Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №910/11423/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2026 р. Справа № 910/11423/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Сковородіної О.М.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.07.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026

повний текст рішення складено 04.06.2026

у справі № 910/11423/25 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

про стягнення 29 346 402,10 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (відповідач) про стягнення 29 346 402,10 грн, з них: 3% річних - 9 524 751,20 грн та інфляційних втрат - 19 821 650,90 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання за договором № 2301/02/21 від 15.09.2021 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за період січень - березень 2023 року, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 9 524 751,20 грн 3% річних та 19 821 650,90 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11423/25, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 зупинено провадження у справі № 910/11423/25 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/881/24 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 поновлено провадження у справі № 910/11423/25 та призначено підготовче засідання.

13.05.2026 Господарським судом міста Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/11423/25 у позові відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що наявність у позивача заборгованості перед Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за придбану електричну енергію є відкладальною обставиною для оплати відповідачем послуг за договором від 15.09.2021 № 2301/02/21. Отже, в межах заявленого позивачем періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг за січень - березень 2023 року у відповідача не існувало. При цьому, судом першої інстанції було враховано, що матеріалами справи підтверджено існування в ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" перед ДП "НАЕК "Енергоатом" боргу у спірний період.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/11423/25, 12.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/11423/25 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано всіх фактичних обставин справи та норм чинного законодавства у спірних правовідносинах, що призвело до безпідставного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що саме АТ «Гарантований покупець», здійснюючи своєчасну оплату постачальникам універсальних послуг за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, сприяє недопущенню настання відповідних відкладальних обставин, на які посилається відповідач. Однак, відповідач умисно ухилявся від своєчасного проведення розрахунків за договором, формально обмежившись посиланням на відкладальну обставину. Ухвалюючи оскаржуване рішення судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи позивача щодо відсутності у спірних правовідносинах відкладальних обставин та як наслідок дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" у справі № 910/11423/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Коробенко Г.П., Сковородіна О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11423/25.

22.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11423/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11423/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 та призначено розгляд справи на 16.07.2026.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/11423/25 залишити без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 15.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - позивач, постачальник) та Державним підприємством "Гарантований покупець" (надалі - відповідач, замовник), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Гарантований покупець", укладено договір № 2301/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (надалі - договір), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов`язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуги), а замовник зобов`язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (зі змінами).

Відповідно до п. 3 договору (в редакції додаткової угоди № 3769/04/24 від 03.06.2024) строк надання послуг з 01.10.2021 по 30.04.2025.

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 4 договору).

За умовами п. 7 договору оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:

перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

другий платіж - до 3 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

третій платіж - до 9 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

четвертий платіж - до 15 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

п`ятий платіж - до 21 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

шостий платіж - до 14 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п`яти платежів.

У разі, якщо дата платежу припадає на вихідний/святковий день, такий платіж здійснюється на наступний робочий день після такого вихідного/святкового дня. Якщо сумарна сплата замовником постачальнику прогнозної вартості за розрахунковий місяць (сума перших п`яти платежів) перевищує вартість послуги, що зазначена в акті приймання-передачі послуг, постачальник здійснює повернення замовнику різниці до 15 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

В п. 8 договору визначено, що фактична вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником відповідно до додатка 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на підставі фактичних даних.

Факт надання та отримання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг (п. 10 договору).

Відповідно до п. 34 договору (в редакції додаткової угоди № 3769/04/24 від 03.06.2024) строк його дії встановлено з 15.09.2021 по 30.04.2025.

На виконання умов договору № 2301/02/21 від 15.09.2021 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів на загальну суму 3 947 718 923,59 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуг: від 31.01.2023 на суму 1 245 484 168,21 грн, від 28.02.2023 на суму 1 387 247 736,52 грн, від 31.03.2023 на суму 1 314 986 958,86 грн.

За доводами позивача, відповідач за надані послуги розрахувався в повному обсязі, однак з простроченням строку виконання зобов`язання.

Позивач, вважаючи порушеними свої права внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору від 15.09.2021 № 2301/02/21 в частині своєчасної оплати наданих послуг, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9 524 751,20 грн 3% річних та 19 821 650,90 грн інфляційних втрат.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на існування відкладальної обставини відповідно до умов договору та підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483, яка звільняє відповідача від обов`язку здійснювати оплату за надані позивачем послуги, а саме: наявність заборгованості позивача перед Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за придбану електричну енергію. Крім того, заявлені в межах даної справи 3% річних та інфляційні втрати були предметом розгляду справи № 910/1197/23, у зв`язку з чим відповідачем заявлено про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії", який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії.

Згідно з пунктом 96 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасник ринку електричної енергії - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець і споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець електричної енергії - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.

За змістом пунктів 67, 93 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги; універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Колегія суддів зазначає, що розділом ХІІІ Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема, врегульовано питання щодо забезпечення загальносуспільних інтересів у процесу функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Як передбачено пунктом 2 частини 2 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", до спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить виконання функцій постачальника універсальних послуг.

05.06.2019 Кабінетом Міністрів України постановою № 483 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії (надалі - Положення), яким визначено, що спеціальні обов`язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії як, зокрема, постачальники універсальних послуг, гарантований покупець (п. 4 Положення)

Пунктом 5 Положення передбачено, що до спеціальних обов`язків, зокрема, належить:

- надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;

- надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками;

- придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у ДП "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 8 Положення гарантований покупець зобов`язаний укласти з виробниками договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг; оплачувати своєчасно та в повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг та операторів систем розподілу, на території яких здійснюється постачання електричної енергії населенню, заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.

Підпунктами 1, 3, 4, 6 пункту 9 Положення встановлено, що постачальники універсальних послуг зобов`язані здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку електричної енергії в обсягах, що необхідні для постачання побутовим споживачам; укласти з гарантованим покупцем договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг; своєчасно надавати гарантованому покупцю всі необхідні дані для розрахунку прогнозної та фактичної вартості послуги постачальників універсальних послуг та виконувати інші умови договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг; здійснювати купівлю стандартних продуктів BASE_M в обсязі мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами відповідного постачальника універсальних послуг за годину в аналогічному місяці попереднього року відповідно до умов, визначених пунктом 5 цього Положення.

За змістом частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому приписами статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено 15.09.2021 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як замовником, було укладено договір № 2301/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, відповідно до якого постачальник зобов`язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуги), а замовник зобов`язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (зі змінами).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору № 2301/02/21 від 15.09.2021 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів на загальну суму 3 947 718 923,59 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуг: від 31.01.2023 на суму 1 245 484 168,21 грн, від 28.02.2023 на суму 1 387 247 736,52 грн, від 31.03.2023 на суму 1 314 986 958,86 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 7 договору оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:

перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

другий платіж - до 3 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

третій платіж - до 9 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

четвертий платіж - до 15 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

п`ятий платіж - до 21 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

шостий платіж - до 14 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п`яти платежів.

У разі, якщо дата платежу припадає на вихідний/святковий день, такий платіж здійснюється на наступний робочий день після такого вихідного/святкового дня. Якщо сумарна сплата замовником постачальнику прогнозної вартості за розрахунковий місяць (сума перших п`яти платежів) перевищує вартість послуги, що зазначена в акті приймання-передачі послуг, постачальник здійснює повернення замовнику різниці до 15 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за надані послуги розрахувався в повному обсязі, однак з простроченням строку виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання за договором від 15.09.2021 № 2301/02/21 в частині своєчасної оплати наданих послуг, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 9 524 751,20 грн 3% річних та 19 821 650,90 грн інфляційних втрат.

В свою чергу, відповідач стверджує про існування відкладальної обставини відповідно до умов договору та підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483, яка звільняє його від обов`язку здійснювати оплату за надані позивачем послуги, а саме: наявність заборгованості позивача перед Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за придбану електричну енергію.

Також відповідач зазначає, що заявлені в межах даної справи 3% річних та інфляційні втрати були предметом розгляду справи № 910/1197/23, у зв`язку з чим відповідачем заявлено про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав і обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Тобто, укладаючи правочин із відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином із певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому в сторін існує лише відповідна вірогідність. Відкладальна обставина може полягати в діях як однієї зі сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але в будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та в момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.02.2026 у справі № 910/881/24.

Так, відповідач, обґрунтовуючи наявність у спірних правовідносинах відкладальної обставини, яка звільняє його від обов`язку здійснення оплати за надані позивачем послуги за договором від 15.09.2021 № 2301/02/21, покликається на положення підпункту 1 пункту 12 цього договору, відповідно до якого постачальник має право отримувати оплату вартості послуг з урахуванням вимог підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії, та приписи підпункту 2 пункту 8 цього Положення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення ДП "Гарантований покупець" зобов`язане оплачувати своєчасно та в повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності в постачальника універсальних послуг та операторів систем розподілу, на території яких здійснюється постачання електричної енергії населенню, заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" згідно з пунктом 5 цього Положення.

Тому, на думку відповідача, відкладальною обставиною є наявність заборгованості ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" як постачальника універсальних послуг перед ДП "НАЕК "Енергоатом".

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, вирішуючи питання про наявність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23, щодо застосування підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії зазначив таке.

За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець і споживачі.

Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори в довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням обмежень, визначених у частині 2 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники електричної енергії - державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, комунальні унітарні підприємства, юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток) належить комунальному підприємству або територіальній громаді, а також дочірні підприємства таких підприємств або юридичних осіб здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Наведені обмеження щодо укладення договорів купівлі-продажу електричної енергії та визначення їх умов, як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, містилися в Законі України "Про ринок електричної енергії" в редакціях, чинних як у періоді з березня 2022 року, так і на сьогоднішній день.

Кабінет Міністрів України постановою від 05.06.2019 № 499 затвердив Порядок проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, згідно з яким:

- аукціони у формі спеціальних сесій проводяться виключно за участю учасників аукціону, на яких покладено спеціальні обов`язки із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, в порядку та строки, що визначені відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, та з урахуванням умов, зазначених у пунктах 23- 27 цього Порядку, та/або для продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на аукціонах у формі спеціальних сесій з продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням умов, зазначених у пунктах 40- 46 цього Порядку, та/або для продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на аукціонах у формі спеціальних сесій з продажу пакетів лотів з урахуванням умов, зазначених у пунктах 47- 54 цього Порядку (пункт 5);

- з метою виконання суб`єктами ринку електричної енергії спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" та для оператора системи передачі електричної енергії і операторів систем розподілу електричної енергії для компенсації технологічних втрат електричної енергії на передачу / розподіл організатор аукціону проводить окремі спеціальні сесії (пункт 23);

- до участі у спеціальній сесії допускаються учасники аукціону - продавці та покупці, на яких покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (пункт 24);

- у разі проведення спеціальної сесії порядок організації і проведення аукціонів, укладення двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до цього Порядку та регламенту аукціону, крім порядку визначення рівня цін купівлі-продажу електричної енергії, а саме: ціни на електричну енергію в двосторонніх договорах купівлі-продажу електричної енергії не можуть перевищувати граничну ціну, визначену відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії. Особливості організації та проведення спеціальної сесії також визначаються регламентом аукціону (пункт 25);

- учасники аукціону, що беруть участь у спеціальних сесіях, зобов`язані виконувати обов`язкові умови продажу / купівлі (відпуску / відбору) електричної енергії відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії (пункт 26);

- покупці, які придбали на спеціальних сесіях з продажу пакетів лотів електричну енергію, зобов`язані: за результатами проведення спеціальної сесії з продажу пакетів за двосторонніми договорами укласти двосторонні договори купівлі-продажу з продавцями за визначеною на електронному аукціоні ціною; своєчасно та в повному обсязі оплачувати у грошовій формі придбану ними електричну енергію відповідно до укладених з продавцями двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії незалежно від факту її фізичного споживання (умова "take or pay") на умовах передоплати, визначеної у таких договорах; перерахувати продавцю (через організатора аукціону) гарантійний внесок у грошовій формі та на умовах, в розмірі та строки, що визначені у регламенті аукціону (підпункти 1, 2, 3 пункту 53);

- за результатами проведення спеціальної сесії з продажу пакетів лотів за двосторонніми договорами організатор аукціону формує аукціонні свідоцтва, на підставі яких між продавцями та покупцями укладаються двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії (пункт 54).

Наведене свідчить про те, що участь в аукціонах у формі спеціальних сесій можуть приймати виключно учасники аукціону (продавці та покупці), на яких покладено спеціальні обов`язки із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

За результатами аукціону на підставі аукціонного свідоцтва сторони укладають двосторонні договори, ціна купівлі-продажу електричної енергії в яких обмежується граничною ціною, визначеною відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії.

Після укладення двостороннього договору між учасниками, які брали участь у спеціальній сесії згідно з Порядком проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, процедура виконання договору не регулюється цим Порядком і організатор аукціону не має відношення до його виконання.

Таким чином, процедура укладення двостороннього договору за результатами проведення електронного аукціону чи без його проведення жодним чином не впливає на порядок та умови виконання договору, зокрема, і умови розрахунків за укладеною угодою. Відповідно, факт проведення чи непроведення електронного аукціону згідно з Порядком проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами жодним чином не впливає на розрахунки за договором, оскільки на етапі виконання договору в постачальника універсальних послуг наявне грошове зобов`язання, яке підлягає виконанню.

Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії шляхом укладення між ними окремих договорів. Спеціальні обов`язки покладаються на учасників ринку саме для забезпечення загальносуспільного інтересу, який полягає в наданні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (пункт 3 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії).

Крім того, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 зазначив про необхідність розмежовувати покладені на учасників ринку електричної енергії спеціальні обов`язки від механізму (способу) їх реалізації.

Відповідно до пункту 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії, до якого відсилає норма підпункту 2 пункту 8 цього Положення, придбання постачальниками універсальних послуг, що діють у торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у ДП "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_M для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" ("бази") за період M-3, де M - розрахунковий місяць.

Наведене, за висновком Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, свідчить про те, що до спеціального обов`язку постачальників універсальних послуг належить придбання ними у ДП "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE для постачання побутовим споживачам таких постачальників, тоді як проведення електронних аукціонів є механізмом реалізації вказаного обов`язку.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114 на час дії воєнного стану і до останньої доби місяця (включно), наступного за місяцем, у якому воєнний стан припинено або скасовано, учасники ринку електричної енергії, на яких згідно з Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії покладені спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії, зобов`язані забезпечити виконання вимог цього наказу та інших вимог зазначеного Положення в частині, що не суперечать наказу.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 також зазначив, що за змістом пунктів 2, 4 наказу Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114 ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов`язане забезпечити продаж електричної енергії постачальникам універсальних послуг, у тому числі тим, територією ліцензованої діяльності яких до об`єднання торгових зон була територія торгової зони "Острів Бурштинської ТЕС", за двосторонніми договорами без проведення електронних аукціонів. У свою чергу постачальники універсальних послуг зобов`язані здійснювати придбання електричної енергії за двосторонніми договорами без проведення електронних аукціонів у ДП "НАЕК "Енергоатом".

На підставі наведеного Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 виснував, що наказ Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114 за своїм змістом не скасовує, не змінює і не відміняє дію норм Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії, адже запроваджені в цьому наказі заходи на період дії воєнного стану є частиною механізму цього Положення, спрямованого на забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 виснував, що, застосовуючи приписи підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії у визначений наказом Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114 період (тобто на час дії воєнного стану і до його припинення/скасування), слід виходити з того, що обов`язок гарантованого покупця здійснити своєчасно та в повному обсязі оплату постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів обумовлений відсутністю в постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення, незалежно від придбання постачальником універсальних послуг електричної енергії за результатами проведення електронних аукціонів чи без проведення аукціонів.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.03.2026 у справі № 910/1848/23.

Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, колегія суддів зазначає, що наявність у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" є відкладальною обставиною при проведенні розрахунків між гарантованим покупцем і постачальником універсальних послуг із оплати вартості надання постачальником універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення. Обов`язок гарантованого покупця здійснити своєчасно та в повному обсязі оплату постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів обумовлений відсутністю в постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 Положення, незалежно від придбання постачальником універсальних послуг електричної енергії за результатами проведення електронних аукціонів чи без проведення аукціонів.

Судом встановлено, що у спростування доводів позивача відповідачем надано листи ДП "НАЕК "Енергоатом", зі змісту яких вбачається, що станом на 30.01.2023 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" існувала заборгованість перед ДП "НАЕК "Енергоатом" станом на 20.02.2023 - за січень та лютий 2023 року, станом на 13.03.2023 - за січень, лютий та березень 2023 року, станом на 03.04.2023 - за лютий, березень та квітень 2023 року.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача відкладальної обставини, яка звільняє його від обов`язку здійснення оплати за надані позивачем послуги за договором від 15.09.2021 № 2301/02/21.

Щодо доводів скаржника, що заявлені в межах даної справи 3% річних та інфляційні втрати були предметом розгляду справи № 910/1197/23, то колегія суддів зазначає, що в постанові Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/1197/23 зазначено, що розгляду в суді першої інстанції підлягали первісно заявлені позовні вимоги про стягнення 1 842 169 207,66 грн заборгованості, 11 347 174,68 грн пені, 3% річних у розмірі 26 921 846,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 60 876 652,81 грн, нарахованих за період з 04.03.2022 по 31.12.2022, тоді як у даній справі предметом спору є стягнення з% річних та інфляційних втрат за період з січня 2023 року по березень 2023 року.

Наведене свідчить про відсутність рішення суду з таким самим предметом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом першої інстанції зібраних у справі доказів, саме тільки посилання скаржника на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів оскаржуване судове рішення. Натомість зміст апеляційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи скаржника зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів.

На переконання колегії суддів, зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про дослідження наявних у справі доказів та встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення у цій справі.

При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи скаржника, фактично дублюють позицію позивача викладену у позовній заяві, яким суд першої інстанції надав належну оцінку при ухвалені оскаржуваного рішення.

Незгода скаржника з рішенням суду першої інстанції або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішенні, не свідчать про його незаконність.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/11423/25 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/11423/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 у справі № 910/11423/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/11423/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді О.М. Сковородіна

Г.П. Коробенко