Суд: Рівненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №569/25587/25
Суддя: Штогун О.С.
Справа № 569/25587/25
Номер провадження 2-о/570/68/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2026 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.
за участю секретаря судового засідання Соломицькій Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просить суд встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заяву мотивує тим, що з 07 серпня 1982 року вона перебувала в шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявниця є пенсіонером за віком та отримує пенсію в розмірі 3038,00 грн. Стверджує, що її чоловік мав розмір пенсії значно більший ніж у неї, відповідно отримувані ним кошти були основним джерелом їхнього доходу. Вказує, що вона та ОСОБА_2 постійно та спільно проживали, вели спільне господарство. Зазначила, що після смерті чоловіка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області для призначення пенсії по втраті годувальника, однак їй було роз`яснено, що необхідно встановити факт перебування на утриманні померлого чоловіка. Вказала, що встановлення факту постійного проживання та перебування її на утриманні чоловіка на день його смерті необхідно для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.
10 грудня 2025 року вищевказана заява направлена за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області.
24 грудня 2025 року Рівненським районним судом Рівненської області відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку окремого провадження.
В судове засідання заявниця не з`явилася, 10 липня 2026 року від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримує та просять їх задоволити. Додатково зазначила, що від клопотання про допит свідків відмовляється.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, заперечень проти вимог заявника не надав, про дату та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив.
Суд відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить наступного.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб, виданого Здолбунівським райвідділом ЗАГС, серії НОМЕР_1 , 07 серпня 1982 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, про що складено відповідний запис №129.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть останнього, серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки №10 від 15 жовтня 2025 року, виданої ОСББ "Ювільйне", ОСОБА_1 дійсно проживала з чоловіком ОСОБА_2 до 08 жовтня 2025 року без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 . Підставою для складання даної довідки вказано - Акт складений сусідами свідками даної інформації.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10 листопада 2025 року №1700-0202-8/84716 ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні як отримувач пенсії за віком, розмір якої визначено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказано, що розмір пенсії ОСОБА_2 станом на 01 серпня 2023 року становив 8858,38 грн, 01 березня 2024 року - 9518,43 грн, 04 липня 2024 року - 9872,94 грн, 01 березня 2025 року по день смерті - 10902,43 грн.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Рівненському об`єднаному управлінні ПФУ в Рівненській області і отримала пенсію за віком в розмірі 2725,00 грн з січня 2024 року по лютий 2025 року, та з березня 2025 року у розмірі 3038,00 грн (довідка про доходи №6894 8489 0103 2863 від 27 жовтня 2025 року, видана Головним управлінням ПФУ в Рівненській області.)
Крім того, те що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 підтверджується також відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10 липня 2026 року за період з січня 2020 року по жовтень 2025 року, якими підтверджуються відсутність у заявниці інших доходів, окрім отримуваної пенсії.
Зі змісту роз`яснень, викладених у пункті у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про прав.
Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
Таким чином, реєстрація місця проживання заявниці і її чоловіка за різними адресами не свідчить про те, що вони перебуваючи у шлюбі не проживали однією сім`єю.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (ст. 38).
Частиною 1 ст. 38 цього Закону передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
На підставі ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Щодо перебування особи на утриманні, то повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію, у зв`язку з втратою годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Судом встановлено, що заявниця в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , та до моменту смерті свого чоловіка перебувала на його утриманні, і допомога яка їй надавалась останнім, була постійним і основним джерелом засобів до існування, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт перебування заявниці на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин, оскільки встановлення факту перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії, у зв`язку з втратою годувальника, суд вважає за необхідне встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 76, 81, 263-265, 293, 315, 317, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Штогун О.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua