргу у відповідній валюті.

Судом встановлено, що після спливу строку повернення позики Відповідач частково повернув борг у гривні на загальну суму 110.000,00 грн. Отже, залишок заборгованості за тілом позики становить 4.000,00 Євро, 5.000,00 доларів США та 90.000,00 грн (200.000,00 грн - 110.000,00 грн).

Наданий Позивачкою розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат судом перевірено. Розрахунок здійснено за відповідні періоди прострочення з урахуванням поступового зменшення суми основного боргу в гривні внаслідок часткового повернення коштів, є арифметично правильним і таким, що відповідає вимогам статті 625 ЦК України. За цим розрахунком розмір трьох процентів річних становить 213,64 Євро, 267,05 доларів США та 8.266,05 грн, а розмір інфляційних втрат від суми боргу в гривні - 29.834,98 грн. Доказів повернення заборгованості в повному обсязі, а також доказів, які б спростовували розрахунок Позивачки, Відповідач суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі. Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з Відповідача, становить: 4.213,64 Євро (4.000,00 Євро суми позики та 213,64 Євро трьох процентів річних); 5.267,05 доларів США (5.000,00 доларів США суми позики та 267,05 доларів США трьох процентів річних); 128.101,03 грн (90.000,00 грн суми позики, 29.834,98 грн інфляційних втрат та 8.266,05 грн трьох процентів річних).

Щодо судових витрат суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 та статті 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При зверненні до суду Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 5.080,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивачкою надано договір про надання правничої допомоги від 29 лютого 2024 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Шустер і партнери», за умовами якого (пункт 5.2) вартість правничої допомоги визначена у фіксованому розмірі 35.000,00 грн, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 14 березня 2024 року та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається за умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; отже, відшкодуванню підлягають і витрати, які сторона має понести у майбутньому.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності Відповідач не заявляв. З урахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг (формування правової позиції, складання позовної заяви з розрахунком заборгованості, представництво інтересів Позивачки у справі) суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу співмірним зі складністю справи та таким, що підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з Відповідача на користь Позивачки підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 40.080,00 грн, з яких 5.080,00 грн - судовий збір та 35.000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, статтями 192, 524, 526, 530, 533, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошових коштів від 20 січня 2021 року, а саме: 4.000,00 Євро, 5.000,00 доларів США та 90.000,00 грн суми позики; 213,64 Євро, 267,05 доларів США та 8.266,05 грн трьох процентів річних; 29.834,98 грн інфляційних втрат, а всього - 4.213,64 Євро (чотири тисячі двісті тринадцять Євро 64 євроценти), 5.267,05 доларів США (п`ять тисяч двісті шістдесят сім доларів США 05 центів) та 128.101,03 грн (сто двадцять вісім тисяч сто одна гривня 03 копійки).

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 40.080,00 грн, з яких 5.080,00 грн - судовий збір та 35.000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

3. Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

4. Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: