Постанова від 08 вересня 2025 р. у справі №369/10592/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10592/25

Провадження № 3/369/1917/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.09.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Перекупки Г. А.,

за участі секретаря Кобець Д. В.,

прокурора Грозної К. В.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1

за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

Колишній секретар судових засідань Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), несвоєчасно, 20.08.2024 року, без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), щорічну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні визнала, зазначила, що забула подати декларацію, просила закрити провадження за малозначністю.

Прокурор Грозна К. В. просила визнати ОСОБА_1 винуватою та притягнути її до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органах державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада секретаря судових засідань відноситься до категорії «В» посад державної служби.

Згідно з наказом керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області від 02.12.2010 № 256-к «Про переведення ОСОБА_2 », ОСОБА_2 переведено на посаду секретаря судових засідань цього ж суду з 02.05.2010, як таку, що була зарахована до кадрового резерву на дану посаду та цим же наказом взято до уваги, що останній присвоєно 13 (тринадцятий) ранг державного службовця в межах категорії «В».

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 29.08.2014 серія НОМЕР_2 , ОСОБА_2 змінила прізвище « ОСОБА_3 » на прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 07.11.2015 серія НОМЕР_3 , ОСОБА_5 змінила прізвище « ОСОБА_4 » на прізвище « ОСОБА_3 ».

Наказом керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області від 02.11.2018 № 58/к «Про внесення змін в особові документи ОСОБА_2 », змінено прізвище ОСОБА_2 на прізвище « ОСОБА_6 » на підставі свідоцтва про шлюб від 28.07.2018 серія НОМЕР_4 .

Відповідно до наказу керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області від 03.06.2019 № 84-к, секретарю судових засідань Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 в межах категорії «В» присвоєно черговий 7 (сьомий) ранг державної служби з 03.06.2019 року.

22.11.2009 ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) прийняла присягу державного службовця.

28.04.2015 ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) ознайомлена з вимогами та обмеженнями, встановленими Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом.

Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушення у цій статті є особи, відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У відповідності до даних офіційного вебсайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 3384-ІХ) набрав чинності 12.10.2023. Таким чином, 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону № 1700-VII (зокрема, подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація) за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Проте, Законом № 3384-IX внесено зміни до деяких Законів України, а саме: пункт 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII викладено у такій редакції:

«установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 № 449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за № 987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону № 1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, така декларація охоплює звітній рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом № 3384-ІХ визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подавати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.

Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов`язку, передбаченого ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» Закону № 1700-VII (абз. 2 п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII). Повторне їх подання не вимагається та технічно неможливим.

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, що має юридичне значення, він може визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Всупереч вищесказаним вимогам Закону, ОСОБА_1 , як особа, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не виконала обов`язок подати щорічну декларацію за 2021 рік не пізніше 31.01.2024.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, ОСОБА_1 подала лише 21.08.2024 о 00 год. 45 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.

Проте ОСОБА_8 , за відсутністю поважних причин, всупереч вимогам ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п.2-7 розділ ХІІІ «Принкінцеві положення».

Поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати вищевказану декларацію не встановлено. Відповідних доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 172-6 КУпАП, відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.

Оцінивши в сукупності докази, які наявні в матерілах справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 3697 від 28.05.2025, скриншот поданим ОСОБА_8 декларацій, копія пояснень ОСОБА_1 та інші документи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Місцем вчинення правопорушення є фактична адреса місця розташування суду – Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Мінеральна, 7.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, судом враховується відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, особу порушника, її майновий стан, відношення ОСОБА_1 до скоєного.

Наведені в матеріалах справи обставини свідчать про достатність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією даної статті, з урахуванням особи правопорушника, буде домірним скоєному, а тому суд дійшов висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої частиною першої статті 172-6 КУпАП, а саме у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Г. А. Перекупка