Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №490/9098/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9098/25 21.07.2026

н\п 1-кп/490/757/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9098/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000796 від 18 червня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, навчається на 2-му курсі Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, офіційно не працює, неодружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

законного представника обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

18.06.2025 року близько 11:30 години, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним мопедом "Yamaha JOG SA 36J", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у світлий час доби по проїжджій частині пр.Центрального, зі сторони вул.Захисників Миколаєва, в напрямку вул.Аркасівської в м.Миколаєві.

Рухаючись у обраному напрямку, в правій смузі для руху, з трьох наявних, водій ОСОБА_3 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований в районі будинку №68 по пр.Центральному, порушив вимоги п.п.2.3 "б", 18.1 ПДР України, а саме: при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 "Пішохідний перехід" ПДР України, та дорожньою розміткою білого кольору 1.14.1, додатку 2, ПДР України "Пішохідний перехід", проявив особисту неуважність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, а також до дорожньої обстановки та її змінам, хоча зобов`язаний був постійно її контролювати і мав таку можливість, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого ним мопедом, не переконався, що на пішохідному переході відсутні пішоходи, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух у обраному ним напрямку, внаслідок чого допустив контактування передньою лівою частиною кузова мопеду з пішоходом ОСОБА_5 , яка перетинала проїжджу частину пр.Центрального в місті Миколаєві, в межах пішохідного переходу та рухалась з права наліво, відносно напрямку його руху.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому внутрішнього виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення уламків, саден лобної ділянки голови, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення неповнолітнім водієм ОСОБА_3 вимог п.п.2.3 "б", 18.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав повністю та підтвердив факт порушення ним вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України при керуванні мопедом, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої потерпілій ОСОБА_5 були завдані тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Також, пояснив, що одразу ж після дорожньо-транспортної пригоди допоміг потерпілій підвестись та відвести її з проїзної частини до лавки. Він пропонував потерпілій ОСОБА_5 викликати карету швидкої медичної допомоги, на що вона відмовилась та сказала, що по неї зараз приїде сестра. Він дочекався приїзду сестри та допоміг посадити потерпілу до таксі. Потім він залишив місце події, при цьому працівників поліції ніхто не викликав. У вчиненому щиро кається, дуже сильно шкодує за свій вчинок та вибачився перед потерпілою. Цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної та матеріальної шкоди визнав частково.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що 18.06.2025 року близько 12:00–13:00 години, більш точного часу вже не пам`ятає, вона знаходилась в районі нерегульованого пішохідного переходу, розташованого в районі пр.Центрального та Аркасівського кільця в м.Миколаєві. Вона подивилась наліво і побачила як машини, що рухались по пр.Центральному, зупинились перед пішохідним переходом. Після цього, вона почала переходити проїжджу частину по пішохідному переходу та майже одразу ж відчула удар. Внаслідок зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_3 вона впала на проїжджу частину. Вона пам`ятає, як її відвели з дороги до дерева і обвинувачений, який деякий час був біля неї, дуже просив щоб ніхто не викликав працівників поліції. Вона викликала свою знайому, яка приїхала та відвезла її на таксі до травмпункту. Під час лікування знаходилась вдома. У зв`язку із отриманими травмами та необхідністю відвідування лікувального закладу, зверталась за допомогою до "Червоного хреста", які допомагали їй із транспортними послугами та із пересуванням. Позовну заяву про відшкодування завданої їй шкоди, з урахуванням внесених змін та доповнень до неї, підтримала та зазначила, що матеріальна шкода складається із витрат на правничу допомогу в сумі 50000 гривень та витрат на лікування на загальну суму 9470 гривень. Завдана їй моральна шкода полягає у відчутті страху, порушенні сну та проблемах із психічним здоров`ям, у зв`язку із чим вона перебуває на обліку у лікаря-психіатра.

Показання допитаних обвинуваченого та потерпілої є послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, з огляду на що суд приймає їх до уваги та кладе в основу вироку.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12025152020000796, 18.06.2025 року близько 13:40 год., до міського травмпункту КНП "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" звернулась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тілесними ушкодженнями у вигляді забою та саден лобної та тім`яної ділянок, забою ліктьового суглобу, перелому внутрішнього виросту гомілкової кістки лівої гомілки, які остання отримала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме наїзду на останню мопеду "Yamaha JOG SA 36J", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мала місце 18.06.2025 року близько об 11:30 год. у м.Миколаєві по пр.Центральному, в районі буд.68.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2025 року зі схемою та фототаблицею до нього вбачається, що місцем події є сухе чисте асфальтобетонне покриття проїзної частини в районі нерегульованого перехрестя, який розташований в районі будинку №68, по пр.Центральному, зі сторони вул.Захисників Миколаєва, у напрямку вул.Аркасівської, в м.Миколаєві, де відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом мопедом "Yamaha JOG SA 36J", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків, встановлених в напрямку проведення огляду: 5.38.1 та 5.38.2 "Пішохідний перехід", 2.1 "Дати дорогу", 1.19 "Перехрещене з рухом по колу" та дорожньої розмітки 1.5 "біла переривчаста лінія", 1.1 "вузька суцільна лінія" та 1.14.2 "Зебра". Під час проведення огляду транспортний засіб на місці пригоди відсутній, нічого не вилучалось. Заяв чи зауважень від учасників до протоколу не надходило.

З протоколу огляду від 18.06.2026 року із фототаблицею до нього, проведеного у період часу з 15:45 години по 16:30 годину слідчим СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 вбачається, що об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості, а саме: вул.Спаська, 15 в м.Миколаєві. При огляді виявлено мопед сірого кольору марки "Yamaha JOG SA 36J", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому механічних пошкоджень не виявлено. Даний транспортний засіб вилучено та поміщено на територію обладнаного майданчика за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне поле, 5.

З висновку Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради від 18.06.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент ДТП був тверезий.

З протоколу та опису зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 20.06.2025 року вбачається, що в ході проведення слідчої дії слідчим у приміщенні ВК ММР, що розташоване за адресою: м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, за участю володільця технічних приладів та технічних засобів, вилучено відеозапис з назвою: "Пушкінська – кільце – 3 – ІВ8369_2025_06_18_11_45_45, формату "три", розміром 29.7 МБ/31217 211/ байтів на цифровому носії інформації DVD-R диску фірми "Axent", 4.7 GB.

З протоколу огляду предмета від 24.06.2025 року вбачається, що предметом огляду є оптичний носій інформації "Axent" DVD-R , на якому маються відеозаписи з наступними назвами: "Пушкінська – кільце – 3 – ІВ8369_2025_06_18_11_45_45", тривалістю 00:01:35. При відкритті вказаного відеозапису встановлено, що об`єктив відеокамери фіксує проїзну частину пр.Центрального, а саме нерегульований пішохідний перехід, перед вул.Аркасівською в м.Миколаєві. На вказаному кадрі зафіксовано пішохода ОСОБА_5 , яка перебуває на тротуарній зоні, з правого краю проїзної частини пр.Центрального, по ходу руху від вул.Захисників Миколаєва. Час з моменту виходу пішохода на проїзну частину пр.Центрального до моменту наїзду на останню мопедом, складає 2.00 сек (16 кадрів : 7.99 кадрів в 1 секунду). У цей проміжок встановлено: на 2 кадрі з`являється мопед "Yamaha JOG SA 36J", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухається у крайній правій смузі пр.Центрального, зі сторони вул.Захисників Миколаєва у напрямку вул.Аркасівської в м.Миколаєві; на 10 кадрі встановлено, що пішохід змінила свою траєкторію руху та почала рухатись назад. Також, в ході огляду встановлено, що у середній смузі та у крайній лівій смузі для руху перебувають транспортні засоби, які зупинились перед пішохідним переходом. Наїзд на пішохода ОСОБА_5 відбувся на нерегульованому пішохідному переході. Після наїзду пішохід впав на проїзну частину пр.Центрального в м.Миколаєві.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні було відтворено відеофайл, який міститься на цифровому носієві – диску "Axent" DVD-R, доданому до протоколу огляду предмета від 24.06.2025 року, та встановлено, що на відеозаписі з камер зовнішнього відеоспостереження зафіксовано дорожню обстановку до та в момент ДТП.

З висновку інженерно-транспортної експертизи від 07.07.2025 року №СЕ-19/115-25/10626-ІТ вбачається, що на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система мопеда YAMAHA JOG SA 36Ј знаходились в працездатному стані та не мали невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух.

З висновку інженерно-транспортної експертизи від 05.08.2025 року №СЕ-19/115-25/10627-ІТ вбачається, що мопед YAMAHA JOG SA 36J контактував з перешкодою (тілом пішохода) передньою лівою частиною, а саме декоративними панелями рами та лівою частиною керма.

З висновку судово-медичної експертизи №519 (експертиза почата: 17.07.2025 р., експертиза закінчена: 24.07.2025 р.) вбачається, що у ОСОБА_5 , 1957 року народження, мають місце тілесні пошкодження у вигляді перелому внутрішнього виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення уламків, садна лобної ділянки голови. Дані тілесні пошкодження могли утворитись від дії тупих твердих предметів. Утворення даних тілесних пошкоджень в строк вказаний в постанові – 18.06.2025 року, в умовах ДТП (при зіткненні пішоходу та транспортного засобу), не виключається. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

З висновку інженерно-транспортної експертизи від 24.09.2025 року №СЕ-19/115-25/11938-ІТ вбачається, що у дорожній ситуації, обставини якої розглядаються, водій мопеда YAMAHA JOG SA 36J, повинен був діяти у відповідності до вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України. В наведеній дорожній ситуації, водій мопеда YAMAHA JOG SA 36J мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, шляхом дотримання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України. У вказаній дорожній ситуації в діях водія мопеда ?АМАHA JOG SA 36J вбачається невідповідність вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, яка, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати "вагомий внесок" кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.

Згідно роз`яснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року (із змінами) "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до нетяжких злочинів та вчинений з необережності, і враховує відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, неодружений, навчається на 2-му курсі Миколаївського ліцею №13, офіційно не працює, за місцем навчання характеризується позитивно, за даними КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради лікування у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не проходив, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку служби у справах дітей адміністрації Заводського району не перебуває, як обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та добровільне часткове відшкодування завданих збитків, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Згідно досудової доповіді, складеної сектором ювенальної пробації м.Миколаєва Заводського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, з урахування інформації, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , історію обвинувачення, відсутність попередніх правопорушень в житті неповнолітнього, низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, високу мотивацію до змін, його залученість до навчального процесу, наявність життєвих цілей, на думку органу пробації, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі на певний строк можливе.

З урахуванням обставин справи, наявності вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому та усвідомив свою провину, частково відшкодував завдану шкоду, на момент вчинення кримінального правопорушення був неповнолітнім, суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленою санкцією ч.1 ст.286 КК України, як того просив прокурор, у виді пробаційного нагляду, який, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів. Окрім того, встановлені обставини свідчать про те, що мета кари – виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права – не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Як зазначено у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року (із змінами) "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання – позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Додаткове покарання, передбачене як обов`язкове ст.286 КК України, суд може не призначати за наявності декількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і з урахуванням особи винного.

При визначенні обвинуваченому додаткового покарання, суд враховує вказані вище обставини, що враховувались при призначенні основного покарання, та вважає, що в даному випадку достатнім та необхідним буде визначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

По даному кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_5 подано позовну заяву, в якій з урахуванням заяви останньої про доповнення та зміни до позовної заяви від 08.04.2026 року, просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь майнову шкоду в сумі 59470 гривень та моральну шкоду в сумі 40000 гривень.

В обґрунтування поданої позовної заяви, зі змінами та доповненнями до неї, потерпілою зазначено, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 59470 гривень, яка складається з: 1) витрат на лікування – 9470 гривен; 2) витрат на правничу допомогу – 50000 гривень. Крім того, потерпілій ОСОБА_5 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, психічних переживаннях, обмеженні своїх фізичних функцій, у зв`язку з чим вона вимушена була звертатись за допомогою до сторонніх осіб. Також, потерпіла була повністю позбавлена сталого способу та ритму свого життя внаслідок вчиненого відносно неї кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 позовну заяву потерпілої ОСОБА_5 визнав частково. Крім того, стороною захисту було надано завірену фотокопію квитанції від 07.05.2026 року про здійснення грошового переказу на ім`я потерпілої ОСОБА_5 на суму 5500 гривень.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується позовна заява потерпілої, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер позовних вимог, суд приходить до такого висновку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до приписів статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, потерпіла ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв`язку із чим остання проходила лікування.

На підтвердження понесених витрат на загальну суму 9470 грн, потерпілою надані копії довідки міського травматологічного пункту КНП ММР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" від 18.06.2025 року, консультаційних висновків спеціалістів, рецептів, копії чеків на загальну суму 3719 грн, а саме: від 19.06.2025 року на суму – 1357 грн, від 18.06.2025 року на суму – 555 грн, від 26.06.2025 року на суму – 521 грн, від 01.07.2025 року на суму – 543 грн, від 04.07.2025 року на суму – 177 грн, від 06.10.2025 року на суму – 566 грн, та квитанцію до прибуткового касового ордера №59/5 від 30.06.2026 року на суму – 2400 грн. Тобто, загальна сума понесених витрат потерпілою на придбання ліків складає 6119 грн.

Крім того, до позовної заяви було додано копію розрахунку потерпілої, зі змісту якого вбачається, що у загальну суму витрат на лікування на загальну суму 9470 гривен також входять: 1) послуги таксі на загальну суму 850 гривень; 2) послуги з підняття та спускання на рентген на загальну суму 2000 гривень; 3) рентген-плівка на загальну суму 500 гривень.

Дослідивши надані потерпілою письмові докази, суд приходить до наступного.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Крім того, у своїх правових висновках Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З досліджених матеріалів на обґрунтування підстав і розміру цивільного позову, потерпілою не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на послуги таксі, послуги з підняття та спускання на рентген та придбання рентген-плівки. Не встановлено таких доказів і в судовому засіданні. З огляду на що, суд вважає такі вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи суму підтверджених витрат на лікування, а також часткове відшкодування ОСОБА_3 матеріальної шкоди, завданої злочином (в сумі 5500 гривень), суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з витрат на лікування, підлягає частковому задоволенню у межах позовної заяви на загальну суму 619 гривень (6119 – 5500).

Окрім того, до позовної заяви потерпілою ОСОБА_5 були додані докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу (договір про надання правничої допомоги від 02.07.2025 року, довідка адвоката ОСОБА_9 від 02.07.2025 року, акт наданих послуг від 07.11.2025 року, акт прийому-передачі виконаних робіт від 07.11.2025 року) на загальну суму 50000,00 грн.

У даному випадку, суд вважає, що витрати на правову допомогу не є матеріальною шкодою, а є процесуальними витратами в розумінні ст.118 КПК України.

Частиною 2 ст.120 КПК України передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

З огляду на що, позов потерпілої ОСОБА_5 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Щодо вирішення питання про відшкодування потерпілій ОСОБА_5 моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка повинна бути стягнута з обвинуваченого на користь потерпілого, суд, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості і враховує характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) потерпілого, характер немайнової шкоди (його тривалість, можливості відновлення), а також стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, час і зусилля, необхідні для їх відновлення, матеріальне становище обвинуваченого.

Суд враховує те, що визначаючи розмір відшкодування, має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи (ВП/ВС у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020). При визначенні розміру завданої потерпілому моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим відносно нього, суд враховує характер і обсяг душевних страждань, яких потерпілий зазнав, поведінку обвинуваченого в момент скоєння кримінального правопорушення та його поведінку в подальшому, а також суд враховує, що потерпілий на обґрунтування завданої моральної шкоди вказує, що внаслідок заподіяння ушкоджень він був позбавлений можливості нормального життя, суд вважає що моральна шкода, яка буде стягнута з обвинуваченого за вироком суду на користь потерпілого, в повній мірі компенсує йому перенесені душевні страждання та душевний біль.

Вирішуючи заявлену позовну заяву про стягнення на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 40000 гривень, суд зазначає, що з врахуванням глибини моральних страждань потерпілої та з врахуванням доведеності, відповідно до ст.1167 ЦК України, позов підлягає частковому задоволенню.

У даному випадку, на переконання суду, розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 гривень буде відповідати принципам розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз (висновки від 07.07.20254 року №СЕ-19/115-25/10626-ІТ, від 05.08.2025 року №СЕ-19/115-25/10627-ІТ, 24.09.2025 року №СЕ-19/115-25/11938-ІТ) на загальну суму 8914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 00 к..

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 /один/ рік з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

На підставі ст.59-1 КК України, встановити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою "Формування життєвих навичок".

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Позовну заяву потерпілої ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 619 /шістсот дев`ятнадцять/ гривень 00 к. та моральної шкоди 20 000 /двадцять тисяч/ гривень 00 к..

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз (висновки від 07.07.20254 року №СЕ-19/115-25/10626-ІТ, від 05.08.2025 року №СЕ-19/115-25/10627-ІТ, 24.09.2025 року №СЕ-19/115-25/11938-ІТ) на загальну суму 8914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 00 к..

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 11.07.2025 року на транспортний засіб мопед марки "Yamaha JOG SA 36J" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на праві власності належать ОСОБА_10 ..

Речові докази:

– мопед "Yamaha JOG SA 36J", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на території майданчику ГУ НП в Миколаївській області за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне поле, 5 – повернути за належністю;

– оптичний носій інформації "Axent", DVD-R, 4.7 GB, на якому мається відеозапис з назвою "Пушкінська – кільце – 3 – ІВ8369_2025_06_18_11_45_45" – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1