Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №916/2327/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2327/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання – Чеголя Є.О.

за участю:

Прокурор - Зубік В.В.;

Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації - Руденко В.І.;

Херсонської обласної військової адміністрації - Шмиголь Ф.Д.;

ТОВ «СПОРУДА 2017» - адвокат Базалюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017»

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2026

по справі №916/2327/25

за позовом: керівника Бериславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації та Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017»

про стягнення 518308,90 грн.

суддя суду першої інстанції – Бездоля Д.О.

місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст рішення складено та підписано:24.04.2026 року

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бериславської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонська обласна державна адміністрація) та Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споруда 2017», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 збитки в сумі 518308,90 грн.

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставину завищення вартості виконаних відповідачем робіт за укладеним з Департаментом будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є позивач-2, договором підряду від 23.11.2018 № 156/1, що призвело до спричинення збитків державі, адже фінансування виконання робіт по капітальному ремонту здійснювалось за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. У зв`язку з тим, що позивачі, які у спірних правовідносинах наділені повноваженнями для захисту інтересів держави, не вчинили дій, з метою стягнення збитків з відповідача, прокурор звернувся до суду з позовом в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споруда 2017» на користь Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації збитки в сумі 454407 грн 78 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

Судом враховано, що в межах кримінального провадження № 42019231090000006 судовим експертом Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України був складений висновок від 15.11.2019 № 32-БТ, згідно з яким встановлено, зокрема, що вартість фактично виконаних відповідачем робіт по договору від 23.11.2018 № 156/1 не відповідає вартості зазначених робіт у актах, що підписані між позивачем-2 та відповідачем, а різниця в цих роботах становить 518308,90 грн.

Суд зазначив, що відповідач, як окремий суб`єкт, свої зобов`язання за договором виконав недобросовісно, адже завищив обсяги фактично виконаних робіт, чим спричинив збитки державі, адже будучі виконавцем робіт відповідач не міг не знати його дійсного обсягу. Водночас, вирішуючи питання щодо суми збитків, яка підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем-2 при підписанні актів не могли бути встановлені недоліки прихованих робіт, натомість роботи з установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних каменів, такими не є. Оскільки позивач-2 не заявив щодо недоліків, які мали місце при виконанні відповідачем не прихованих робіт, суд зазначає, що відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у цій частині. З урахуванням вказаного, з огляду на встановлений експертом у висновку розмір вартості невиконаних робіт (з урахуванням розрахунку прибутку, адміністративних витрат та суми єдиного внеску), які відносяться до прихованих, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача-2 слід стягнути збитки у розмірі 454407,78 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 у справі № 916/2327/25 та постановити нове судове рішення у справі № 916/2327/25, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що у Бериславської окружної прокуратури відсутні підстави та повноваження для представництва позивача-1, Херсонської обласної військової адміністрації, та позивача-2, Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації, у справі № 916/2327/25 та у взаємовідносинах між контрагентами по Договору № 156/1 від 23.11.2018.

Скаржник зауважує, що Акти на закриття прихованих робіт та Акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року підтверджують факт того, що виконані ТОВ «Споруда 2017» роботи по капітальному ремонту проїзної частини вул. Чкалова (від вул. Гагаріна до вул. Щасливої) в смт. Нововоронцовка Херсонської області прийняті Замовником, є якісними та виконані у відповідності з проектною документацією, стандартами, будівельними нормами і правилами, а також технічними умовами.

Крім того, скаржник зазначає, що матеріали досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження № 42019231090000006 від 13.02.2019 та № 42020231090000011 від 29.01.2020 відносно Шаталова Ю.В., Висновок експерта № 32-БТ від 15.11.2019 та Висновок експерта № 117-ЕК від 12.02.2020 є неналежними доказами в господарській справі № 916/2327/25 за позовом до ТОВ «Споруда 2017», яка не була учасником вищезазначених кримінальних проваджень.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

09.06.2026 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2327/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2327/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 по справі №916/2327/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

26.05.2026 матеріали справи №916/2327/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 по справі №916/2327/25.

Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 по справі №916/2327/25 на 14.07.2026 о 15:30 год.

В судовому засіданні 14.07.2026 Прокурор, представники Департамент інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонської обласної військової адміністрації та ТОВ «СПОРУДА 2017» надали пояснення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи.

