Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №753/8777/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8777/26

провадження № 1-кп/753/1656/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100120000024 від 24.02.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , 23.02.2026 приблизно о 15 годині, перебуваючи біля станції метрополітену «Лівобережна» КП «Київський метрополітен» у місті Києві, у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав за 400 гривень кастет, який став зберігати при собі. В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, 24.02.2026 ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, що виразились у носінні холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу, зберігаючи у центральному відділенні шкіряної сумки, яку останній мав при собі, користуючись послугами КП «Київський метрополітен» прибув зі станції метро «Лівобережна» до станції метро «Харківська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де приблизно о 06 годині 30 хвилин у вестибюлі вказаної станції, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», був зупинений працівником поліції з метою перевірки документів та в ході спілкування повідомив, що має при собі кастет.

Після чого, ОСОБА_4 був запрошений до кімнати поліції, що розташована на вказаній станції КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де останнього затримано на підставі ст. 208 КПК України та під час проведення особистого обшуку останнього та обшуку його особистих речей, в центральному відділенні шкірної сумки виявлено та вилучено кастет, який відноситься до холодної зброї, виготовлений кустарним способом по типу контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, який ОСОБА_4 за вищевикладених обставин незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України, а саме: носіння кастета без передбаченого законом дозволу.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду пояснення, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що 23.02.2026 біля станції метрополітену «Лівобережна» у невідомої особи придбав за 400 гривень кастет, який став зберігати при собі. У подальшому, 24.02.2026 приблизно о 06 годині 30 хвилин на станції метро «Харківська» був зупинений працівником поліції, які у шкіряної сумки, яку він мав при собі виявили та вилучили вказаний кастет,. Наразі зробив для себе висновки, працює неофіційно, готовий сплатити штраф.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують його покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, не одружений, має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, неофіційно працює вантажником, вину визнав, розкаявся, є особою молодого віку.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, доходить висновку про можливість призначення покарання у вигляді штрафу. Зокрема, санкцією частини другої ст. 263 КК України передбачено кілька видів покарань, які можуть бути призначені судом. З огляду на характеристики обвинуваченого та обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що інші покарання у вигляді пробаційного нагляду, обмеження та позбавлення волі будуть занадто суворими. Отже суд приходить до висновку, що саме покарання у вигляді штрафу зможе сприяти досягненню мети покарання. Визначаючи розмір штрафу, суд вважає, що він може бути мінімальним у межах санкції статті.

VІ. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався. Клопотань про застосування, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінально провадження до суду не надходило.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 1337 грн. 10 коп. на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 .

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

- кастет - переданий на зберігання до камери схову УП в метрополітені ГУНП у м. Києві знищити;

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 копійок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1