Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №909/174/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: щодо усунення порушення прав власника

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №909/174/26

Суддя: Тищенко О.В.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. Справа№ 909/174/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Сибіги О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 15.07.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026

у справі №909/174/26 (суддя Привалов А.І.)

за первісним позовом Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі:

1) Івано-Франківської обласної державної адміністрації;

2) Міністерства оборони України;

до 1) Ямницької сільської ради Івано-Франківської області

2) Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Прикарпатський військовий лісгосп"

про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення

та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1"

до 1) Державного підприємства "Прикарпатський військовий лісгосп"

2) Міністерства оборони України

про визнання відсутності права постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства оборони України до Ямницької сільської ради Івано-Франківської області та Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" з позовними вимогами про усунення перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та користувачу Міністерству оборони України у розпорядженні та користуванні землями оборони, а саме: земельною ділянкою площею 0,4600 га, яка з кадастровим номером 2625882700:07:001:0003, що належить Ямницькій сільській раді та перебуває у користуванні Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка накладається на земельну ділянку, розташовану в межах виділу 19 кварталу 2 Луквицького військового лісництва, площею 6,4 га, шляхом:

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2625882700:07:001:0003 у Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги;

- скасування державної реєстрації речових прав (права власності та користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2625882700:07:001:0003 із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язання Ямницьку сільську раду та Товариство з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" повернути власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,4600 га, з кадастровим номером 2625882700:07:001:0003.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/174/26; суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Прикарпатський військовий лісгосп".

27.02.2026 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області від Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" надійшов зустрічний позов до Державного підприємства "Прикарпатський військовий лісгосп" та Міністерства оборони України, у якому заявник просить суд визнати відсутність права постійного користування земельною ділянкою площею 0,4600 га з кадастровим номером 2625882700:07:001:0003 за Державним підприємством "Прикарпатський військовий лісгосп".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №909/174/26 та призначено підготовче засідання у справі на 10.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 передано матеріали справи № 909/174/26 за первісним позовом Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства оборони України до Ямницької сільської ради Івано-Франківської області та Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Прикарпатський військовий лісгосп" про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення і за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" до ДП "Прикарпатський військовий лісгосп" та Міністерства оборони України про визнання відсутності права постійного користування земельною ділянкою - за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 роз`єднано позовні заяви Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства оборони України до Ямницької сільської ради Івано-Франківської області та Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Прикарпатський військовий лісгосп", про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони та зустрічний позов Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" до ДП "Прикарпатський військовий лісгосп" та Міністерства оборони України про визнання відсутності права постійного користування земельною ділянкою в самостійні провадження.

Позовну заяву Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства оборони України до Ямницької сільської ради Івано-Франківської області та Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємство "Прикарпатський військовий лісгосп" про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони передано за виключною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- зустрічна позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" до ДП "Прикарпатський військовий лісгосп" та Міністерства оборони України про визнання відсутності права постійного користування земельною ділянкою була подана до Господарського суду Івано-Франківської області з порушенням правил виключної підсудності, визначеної ч. 14 ст. 30 ГПК України, та відповідно неправомірно об`єднана з первісною позовною заявою;

- при цьому, предметом спору первісного позову Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства оборони України є усунення перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та користувачу Міністерству оборони України у розпорядженні та користуванні землями оборони, а саме: земельною ділянкою площею 0,4600 га, з кадастровим номером 2625882700:07:001:0003, яка знаходиться на території Івано-Франківської області;

- згідно з частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини;

- таким чином, позов Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства оборони України про усунення перешкод у користування земельною ділянкою належить до виключної підсудності Господарського суду Івано-Франківської області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд:

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю;

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 про відмову у відкритті провадження за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1";

- направити справу №909/174/26 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду, в тому числі для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічним позовом у межах єдиного провадження.

В подальшому, 01.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків надійшла уточнена апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 в частині роз?єднання позовних вимог та передачі первісного позову за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області та направити матеріали справи №909/174/26 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що суд першої інстанції допустив порушення приписів ч. 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

На переконання скаржника, законодавець у ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України застосував спеціальну юридичну конструкцію вищої юридичної сили. Припис "незалежно від наявності інших підстав" безальтернативно вказує на те, що навіть у спорах щодо нерухомого майна (земельна підсудність за ч. 3 ст. 30 ГПК), залучення центрального органу виконавчої влади автоматично та імперативно переносить розгляд справи до міста Києва.

Оскільки ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 первісний та зустрічний позови було об`єднано, а Міністерство оборони України набуло процесуального статусу відповідача, вся справа № 909/174/26 стала підсудною виключно Господарському суду міста Києва.

Оскаржувана ухвала про передачу справи за підсудністю є безпосереднім наслідком незаконного роз`єднання позовних вимог. Суд першої інстанції штучно роз`єднав позови, які за своєю правовою природою є нерозривними, виключно з метою створення формальних підстав для передачі справи до Господарського суду Івано-Франківської області. Отже, скасування ухвали в частині передачі справи за підсудністю неможливе без визнання незаконними дій суду щодо роз`єднання, оскільки саме роз`єднання стало передумовою для порушення правил виключної підсудності (ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України).

Також, скаржник наголошував, що у разі розгляду первісного позову окремо від зустрічного, скаржник позбавляється можливості надати суду докази, які стосуються єдиного предмету спору (земельної ділянки), оскільки ці докази об`єктивно пов`язані із спростуванням прав Міністерства оборони України, заявлених у зустрічному позові. Роз`єднання унеможливлює всебічний розгляд справи та об`єктивну оцінку наявних доказів у їх сукупності, що прямо суперечить завданню господарського судочинства, закріпленому в ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Додатково скаржник зазначав, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції діяв усупереч засадам господарського судочинства, виявивши вибірковий підхід, що призвело до порушення принципу рівності всіх учасників (ст. 7 Господарського процесуального кодексу України). Суд задовольнив процесуальний інтерес прокурора щодо зміни територіальної підсудності, водночас, повністю проігнорувавши клопотання скаржника, які мали вирішуватися першочергово: клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 05.03.2026 та клопотання про закриття провадження у справі від 12.02.2026.

Короткий зміст відзивів на апеляційні скарги

12.06.2026 від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю, в якому Міністерство оборони України заперечувало проти доводів апеляційної скарги Товариство з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю, вказуючи на те, що суд першої інстанції правомірно постановив оскаржувану ухвалу з огляду на приписи ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2026 від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надійшов відзив на апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю, в якому прокуратура заперечувала проти доводів апеляційної скарги Товариство з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю, вказуючи на те, що суд першої інстанції правомірно постановив оскаржувану ухвалу з огляду на приписи ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

16.06.2026 від Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю, в якому адміністрація заперечувала проти доводів апеляційної скарги Товариство з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю, вказуючи на те, що суд першої інстанції правомірно постановив оскаржувану ухвалу з огляду на приписи ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.

08.07.2026 від Ямницької сільської ради Івано-Франківської області надійшов відзив на апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю, в якому підтримав доводи скаржника та просив задовольнити апеляційну скаргу, вказуючи на допущене судом першої інстанції порушення ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України при постановленні оскаржуваної ухвали.

Від інших учасників спору відзиви на апеляційну скаргу не надходили, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Короткий зміст заперечень на відзиви

24.06.2026 від скаржника надійшли заперечення на відзиви Міністерства оборони України, Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Івано-Франківської обласної державної адміністрації на апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 про роз`єднання позовних вимог (позовних заяв) та передачу справи за підсудністю, в якому скаржник заперечував доводи відзиві, посилаючись на те, що роз?єднання позовних вимог створило скаржнику перешкоди у доступі до правосуддя, оскільки скаржник вимушений буде захищатися у різних судах, посилання на ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України - є необгрунтованими, а також позивачами проігноровано ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №909/174/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 залишено без руху.

Роз`яснено Товариству з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", що останній має право усунути недоліки, а саме подати до апеляційного господарського суду окремо апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 та окремо апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26, які оформлені з дотриманням приписів статті 258 ГПК України з доказами надіслання їх іншим учасникам у справі.

01.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків надійшла уточнена апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 в частині роз?єднання позовних вимог та передачі первісного позову за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області та направити матеріали справи №909/174/26 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 про передачу справи на розгляд іншого суду у справі №909/174/26, розгляд справи призначено на 01.07.2026.

01.07.2026 розгляд справи №909/174/26 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 розгляд справи №909/174/26 призначено на 15.07.2026 о 15 год. 40 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А. Зал судових засідань №16 (2 поверх). Заяви Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", Ямницької сільської ради Івано-Франківської області, Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 15.07.2026 з`явились прокурор та представники: позивача -1 - Івано-Франківської обласної державної адміністрації, позивача-2 - Міністерства оборони України, відповідача-1 - Ямницької сільської ради Івано-Франківської області, відповідача-2 - Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (скаржника).

Інші учасники справи (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Прикарпатський військовий лісгосп") своїх представників в судове засідання 15.07.2026 - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що інших учасників справи про розгляд справи повідомлено належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

В судовому засіданні 15.07.2026:

- представник відповідача-2 - Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (скаржника), приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 в частині роз?єднання позовних вимог та передачі первісного позову за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області та направити матеріали справи №909/174/26 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду;

- прокурор приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (скаржника), просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 в частині роз?єднання позовних вимог та передачі первісного позову за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області та направити матеріали справи №909/174/26 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду;

- представник позивача -1 - Івано-Франківської обласної державної адміністрації, приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 в частині роз?єднання позовних вимог та передачі первісного позову за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області - залишити без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права;

- представник позивача-2 - Міністерства оборони України, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 в частині роз?єднання позовних вимог та передачі первісного позову за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області - залишити без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права;

- представник відповідача-1 -- Ямницької сільської ради Івано-Франківської області, приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (скаржника), просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №909/174/26 в частині роз?єднання позовних вимог та передачі первісного позову за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області та направити матеріали справи №909/174/26 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 зустрічну позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" залишено без руху, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 відмовлено Товариству з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" у прийнятті зустрічної позовної заяви та відкритті провадження у справі до ДП "Прикарпатський військовий лісгосп" та Міністерства оборони України про визнання відсутнім права постійного користування земельною ділянкою площею 0,4600 га та з кадастровим номером 2625882700:07:001:0003 за Державним підприємством "Прикарпатський військовий лісгосп".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про передачу справи на розгляд іншого суду.

Ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, статтею 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

Отже, виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

У ч.14 ст. 30 ГПК України визначено, що зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

За приписами ч. 5 ст. 173 ГПК України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, зустрічна позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" до ДП "Прикарпатський військовий лісгосп" та Міністерства оборони України про визнання відсутності права постійного користування земельною ділянкою була подана до Господарського суду Івано-Франківської області з порушенням правил виключної підсудності, визначеної ч. 14 ст. 30 ГПК України, та відповідно неправомірно об`єднана з первісною позовною заявою.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на те, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №909/174/26 та призначено підготовче засідання у справі на 10.03.2026, після чого відповідна справа в цілому ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 передана за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Вказана ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 у справі № 909/174/26, які і ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026, не оскаржувались учасниками справи в порядку ч. 1, ч. 3 ст. 255 ГПК України, і відповідно набрали законної сили.

Ч. 6,7 статті 30 ГПК України визначено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на імперативні приписи ч. 6, 7, 14 ст. 30 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа № 909/174/26 повинна була бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (тобто Господарським судом міста Києва) на підставі чинної та нескасованої в установленому порядку ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 у справі № 909/174/26, і суд першої інстанції безпідставно в оскаржуваній ухвалі надав оцінку неправомірності здійсненого судом у вказаній ухвалі об`єднання з первісною позовною заявою.

Також, ч. 6 ст. 173 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Таким чином, вказаною нормою передбачено саме роз?єднання позовних вимог в межах одного позову, і подальший їх розгляд в межах окремих проваджень тим же судом і тим же суддею, який прийняв рішення про роз?єднання, а не роз?єднання первісного та зустрічного позову, що безпідставно було здійснено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі і що суперечить приписам ч. 6 ст. 173 ГПК України, і відповідні заперечення на здійснене роз?єднання влючені скаржником в апеляційну скаргу в силу приписів ч. 3 ст. 255 ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи скаржника в цій частині про те, що у разі розгляду первісного позову окремо від зустрічного, скаржник позбавляється можливості надати суду докази, які стосуються єдиного предмету спору (земельної ділянки), оскільки ці докази об`єктивно пов`язані із спростуванням прав Міністерства оборони України, заявлених у зустрічному позові. Роз`єднання унеможливлює всебічний розгляд справи та об`єктивну оцінку наявних доказів у їх сукупності, що прямо суперечить завданню господарського судочинства, закріпленому в ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Додатково суд апеляційної інстанції зауважує і на наступному.

