Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №363/7892/25 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №363/7892/25

Суддя: Слободян Н. П.

Справа № 363/7892/26

Провадження № 2/366/791/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н.П.,розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 08.07.2026 суд задовольнив зазначений позов та стягнув з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 21434,28 грн, з них: 21000 грн набуті без достатньої правової підстави, а також інфляційні втрати у сумі 273,76 грн та 3% річних у сумі 160,52 грн за період з 23.09.2025 по 24.12.2025.

09.07.2026 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.

10.07.2026 відповідачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке зводиться до такого: 1) відповідач категорично заперечує проти задоволення заяви у повному обсязі та просить відмовити у стягнення суми, що перевищує попередній розрахунок; 2) відповідно до ч.5 ст. 141 ЦПК України, якщо сума витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлені у попередньому розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього розрахунку; 3) твердження представника позивача, що не міг передбачити участь у двох судових засіданнях є безпідставним, а тому слід відмовити у задоволенні відшкодування витрат у сумі 8000 грн за участь у двох судових засіданнях; 4) загальна сума задоволених позовних вимог – 21434,28 грн, а стягнення 18000 грн витрат на правову допомогу становить 85% від цієї суми. Ця сума є неспівмірною; 5) справа є малозначною, типовою та простою. Гонорар 4000 грн за годину є штучно та очевидно завищеним. Судові засідання відбувались у режимі відеоконференції, адвокат не витрачав час на дорогу; 6) судова винагорода адвоката не повинна перетворюватися на спосіб покарання відповідача або спосіб збагачення позивача. З огляду на це просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення додаткових витрат , або зменшити загальний розмір до гранично мінімального розумного) рівня, відмовивши щонайменше в частині перевищення орієнтовного розрахунку та суттєво зменшити суму за складення документів.

Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Надаючи оцінку вимогам заяви представника позивача, запереченням відповідача, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини третьої цієї ж статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є змагальність сторін; диспозитивність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Таким чином, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, тоді як інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Якщо стороною буде документально доведено, що вона понесла витрати на правову допомогу, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 11.08.2025 між позивачем (Клієнт) та адвокатом Колесником Ю.В. укладено Договір про надання правничої допомоги №22-25, відповідно до якого Клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов?язання надати клієнту правничу та юридичну допомогу по підготовці матеріалів, представництву і захисту матеріальних та нематеріальних прав клієнта у судах будь-якої спеціалізації та ланки, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, об?єднаннях незалежно від організаційно-правової форми, та від громадян за їх згодою а клієнт зобов?язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.3.1 Договору отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Згідно з п.3.3 Договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що договір є платним. Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, що зазначений в додатку № 1 до даного договору, котрий є його невід?ємною частиною.

У пункті 6.8. договору зазначено, що визначений угодою гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв?язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, шляхом підписання додаткової угоди.

У додатку № 1 визначено вартість послуг: гонорар за договором складає 4000 грн за годину роботи адвоката, з них: 4000 грн гонорар в рамках виконання розділу 1 договору , 4000 грн – участь у судовому засіданні.

Представником позивача, разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, подано детальний опис робіт №3 та акт прийому-передачі виконаних робіт по договору №22-25 від 11.08.2025 від 07.07.2026, у відповідності до якого загальний час робіт складав 4,5 год: написання та подання позовної заяви – 1, год, написання і подання відзиву на відзив – 1 год, участь у судовому засіданні 21.05.2026 та 01.07.2026 – 2 год.

У позовній заяві представником позивача була зазначена орієнтовна сума правової допомоги 10000 грн. Написання та подання позовної заяви – 1,5 год. – 6000 грн, написання і подання відповіді на відзив - 1 год – 4000 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача пояснив , що у попередній розрахунок не було включено участь у двох судових засіданнях, вартість яких додатково включено до остаточного переліку виконаних робіт.

Згідно з журналами судових засідань тривалість першого становила 1 год 04 хв, другого - 1 год 20 хв. При цьому проведення другого судового засідання було обумовлено необхідністю витребування доказів на підтвердження аргументів відповідача, які, до слова, не були підтверджені отриманою інформацією. Участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції не скасовує встановленої договором вартості таких послуг, яка зазначена у договорі.

Суд враховує, що під час подання позовної заяви представник позивача об?єктивно не міг передбачити необхідність участі у двох судових засіданнях, проведення яких було зумовлено процесуальною поведінкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, а тому саме по собі перевищення попереднього (орієнтовного) розрахунку не є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних витрат.

Щодо неспівмірності вартості послуг варто зазначити, що позов, який розглядався, стосувався стягнення 21000 грн безпідставно набутих коштів. При цьому позиція відповідача із заперечення позовних вимог ґрунтувалася на тому, що між ним та ОСОБА_1 був укладений договір щодо надання правничої допомоги. На думку відповідача, позивач звернулася до нього для підготовки процесуальних документів, однак не надала необхідних документів та інформації для виконання доручення, а згодом відмовилася від подальшої співпраці. Оскільки спірні кошти були отримані на підставі договору, відповідач вважає, що правові підстави для застосування положень статті 1212 ЦК України відсутні, а тому просив у задоволенні позову відмовити. У судовому засіданні відповідач підтвердив, що жодного документу не склав. Відтак видається некоректним відстоювання позиції про те, що отримання оплати юридичних послуг у 21000 грн (за яким не виконано жодної дії) є співмірним, а заявлена сума у 18000 грн (за написання позовної заяви, відзиву, участь у двох судових засіданнях) є завищеною.

Надані позивачем докази підтверджують наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки цей розмір судових витрат доведений та документально обґрунтований.

Оцінивши надані докази щодо надання правничої допомоги позивачу у справі, відхиляючи доводи відповідача щодо необхідності їх зменшення, суд дійшов висновку про доведеність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Отже, додатковим рішенням про стягнення витрат на правову допомогу суд задовольняє заяву представника позивача.

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 18 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення: 06 листопада 2025 року.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк»).

Представник позивача: адвокат Колесник Юрій Володимирович ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_3 )

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_4 )

Дата складення повного судового рішення: 20.07.2026.

Суддя Наталія СЛОБОДЯН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua