Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №916/3028/25 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2026Справа № 916/3028/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 916/3028/25

за позовом Одеської міської ради

до Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача: 2) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса

3) Одеська обласна (військова) державна адміністрація

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників учасників справи - згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Одеська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Міністерства оборони України (відповідач/Міноборони), в якому позивач просить витребувати з незаконного володіння відповідача на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034, площею 0,4365 га, яка розташована навпроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-в у м. Одесі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, за доводами позивача, вказана земельна ділянка належить до земель комунальної власності, у відповідача відсутнє майно на вказаній земельній ділянці, у зв`язку з чим останній не міг набути вказану земельну ділянку у власність.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про призначення у даній справі експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/3028/25 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 матеріали справи передані для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; витребувано в Юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи № 2986568651101 щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034 площею 0,4365 га, яка розташована навпроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-а у м. Одесі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради; призначено проведення підготовчого засідання на 25.09.2025; встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

29.08.2025 від Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради надійшли витребувані ухвалою суду від 27.08.2025 документи.

12.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

17.09.2025 від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради надійшли пояснення.

24.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 25.09.2025 оголошено перерву до 09.10.2025.

29.09.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.10.2025 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про призначення у даній справі судової експертизи. Заперечуючи проти задоволення клопотання про призначення експертизи, відповідач вказав, що заявлене позивачем клопотання є надуманим та необґрунтованим, не сприятиме досягненню мети предмета доказування у даному спорі, адже основним питанням у справі є питання віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель оборони або земель комунальної власності, що не може бути поставлене на вирішення судового експерта.

Ухвалою суду від 09.10.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено відповідачу строк на подання доказів, прийнято та долучено їх до матеріалів справи. Крім того, суд з`ясував міркування сторін стосовно залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса. При цьому учасникам справи надана можливість подати суду пояснення з цього приводу. Судом не було вирішено питання про призначення у даній справі судової експертизи, проти призначення якої 09.10.2025 від відповідача надійшли заперечення. Суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 20.10.2025.

14.10.2025 від Одеської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі щодо заперечень на відповідь на відзив.

17.10.2025 від Міністерства оборони України надійшло клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса та Одеської обласної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 20.10.2025 відкладено підготовче засідання на 10.11.2025, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса та Одеську обласну (військову) державну адміністрацію, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

07.11.2025 від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса надійшли пояснення щодо позовних вимог, в яких останнє підтримує доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

У підготовчому засіданні 10.11.2025 оголошено перерву до 24.11.2025.

20.11.2025 від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради надійшли пояснення, в яких останній просить задовольнити клопотання позивача про призначення у даній справі судової експертизи.

Ухвалою від 24.11.2025 призначено у справі № 916/3028/25 судову експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а також зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Вказана ухвала суду оскаржена Міністерством оборони України в апеляційному порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 ухвалу суду від 24.11.2025 скасовано, а матеріали справи № 916/3028/25 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 призначено проведення підготовчого засідання на 23.04.2026, а також викликано представників учасників справи у підготовче засідання.

08.04.2026 від представника позивача Одеської міської ради надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у даній справі у режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою суду від 14.04.2026.

16.04.2026 від позивача надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.

21.04.2026 від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради надійшли пояснення щодо клопотання позивача про призначення експертизи, які в подальшому надійшли до суду 27.04.2026 поштовим відправленням.

22.04.2026 від третьої особи (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса) надійшли заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи.

23.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи, в яких міститься клопотання про відкладання розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 23.04.2026 відкладено розгляд клопотання Одеської міської ради від 16.04.2026 про призначення судової експертизи, долучено до матеріалів справи подані пояснення та заперечення, відмовлено у клопотанні відповідача про вжиття щодо Одеської міської ради заходів у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами, відкладено розгляд клопотання про залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи або відмову у його задоволенні, задоволено клопотання про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 30.04.2026.

28.04.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 30.04.2026 поновлено відповідачу строк на подання доказів, відкладено розгляд клопотання про призначення судової експертизи та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.05.2026.

06.05.2026 від третьої особи (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса) надійшло клопотання про долучення доказів, в якому міститься клопотання про поновлення строку на їх подання.

Крім того, 06.05.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення.

07.05.2026 від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради надійшло клопотання про відкладання розгляду справи та проведення наступного засідання в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду.

07.05.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 07.05.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 21.05.2026.

Ухвалою від 21.05.2026 запропоновано учасникам судового провадження провести спільний огляд земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:43:001:0034 за участю представників учасників судового провадження, повноваження яких оформлені належним чином, у період часу до 03.06.2026 включно, у тому числі (але не виключно) на предмет наявності чи відсутності на вказаній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо); запропоновано надати суду спільний акт обстеження (належним чином засвідчену копію такого акту); відкладено підготовче засідання на 04.06.2026.

03.06.2026 від третьої особи (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса) надійшло клопотання про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 04.06.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.06.2026.

Протокольною ухвалою від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.06.2026.

25.06.2026 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до них доказів.

Протокольною ухвалою від 26.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.06.2026.

У судовому засіданні 29.06.2026 суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 29.06.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення на такі вмоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач у позові, з метою встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення рішенням Одеської міської ради від 07.07.2009 № 4438-V «Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року №1430-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі" та №1431-V "Про надання: згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі", затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі» (далі - рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 № 4438-V) затверджено попередній перелік територій рекреаційного призначення парків та скверів у м. Одесі.

Враховуючи вищевказане рішення від 07.07.2009 № 4438-V, з метою забезпечення формування земельних ділянок рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі та державної реєстрації права комунальної власності (територіальної громади) на них Одеською міською радою прийнято рішення від 30.06.2016 № 917-VII «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності рекреаційного призначення - парків та скверів», яким вирішено провести інвентаризацію земель комунальної власності загального користування рекреаційного призначення - парків та скверів та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності загального користування рекреаційного призначення - парків та скверів.

У подальшому рішенням Одеської міської ради від 18.07.2018 № 3487-VII внесені зміни до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V та доповнено перелік скверів Приморського району м. Одеси пунктом наступного змісту: « 40. Сквер, розташований напроти житлового будинку по вулиці Армійська, 8в».

З метою реалізації вищевказаних рішень Одеської міської ради між Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КОМ» (далі - ТОВ «ТЕРРА КОМ»), з іншої сторони, укладено договір від 06.06.2022 № 19 про розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності загального користування рекреаційного призначення за адресою: м. Одеса, сквер, розташований напроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-в, для благоустрою та утримання скверу.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476 (далі - Порядок № 476), з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, формування земельних ділянок, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування проводиться інвентаризація земель.

Пунктами 5, 6 Порядку № 476 визначено, що об`єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки (землі), в тому числі ті, на яких розміщені меліоративні мережі або їх складова частина (складові частини).

Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок, сукупності земельних ділянок (частин земельних ділянок) сільськогосподарського призначення, гідротехнічна меліорація яких може забезпечуватися меліоративною мережею (меліоративними мережами) організації водокористувачів. Під час проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи, визначені ст. 35 Закону України «Про землеустрій». Державна інвентаризація земель та земельних ділянок проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць окремих земель та земельних ділянок.

На виконання вищевказаного договору ТОВ «ТЕРРА КОМ» розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності загального користування рекреаційного призначення - для обслуговування та утримання парку/скверу за адресою: м. Одеса, сквер, розташований напроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-в, та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:43:001:0032, площа 0,4297 га, вид цільового призначення - 07.08 земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження.

Інвентаризація даної земельної ділянки проводилась з метою визначення складу угідь за фактичною ситуацією, її меж, розміру, якісного стану земель, а також узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право власності на земельну ділянку та у Державному земельному кадастрі.

Інвентаризація скверу здійснювалась за рахунок земель комунальної власності рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, сквер, розташований напроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-в у м. Одесі.

