Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №286/1801/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1801/26

Провадження № 1-кп/286/273/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Овруч кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026060500000096 від 02.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Покалів Овруцького району Житомирської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні від 27.05.2026, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2026 близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи біля гаражних приміщень, що за адресою: АДРЕСА_2 , виявив належний ОСОБА_6 легковий автомобіль ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 29460 грн., який згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України є механічним транспортним засобом, тобто транспортним засобом, що приводиться в рух з допомогою двигуна. В цей день, час і місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , з корисливих спонукань, користуючись тим, що за ним ніхто не спостерігає, підійшов до передніх водійських дверцят автомобіля ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , які знаходилися у незамкнутому стані, після чого відчинивши їх руками, проник до салону автомобіля та сів за кермо. Перебуваючи за кермом автомобіля, ОСОБА_4 за допомогою наявного у замку запалювання ключа привів у дію (завів) двигун, після чого поїхав з місця скоєння злочину у напрямку с.Покалів Овруцького району Житомирської області, розпорядившись викраденим транспортним засобом на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 , незаконно заволодів транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 29460 грн.

Своїми умисними діями, вираженими у незаконному заволодінні транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ-2105, НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , скоїв кримінальне правопорушення, ч.1 ст.289 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 в присутності його захисника під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного діяння і погодився укласти угоду про визнання винуватості та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. При цьому, сторони підтверджують, що в результаті вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення ОСОБА_4 матеріальної шкоди не заподіяно.

Прокурором при вирішенні питання про укладення даної угоди про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.470 КПК України враховано наступні обставини: 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри); 3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень.

Згідно з угодою, виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, врахувавши особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 несудимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризується задовільно, врахувавши тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст.289 КК України як нетяжкий злочин та ставлення підозрюваного до вчиненого діяння, наявність обставини, що пом`якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 виду і міри покарання, передбачених в межах санкції ч.1 ст.289 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, тривалість якого визначає суд, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, перелік яких встановлює суд.

Підозрюваний ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку. Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеженнями, у відповідності до ч.4 ст.394 КПК України, є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі даної угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості: підозрюваним, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеженнями, у відповідності до ч.3 ст.424 КПК України, є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги: засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення засудженому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п.1 ч.1 ст.394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч.3 ст.424 КПК України, ОСОБА_4 роз`яснено і є зрозумілими.

б) для підозрюваного чи обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України. Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого мені кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, з`явлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів мені роз`яснено і є зрозумілими.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Під час проведення підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник та прокурор просять затвердити угоду про визнання винуватості на умовах, зазначених в ній.

Суд переконаний, що укладення даної угоди для обвинуваченого є добровільним, зміст даної угоди не суперечить вимогам КПК України, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому суд вважає, що дана угода може бути затверджена та призначене покарання, узгоджене сторонами.

Кримінальним правопорушенням шкоди нікому не завдано. Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно ОСОБА_4 не накладався.

Речовий доказ – автомобіль ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , передано на відповідальне зберігання під розписку власнику ОСОБА_6 .

Речові докази – оптичний диск загальним об`ємом 3,5 ГБ, вилучений 06.05.2026 під час огляду місця події, зберігається в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази – змиви з руля (керма), змиви з ручки коробки передач та запаховий слід з водійського сидіння, що були вилучені з салону автомобіля ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 02.05.2026 під час проведення огляду місця події – знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.

Процесуальні витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи склали 1925,44 грн.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, ч.4 ст.394, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.05.2026 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026060500000096 від 02.05.2026, укладену між прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 і його захисником ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому узгоджене між сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: 1). періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1925,44 грн.

Речовий доказ – автомобіль ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити власнику.

Речові докази – оптичний диск з п`ятьма відеозаписами загальним об`ємом 3,5 ГБ, вилучений 06.05.2026 під час огляду місця події, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази – змиви з руля (керма), змиви з ручки коробки передач та запаховий слід з водійського сидіння, що були вилучені з салону автомобіля ВАЗ2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 02.05.2026 під час проведення огляду місця події, - знищити.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування даного вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Копії вироку вручаються обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1