У постанові Верховного Суду від 03.03 2023 у справі № 911/1020/22 сформульовані такі висновки:

"29. Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

30. Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

31. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства варто вважати: - вимогу оперативного розгляду справи; - вимогу економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

32. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 923/398/14, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16 (912/3192/17), від 28.11.2022 у справі № 907/749/19".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, сформульовані такі висновки:

"8.13. Велика Палата Верховного Суду уже зазначала про те, що згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути як необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту, так і необхідність вчинення позивачем інших, ніж виконання судового рішення, дій. За загальним правилом один спір треба вирішувати у межах одного судового процесу в одній судовій юрисдикції. Інакше кажучи, не допускається вирішення одного спору у декількох судових справах, зокрема у різних судових юрисдикціях (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (п. 44), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (п. 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (п. 82), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (п. 50), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (п. 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (п. 19), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (п. 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (п. 5.6))".

5.17. Аналогічний за змістом висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 922/985/24, на яку посилається скаржник.

При цьому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 у справі № 909/174/26 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 про відмову Товариству з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" у прийнятті зустрічної позовної заяви та відкритті провадження у справі до ДП "Прикарпатський військовий лісгосп" та Міністерства оборони України про визнання відсутнім права постійного користування земельною ділянкою площею 0,4600 га та з кадастровим номером 2625882700:07:001:0003 за Державним підприємством "Прикарпатський військовий лісгосп".

Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Так, відповідно до частини 14 статті 30 ГПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

Хоча норми ч. 14 ст. 30 ГПК України містять застереження щодо непоширення цих правил у випадку наявності обставин виключної підсудності розгляду зустрічного позову іншим судом, разом з тим, ні вказана норма, ні інші норми ГПК України не містять заборони господарському суду приймати зустрічний позов до розгляду та об`єднувати із первісними позовними вимогами, зокрема у випадку коли первісний позов також подано з урахуванням правил виключної підсудності (ч. 3 ст. 30 ГПК України), оскільки за змістом ст. 180 ГПК України підставою для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом є їх взаємопов`язаність та доцільність їх спільного розгляду, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, з урахуванням загальних засад господарського судочинства.

Частиною 5 статті 30 ГПК України, передбачено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

Товариство з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" звертаючись із зустрічною позовною заявою у справі відповідачами за зустрічним позовом визначило ДП «Прикарпатський військовий лісгосп» та Міністерство оборони України.

Відповідно до положень ст.10 Закону України "Про оборону", Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань. Міністерство оборони України здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Згідно з частиною 2 статті 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №909/174/26 та призначено підготовче засідання у справі на 10.03.2026, після чого відповідна справа в цілому ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 передана за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Вказана ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 у справі № 909/174/26, які і ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026, не оскаржувались учасниками справи в порядку ч. 1, ч. 3 ст. 255 ГПК України, і відповідно набрали законної сили.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про те, що позов Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства оборони України про усунення перешкод у користування земельною ділянкою належить до виключної підсудності Господарського суду Івано-Франківської області - є помилковими, і зроблені з порушенням вищенаведених приписів процесуального закону.

Отже, суд апеляційної інстанції на наслідками апеляційного розгляду, встановив, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі - є помилковими, зроблені судом першої інстанції з неправильним застосуванням ч. 6, 7, 14 ст. 30 ГПК України, ч. 6 ст. 173 ГПК України, у зв?язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

При цьому, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання скаржника, які мали вирішуватися першочергово: клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 05.03.2026 та клопотання про закриття провадження у справі від 12.02.2026, судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки відповідні клопотання підлягають розгляду саме під час підготовчого провадження у справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі № 909/174/26 підлягає скасуванню на підставі ст. 277, п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, а справа передається для подальшого розгляду суду першої інстанції - до Господарського суду міста Києва.

Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі № 909/174/26 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі № 909/174/26 - скасувати.

3. Матеріали справи №909/174/26 повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано: 17.07.2026.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді О.М. Сибіга

С.А. Гончаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua