Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №142/465/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/465/26

Номер провадження № 3/142/224/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина АА., отримавши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій областіпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,-

за ч.2 ст.173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146011 від 12 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу, 12 червня 2026 року, близько 17 години 00 хвилин, громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , в присутності свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2011 року народження, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою та погрозами, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не є обов`язковою тому, враховуючи зазначене, на підставі положень ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146011 від 12 червня 2026 року, рапортом реєстрації заяви про вчинене правопорушення № 4350 від 12 червня 2026 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 12 червня 2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновим заборонним приписом щодо кривдника, витягом з адмінпрактики, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 12 червня 2026 року, у яких вона викладає обставини події та підтверджує факти висловлювання нецензурної лайки з боку ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12 червня 2026 року, у яких він викладає обставини події та зазначає, що його батько вчинив психологічне насильство.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення,- судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу, яка вчинила правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що а також з урахуванням того, що шкоди державним та суспільним інтересам не завдано, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, а провадження у справі закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22, ст. 173-2 ч.2, ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: