Суд: Велика Палата Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №990/69/26
Суддя: Мартинюк Наталія Миколаївна
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2026 року
м. Київ
справа № 990/69/26
провадження № 11-208заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Мартинюк Н. М.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Уркевича В. Ю.,
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу № 990/69/26 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2026 року (судді Радишевська О. Р., Жук А. В., Загороднюк А. Г., Єресько Л. О., Желєзний І. В.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. 6 березня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі також- відповідач, Президент України) з такими вимогами (далі - мовою оригіналу):
- ''визнати, що перетворення продукти харчування, які закуплені за бюджетні кошти на підставі постанови Кабінету Міністрів України №328/22 перетворені у гуманітарну допомогу за ініціативи Президента України "Пакунок кожному громадянину" неправомірними;
- зобов`язати Президента України Зеленського В.О. припинити використання бюджетних коштів за ради популяризації своїх дій, як Президента України;
- визнати, що перетворення продукти харчування, які закуплені за бюджетні кошти на підставі постанови Кабінету Міністрів України №328/22 перетворені у гуманітарну допомогу за ініціативи Президента України "Пакунок кожному громадянину" порушило мої права на соціальний захист, які гарантовано мені було статтею 46 Конституції України та постановою Кабінету Міністрів України №328/22;
- зобов`язати Президента України Зеленського В.О. вирішити питання про передачу мені продуктів харчування, які я повинна була отримати за нормами постанови Кабінету Міністрів України №328/22 у обсягах визначених на одну особу".
2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 328/22 продовольчі товари тривалого зберігання, закуплені за бюджетні кошти, мали безоплатно видаватись населенню у визначених обсягах. На виконання цієї постанови Харківська обласна військова адміністрація передавала такі товари Височанській селищній раді для подальшої видачі мешканцям громади.
3. На думку позивачки, посадові особи Височанської селищної ради незаконно організували видачу продовольчих товарів тривалого зберігання як гуманітарну допомогу за ініціативи Президента України «Пакунок кожному громадянину», що дозволило видавати мешканцям пакети з невідомим вмістом замість продовольчих товарів тривалого зберігання у переліку та обсягах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 328/22.
4. Позивачка стверджує, що 28 квітня 2022 року відмовилась підписувати відомість про отримання пакета з невідомим вмістом, після чого була позбавлена права на отримання зазначених товарів.
5. Вважає, що ці товари, закуплені за бюджетні кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 328/22, видавалися як гуманітарна допомога за ініціативи Президента України.
6. Стверджує, що такі дії порушили її право на соціальний захист, гарантоване статтею 46 Конституції України та постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 328/22.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) ухвалою від 17 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, надавши їй десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року зазначену позовну заяву повернуто позивачці на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Судове рішення мотивовано тим, що позивачка не усунула недоліки, зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі
10. Не погодившись з ухвалою Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11. Позивачка вважає, що у позовній заяві вона зазначила конкретні вимоги та обставини, якими їх обґрунтовує.
12. Щодо строків подання позову ОСОБА_1 посилається на довготривалість порушення її права.
13. Натомість вказує, що їй невідомо, чи має Президент України відношення до перетворення вказаних продуктів у гуманітарну допомогу, і це питання потрібно з`ясовувати при розгляді позовної заяви.
14. Щодо сплати судового збору вважає, що надала відповідну довідку про доходи, яку їй видано офіційно державною установою, що обліковує її доходи.
15. Підсумовуючи наведене, ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції, встановлюючи недоліки у позовній заяві, не вказав спосіб їх усунення, що є порушенням частини другої статті 169 КАС України.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
16. У відзиві на апеляційну скаргу представник Президент України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а ухвалу Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року в справі № 990/69/26 - залишити без змін.
17. Звертає увагу, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку всім обставинам та постановив законне та обґрунтоване судове рішення.
Рух апеляційної скарги
18. Ухвалою від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі від 27 квітня 2026 року у справі № 990/69/26 залишено без руху.
19. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 травня 2026 року відкрила апеляційне провадження в цій справі.
20. Ухвалою від 24 червня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 8 липня 2026 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.
21. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши суддю - доповідачку, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
22. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
23. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
24. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
25. За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої статті 5 КАС України).
26. Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
27. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
28. З матеріалів справи вбачається, що Касаційний адміністративний суд ухвалою від 17 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.
29. Ухвала суду вмотивована тим, що подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, зокрема, позивачка не зазначила обставин, якими обґрунтовує свої позовні вимоги; не обґрунтувала належним чином порушення її прав, свобод та інтересів з боку відповідача саме при здійсненні ним владних (управлінських) повноважень.
30. Також Касаційний адміністративний суд зазначив, що позивачка не конкретизувала: які саме дії чи бездіяльність Президента України вона оскаржує; у чому полягає порушення її прав саме Президентом України; які публічно-правові відносини виникли між нею та Президентом України; якими доказами підтверджується існування такого спору.
31. До того ж позов містить загальні твердження про те, що продукти харчування були розповсюджені як «гуманітарна допомога від Президента України», однак позивачка не вказує конкретного акта, рішення чи владної дії Президента України, які можуть бути предметом судового контролю.
32. Окрім того, Касаційний адміністративний суд зазначив, що в позовній заяві відсутній зв`язок між вимогами та конституційними повноваженнями Президента України з огляду на, те, що Верховний Суд як суд першої інстанції розглядає лише спори щодо: указів і розпоряджень Президента України; його дій або бездіяльності при здійсненні владних (управлінських) повноважень.
33. Позивачка не навела обставин, які б свідчили, що саме Президент України здійснив певну владну дію чи допустив бездіяльність у межах своїх конституційних повноважень, передбачених статтею 106 Конституції України.
34. Також в ухвалі про залишення позовної заяви без руху Касаційний адміністративний суд наголосив, що адміністративний суд захищає реально порушені індивідуальні права, а не абстрактні чи гіпотетичні інтереси. У позовній заяві не зазначено: яке конкретне право позивачки порушене; яким чином це право порушене саме Президентом України; яким способом заявлені позовні вимоги можуть відновити це право. З огляду на це суд не може визначити предмет доказування та межі розгляду справи.
35. Окрім того, Касаційний адміністративний суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказав про неможливість перевірити дотримання строку звернення до суду, оскільки позивачка не зазначила: коли саме вона дізналася про порушення своїх прав; з якого моменту слід обчислювати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Через це Касаційний адміністративний суд не може перевірити виконання вимог статті 122 КАС України.
36. Також, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачка як на підставу звільнення від сплати судового збору посилалась на витяг з Державного реєстру про відсутність доходів.
37. Проте Касаційний адміністративний суд зазначив, що така довідка сама по собі не підтверджує майновий стан особи, вона не виключає існування інших джерел доходу чи майна, а тому не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір».
38. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
39. Згідно із частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
40. Суд першої інстанції надав строк позивачці для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються її позовні вимоги, надати докази порушення її прав та свобод з боку відповідача саме при здійсненні ним владних (управлінських) повноважень, відповідно до норм чинного законодавства, та обґрунтувати питання дотримання положень статті 122 КАС України (чи подано позов у строк, установлений законом), документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до норм закону, або документ про сплату судового збору з урахуванням кількості заявлених (уточнених) позовних вимог.
41. Також суд першої інстанції звернув увагу, що точний розрахунок суми судового збору за цим позовом можливий лише після подання уточнених позовних вимог.
42. За змістом позовної заяви ОСОБА_1 , цей позов поданий на захист порушених, на її думку, соціальних прав.
43. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що захист у судовому порядку порушених соціальних прав позивачки здійснюється, як правило, шляхом заявлення позовних вимог до відповідного органу, до повноважень якого чинним законодавством віднесено забезпечення населення продовольчими товарами в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 328/22 від 20 березня 2022 року. Саме тому, звертаючись до суду з позовом про захист порушених Президентом України соціальних прав, позивачка має конкретно та чітко зазначити, які саме його дії або бездіяльність при здійсненні владних (управлінських) повноважень спричинили порушення її соціальних прав, обґрунтувати ці порушення та чітко визначити, які рішення чи дії вона просить суд зобов`язати відповідача прийняти або вчинити на поновлення її порушених соціальних прав.
44. Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивачка не конкретизувала, які саме дії чи бездіяльність Президента України вона оскаржує, у чому полягає порушення її прав саме Президентом України, які публічно-правові відносини виникли між нею та Президентом України, якими доказами підтверджується існування такого спору.
45. Позивачка не навела обставин, які б свідчили, що саме Президент України здійснив певну владну дію чи допустив бездіяльність у межах своїх конституційних повноважень, передбачених статтею 106 Конституції України.
46. Окрім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, із наведених позивачкою доводів у позовній заяві неможливо встановити моменту, з якого вона дізналася про порушення її прав, а отже, в контексті заявлених вимог до Президента України не може вирішити питання, передбачене частиною другою статті 122 КАС України (чи подано позов у строк, установлений законом).
47. Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки копія витягу з Державного реєстру фізичних осіб - платників про суми виплачених доходів та утриманих податків від 4 січня 2026 року не є належним доказом її майнового стану, бо зазначена копія не виключає наявності у позивачки інших джерел доходу.
48. Як правильно зауважив Касаційний адміністративний суд, доказами, які підтверджують майновий стан особи, можуть бути, зокрема, довідки з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік та з органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік (у разі перебування особи на пенсійному обліку).
49. Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наполягає на тому, що суд першої інстанції, зазначаючи недоліки позовної заяви в ухвалі від 17 березня 2026 року, не вказав спосіб їх усунення, що є порушенням частини другої статті 169 КАС України.
50. Велика Палата Верховного Суду вважає такі доводи позивачки помилковими, оскільки суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, в мотивувальній частині ухвали від 17 березня 2026 року дійшов висновку, що позивачці необхідно надати строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до судууточненої позовної заяви з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються її позовні вимоги, надати докази порушення її прав та свобод з боку відповідача саме при здійсненні ним владних (управлінських) повноважень, відповідно до норм чинного законодавства, та обґрунтувати питання дотримання положень статті 122 КАС України (чи подано позов у строк, установлений законом), документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до норм закону, або документ про сплату судового збору з урахуванням кількості заявлених (уточнених) позовних вимог.
51. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, копію ухвали від 17 березня 2026 року позивачка отримала 26 березня 2026 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 19).
52. Разом з тим ОСОБА_1 у встановлений судом строк документів на виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року не надала.
53. Велика Палата Верховного Суду погоджується з тим, що оскільки позивачка у встановлений судом строк не усунула недоліків позовної заяви, на які вказано в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року, то рішення суду про повернення ОСОБА_1 її позовної заяви є законним та обґрунтованим.
54. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
55. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу позивачки на те, що згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, адже оскаржувану ухвалу від 27 квітня 2026 року суд першої інстанції постановив з дотриманням норм матеріального та процесуального права, викладені в апеляційній скарзі твердження позивачки не спростовують правильності висновків суду.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2026 року в справі № 990/69/26 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідачка Н. М. Мартинюк
Судді:О. О. Банасько М. В. Мазур
О. В. БілоконьК. М. Пільков
О. Л. БулейкоС. О. Погрібний
О. А. ГубськаН. С. Стефанів
А. А. ЄмецьТ. Г. Стрелець
С. І. КравченкоО. В. Ступак
О. В. КривендаМ. Ю. Тітов
В. Ю. Уркевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua