Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №756/9272/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9272/26

Номер провадження № 1-кп/756/1561/26

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, складений 27.05.2026 у кримінальному провадженні, яке внесене 07.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000385, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия, Івано-Франківської області, громадянина України, який зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. 07.05.2026, у не встановений час, ОСОБА_3 , діючи умисно, використовуючи мобільний додаток «Telegram», незаконно придбав для власного вживання без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, оплативши її через платіжний термінал та отримавши координати місця знаходження схованки із вказаною речовиною.

Реалізуючи наведений умисел, ОСОБА_3 прибув за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», буд. 6, де забрав зі схованки згорток з ізоляційної стрічки чорного кольору, який містив кристалоподібну речовину білого кольору, яку поклав до правої кишені куртки, чим незаконно придбав та почала зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину для власного вживання без мети збуту.

Того ж дня, приблизно о 13 год. 36 хв., біля будинку № 6 по вул. Героїв полку «Азов» у м. Києві ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції, яким повідомив про наявність при собі психотропної речовини.

Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена в ОСОБА_3 речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,774 грам.

1.2. Отже, ОСОБА_3 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. До Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у якому міститься клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додані:

- письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена у присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до частини другої статті 302 КПК України та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- матеріали кримінального провадження.

2.2. Як убачається з наданих матеріалів, на момент надходження обвинувального акта до суду щодо ОСОБА_4 затримання після виявлення кримінального проступку не застосовувалося.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість розгляду обвинувального акта щодо ОСОБА_3 без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників кримінального провадження, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 381 КПК України.

2.3. Відповідно до частин першої та другої статті 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється відповідно до загальних правил судового провадження з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження, постановляється у порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У такому вироку замість доказів зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який здійснює розгляд справи одноособово, діє як суд.

2.4. Виконуючи вимоги статей 17, 369-371, 374, 381, 382 КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням були встановлені фактичні обставини, що співпадають оголошеним обвинуваченням та фактично викладені в пункті 1.1. вироку.

2.5. Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорювалися учасниками кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 під час досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість, погодився з усіма встановленими обставинами, надав письмову згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та підтвердив, що ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження.

2.6. Отже, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, доведена поза розумним сумнівом.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

3.2. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про спосіб незаконного придбання, як і інші обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом`якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_5 , уважає наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття, та закріплена в обвинувальному акті.

4.Мотиви призначення покарання .

4.1. Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні.

4.2. Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із того, що покарання є заходом державного примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, та полягає у передбаченому законом обмеженні її прав і свобод.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

За змістом статей 50 та 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому покарання повинно відповідати принципам законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації.

Суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретні обставини його вчинення, форму вини, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, офіційно не працевлаштована, не перебуває у шлюбі, неповнолітніх дітей на утриманні не має, а також наявність однієї пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обставин, що його обтяжують.

Покарання повинно бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

4.3. З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, відсутності завданої шкоди, того, що ОСОБА_3 раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , проходить військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, а також беручи до уваги наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд доходить висновку, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання у обмеження волі строком на 1 рік, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.

4.4. Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також пункти 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65 - 68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Крім того, застосування вказаних додаткових обов`язків та проходження відповідної пробаційної програми, яка передбачена для осіб, які засуджені до покарань не пов`язаних з позбавленням волі, надасть можливість обвинуваченому змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення ним повторних кримінальних правопорушень, бо саме перевиховання є метою застосування покарання за вчинені особою правопорушення.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони кримінального провадження не заявили клопотань про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування щодо неї запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

5.2. Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-26/25479-НЗПРАП від 12.05.2026 у сумі 3850 грн 88 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

5.3. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса в речовині становить 0,774 грам, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, слід знищити.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Процесуальні витрати: за проведення експертизи № СЕ-19/111-26/25479-НЗПРАП від 12.05.2026 у сумі 3850 грн 88 коп. - стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази: психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,774 грам, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1