Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №754/12285/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2546/26

Справа №754/12285/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2026 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 178 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 до Деснянського районного суду м. Києва від Деснянського УП ГУНП в м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 червня 2026 року серії ВАД №884298, 19 червня 2026 року о 19 год. 15 хв. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 85, біля озера «Верхнє», розпивав алкогольні напої, а саме: пиво невідомої назви, об`ємом 1 літр, в громадському місці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 21.07.2026 року о 10 год 20 хв. не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що справа розглядатиметься в Деснянському районному суді м. Києва 21.07.2026 року о 10 год 20 хв, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додатку Viber, яка міститься у матеріалах справи.

Крім того, повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи на 21.07.2026 о 10:20 год. було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Деснянського районного суду м. Києва).

Враховуючи, що згідно з ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 178 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05.02.2004 року).

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розгляд справи у розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Отже, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Частиною 1 ст. 178 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у розпиванні пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або появі в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 - річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №84298 від 19.06.2026 року;

- даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.06.2026 року.

Так з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає, в силу свого віку не знав, що не можна розпивати пиво в громадському місці, та не знав, що за це буде адміністративна відповідальність, щиро розкаюється, повідомив, що більше так робити не буде.

Таким чином, дослідивши всі докази в сукупності, суддя приходить до таких висновків,

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Разом з тим, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При вирішенні питання про звільнення від адміністративної відповідальності, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, який згідно з матеріалами справи раніше до адміністративної відповідальності не притягався, є неповнолітньою особою, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, щире каяття, та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Оскільки звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі, судовий збір у відповідності до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 не стягується.

Керуючись ст.ст. 22, 178, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 178 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.Л. Банах