Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №904/7400/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Дніпро Справа № 904/7400/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Демчини Т. Ю., Кучеренко О. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 (суддя Панна С. П., м. Дніпро, повне рішення складено 11.05.2026) у справі № 904/7400/25

за позовом фізичної особи-підприємця Сидорової Олени Сергіївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради, 51931, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул. Героїв-рятувальників, буд.14, код ЄДРПОУ 34827358

про стягнення збитків у розмірі 14 800,00 грн,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Фізична особи-підприємець Сидорова Олена Сергіївна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради про стягнення збитків у розмірі 14 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме прийняття відповідачем незаконного рішення, що призвело до понесення позивачем збитків.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 у справі № 904/7400/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на користь фізичної особи-підприємця Сидорової Олени Сергіївни збитки у розмірі 14800,00 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між збитками, заявленими позивачем до стягнення, та протиправною поведінкою відповідача існує прямий причинний зв`язок, оскільки саме неправомірні дії відповідача - визнане рішеннями Антимонопольного комітету України № 16513-р/пк-пз, № 16514-р/пк-пз, № 16515-р/пк-пз від 04.11.2025 незаконне відхилення тендерних пропозицій позивача з порушенням пункту 44 Особливостей та застосуванням дискримінаційного підходу, що є порушенням статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" - стали безпосередньою підставою для звернення позивача зі скаргами до АМКУ та понесення нею відповідних витрат.

Суд виходив з того, що для задоволення вимог про відшкодування збитків за статтею 1166 ЦК України необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення - протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між ними та вини заподіювача, - при цьому вина відповідача презюмується і не підлягає доведенню позивачем, а відповідач, своєю чергою, не довів відсутності своєї вини при прийнятті рішення, яке було прийнято з порушенням чинного законодавства.

Суд також виходив з того, що з огляду на встановлені рішеннями АМКУ істотні порушення Закону України "Про публічні закупівлі", понесені позивачем витрати - 4 500,00 грн на банківські гарантії, 10 000,00 грн на юридичні послуги за звернення до АМКУ та 300,00 грн за отримання витягу з реєстру обтяжень - є об`єктивною необхідністю та збитками у розумінні статті 22 ЦК України, оскільки ці кошти були сплачені позивачем саме для відновлення свого порушеного права.

При цьому суд врахував, що рішення про відміну процедур закупівлі, прийняте відповідачем на підставі підпункту 3 пункту 50 Особливостей у зв`язку зі скороченням бюджетних видатків, не спростовує наявності складу цивільного правопорушення та не усуває підстав для відшкодування збитків, оскільки протиправна поведінка відповідача (незаконне відхилення пропозицій позивача) вже мала місце раніше і саме вона спричинила понесені позивачем витрати.

Виходячи з наведеного та встановивши доведеність позивачем усіх складових цивільного правопорушення, суд дійшов висновку про наявність передумов для відшкодування збитків та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 у справі №904/7400/25, у якій просить дане рішення скасувати повністю, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, стягнути судовий збір.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт (Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради) не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважаючи, що його висновки не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставами для скасування рішення відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України.

Основний довід апелянта полягає в тому, що суд першої інстанції неправильно застосував статтю 1166 ЦК України, оскільки для відшкодування шкоди необхідно довести сукупність чотирьох елементів - неправомірність поведінки, наявність шкоди, причинний зв`язок та вину завдавача шкоди, - тоді як у матеріалах справи, на переконання апелянта, відсутні докази наявності безпосереднього причинного зв`язку між його діями та понесеними позивачем витратами, а також відсутні докази його вини. Зокрема, апелянт наголошує, що позивачем не доведено наявність у неї права на повторний розгляд тендерної пропозиції, а рішення Антимонопольного комітету України, на які посилався суд, зобов`язували лише скасувати рішення про відхилення пропозиції та про визначення переможця закупівель, але не зобов`язували апелянта повторно проводити процедуру закупівлі чи повторно розглядати пропозицію позивача. Апелянт підкреслює, що ці рішення АМКУ жодним чином не стосуються протокольних рішень уповноваженої особи № 302, № 303, № 304 від 11.12.2025, якими торги були відмінені, а позивач ці рішення про відміну торгів не оскаржував ні до суду, ні до АМКУ.

Апелянт наполягає, що закупівлі були відмінені виключно на підставі підпункту 3 пункту 50 Особливостей здійснення публічних закупівель (постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022) через скорочення обсягів бюджетних видатків згідно з рішенням Кам`янської міської ради від 28.11.2025 № 4317-81/VIII, а не через порушення, встановлені АМКУ, - тобто, за твердженням апелянта, наявність чи відсутність рішень АМКУ жодним чином не впливає на правомірність відміни торгів через брак коштів, а сам він прав позивача не порушував.

Апелянт також вважає помилковим застосування судом частини 2 статті 22 ЦК України, стверджуючи, що витрачені позивачем кошти (на банківські гарантії, юридичні послуги з оскарження до АМКУ та отримання витягу з реєстру обтяжень) не є збитками в розумінні цієї норми, оскільки відповідно до умов тендерної документації (розділ III, розділ V) усі витрати, пов`язані з підготовкою, поданням та забезпеченням тендерної пропозиції, учасник несе самостійно за рахунок власних коштів, і замовник не відповідає за ці витрати незалежно від результату торгів, у тому числі в разі їх відміни. На цій підставі апелянт стверджує, що суд неправильно застосував і пункти 29, 32 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо понять тендерної документації та тендерної пропозиції.

Крім того, апелянт вказує на порушення судом статей 73, 74, 76 ГПК України, оскільки, на його думку, рішення АМКУ є неналежними доказами, які не стосуються предмета спору, а суд не мав доказів ані причинного зв`язку, ані вини апелянта.

Апелянт також посилається на судову практику - постанову Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 910/12166/17 та рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2021 у справі № 906/1290/19 - які, на його переконання, є ідентичними цій справі, але не були враховані судом першої інстанції.

На підставі викладеного апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, ухваленим з порушенням статті 236 ГПК України, і просить його скасувати, відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Фізична особа-підприємець Сидорова Олена Сергіївна подала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради та вважає її необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на наступне.

Твердження скаржника про неправильне застосування судом статей 22, 1166 ЦК України та пунктів 29, 32 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", начебто суд не довів наявність усіх складових цивільного правопорушення, спростовується самим текстом рішення: судом встановлено наявність збитків, протиправну поведінку заподіювача шкоди (підтверджену рішенням уповноваженого органу) та причинний зв`язок між ними. Щодо вини - вона презюмується, а відповідач не довів її відсутності. Ці висновки підтверджені сукупністю доказів: рішеннями Антимонопольного комітету України № 16513-р/пк-пз, 16514-р/пк-пз, 16515-р/пк-пз від 04.11.2025, якими презюмується вина скаржника та встановлено його неправомірні дії; платіжними дорученнями, що підтверджують розмір понесеної позивачем шкоди; поясненнями сторін, які встановлюють причинний зв`язок між неправомірним відхиленням тендерної пропозиції позивача та витратами, яких він зазнав, звертаючись до АМКУ. Крім того, згідно зі статтями 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана незаконним рішенням органу місцевого самоврядування, відшкодовується незалежно від вини, а вина скаржника додатково встановлена самими рішеннями АМКУ.

Довід скаржника про те, що суд ігнорував умови тендерної документації щодо непокриття витрат учасника на підготовку тендерної пропозиції, є нерелевантним, оскільки позивач вимагає не відшкодування витрат за тендером, а стягнення збитків від протиправних дій скаржника - відносини, які регулюються іншими нормами (статті 22, 1166, 1173, 1174 ЦК України). Так само необґрунтованим є заперечення доказової сили рішень АМКУ: ці рішення прямо стосуються процедури закупівлі, в якій позивачу було незаконно відмовлено, встановлюють факт дискримінаційного відхилення його пропозиції та порушення статті 5 Закону, а також є підставою витрат позивача, які він просить відшкодувати.