Замовником розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності загального користування рекреаційного призначення - скверу є Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, який є виконавчим органом Одеської міської ради та виконує повноваження у сфері регулювання земельних відносин.

Однак, як вказує позивач, на стадії підготовки проекту рішення про затвердження Одеською міською радою технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності рекреаційного призначення - скверу, розташованого напроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-в, кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:43:001:0032, площа 0,4297 га, вид цільового призначення - 07.08 земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження, з метою подальшої державної реєстрації за територіальною громадою міста Одеси права власності на вищевказану земельну ділянку стало відомо, що земельна ділянка скверу з кадастровим номером 5110137500:43:001:0032 набула статусу архівної та до даних Державного земельного кадастру замість неї внесені відомості про іншу земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034.

Крім того, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.08.2024, на підставі рішення «Службового виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих» від 29.05.1951 № 27 «Про відновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у довоєнний та повоєнний періоди для потреб Одеського Військового Округу» на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034 зареєстровано право власності за Міністерством оборони України (державою).

З метою встановлення причин та підстав набуття земельної ділянки скверу з кадастровим номером 5110137500:43:001:0032 статусу архівної Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 11.10.2024 № 3120/340-24 повідомило, що відповідно до даних Державного земельного кадастру від 23.12.2022 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої ТОВ «ТЕРРА КОМ», зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:43:001:0032, площею 0,4297 га, за адресою: м. Одеса, сквер, розташований навпроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-в, цільове призначення - 07.08 земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування, категорія земель - землі рекреаційного призначення.

Разом з цим, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області повідомлено про надходження до нього листів Головного управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України (зареєстровані в Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області від 25.04.2023 № 21-1605/0/1-23 та від 07.12.2023 № 21-5650/0/1-23) щодо скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:43:001:0032, оскільки межі даної земельної ділянки перетинаються із земельною ділянкою, на якій нібито розташовано нерухоме майно Міністерства оборони України.

Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області проінформовано про надходження до нього листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.05.2023 № 22-28-0.214-4373/2-23, до якої, в свою чергу, з аналогічним за змістом листом за вх. № 5-11822/0/1-23 від 25.04.2023 також звернулось Головне управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України про вжиття невідкладних заходів щодо виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:43:001:0032.

Так, відповідно до вищезгаданого листа Головного управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України останнє стверджувало, що земельна ділянка скверу з кадастровим номером 5110137500:43:001:0032, яка відноситься до земель комунальної власності і перенесена до архівного шару, використовується діючою військовою частиною НОМЕР_1 .

В обґрунтування права користування вищевказаною земельною ділянкою Головним управлінням земель оборони та фондів Міністерства оборони України надано рішення «Службового виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих» від 29.05.1951 № 27 «Про відновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у довоєнний та повоєнний періоди для потреб ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Обґрунтовуючи наявність на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, Головним управлінням земель оборони та фондів Міністерства оборони України до свого листа долучено витяг з Державного реєстру речових прав від 20.10.2023 № 351243001, відповідно до якого за Міністерством оборони України зареєстровано нежитлові приміщення військової комендатури, площею 2476,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також Головне управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України повідомило, що на підставі розпорядження голови Одеської обласної військової адміністрації від 12.10.2022 № 645/А-2022 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок Міністерства оборони України» проводяться землевпорядні роботи щодо інвентаризації земельних ділянок, однак наявність зареєстрованої у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:43:001:0032 перешкоджає проведенню інвентаризації земель та подальшій їх реєстрації за оборонним відомством.

Враховуючи викладене, як вказує позивач, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області були вчинені дії, що призвели до набуття земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5110137500:43:001:0032 статусу архівної, тобто здійснено перенесення її до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного реєстру, чим фактично позбавлено територіальну громаду м. Одеси прав на цю земельну ділянку.

У подальшому на підставі розпорядження голови Одеської обласної військової адміністрації від 12.10.2022 № 645/а-2022 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок Міністерства оборони України» ТОВ "Ветеранський бізнес "Геодезія Топографія Землеустрій Архітектура" 15.12.2023 розроблено іншу (власну) технічну документацію із землеустрою та внесені відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034, площею 0,4365 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 10, цільове призначення - 15.01 для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив витребувати з незаконного володіння Міністерства оборони України на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034, площею 0,4365 га, яка розташована напроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-в у м. Одесі.

Заперечуючи проти задоволенні позову у даній справі, відповідач вказує, що:

- підставою користування земельними ділянками військового містечка оборонним відомством є рішення «Службового виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих» від 29.05.1951 року № 27 «Про відновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у довоєнний та повоєнний періоди для потреб ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Відповідно до згаданого Рішення на даній земельній ділянці було розміщено військове містечко, про що наявний запис "ІНФОРМАЦІЯ_3);

- за результатами розроблення документації із землеустрою земельні ділянки (бюджетні) сформовані та зареєстроване право користування на них в Державному реєстрі речових прав, а саме: - 0,7333 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110137500:43:001:0033, державна реєстрація земельної ділянки 25.04.2023, номер відомостей про речове право: 50092880, власником визначено Міністерство оборони України; - 0,4365 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110137500:43:001:0034 - розробник ТОВ "Ветеранський бізнес "Геодезія Топографія Землеустрій Архітектура", державна реєстрація земельної ділянки 08.08.2024, номер відомостей про речове право: 56230400, власником визначено Міністерство оборони України;

- власником земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034, яка є предметом розгляду справи № 916/3028/25, є держава в особі Кабінету Міністрів України (з делегуванням права ініціативи до Міністерству оборони України), вказана земельна ділянка обліковується в Квартирно-експлуатаційному відділі міста Одеса (КЕВ м. Одеса), який, у свою чергу, є постійним користувачем (балансоутримувачем) цієї земельної ділянки;

- згідно зі статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування;

- згадана земельна ділянка площею 0,4365 га, на якій розміщене військове містечко, відноситься до категорії земель оборони, перебуває у відповідача на праві оперативного управління, а у КЕВ м. Одеса - на праві користування, тому в Одеської міської ради (позивача) не виникло жодних прав на дану земельну ділянку, відтак не може йти мови про її витребування, адже позивач не є її власником і не має жодних повноважень в силу закону розпоряджатись цією земельною ділянкою в межах повноважень та приймати будь-які рішення щодо неї;

- відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель оборони.

Крім того, відповідачем 28.04.2026 подано відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.04.2026 № 808/7398 з додатками, в якій зокрема, вказується, що територія військового містечка № НОМЕР_2 перебувала в користуванні військ ІНФОРМАЦІЯ_1 ще у довоєнний період (до 1941 року). Рішенням звуженого виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 29.05.1951 № 27 "Про відновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у воєнний та повоєнний періоди для потреб ІНФОРМАЦІЯ_1 " було підтверджено та відновлено право землекористування та право Одеського військового округу на 26 будівель військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2.

Також додатками до вказаної відповіді додані технічний паспорт комплексу будівель від 10.10.2023 та витяг з Наказу начальника Одеського гарнізону від 01.02.2024 № 4.

З технічного паспорту вбачається, що на земельній ділянці кадастровий номер: 5110137500:43:001:0034, загальною площею: 0,4365 га, наявне майно (допоміжна будівля насосної станції та пожежна водойми), які з 2018 року зареєстровані за Міністерством оборони України, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Також відповідачем 03.06.2026 долучено спільний акт огляду від 02.06.2026, який затверджено начальником КЕВ м. Одеса 02.06.2026 та підписано начальником виробничого відділення КЕВ м. Одеса Олександром Мещеряковим, інженером відділу експлуатації КЕВ м. Одеса працівником ЗСУ Сергієм Кіровим та представником Одеської міської ради начальника відділу судової роботи юридичного управління департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради Кароліною Карапиш, начальником першого відділу управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради Ігорем Хрищановичем.

У вказаному акті зафіксовано, що на земельній ділянці кадастровий номер: 5110137500:43:001:0034, загальною площею: 0,4365 знаходиться майно - допоміжна будівля насосної станції та пожежна водойма, які належать на праві власності Міністерству оборони України.

Крім того, при спільному огляді було здійснено відеофіксацію процесу спільного огляду спірної земельної ділянки.

Третя особа (Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради) у поясненнях підтримала позовні вимоги Одеської міської ради.

У свою чергу, третя особа (Квартирно-експлуатаційний відділ міста) проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що землі оборони перебувають лише в користуванні Міністерства оборони України, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, виключно Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про припинення права користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони. З огляду на викладене та вимоги п. «в» ч. 4 ст. 84 ЗК України, зазначена земельна ділянка не могла бути передана з державної до земель приватної чи комунальної власності в силу її приналежності за цільовим призначенням до земель оборони. Держава є власником земель оборони за законом.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

Статтею 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, предметом дослідження у справах такої категорії є, в першу чергу, з`ясування питання хто саме є власником спірного майна.

Крім того, судом враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2019 у справі № 48/340 зокрема, стосовно того, що ефективним способом захисту права неволодіючого власника майна до володіючого, на його думку, невласника є звернення з віндикаційним позовом, тобто з позовом про витребування майна.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов не володіючого власника до володіючого не власника.

Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника «фізично» (фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо) або «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Так, як вказано судом вище, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034, яка є предметом розгляду справи № 916/3028/25, є держава, вказана земельна ділянка оформлена на підставі рішення «Службвого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих» від 29.05.1951 року № 27 «Про відновлення прав землекористування, а такок прав на будівлі, відведені у довоєнний та повоєнний періоди для потреб Одеського військового округу».

Відповідно до згаданого рішення на даній земельній ділянці було розміщено військове містечко, про що наявний запис "Городок № 5, Артиллерийский переулок".

Крім того, як вбачається з технічного паспорту та акту спільного огляду від 02.06.2026 на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034, загальною площею: 0,4365 га наявне майно, зокрема, допоміжна будівля насосної станції та пожежна водойма, які з 2018 року зареєстровані за Міністерством оборони України, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

При цьому, суд вказує, що відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визнаються земельні ділянки, призначені для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, для розміщення військових частин, військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління зазначених органів та/або входять до структури Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також для розміщення господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі та функції з управління корпоративними правами держави у статутних капіталах яких здійснюють зазначені органи, за винятком господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно з ч. 2 вказаної норми землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Крім того, відповідно до пункту в) частини 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони.

Як вбачається з Інформації з державного земельного кадастру категорія земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034 - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення вказаної земельної ділянки - 15.01 Для забезпечення діяльності, а також розміщення військових частин, військовий навчальних закладів, установ та організацій, що входять до структур Збройних Сил України.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034, загальною площею: 0,4365 належить до земель оборони та відповідно до вищевказаних норм Земельного кодексу України не може бути передана з державної у комунальну власність.

Суд зауважує, що позивачем розроблялась документація на земельну ділянку з іншим кадастровим номером 5110137500:43:001:0032, яка в подальшому набула статусу архівної, у зв`язку з реєстрацією за відповідачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034.

Для з`ясування обставин накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 5110137500:43:001:0032 та 5110137500:43:001:0034 одна на одну суд ухвалою від 24.11.2025 призначив проведення експертного дослідження.

Поряд з цим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 скасовано та зауважено, що питання накладення земельних ділянок одна на одну "повинно досліджуватись у спорі про усунення перешкод у користуванні, а не у віндикаційному спорі, як у даній справі, таким чином, проведення судової експертизи не є обов`язковим, беззаперечно необхідним, та загрожує ґрунтовному розгляду справи".

Між тим, питання усунення перешкод у користуванні майном не є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про витребування з незаконного володіння відповідача на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:43:001:0034, площею 0,4365 га, яка розташована навпроти житлового будинку по вул. Армійська, 8-в у м. Одесі.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду у справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.07.2026.

Суддя О.Г. Удалова