23.11.2018 між Департаментом будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (нова назва – Департамент інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споруда 2017» (генпідрядник) був укладений договір на закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів № 156/1 (а.с. 118-121, т.1), згідно з п. 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: “Капітальний ремонт проїзної частини вул. Чкалова (від вул. Гагаріна до вул. Щасливої) в смт Нововоронцовська Херсонської області (далі – об`єкт).

Пунктом 3.1. договору визначено, що договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 1) і складає 1435527,37 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 11.1. договору фінансування робіт (будівництва об`єкта) здійснюється за рахунок таких коштів: субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам 531771,37 грн без ПДВ; кошти співфінансування місцевого бюджету в сумі 903756,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 12.1., 12.2., 12.3., 12.4. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує акт і довідку та подає їх разом з виконавчою документацією для підписання замовнику. Замовник підписує подані генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтовує причини відмови їх підписання. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених твердою договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру.

За змістом п. 14.1., 14.3., 14.4., 14.5., 14.6., 14.7. договору відносини сторін, пов`язані із забезпеченням гарантійних строків якості робіт (експлуатації об`єкта) та усунення виявлених недоліків (дефектів) регулюються положеннями Загальних умов. Виконані роботи повинні відповідати діючим в Україні стандартам для відповідного виду робіт. Генпідрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва показників, визначених у проектній документації та можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору з гарантійними строками згідно з ДБН В.2.3-4:2015 (на влаштоване покриття – не менше 5 років) та ДСТУ 2587:2010. У разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах (об`єкті будівництва) недоліків (дефектів) замовник після їх виявлення повідомляє про це генпідрядника і запрошує його для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо генпідрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це генпідрядника. Акт, складений без участі генпідрядника, надсилається йому для виконання. Генпідрядник зобов`язаний за власний рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в акті, про їх усунення повідомити замовника. Якщо генпідрядник не забезпечить виконання цієї вимоги або порушує строки її виконання, замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього генпідрядника, про усунення недоліків (дефектів) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок генпідрядника. Строк гарантії збільшується на період, протягом якого роботи з усунення недоробок заважали нормальній експлуатації результату робіт за даним договором.

Відповідно до підп. 15.4.5. п. 15.4. замовник має право, зокрема, вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених генпідрядником порушень.

Пунктом 18.2. визначено, що договір набуває чинності з моменту його укладання, у частині зобов`язань щодо будівництва об`єкта діє до 31.12.2018, а у інших частинах – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Додатком до договору сторони затвердили договірну ціну в розмірі 1435527,37 грн (а.с. 117, т.1), а до виконання робіт був затверджений дефектний акт капітального ремонту проїзної частини (а.с. 115, т.1).

28.11.2018 між позивачем-2 (замовник) та ФОП Шаталовим Ю.В. (виконавець) був укладений договір на виконання технічного нагляду № 174 (а.с. 122-123, т.1), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався здійснити технічний нагляд за виконанням підрядними організаціями робіт з капітального ремонту проїзної частини вул. Чкалова (від вул. Гагаріна до вул. Щасливої), селище Нововоронцовка Херсонської області. Цей договір набрав чинності з моменту його підписання строком до 31.12.2018, але не припиняє своєї дії до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 26-29, 32-34, т.1), між позивачем-2 та відповідачем при виконанні договору підряду були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018, а саме: на суму 12982,33 грн; на суму 1408187,00 грн; на суму 14358,04 грн. Отже, позивачем-2 були прийняті виконані відповідачем роботи за договором на загальну суму 1435527,37 грн. Також, між позивачем-2 та відповідачем 10.12.2018 була підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 (а.с. 116, т.1) на суму 1435527,37 грн.

При цьому, між представником відповідача та Шаталовим Ю.В. були підписані акти на закриття прихованих робіт № 1 та № 2 (а.с. 30-31, т.1), якими встановлено відсутність обставин відхилення від проєктної документації при виконанні відповідних робіт.

Відповідно до наявних у справі банківських виписок по рахунку відповідача (а.с. 37-57, т.1) та позивача (а.с. 174-177, т.1), а також виписок щодо проведених трансакцій 12.12.2018 за № 121092764 та № 121093811 (а.с. 113-114, т.1), позивачем-2 було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 531771,37 грн та 903756,00 грн. Отже, прийняті за вищевказаними актами роботи по договору позивачем-2 були оплачені в повному обсязі на загальну суму 1435527,37 грн.

На підтвердження обставини щодо здійснення фінансування робіт за договором від 23.11.2018 № 156/1 за рахунок бюджетних коштів прокурором до матеріалів справи долучені відповідні рішення та додатки до рішень Херсонської обласної ради, Нововоронцовської селищної ради та Нововоронцовської районної ради (а.с. 35, 128-149, т.1; а.с. 39-49, т.2), а також договори про передачу субвенцій на проведення видатків місцевих бюджетів: від 25.09.2018 № 228, укладений між Нововоронцовською районною радою та Херсонською обласною радою; від 24.11.2018 № 222, укладений між Нововоронцовською селищною радою та Херсонською обласною радою; від 25.09.2018 № 229, укладений між Нововоронцовською районною радою та Херсонською обласною радою; від 20.07.2018 № 4, укладений між Нововоронцовською селищною радою та Нововоронцовською районною радою (а.с. 124-127, т.1).

В цей же час, розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 24.10.2019 № 715 (а.с. 50-52, т.2), зокрема, перейменовано Департамент будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації на Департамент інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації, тим самим визначивши його правонаступником повноважень управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації в частині управління дорогами місцевого значення.

Водночас, 09.05.2025 та 13.05.2025 у порядку ст. 23 Закону «Про прокуратуру» прокурором Великоолександрівського відділу Бериславської окружної прокуратури Херсонської області були направлені запити до страшного групи прокурорів у об`єднаних кримінальних провадженнях № 42019231090000006 від 13.02.2019 та № 42020231090000011 від 26.01.2020 для отримання дозволу на частковий доступ до матеріалів досудового розслідування (а.с. 162-165, т.1).

У відповідь на вищевказаний запит старшим групи прокурорів було надано дозвіл про надання можливості на розголошення відомостей досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях (а.с. 150-152, т.1), а також надано документи, що пов`язані з виконання договору від 23.11.2018 № 156/1.

Так, з наявних у справі витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 91-95, т.1) вбачається про внесення записів про відкриття кримінальних проваджень № 42019231090000006 та № 42020231090000011 за фактом розкрадання бюджетних коштів та завдання збитків державі внаслідок неналежного виконання ремонтних робіт дорожнього покриття, які виконувались, зокрема, відповідачем.

В межах кримінального провадження № 42019231090000006 судовим експертом Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України був складений висновок від 15.11.2019 № 32-БТ (а.с. 58-76, т.1). На вирішення експерта в межах цієї експертизи були поставлені, зокрема, питання щодо відповідності обсягів та вартості виконаних відповідачем робіт за договором від 23.11.2018 № 156/1. За результатом проведеної експертизи експертом були зроблені, зокрема, висновки про те, що:

- вартість фактично виконаних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт проїзної частини вул. Чкалова (від вул. Гагаріна до вул. Щасливої) в смт Нововоронцовка Херсонської області» (відповідно до договору № 156/1 від 23.11.2018) не відповідає вартості зазначених робіт у акті (форма КБ-2в) № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 14358,04 грн за грудень 2018 року, а різниця становить 749,79 грн;

- вартість фактично виконаних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт проїзної частини вул. Чкалова (від вул. Гагаріна до вул. Щасливої) в смт Нововоронцовка Херсонської області» (відповідно до договору № 156/1 від 23.11.2018) не відповідає вартості зазначених робіт у акті (форма КБ-2в) № б/н приймання виконаних будівельних робіт на суму 1408187,00 грн за грудень 2018 року, а різниця становить 517559,11 грн;

- фактично виконані роботи по об`єкту «Капітальний ремонт проїзної частини вул. Чкалова (від вул. Гагаріна до вул. Щасливої) в смт Нововоронцовка Херсонської області», згідно договору № 156/1 від 23.11.2018, частково не відповідають відомостям, зазначеним у проектній документації.

Так, зі змісту висновку експерта вбачається, що для визначення обсягу та вартості фактично виконаних робіт на об`єкті, 16.10.2019 експертом було проведено візуальний огляд та контрольні обміри робіт, що зазначені у актах виконаних робіт, а перевірка виконання прихованих робіт виконувалась шляхом дослідження виконавчої документації на будівництво, а саме загального журналу робіт та актів на закриття прихованих робіт. Як встановлено експертом, виходячи із наведених даних у акті виконаних робіт № б/н за грудень 2018 року на суму 1408187,00 грн, товщина нового асфальтобетонного покриття, площею 2056 кв.м, повинен становити 8 см, тоді як під час натурного огляду об`єкту дослідження було встановлено, що середня товщина покриття становить 5 см. Також експертом вказано, що у позиції 8 акту № б/н за грудень 2018 року на суму 1408187,00 грн зазначено установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних у обсязі 165 м на суму 58708,96 грн, а у позиції 1 акту № б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 12982,33 грн зазначено розбирання бортових каменів у обсязі 165 м на суму 7558,30 грн. Однак, під час натурного огляду об`єкту встановлено, що нові бортові камені по вул. Чкалова відсутні та під час проведення натурного огляду неможливо встановити чи виконувались роботи по демонтажу бортових каменів. При цьому, будівельні роботи, що відносяться до переліку прихованих робіт, передбачені робочим проектом, зазначені у загальному журналі робіт (а.с. 153-161, т.1) та на які складені акти прихованих робіт прийняті експертом умовно без підтвердження фактичного обсягу. У висновку експертом наведені таблиці із вказанням невідповідності обсягів та вартості робіт, зокрема, сума невиконаних робіт експертом розрахована із доданням до прямих витрат прибутку (6,8), адміністративних витрат (1,23) та єдиного податку 5%. При цьому у судовому засіданні сторонами було визнано, що роботи з установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних каменів, вартість яких визначена в сумі 58708,96 грн, належать до робіт, які не є прихованими.

Водночас, висновком судової економічної експертизи 12.02.2020 № 117-ЕК, проведеної у кримінальному провадженні № 42019231090000006, експертом сектору економічних досліджень Херсонського НДЕКЦ МВС України (а.с. 78-88, т.1), встановлено, що документально підтверджується згідно наданих платіжних документів перерахування з рахунку Департаменту будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації на рахунок ТОВ “Споруда 2017” відповідно до договору № 156/1 про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів від 23.11.2018, за період з 01.05.2018 по 01.05.2019 коштів на суму 1435527,37 грн.

22.04.2025 прокурором Бериславської окружної прокуратури був складений обвинувальний акт (а.с. 180-194, т.1) у об`єднаних кримінальних провадженнях № 42019231090000006 від 13.02.2019 та № 42020231090000011 від 26.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками службової недбалості, яке спричинило істотні шкоди державі на загальну суму 1120932,26 грн. Потерпілим у кримінальному провадженні визначено позивача-2.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.04.2025 у справі № 954/378/21 (а.с. 63-66, т.2) звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за дії, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 367 КК України у порядку ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності в рамках об`єднаних кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019231090000006 від 13.02.2019 та № 42020231090000011 від 26.01.2020. Також, цією ухвалою були залишені без розгляду позови цивільні позови в інтересах держави про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У листі від 16.05.2025 № 1332/01-01/25 Нововоронцовська селищна військова адміністрація на запит прокурора щодо встановлення підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах повідомила про те, що сільрадою не здійснювалось фінансування робіт за договором від 23.11.2018 № 156/1 (а.с. 111, т.1).

У листі від 16.05.2025 № 03-288/0/25/314 (а.с. 110, т.1) позивач-2 повідомив, що він не заперечує щодо звернення прокурора до суду з позовом до ОСОБА_1 , у зв`язку з неналежним виконанням останнім обов`язків з технічного нагляду при виконанні робіт відповідачем.

Позивач-1 у листі від 23.05.2025 № 01-01-66-5487/0/25/47 (а.с. 112, т.1) наголосив прокурору на тому, що позивач-1 не є стороною договору від 23.11.2018 № 156/1, позивач-2 є самостійною юридичною особою, а тому військова адміністрація не мала наміру звернутись до суду з позовом в інтересах держави у спірних правовідносинах.

Листами від 11.06.2025 за № 50-2350вих-25 та від 11.06.2025 № 50-2349вих-25 (а.с. 5-6, т.2) прокурор повідомив позивачів про подання позову до суду в інтересах держави у спірних правовідносинах.

Джерела права та позиція Південно – західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інше відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За приписами статті 629 цього кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України виконані підрядником роботи мають відповідати вимогам, визначеним договором підряду, а за відсутності таких умов - загальним вимогам до робіт відповідного виду. Момент передання результату робіт замовникові є ключовим для оцінки якості, оскільки робота повинна бути придатною для використання за призначенням у розумний строк після її приймання.

У свою чергу стаття 875 Цивільного кодексу України визначає зміст договору будівельного підряду: підрядник зобов`язаний виконати будівельні роботи або звести об`єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник - передати необхідну документацію та будівельний майданчик, прийняти результат робіт і оплатити його. Частина четверта статті 882 цього кодексу встановлює, що факт виконання робіт та їх приймання оформлюється актом, який підписується підрядником і замовником, що свідчить про досягнення сторонами відповідного етапу виконання зобов`язань.

Згідно з частинами першою та другою статті 883 Цивільного кодексу України підрядник несе відповідальність за недоліки виконаних робіт, прострочення передання результату замовникові або інші порушення договору, якщо не доведе відсутність своєї вини. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором будівельного підряду тягне для підрядника обов`язок сплатити передбачену договором або законом неустойку та відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

За змістом статті 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Статтею 886 ЦК України визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 863 ЦК України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Згідно з ст. 864 ЦК України якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

У додатку “Л” до ДБН В.2.3-4:2015 визначені мінімально допустимі строки експлуатаційної придатності елементів дороги, зокрема, щодо асфальтобетонного / цементобетонного покриття строк встановлений не менше 3 / 8 років.

Відповідно до 21.9. ДБН В.2.3-4:2015 з метою встановлення об`єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів.

Згідно з п.12. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, Розділ Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було доповнено пунктом 19 згідно наступного змісту: 19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX, який набрав чинності 30.01.2024, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було викладено у такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.»

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У даній справі прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах позивачів до відповідача, з метою захисту інтересів держави, у зв`язку з завищення відповідачем обсягів фактично виконаних робіт за укладеним з позивачем-2 договором від 23.11.2018 № 156/1, оплата яких здійснювалась за рахунок бюджетних коштів.

Так, між позивачем-2 та відповідачем був укладений договір від 23.11.2018 № 156/1, за результатом виконання якого позивач-2 за актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 прийняв виконані відповідачем роботи на загальну суму 1435527,37 грн. При цьому, роботи позивачем-2 були прийняті за участю ФОП Шаталова Ю.В., залученого позивачем-2 на договірних засадах для здійснення технічного нагляду.

В межах кримінального провадження № 42019231090000006 судовим експертом Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України був складений висновок від 15.11.2019 № 32-БТ, згідно з яким встановлено, зокрема, що вартість фактично виконаних відповідачем робіт по договору від 23.11.2018 № 156/1 не відповідає вартості зазначених робіт у актах, що підписані між позивачем-2 та відповідачем, а різниця в цих роботах становить 518308,90 грн.

Колегія суддів зазначає, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду господарської справи доказів, отриманих у межах інших проваджень, суд виснує, що при вирішення спору у цій справі суд має врахувати вищевказаний висновок судового експерта на загальних умовах, з огляду на наявний в матеріалах справи дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування. При цьому суд зазначає, що вищевказаний висновок судового експерта складений з метою встановлення дійсного обсягу виконаних робіт та їх вартості, а тому враховуючи, що ці роботи виконувались безпосередньо відповідачем за замовленням позивача-2, висновок експерта є належним доказом у цій справі, не зважаючи на те, що він був складений в межах кримінального провадження за обвинуваченням у скоєнні злочину іншою особою.

Місцевим господарським судом, вірно відхилено заперечення відповідача щодо висновку експерта, які зводяться до того, що відбирання кернів асфальтобетону було здійснено поза межами шестимісячного строку, визначеного п. 21.9. ДБН В.2.3-4:2015, оскільки дані вимоги встановлюють строки відібрання зразку саме при прийнятті закінчених робіт, а не при проведенні експертизи, а також враховуючи, що експертиза була проведена в межах встановленого договором гарантійного строку.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

В цей же час, положеннями частин 3, 4 статті 853 ЦК України, якими регулюються договірні відносини між замовником і підрядником при виконанні договору підряду, визначаються як порядок та умови дій сторін договору підряду в разі виявлення замовником після прийняття роботи прихованих недоліків у виконаній роботі, в тому числі таких, що були умисно приховані підрядником, так і наслідки відповідних дій сторін, які (наслідки) полягають у призначенні експертизи з метою з`ясування причин виникнення зазначених недоліків у випадку виникнення між сторонами договору підряду господарського спору, зокрема, встановлення порушень умов договору, причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

Разом з тим, норма частини 2 статті 883 ЦК України покладає на підрядника обов`язок відшкодувати в повному обсязі збитки, завдані замовнику внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником зобов`язань за договором будівельного підряду, водночас, чинні норми законодавства не звільняють від відповідальності підрядника, в залежності від того, чи передували (сприяли) вчиненню підрядником порушень своїх договірних зобов`язань неправомірні чи недобросовісні дії інших осіб, у тому числі такі дії, що були спрямовані на умисне приховання допущених підрядником недоліків при виконанні робіт та їх реальних обсягів.

Отже, саме відповідач, як окремий суб`єкт, свої зобов`язання за договором виконав недобросовісно, адже завищив обсяги фактично виконаних робіт, чим спричинив збитки державі, адже будучі виконавцем робіт відповідач не міг не знати його дійсного обсягу. Водночас, вирішуючи питання щодо суми збитків, яка підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у спірних правовідносинах, колегія суддів зазначає, що позивачем-2 при підписанні актів не могли бути встановлені недоліки прихованих робіт, натомість роботи з установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних каменів, такими не є.

Оскільки позивач-2 не заявив щодо недоліків, які мали місце при виконанні відповідачем не прихованих робіт, місцевий господарський суд обґрунтовано встановив відсутність підстави для покладення на відповідача відповідальності у цій частині.

З урахуванням вказаного, з огляду на встановлений експертом у висновку розмір вартості невиконаних робіт (з урахуванням розрахунку прибутку, адміністративних витрат та суми єдиного внеску), які відносяться до прихованих, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з відповідача на користь позивача-2 слід стягнути збитки у розмірі 454407,78 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що матеріали досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження № 42019231090000006 від 13.02.2019 та № 42020231090000011 від 29.01.2020 відносно Шаталова Ю.В., Висновок експерта № 32-БТ від 15.11.2019 та Висновок експерта № 117-ЕК від 12.02.2020 є неналежними доказами в господарській справі № 916/2327/25 за позовом до ТОВ «Споруда 2017», яка не була учасником вищезазначених кримінальних проваджень, відповідно до наступного.

Положеннями частин 3, 4 статті 853 ЦК України, якими регулюються договірні відносини між замовником і підрядником, визначаються як порядок та умови дій сторін договору підряду в разі виявлення замовником після прийняття роботи прихованих недоліків у виконаній роботі, в тому числі таких, що були умисно приховані підрядником, що спричинено передусім незаконними або недобросовісними діями посадової особи замовника, якою підписано первинні документи про виконання обсягів робіт, частина яких фактично не виконувалася, так і наслідки відповідних дій сторін, які (наслідки) полягають у призначенні експертизи з метою з`ясування причин виникнення зазначених недоліків у випадку виникнення між сторонами договору підряду господарського спору, зокрема, встановлення порушень умов договору, причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

При цьому чинне законодавство не забороняє господарському суду досліджувати матеріали кримінального провадження в порядку господарського судочинства, в тому числі висновки будівельно-технічної експертизи, призначеної та проведеної в ході досудового розслідування кримінального провадження, тобто в період, коли на час розгляду господарської справи вирок у кримінальній справі ще не було ухвалено, проте матеріали кримінального провадження підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог статей 76- 79, 86 ГПК України.

Разом з тим норма частини 2 статті 883 ЦК України покладає на підрядника обов`язок відшкодувати в повному обсязі збитки, завдані замовнику внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником зобов`язань за договором будівельного підряду незалежно від того, чи передували (сприяли) вчиненню підрядником порушень своїх договірних зобов`язань неправомірні чи недобросовісні дії замовника або його посадових осіб, у тому числі такі дії замовника, що були спрямовані на умисне приховання допущених підрядником недоліків при виконанні робіт та їх реальних обсягів.

Зокрема, якщо підрядник як суб`єкт цивільного права зобов`язаний добросовісно виконувати обов`язки за договором підряду, який не визнано судом недійсним, але протиправно не робить цього внаслідок супутньої недобросовісної поведінки замовника, то це свідчить про дефект волі такого суб`єкта незалежно від того, чи зумовлено невиконання підрядником свого обов`язку недобросовісними діями контрагента (замовника) чи його посадових осіб.

Колегія суддів також не приймає заперечення скаржника щодо представництва Прокурора у даній справі, та звертає увагу на суб`єктний склад та предмет позову, а саме звернення до суду Прокурора в інтересах Адміністрації та Департаменту. Хоча на останнього як на замовника дійсно покладено обов`язок перевірити обсяги фактично виконаних робіт, за обставинами справи Прокурор саме і вказує на його недобросовісність у контексті раціонального використання бюджетних коштів, що спричинило їх надмірну переплату та, як наслідок, звернення до суду з позовом у цій справі. В цілому матеріали свідчать про недотримання фінансової дисципліни під час використання Департаментом бюджетних коштів.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються доводами викладеними в мотивувальній частині даної постанови.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги – залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017» – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 у справі №916/2327/25 – залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.07.2026.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.