Посилання скаржника на пункт 50 Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022) як на підставу відсутності вини також не заслуговує на увагу: рішення про відміну процедури торгів прийнято скаржником 22.12.2025 - значно пізніше, ніж було вчинено порушення, зафіксоване рішеннями АМКУ від 04.11.2025, а тому пізніше право на відміну торгів жодним чином не усуває наслідків раніше вчиненого порушення прав позивача.

Посилання скаржника на судову практику є необґрунтованим: обставини постанови Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 910/12166/17 не є подібними, оскільки там позов стосувався визнання рішення тендерного комітету незаконним, тоді як у цій справі незаконність рішень уже встановлена АМКУ, і вина відповідача презюмується. Щодо справи № 906/1290/19 - рішення суду першої інстанції в ній суперечить сталій практиці апеляційних судів (зокрема постановам Північно-західного апеляційного господарського суду, Центрального апеляційного господарського суду та Північного апеляційного господарського суду у наведених справах), які є остаточними в цій категорії спорів.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 у справі № 904/7400/25 - без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Стефанів Т. В., судді: Демчина Т. Ю., Кучеренко О. І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 у справі № 904/7400/25. Витребувано матеріали справи №904/7400/25 у Господарського суду Дніпропетровської області. Розгляд справи призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

30.09.2025 Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради оприлюднив на веб-порталі уповноваженого органу оголошення про проведення трьох процедур закупівель: № UA-2025-09-30-011773-a (придбання меблів для спальні, їдальні, зберігання одягу та інвентарю), № UA-2025-09-30-011803-a (придбання стільців) та № UA-2025-09-30-011854-a (придбання столів). ФОП Сидорова Олена Сергіївна подала свої тендерні пропозиції на участь у зазначених закупівлях.

Відповідно до умов тендерної документації, встановлених замовником, учасники повинні були надати банківські гарантії. На виконання цієї вимоги позивач отримала банківські гарантії за кожною із трьох закупівель, сплативши по 1 500,00 грн за кожну (разом 4 500,00 грн), що підтверджується платіжними інструкціями № 1, № 3 та № 5 від 10.10.2025. Також позивачем було отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, за що сплачено 300,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 10.10.2025.

20.10.2025 відповідач відхилив тендерні пропозиції позивача з мотивів невідповідності умовам тендерної документації, а 23.10.2025 оприлюднив повідомлення про намір укласти договір з ФОП Сімчук Г. І., яку визнано переможцем усіх трьох тендерів.

Не погодившись із відхиленням своїх пропозицій, 24.10.2025 позивач подала скарги до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Для підготовки та подання цих скарг позивач уклала договір про надання юридичних послуг № С000775 від 22.10.2025 та сплатила за нього 10 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 60 від 23.10.2025.

За результатами розгляду скарг АМКУ 04.11.2025 прийняв рішення № 16513-р/пк-пз, № 16514-р/пк-пз та № 16515-р/пк-пз, якими скарги позивача задоволено частково: відповідача зобов`язано скасувати рішення про відхилення тендерних пропозицій ФОП Сидорової О. С. та рішення про визначення ФОП Сімчук Г. І. переможцем за всіма трьома процедурами закупівель. У цих рішеннях АМКУ встановив, що пропозицію позивача було неправомірно відхилено замовником, чим порушено пункт 44 Особливостей, а застосувавши дискримінаційний підхід при розгляді пропозицій та неправомірно визначивши переможця, замовник порушив право позивача на об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі, що є порушенням статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Судом встановлено, що на виконання рішень АМКУ відповідач скасував рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача та про визначення переможця закупівель, що підтверджується протоколами уповноваженої особи № 296, № 297, № 298 від 28.11.2025. Водночас рішенням Кам`янської міської ради від 28.11.2025 № 4317-81/VIII обсяги видатків на придбання товарів за спірними закупівлями були скорочені, у зв`язку з чим відповідач, керуючись підпунктом 3 пункту 50 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, відмінив усі три процедури відкритих торгів, що підтверджується протокольними рішеннями уповноваженої особи № 302, № 303, № 304 від 11.12.2025.

Судом досліджено платіжні документи, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат, а також пояснення сторін, і встановлено прямий причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача (неправомірним відхиленням тендерної пропозиції позивача, встановленим рішеннями АМКУ) та понесеними позивачем витратами у загальному розмірі 14 800,00 грн, які складаються з вартості банківських гарантій (4 500,00 грн), послуг з підготовки та подання скарг до АМКУ (10 000,00 грн) та вартості витягу з реєстру обтяжень (300,00 грн). Судом також встановлено, що відповідач не довів відсутності своєї вини у прийнятті рішення, яке було визнано АМКУ прийнятим з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, а рішення про відміну торгів було прийняте значно пізніше встановленого порушення і не пов`язане з ним.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі про стягнення з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на користь фізичної особи-підприємця Сидорової Олени Сергіївни збитки у розмірі 14800,00грн.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 у справі № 904/7400/25, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на користь фізичної особи-підприємця Сидорової Олени Сергіївни збитки у розмірі 14 800,00 грн, а також судовий збір у розмірі 3028,00грн.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим з огляду на таке.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України). При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди за наявності правопорушення, що потягло її виникнення.

За приписами ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснено у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992р. збитки, заподіяні особі внаслідок порушення її цивільного права підлягають відшкодуванню в повному обсязі особою, яка їх заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема протиправна поведінка заподіювача шкоди, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Зокрема, ЗУ "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015р. встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст.12 Закон України "Про публічні закупівлі", закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Згідно ст.20 ЗУ "Про публічні закупівлі", відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

У відповідності до ст.28 ЗУ "Про публічні закупівлі", оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок є ціна.

Частиною 4 ст.28 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

Статтею 30 ЗУ "Про публічні закупівлі" встановлено, що інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Згідно ч.1 ст.18 ЗУ "Про публічні закупівлі", скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з тим, що позивач подала тендерні пропозиції на участь у трьох процедурах закупівель (№ UA-2025-09-30-011773-a, № UA-2025-09-30-011803-a, № UA-2025-09-30-011854-a), для чого отримала банківські гарантії на суму 4 500,00 грн та витяг з реєстру обтяжень на суму 300,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Відповідач 20.10.2025 неправомірно відхилив ці пропозиції, а 23.10.2025 визначив переможцем іншого учасника. Це змусило позивача звернутися зі скаргами до Антимонопольного комітету України, понісши додаткові витрати у розмірі 10 000,00 грн на юридичні послуги. Рішеннями АМКУ № 16513-р/пк-пз, № 16514-р/пк-пз, № 16515-р/пк-пз від 04.11.2025 прямо встановлено, що пропозиція позивача була неправомірно відхилена замовником, який порушив пункт 44 Особливостей та застосував дискримінаційний підхід, чим порушив право позивача на об`єктивне та неупереджене визначення переможця, що є порушенням статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Колегія суддів виснує, що рішення АМКУ є належним і допустимим доказом, оскільки саме вони встановлюють факт протиправної поведінки відповідача, що лежить в основі спірних правовідносин, а не факт відміни торгів через скорочення видатків, який відповідач намагався протиставити позовним вимогам. Суд правильно розмежував ці дві обставини: рішення про відміну торгів (протоколи № 302, № 303, № 304 від 11.12.2025), прийняте на підставі підпункту 3 пункту 50 Особливостей через скорочення бюджетних видатків, є більш пізньою і самостійною подією, яка жодним чином не усуває наслідків раніше вчиненого порушення прав позивача, встановленого рішеннями АМКУ від 04.11.2025.

Висновок суду про наявність прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем витратами є цілком логічним і випливає з встановленої судом послідовності подій: саме неправомірне відхилення тендерної пропозиції стало підставою для звернення зі скаргами до АМКУ та понесення пов`язаних із цим витрат. Кваліфікація судом сплачених коштів (за банківські гарантії, юридичні послуги та витяг з реєстру) як збитків у розумінні статті 22 ЦК України також є правильною, оскільки ці витрати позивач мусила понести саме для відновлення свого порушеного права, а не в звичайному порядку участі в тендері, що відрізняє цю ситуацію від загального правила про непокриття витрат учасника закупівлі.

Твердження апелянта про відсутність доказів причинного зв`язку та вини не відповідає дійсності, оскільки саме послідовність подій, встановлена судом першої інстанції, беззаперечно доводить причинний зв`язок: неправомірне відхилення тендерної пропозиції позивача (встановлене рішеннями АМКУ № 16513-р/пк-пз, № 16514-р/пк-пз, № 16515-р/пк-пз від 04.11.2025) стало безпосередньою причиною, через яку позивач була змушена звертатися зі скаргами до Антимонопольного комітету, укладати договір про надання юридичних послуг та нести пов`язані з цим витрати. Без неправомірної поведінки апелянта потреби в цих витратах не виникло б, що і є прямим причинним зв`язком у розумінні статті 1166 ЦК України. Щодо вини - апелянт помилково перекладає тягар доказування: за загальним правилом цивільного права вина заподіювача шкоди презюмується, а спростувати цю презумпцію мав саме апелянт, чого він не зробив ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі. Крім того, рішення АМКУ, яким констатовано порушення статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" та дискримінаційний підхід замовника, саме по собі є достатнім підтвердженням протиправності поведінки апелянта.

Довід про те, що рішення АМКУ нібито не мають відношення до предмета спору і є неналежними доказами, є неспроможним. Предметом спору є не саме рішення про відміну торгів, а збитки, завдані позивачу попереднім неправомірним відхиленням її тендерної пропозиції. Рішення АМКУ прямо стосуються цієї процедури закупівлі та достеменно встановлюють факт порушення прав позивача, а тому є належними і допустимими доказами в розумінні статей 76, 73 ГПК України. Аргумент, що ці рішення не оцінюють протокольні рішення про відміну торгів від 11.12.2025, не має значення, оскільки позивач і не вимагає визнання незаконними цих останніх рішень - його вимога стосується виключно збитків, спричинених більш раннім неправомірним відхиленням пропозиції.

Посилання апелянта на те, що відміна торгів через скорочення бюджетних видатків на підставі підпункту 3 пункту 50 Особливостей нібито усуває його відповідальність, є юридично некоректним, оскільки право замовника відмінити торги через брак фінансування є самостійною підставою, не пов`язаною з попереднім неправомірним відхиленням пропозиції позивача. Рішення про відміну торгів (протоколи № 302, № 303, № 304 від 11.12.2025) прийнято значно пізніше вчиненого порушення (04.11.2025), а тому не може виправдати вже завдану шкоду чи усунути обов`язок її відшкодування.

Довід про незастосовність статті 22 ЦК України через положення тендерної документації щодо непокриття витрат учасника є хибним по суті, оскільки позивач вимагає відшкодування не звичайних витрат на участь у тендері, а збитків, завданих саме протиправними діями замовника, підтвердженими рішеннями АМКУ. Умова тендерної документації про самостійне несення витрат учасником регулює звичайний розподіл комерційних ризиків у межах правомірно проведеної процедури закупівлі і не може застосовуватися до ситуації, коли витрати виникли внаслідок доведеного порушення замовником вимог закону - це принципово інші за правовою природою відносини, що регулюються не умовами тендерної документації, а нормами деліктного права (статті 22, 1166, 1173, 1174 ЦК України).

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 910/12166/17 та рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2021 у справі № 906/1290/19 є необґрунтованим, оскільки обставини цих справ не є подібними: у справі № 910/12166/17 йшлося про визнання незаконним рішення тендерного комітету як передумову для подальшого стягнення шкоди, тоді як у цій справі незаконність рішень замовника вже встановлена компетентним органом (АМКУ), що виключає необхідність додаткового доведення протиправності. Рішення суду першої інстанції у справі № 906/1290/19 також не може вважатися усталеною практикою, оскільки суперечить численним постановам апеляційних господарських судів з аналогічної категорії спорів.

Отже, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів судом першої інстанції та не спростовують встановленої сукупності елементів цивільного правопорушення - протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку та вини, - а тому підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції у справі щодо стягнення 14 800,00 грн збитків з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 у справі № 904/7400/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 у справі № 904/7400/25 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя О. І. КУЧЕРЕНКО

Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА